Водночас, конституційним обов'язком є піклування повнолітніх дітей про своїх непрацездатних батьків

8. Обов'язок сплати податків і зборів вперше передбачений у ст.67 Конституції України. Конституція зобов'язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Крім того, усі громадяни зобов'язані щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за кожен минулий рік у порядку, визначеному законодавством.

Як громадянин є відповідальним перед державою, так і держава відповідальна перед громадянином.

Держава:

1. Гарантує кожному інформацію про його права і свободи.

2. Бере на себе обов'язок забезпечити права своїх громадян і забезпечує їх реальне здійснення.

3. Представляє громадянину свободу виявити себе в усіх галузях соціально-політичного життя, за винятком сфер, прямо застережених у законі.

4. Не має права обмежувати права і свободи громадянина, крім випадків, прямо передбачених законом.

5. Не має права притягати до відповідальності громадян за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

6. Не має права двічі притягати громадянина до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

7. Гарантує захист судом прав і свобод людини і громадянина.

8. Діє виключно в рамках закону, має встановлені конституцією чіткі межі своїх повноважень.

9. Відповідальна за неправомірні дії посадових осіб: перевищення влади, зловживання службовим становищем.

10. Зобов'язана відшкодовувати за свій рахунок чи за рахунок органів місцевого самоврядування матеріальну і моральну шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

11. Гарантує право громадянина звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ або до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, та ін.

Випадки, у яких допустимі обмеження прав людини з боку держави:

· національна безпека;

· економічний добробут країни;

· громадський порядок;

· життя і здоров’я людей;

· громадське здоров’я і моральність.

 

 

Громадянські права і свободи	Конституція України (статті)	Загальна декларація прав людини (статті)
Право на життя, на свободу, особисту недоторканність	27,29	3,9,10
Право на гуманне і гідне людини стосовно неї поводження
Рівність усіх перед законом
Право на відновлення в правах, на судовий захист	55,56,59,63	7,8
Право на об'єктивний розгляд судом справи стосовно людини, звинуваченої в здійсненні злочину	55,56	7,8
Право на визнання винності людини тільки за рішенням суду
Право на особисте й сімейне життя
Недоторканність житла, таємниця кореспонденції, заборона посягання на честь і репутацію	30,31
Право на вільне пересування й вибір місця проживання, виїзд з території України й повернення
Право шукати притулок і користуватися притулком		13,14
Право на громадянство
Право на укладання шлюбу і створення сім’ї
Право на власність
Свобода думки, совісті, релігії	34,35	18,19

 

Права дитини	Приклади
Громадянські права	Право на ім'я та національність Право на самобутність Право на життя Право на захист від фізичного насильства Право на приватне життя
Політичні права	Свобода думки Свобода висловлювання Свобода зібрань, переконань та віросповідання,   вільний доступ до інформації
Економічні права	Захист від експлуатації
Соціальні права	Право на освіту Право на охорону здоров'я Право на соціальне забезпечення
Культурні права	Відпочинок, дозвілля, участь у культурному та мистецькому житті
Специфічні права	Не розлучатися з батьками Право на гру Особливі потреби

 

Обов'язки людини в суспільстві	Приклад
Особисті (фізичні, духовні)	Утримувати дітей, шанувати національні почуття людини
Економічні	Сплачувати податки, працювати
Політичні та соціальні	Додержуватись законів, брати участь у виборах
Культурні	Дбайливо ставитися до пам’ятників культури
Екологічні	Охороняти навколишнє середовище

 

 

Поняття «громадянське суспільство» набуло поширення після перемоги Французької буржуазної революції XVIII ст., що поклала край становому поділу суспільства і проголосила Декларацію прав людини і громадянина. Громадянське суспільство відокремлює себе від держави, створюючи поза державні суспільно-політичні структури. Громадянське суспільство – вся сукупніть міжособистісних, сімейних,громадських, культурних,релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.

Це не неперервний процес удосконалення влади, політики, суспільства і людини, процес його демократизації, що охоплює всі сфери суспільного життя. Поняття «громадянське суспільство», як правило, використовується в зіставленні з поняттям «держава». Вони відображають різноманітні аспекти життя суспільства, протистоячі один одному.

Для держави характерні тенденція до централізації, впорядкування суспільного життя, переважання вертикальних та ієрархічних зв'язків. Для громадянського суспільства властиві тенденції до децентралізації й свободи особи та домінування горизонтальних, невладних зв'язків.

 

До сфери державно-політичних відносин належать, наприклад, дії і взаємовідносини людей, пов’язані з їхньою службою або працею в державних закладах, армії, міліції та інших державних структурах; із сплатою податків, отриманням паспорта, посвідчення водія, проходження митного контролю, участю у виборах тощо. Всі подібні процеси політичного життя людей детально регламентуються законами та іншими державними установами і тому належать до соціального сектору держави.

Сфера приватногромадянського життя людей — це зона вільних дій і взаємовідносин індивідів відповідно до їхніх власних інтересів, цілей і бажань. Ця сфера презентує громадянське суспільство як асоціацію вільних громадян та їхніх самодіяльних організацій, що захищають їхні інтереси. В громадянському сус-
пільстві люди взаємодіють самостійно і вільно, виходячи із своїх особистих індивідуальних цілей, потреб та інтересів. Іншими словами, це сфера самодіяльності, самоорганізації і самоуправління людей.