За В.А.Кан-Каліком, є чотири етапи комунікації, що становлять структуру педагогічної взаємодії: модолювання, початковий, керування, аналіз спілкування.

................................ педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап). Це перший етап, у якому закладаються контури майбутньої взаємодії: планування й прогнозування змісту, структури, засобів спілкування. Зміст його вміщує визначення мети взаємодії (для чого?), аналіз стану співрозмовника (чому він такий?) та аналіз ситуації (що сталося?). Плануються можливі спроби та тональність комунікації, прогнозується сприймання співрозмовником змісту взаємодії. Цільова установка має вирішальне значення. Саме тут має бути визначальним зосередження на спільній роботі з дітьми, на розвитку їх. Педагогу доцільно передусім думати про те, як залучити вихованця до взаємодії, зацікавити, як створити творчу атмосферу, щоб виявилася його індивідуальність. Для цього педагогу потрібна уява, здатність сприймати і адекватно оцінювати людину.

............................ етап спілкування. Мета його- встановлення емоційного і ділового контакту у педагогічній взаємодії. В.А.Кан-Калік дає цьому етапові назву “комунікативна атака”, у цей час завойовується ініціатива, що дає змогу керувати спілкуванням. Важливо оволодіти технікою включення у взаємодію, прийомами самопрезентації та динамічного впливу. Ініціатива необхідна педагогові на цьому етап для того, щоб організовано передати її у наступному періоді спілкування.

............................ спілкування. Головне завдання цього етапу- співвіднесення мети, засобів, результатів взаємодії, а також моделювання подальшого спілкування. Це етап самокоригування.

............................. спілкуванням. Це свідома і цілеспрямована організація взаємодії з коригуванням процесу спілкування відповідно до визначеної мети. Здійснюється обмін інформацією, обмін оцінками з приводу цієї інформації, взаємооцінка співрозмовників. Створюється атмосфера доброзичливості, щоб дати дитині змогу вільно виявляти своє “Я”, діставати задоволення від спілкування, підкріплене своїми соціально значущими потенціями. Передаючи ініціативу дитині, педагог представляє матеріал для аналізу, щоб роздуми, оцінки фактів вихованець здійснював сам за допомогою старшого. Саме тут педагог мусить вміти виявити інтерес до дитини, сприймати інформацію від нього (активно слухати), висловлювати судження з того чи іншого приводу, транслювати учням свій оптимізм і спокійну впевненість в успіхові, ставити перед ними яскраві цілі і вказувати на шляхи їх досягнення.

42.Яку позицію у спілкуванні педагога до дітей (батька, дорослого,дитини), що реалізується в процесі взаємодії доцільно обрати(Е.Берна):

Позиція батька у спілкуванні- система реалізації певних ставлень особистості до співрозмовника, в якій демонструються незалежність, впевненість, навіть агресивність, бажання взяти всю відповідальність на себе.

Позиція дорослого у спілкуванні- система реалізації певних ставлень особистості до співрозмовника, в якій демонструються коректність стриманість, уміння рахуватися із ситуацією, розуміти інтереси інших і розподіляти відповідальність між усіма.

Позиція дитини у спілкуванні- система реалізації певних ставлень особистості до співрозмовника, в якій демонструються залежність, підпорядкованість, невпевненість, небажання брати відповідальність на себе.

43.Педагогам у спілкуванні можуть заважати різноманітні бар’єри- перешкоди, що зумовлюють опір партнера впливові співрозмовника: фізичні, соціальні,гностичні, естетичні, емоційні, психологічні (визначте їх):

..................... (простір, дистанція та час, якими вихователь віддаляє себе від дітей, “закриває” себе);...................... (постійне підкреслення своєї позиції згори, своїх переважань);.......................... (коли педагог не адаптує своє мовлення до рівня розуміння дошкільників, висловлюється великими реченнями(понад 17 слів), надто швидко(понад 2.5 слова за секунду) і т.і.);................... (несприйняття співрозмовником естетики зовнішнього вигляду, особливостей міміки);...................... (невідповідність настрою, негативні емоції, що деформували сприйняття);...................... (у вигляді негативних установок на підставі попереднього досвіду, незбіг інтересів тощо).

44.Визначте три основні стилі спілкування-авторитарний, демократичний, ліберальний:

.............................- стиль диктату, коли підлеглий розглядається тільки як пасивний виконавець і йому фактично відмовлено в праві на самостійність та ініціативу.

.............................- стиль, що грунтується на глибокій повазі до особистості кожного; засадою для нього є довіра й орієнтація на самоорганізацію, самоуправління особистістю та колективу.

............................ стиль характеризується браком стійкої педагогічної позиції; виявляється у невтручанні, низькому рівні вимог, формальному розв’язанні проблем.