1. Яка стаття Кримінального Кодексу України регламентує відповідальність за несумлінне виконання професійних обов'язків, які спричинили зараження ВІЛ-інфекцією й іншими невиліковними захворюваннями?
А. № 131
В. № 132
С. № 133
Д. № 138
Е. № 139
2. Яка стаття Кримінального Кодексу України регламентує відповідальність за незаконну лікувальну діяльність?
А. № 133
В. № 136
С. № 138
Д. № 140
Е. № 145
3. Лікарська помилка – це:
А. Сумлінна омана лікаря
В. Несприятливий результат внаслідок професійного неуцтва лікаря
С. Результат недбалості в роботі лікаря
Д. Несприятливий результат лікарського втручання, що лікар не міг передбачати й запобігти
Е. Неправильна дія лікаря, що суперечить загальноприйнятим у медицині правилам
4. "Людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво упиратись у своїй помилці". Хто автор цього виразу?
А. Гомер
В. Горацій
С. Цицерон
Д. Цельс
Е. Кант
5. Нещасний випадок – це:.
А. Несприятливий результат лікарської діяльності, обумовлений обставинами, які лікар не міг передбачати й запобігти
В. Несприятливий результат внаслідок професійного неуцтва лікаря
С. Результат недбалості в роботі лікаря
Д. Сумлінна омана лікаря у своїй діяльності
Е. Неправильна дія лікаря, що суперечить загальноприйнятим у медицині правилам
6. Визначити вид лікарської помилки у випадку неправильно поставленого діагнозу внаслідок атипової клінічної симптоматики:
А. Діагностична
В. Тактична
С. Технічна
Д. Деонтологічна
Е. Це не помилка, а нещасний випадок
7. Яка стаття Кримінального Кодексу України регламентує відповідальність за службову недбалість?
А. № 138
В. № 368
С. № 141
Д. № 319
Е. № 367
8. Які дії лікаря пов'язані з негативними наслідками:
А. Лікарська помилка
В. Нещасний випадок, злочин
С. Лікарська помилка, нещасний випадок
Д. Недбалість, злочин, лікарська помилка
Е. Лікарська помилка, нещасний випадок, злочин
9. Хто вперше в історії медицини ввів поняття "лікарська помилка"?
А. Гіппократ
В. М.Я. Мудров
С. В.В. Вересаєв
Д. М.І. Пирогов
Е. С.П. Боткін
10. Основна причина лікарських помилок:
А. Недостатність знань і досвіду лікаря
В. Обмеження діагностичних можливостей лікаря
С. Несумлінне відношення до своїх обов'язків
Д. Лабораторні артефакти
Е. Недостатній рівень культури лікаря
11. Які лікарські помилки є прямою причиною конфлікту між лікарем і пацієнтом?
А. Діагностичні
В. Тактичні
С. Технічні
Д. Деонтологічні
Е. Логічні
12. Назвати основні шляхи профілактики лікарських помилок:
А. Професіоналізм і досвід роботи
В. Висока компетентність
С. Сумлінне відношення до своїх обов'язків
Д. Аналіз попередніх помилок
Е. Всі перераховані вище
13. Яка дія медичного працівника може класифікуватися як навмисний злочин?
А. Ненадання допомоги хворому
В. Незаконний аборт
С. Порушення правил боротьби з епідемією
Д. Порушення правил зберігання й видачі наркотичних препаратів
Е. Усе вищеперераховане
14. Яке покарання передбачене за професійний службовий злочин (халатне відношення медичного працівника до своїм обов’язків)?
А. Позбавлення волі строком до 3 років
В. Виправні роботи на строк до 2- 3 років
С. Штраф до 300 гривень
Д. Відсторонення від виконання обов'язків
Е. Всі варіанти вірні
Еталони відповідей: 1А. 2С. 3А. 4С. 5А. 6А. 7Е. 8Е. 9Д. 10А. 11Д. 12Е. 13Е.14Е.
Теми НДРС:
1. Совість – головний суддя лікаря.
2.Етичні комітети як нова форма боротьби з лікарськими помилками.
Короткі методичні вказівки:
Форма заняття – семінар. Термін проведення заняття – 2 години.
На початку заняття викладач формулює мету та цілі заняття, перевіряє готовність студентів до заняття за допомогою тестових завдань. Далі студенти відповідають на контрольні питання, дають визначення поняттям «лікарська помилка», «медична етика». «деонтологія», «медична деонтологія». Викладач звертає увагу студентів на те, що лікар, як і кожен інших фахівців може допустити в своїй професіональній діяльності помилка, але лікар має діло із здоров’ям та життям і тому несе моральну відповідальність перед окремими людьми та суспільством в цілком. Перша заповідь Гіппократа – «Non nocere» – актуальна і в наш час, тому лікар в своїй діяльності чітко повинен уявити, що він робить та які наслідки його помилок можуть виникнути, також повинен чітка уявити, як усунути помилку. Після чого викладач разом зі студентами починає опитувати хворого (необхідно підібрати хворого з «проблемою», який не однократно знаходився на лікуванні в медичних закладах). Опитування хворого проводиться за допомогою анкети, яку студент склав, виконуючи НДРС, а також студент разом з викладачем аналізують історію хвороби, амбулаторну карту, якщо є – архівні документи хворого. Після чого обговорюються отримані дані: виділяються згідно класифікації виявлені лікарські помилки в процесі обстеження та лікування хворого, обговорюють їх причини та шляхи уникнення.
Потім студенти самостійно групами 2-3 особи опитують хворих. Одержані дані записують в зошит, виділяють лікарські помилки, які зі слів хворого та аналізу медичної документації виникали або могли виникнути.
Після того на основі доповіді студентів розглядаються лікарські помилки, згідно класифікації, обговорюються причини їх виникнення. Крім того, викладач пропонує студентам ситуаційні задачі, в яких студенти повинні оцінити та виділити вид лікарської помилки, ЇЇ причини та шляхи їх уникнення.
Наприкінці заняття викладач підводить підсумки та перевіряє кінцевий рівень освоєння знань студентами у вигляді рішення ситуаційних задач
