Поведінковий підхід до управління

Вчення А. Файоля. Принципи бюрократичного управління А. Файоля.

Анрі Файоль засновник школи адміністративного управління перший визначив функції менеджменту.

Виокремив основні функції управління:

• Передбачення (констатація настання певної події)
• Організування (організація процесу, побудова взаємозв’язків між працівниками)
• Регламентування
• Координування і мотивування (передбачає розробку певних стимулів, налагодження процесу)
• Контроль, контролювання (перевірка якості вироблених виробів, виконання завдань)

Виділив основні сфери діяльності п-ва:

• Фінансова (управління грошовими потоками)
• Комерційна (збут і постачання)
• Технічна (в-ча сфера, в-чі системи)
• Адміністративна (керівництво, адміністративний апарат керівництва)
• Страхова
• Обліку і статистики (ведення обліку і статистики)

Принципи бюрократичного управління

1. розподіл праці (за ф-ною ознакою)
2. повноважень і відповідальності (управлінець має мати повноваження, владу і нести відповідальність за свої вчинки)
3. дисципліни (певний порядок, дотримання певних угод між п-вом і працівником)
4. єдиновладдя (підпорядкування одній людині)
5. принцип єдності спрямування (діяти для досягнення мети, особисті інтереси на 2 план, всі підрозділи виконують одну ціль)
6. принцип підлеглості особистих інтересів загальним (інтереси окремого працівника не можуть бути важливішими, ніж інтереси компанії)
7. винагороди персоналу (кожен працівник має отримувати гідну нагороду)
8. централізація і децентралізація (центр. – концентрація всіх повноважень в руках директора або дирекції, це природне явище; децентр. – значні повноваження має і низова ланка)
9. ієрархії, скалярний ланцюжок (передбачає чітку побудову організації по вертикалі, для того щоб звернутися до якогось працівника треба пройти весь скалярний ланцюг)
10. порядку (кожен має своє місце в організації)
11. справедливості (стосується покарань)
12. стабільність робочого місця для персоналу, повільна плинність кадрів
13. ініціативи
14. корпоративного духу (мікроклімат має бути позитивний)

 

Раціональна бюрократія» М.Вебера в управлінні

Макс Вебер розробив модель раціональної бюрократії і принципи цієї моделі.

Принципи моделі раціональної бюрократії Макса Вебера

1. глибокий розподіл праці за функціональною ознакою, тобто за окремими напрямками функціональності
2. чітка побудова за ієрархічним принципом на основі ступеневого підкорення та взаємодії; залежності к-сті рівнів ієрархії та керівників від загальнох к-сті підлеглих
3. система правил, норм, формальних процедур, які визначають права, обов’язки працівників, їх поведінку в конкретних ситуаціях і служать основою адміністративного управління та контролю
4. побудова внутрішньої системи відносин на формальних засадах
5. набір найбільш кваліфікованих працівників, підбір кадрів на формальних ознаках на конкурентній основі з усвідомленням просування

Школа людських стосунків

1930-1950 рр. існувала школа людських стосунків, яка розглядала вплив колективу на продуктивність праці окремих працівників та досліджувала мікроклімат.

З 1950 власне поведінковий підхід.

 

Поведінковий підхід до управління

Менеджмент - забезпечення виконання роботи за допомогою інших осіб.

Основний обов’язок менеджера формування згуртованого колективу, створення в ньому справедливого мікроклімату, турбота про підлеглих, допомога їм у повсякденних справах, у тому числі особистого характеру.

В межах поведінкового підходу виділяють змістовні і процесійні теорії мотивації.

Представники змістовної теорії мотивації виділяють потреби та чинники, які спричиняють поведінку працівників на робочому місці. До осн. предст. належать: Барановських, Маслоу, Герцберг, Макклеланд

Макгрегор розділив на X і Y людей (х-люди яких треба заставляти працювати, у-самовмотивовані, відповідальні і працьовиті)

Герцберг виділив дві групи чинників гігієнічні і мотиваційні

Гігієнічні: потреба в безпеці, їжі, відсутність задоволення цих потреб веде людину в де мотивацію

Мотиваційні: впливання на вторинні потреби людей, намагається збільшити рівень задоволення.