Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС методом прогнозу

№ вар.	Час аварії	Місце аварії	Координати аварії км-градуси⁰	Вид АЕР	Швид. і напрямок приземного вітру м/с – градуси⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Жашків	50 - 350°	РБМК	5-50⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Звенигородка	60 - 50°	РБМК	5-100⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Кіровоград	140 - 100°	РБМК	5-120⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Новоукраїнка	100 - 120°	РБМК	5-150⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Первомайск	80 - 150°	РБМК	5-200⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Ульянівка	45-200°	РБМК	5-230⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Бершадь	60 - 230°	РБМК	5-265⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Ладижин	70 - 265°	РБМК	5-295⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Вінниця	130-295°	РБМК	5-320⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Погребище	100-320°	РБМК	5-190⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Саврань	70-190°	РБМК	5-205⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Котовськ	125-205°	РБМК	5-207⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Балта	100 - 207°	РБМК	5-230⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Кодима	110-230°	РБМК	5-260⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Могилів-Под.	180 -260°	РБМК	5-280⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Жмеринка	155-280°	РБМК	5-300⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Хмільник	190-300°	РБМК	5-308⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Любар	220 - 308°	РБМК	5-320⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Бердичів	175 - 320°	РБМК	5-327⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Житомир	200 - 327°	РБМК	5-350⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Фастів	150-350°	РБМК	5-30⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Переяслав-Хм.	175 - 30°	РБМК	5-60⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Черкаси	160-60°	РБМК	5-70⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Шпола	95 - 70°	РБМК	5-90⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Знам'янка	180-90°	РБМК	5-145⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Южноукраїнськ	125 -145°	РБМК	5-148⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Вознесенськ	160-148°	РБМК	5-123⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Помічна	95 -123°	РБМК	5-100⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Жовті води	245 - 100°	РБМК	5-183⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Роздільна	210-183°	РБМК	5-205⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Дубосари	186-205°	РБМК	5-180⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Любашівка	105-180°	РБМК	5-250⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Ямпіль	154-250°	РБМК	5-248⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Крижопіль	105 - 248°	РБМК	5-250⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Тростянець	80 - 250°	РБМК	5-265⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Тульчин	105-265°	РБМК	5-262⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Чернівці	160-262°	РБМК	5-285⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Немирів	105-285°	РБМК	5-295⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Літин	170-295°	РБМК	5-305⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Калинівка м. Козятин	150-305°	РБМК	5-320⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м.Козятин	150-320°	РБМК	5-340⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Сквира	120-340°	РБМК	5-0⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Ставище	135-0°	РБМК	5-0⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Гребінки	135-0°	РБМК	5-30⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Богуслав	100-30°	РБМК	5-60⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Миргород	270-60°	РБМК	5-77⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Чигирин	182-77°	РБМК	5-72⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Полтава	330-72°	РБМК	5-75⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Кам'янка	137-75°	РБМК	5-95⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Мала Виска	100-95°	РБМК	5-115⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Кривий Ріг	250-115°	РБМК	5-120⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Бобринець	160-120°	РБМК	5-147⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Нова Одеса	196-147°	РБМК	5-180⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Ширяєве	150-180°	РБМК	5-220⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м.Рибниця.	140-220°	РБМК	5-270⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Кам'янець-Под.	275-270°	РБМК	5-290⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Хмельницький	245-290°	РБМК	5-330⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Тетіїв	80-330°	РБМК	5-350⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Корсунь-Шевч.	95-42°	РБМК	5-42⁰
	Т_ав = 12⁰⁰ год.	м. Олександрія	205-90°	РБМК	5-90⁰

Додаткова інформація:

- тип ЯЕР (РБМК, ВВЕР) - РБМК; - електрична потужність ЯЕР - 1000 МВт; - кількість аварійних ЯЕР - п =1; - координати ЯЕР, чи АЕС (АТЕЦ) – X_АЕС, У_АЕС(ПОЧАТОК прямокутної системи координат суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);

- частка викинутих з ЯЕР РР - η, %. = 10 %; - стан хмарності – (відсутній, середній чи суцільний) – відсутній. - заданий місцевого часу, на який визначається поверхнева активність – Тзад, діб,годин = 1.03.2014 p. 14⁰⁰ годин; - координати об'єкту – X, Y – 30 км, 1 км; - тривалість опромінювання – t_onp год. = 3 год; - захищеність людей – К_осл = 2.

