Немировский Е. Евгений Лансере – толкователь русской классики [Электронный ресурс] / Евгений Немировский // КомпьюАрт. – 2005. – № 4.

5. Голлербах Э. Искусство силуэта [Электронный ресурс] / Эрих Голлербах. – Режим доступа: http://silverage.ru/siluet/

6. Бархатова Е.В. Плакаты русского конструктивизма 1920–1930-х годов [Электронный ресурс] / Е.В. Бархатова // Виртуальные выставки РНБ. – Режим доступа: http://expositions.nlr.ru/construct/text1.php

7. Поляков В. В. Книги русского кубофутуризма: с приложением каталога футуристических изданий. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Гилея, 2007. – 552 с.

8. Домбровский А. Сквозь мглу и хаос [Электронный ресурс] / Алексей Домбровский // Шрифт. – 2014. – Режим доступа: http://typejournal.ru/articles/Sergey-Chekhonin-Two-Types-Of-One-Revolution

9. Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво / Уильям Харди; пер. с англ. Т. Боднарук, М. Лахути, Ю. Рознатовская. – М.: Радуга, 1998. – 128 с.: ил.

 

 

Тема 4: Дитяча книга

Специфіка сприйняття тексту та зображення дитиною. Уявлення суспільства про світ дитинства. Розуміння дитячої книги як особливого виду мистецтва, формування традиції дитячої книги на початку 20 століття. Перша видатна дитяча книга – казка «Війна грибів» (Москва, 1898) з ілюстраціями О. Поленової, розфарбованими від руки.

«Азбука в картинках Олександра Бенуа» (СПб., 1904), розкішні книги московського видавництва Й. М. Кнебеля (1895–1918): початок розквіту дитячої ілюстрованої книги. Ідея національної дитячої книги, стилізація староруських рукописів (І. Білібін). Західноєвропейські традиції в графіці Г. Нарбута («Соловей» Андерсена, 1913). Декоративність, стилізація, світ як казка, ідеал в дитячій книзі членів об'єднання «Світ мистецтва».

Післяреволюційна скрута (сірий дешевий папір, брудні фарби, повчальні тексти, невмілі малюнки); робота Артелі художників «Сьогодні» (1918) в традиціях рукописної футуристичної книги. Збірка «Ялинка» (1918; укладачі О. Бенуа та К. Чуковський).

Книги приватного видавництва «Веселка» (1922–1930; керівник Л. М. Клячки) з ілюстраціями Ю. Аннєнкова, М. Добужинського, В. Конашевича, Б. Кустодієва, К. Петрова-Водкіна, С. Чехоніна, В. Лебедєва; медаль на Міжнародній виставці в Парижі (1925). Творчий союз С. Маршак – В. Лебедєв і стиль дитячої книги 1920-х років. Детгиз (державне спеціалізоване видавництво для дітей; художній редактор В. Лебедєв, письменники Б. Житков, Є. Шварц, художники В. Конашевич, В. Єрмолаєва, Н. Лапшин, Н. Тирса, пізніше Ю. Васнєцов, В. Курдів, Є. Чарушин, М. Цехановський, Є. Евенбах): різноманітність прийомів оформлення; створення художником макету, що пов'язує усі елементи при домінуванні ілюстрації; сучасність (Ю. М. Тинянов: в старій книзі «вулиці зовсім не було, неначе діти жили тільки на дачі, біля узмор'я, тягаючи з собою сині відерця, лопатки й інший мотлох»; тепер же «книги відкрилися для зображення вулиці, руху, пригод, характерів»); цікавість (і швидке перегортання сторінок – «що ж далі?», а не пильне розглядування). Журнал «Горобець»: пізнавальні книги про техніку, жанр виробничої книжки і т. п.

Кінець 1920 – початок 1930-х років: книги для дітей з малюнками А. І. Порет, Т. М. Глєбової (учениці П. Філонова), Б. В. Ендера; співпраця молодого покоління художників з поетами-оберіутами Д. Хармсом, М. Олейніковым, М. Заболоцьким, О. Введенським. Вільний малюнок пером та кистю, втрата зв'язку з основними формотворними тенденціями новітнього живопису, з мистецтвом «вулиці» – плакатом, вивіскою, рекламою.

Робота з вивчення дитячого читання в СРСР в 1920-ті роки: дві збірки «Матеріалів з історії дитячої книги», Науково-дослідний інститут дитячого читання Наркомпроса РРФСР (з 1923 року – Відділ дитячого читання у складі Науково-дослідного інституту методів позашкільної роботи, в 1931 році знову Інститут, в 1933 році ліквідований).

Діяльність видавництва «Дитяча література», книжкові серії видавництва. Радянські художники дитячої книги. Дитяче читання на початку та наприкінці 20 століття (примусовість та добровільність, пристрасть до читання, зв'язок читання та поведінки, вплив книги). Дитяча книга як естетичний та педагогічний інструмент виховання і як самоцінний об'єкт образотворчого мистецтва.

Сайт про книги та дітей «БиблиоГид»: http://bibliogid.ru/

«Це через дефіцит хороших дитячих книжок працівники ЖЕКів сьогодні розфарбовують стіни в огидні кольори»(Оксана Хмельовська). Сучасні українські книжкові видавництва дитячої літератури: «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Видавництво Старого Лева», «Гранi-Т» та ін. Досягнення українських художників дитячої книги. Портал «Простір української дитячої книги www.barabooka.com.ua» (БараБука). Культурно-видавничий проект «Читомо»: «Дитяча література – це суперполігон для появи нових шкіл і напрямів у книжковій графіці й дизайні <…> Дивує, чому «дорослі» видавництва не переймають досвіду «дитячих» (Ірина Батуревич).

 

Література

1. Дульский П. Иллюстрация в детской книге / Дульский П., Мексин Я. – Казань: Изд. авт., 1925. – 149 с.: ил.

2. Ганкина Э.З. Русские художники детской книги / Ганкина Э.З. – М.: Советский художник, 1963. – 290 с.

3. http://bibliogid.ru/

4. Батуревич І. Дивує, чому «дорослі» видавництва не переймають досвіду «дитячих» [Електронний ресурс] / Ірина Батуревич, Оксана Хмельовська; записала Ольга Купріян // БараБука. – Режим доступу: http://www.barabooka.com.ua/divuye-chomu-dorosli-vidavnitstva-ne-perejmayut-dosvidu-dityachih/

5. http://www.chytomo.com/

6. http://www.barabooka.com.ua/

Додаткова література

1. Блинов В.Ю. Русская детская книжка-картинка 1900–1941 / Валерий Блинов. – М.: Искусство – XXI век, 2009. – 218 с.

2. Фомин Д.В. К.И. Чуковский и его иллюстраторы 1920-х гг.: некоторые аспекты творческих взаимоотношений [Электронный ресурс] / Фомин Д.В. – 2011. – Режим доступа: http://www.chukfamily.ru/Kornei/Biblio/fomind.htm

3. Белов С.В. Издатель детской литературы / Белов С.В. // Детская литература. – 1987. – №5. – С. 28–32.

4. Издательство И.Н. Кнебель и художники детской книги: Из истории создания кн. «Подарочной сер.» / [Авт. вступ. ст. и сост. Л.И. Юниверг]. – М.: Книга, 1989. – 43 с.: ил.