Теорії вартості та їх різновиди

ТОВАРНО-ГРОШОВІ ВІДНОСИНИ

Основні форми економічного життя людей: натуральне господарство, товарне виробництво.

Товар і його властивості.

Закон вартості, його функції та механізм дії.

Теорії вартості та їх різновиди.

Походження, сутність і функції грошей.

Грошовий обіг і його закони. Інфляція.

Основні форми економічного життя людей: натуральне господарство, товарне виробництво

Тип господарювання, за яким продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, споживання всередині господарства, де вони вироблені, називаються натуральним.

Отже, натуральна форма виробництва має такі основні риси:

1.Замкненість

2.Універсалізація

3.Прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням.

Тип господарювання при якому продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб'єктами не для власних, а для суспільних потреб, які визначаються ринком, називається товарним.

Товарне виробництво, що виникло ще 7 - 8 тис. років тому, зберігається і є ефективним сьогодні і має такі визначальні риси:

• продукт праці набуває форми товару;

• обмін товарів відбувається на основі еквівалентності
виробничих витрат (через купівлю - продаж);

• використання грошей як посередника обміну;

• наявність конкуренції;

• вільне ціноутворення;

• стихійність розвитку як форма саморегулювання економіки.

Товар і його властивості

Найпростішим елементом товарного виробництва, його клітиною єтовар.

Товар - це продукт праці або певне благо, що здатне задовольняти певні потреби людини і призначене для обміну (купівлі та продажу).

Товар - будь-який предмет комерції або торгівлі.

З визначення товару можна зробити висновок, що він має дві властивості:

- здатність задовольняти певну потребу людини;

- придатність для обміну на інші товари.

В основі обміну товарів у певних пропорціях лежить затрачена праця на їх виробництво. Суспільна праця, яка втілена в товарах, проявляє себе через їх обмін, є вартістю товару.

Вартість - внутрішня властивість товару.

На вартість товару впливає чимало факторів, а саме:

• продуктивність праці,

• інтенсивність праці,

• складність праці.

Під продуктивністю праці розуміють кількість продукції, що виробляється за одиницю робочого часу.

Інтенсивність - це затрати праці за одиницю часу.

Складна праця - це праця, для виконання якої потрібна спеціальна підготовка, оволодіння певною спеціальністю, що, у свою чергу, передбачає потребу в здобутті освіти.

Закон вартості, його функції та механізм дії

Акти купівлі-продажу товарів регулюються законом вартості.

Закон вартості - це економічний закон товарного виробництва, відповідно до якого виробництво і обмін товарів здійснюється на основі їх вартості, величина якого вимірюється суспільне необхідними затратами часу.

Суспільне необхідні затрати праці є основою визначення функцій закону вартості. Закон вартості проявляється як закон цін.

В основі ціни лежить вартість, але ціна збігається з вартістю тільки за умови рівності попиту і пропозиції, тобто коли виробництво певного товару відповідає платоспроможному попиту на нього. Якщо відбуваються зміни попиту і пропозиції, то ціна товару відхиляється від його вартості.

Отже, закон вартості сприяє стимулюванню і розвитку виробництва. Одночасно він стимулює прогрес виробництва, оскільки економічними методами позбавляє товарне господарство неефективний підприємств.

Теорії вартості та їх різновиди

Вартість (цінність) трактується по-різному і є величиною
абстрактною.

Однією з теорій є трудова теорія вартості.

Вона була розроблена основоположниками класичної політичної економії, англійськими економістами В. Пегті і А. Смітом та Д. Рікардо. Завершена у найбільш послідовному вигляді у працях К. Маркса.

Ця теорія виходить з того, що субстанція і величина вартості, як основа ціни, визначається затратами праці на виробництво товарів.

Водночас з теорією вартості виникла теорія витрат виробництва, яка визначає їх як основу мінової вартості і цін. Ця теорія була висунута в 1821-1824 роках англійськими економістами Торренс, Дж. Миль і Дж. Куллох. Оскільки величина витрат виробництва, в свою чергу, залежить від цін на окремі елементи витрат(паливо, сировина, матеріали, робоча сила), то використання витрат як основи цін означає, по суті, визначення цін на продукцію цінами на елементи затрат.

Серед перших теорій вартості дістала поширення теорія трьох факторів виробництва, яка трактувала формування вартості в процесі рибництва як суму затрат трьох основних факторів: праці, капіталу (як засобу виробництва), землі (як головного природного фактора). Ця вперше була обґрунтована в працях французьких економістів половини XIX ст. Ж.Б. Сея і Ф. Бастіа. Теорія трьох факторів виробництва стала пердтечею багатьох наступних теорій вартості, зокрема, граничної корисності, граничної продуктивності тощо.

У 70-х роках XIX століття дістала широкий розвиток теорія вартості, яка при визначенні її величини робила наголос на потребі в чи іншому товарі, надалі ця теорія дістала назву - теорія граничної корисності і була обґрунтована представниками австрійської школи К.Менгером, Ф.Візером, Е.Бем-Баверком, а також У.Джевонсом (Англія), Л.Вальрасом (Швейцарія).

Вартість розглядалася як суб'єктивна категорія, результат оцінки індивідуумом споживних благ залежно від інтенсивності потреб і рідкісності блага.

Вони були розповсюджені ще за часів Ж.Б.Сея і дістали своє обґрунтування з точки зору граничної корисності у теоретиків загальної рівноваги - італійського економіста кінця XIX - початку XX сс. В.Паретто.

Згідно з його теорією, на ринку з повною свободою конкуренції залежність ціни від інтенсивності останньої потреби, яка повинна бути задоволена, робить можливою рівновагу попиту і пропозиції.