Оцінка хімічної обстановки після аварії

На об’єктах хімічної промисловості

4. Розрахунок кількості людей,

яких можна розмістити в захисних спорудах (сховищах)

№ вар.	Довжина, L см	Ширина, В см	Висота, Н см	Кількість ярусів, шт.	Масштаб
					1:150
					1:200
			1,3		1:200
			2,5		1:150
			1,7		1:200
			1,8		1:200
			2,3		1:100
			1,8		1:200
			1,3		1:250
			2,5		1:150
					1:100
			2,4		1:150
			2,4		1:100
			2,4		1:150
			2,8		1:100
			3,5		1:100
			1,9		1:150
			3,3		1:100
			1,5		1:200
			3,5		1:100
			1,9		1:150
			3,5		1:100
			2,8		1:100
					1:200
			1,4		1:200
					1:150
			2,2		1:200
			1,5		1:200
			2,6		1:150
			1,8		1:200
			2,1		1:200
			2,9		1:100
			2,1		1:200
			1,3		1:250
			2,5		1:150
					1:100
			2,2		1:150
			3,5		1:100
			2,8		1:150
			2,9		1:100
			3,7		1:100
			2,3		1:150
			3,6		1:200
			2,1		1:100
			3,5		1:150
			2,2		1:100
			3,4		1:100
			2,9		1:200
			1,8		1:200
SO			1.7		1:200
			3,5		1:100
			4,1		1:100
			2,3		1:150
			3,6		1:100
			2,5		1:150
			2,8		1:100
			3,6		1:100
			2,4		1:150
			1,4		1:250
			2,4		1:150

Додаток 5

Контрольні питання

для підготовки самостійної роботи до захисту

1. Які є основні способи оцінки радіаційної обстановки? В чому їх різниця?

2. В якій послідовності проводиться оцінка радіаційної обстановки методом прогнозу?

3. Для чого перераховують рівні радіації до одного часу після ядерного вибуху та визначають рівні радіації на заданий час?

4. Які характеристики має середній вітер? Способи його визначення.

5. Назвіть послідовність побудови векторної діаграми середнього вітру.

6. Назвіть вихідні дані для оцінки хімічної обстановки.

7. Назвіть порядок прогнозування хімічної обстановки.

8. Що таке закрита місцевість? На що вона впливає?

9. Що береться до уваги під час розрахунку загальної кількості людей, яких можна розмістити в захисних спорудах?

10. Експозиційна доза, одиниці вимірювання.

11. Еквівалентна доза, одиниці вимірювання.

12. Що таке коефіцієнт якості? Для чого його враховують?

13. Ефективна еквівалентна доза, одиниці вимірювання.

14. Що таке коефіцієнт радіаційного ризику?

15. Що таке шар половинного ослаблення?

16. Як розрахувати загальний коефіцієнт ослаблення перешкоди?

17. Яку площу радіоактивного забруднення на 1 годину після ЯВ мають зони А, Б, В, Г?

18. Назвіть ступені променевої хвороби у людей. Як характеризується прихований період хвороби?

19. Які є ступені вертикальної стійкості повітря? Дайте їм коротку характеристику.

20. Дайте класифікацію отруйним речовинам за токсичним призначенням та фізіологічною дією на організм людини.

21. В чому суть токсичної дії ОР нервово-паралітичної дії? Захист від них.

22. В чому суть токсичної дії ОР шкіро-наривної дії? Захист від них.

23. В чому суть токсичної дії ОР загально отруйної дії? Захист від них.

24. В чому суть токсичної дії окису вуглецю CO (чадний газ)? Захист від нього.

25. В чому суть токсичної дії ОР задушливої дії? Захист від них.

26. В чому суть токсичної дії ОР психотропної дії? Захист від них.

27. В чому суть токсичної дії ОР подразнюючої дії? Захист від них.

28. Дайте класифікацію сильнодіючим отруйним речовинам. Захист від них.

29. Назвіть методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань. Який з них має перевагу перед іншими?

30. Назвіть типи та основне призначення приладів радіаційної розвідки.

31. Назвіть типи та основне призначення приладів дозиметричного контролю.

32. Назвіть тип та основне призначення приладу хімічної розвідки.

33. Розкрийте будову атомного ядра.

34. Чим характеризується міцність атомних ядер?

35. Що таке дефект маси? Коли він виникає?

36. На яку відстань поширюються у повітрі альфа -, бета -, та гамма-випромінювання?

37. Що таке радіоактивна постійна? Чим вона характеризується?

38. Що таке період напіврозпаду? Які хімічні елементи найнебезпечніші для організму людини, з великим, чи малим періодом напіврозпаду?

39. Одиниці вимірювання радіоактивності в твердих, рідких, газоподібних речовинах та на поверхні різних предметів.

40. Що таке критична маса; критичний, надкритичний і підкритичний стан радіоактивної речовини, яка ділиться?