ДКГ–01Д „Гарант”, ДКГ–02У „Арбітр”, ДКГ–03Д „Грач ”
Дозиметри цієї серії – нові недорогі професійні мікропроцесорні прилади з високою чутливістю. Компактність, висока точність результатів вимірювання дають можливість застосувати радіометрів для виконання широкого кола завдань як науково-дослідні та персональні дозиметри. З допомогою цих приладів одночасно вимірюють потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання і здійснюють пошук джерел іонізуючого випромінювання. Діапазон промірів охоплює від 0,1 до 3 100 мкЗв/год, є можливість цифрової і звукової індикації, а також роботи у навушниках. Їхня маса переважно не перевищує 0,2 кг і працюють від акумуляторів (3–9 Вт).
Дозиметри рентгенівського та гамма-випромінювання серії EL–1101, EL–1103, EL–1119
Дозиметри, які вимірюють параметри рентгенівського та гамма-випромінювання у широкому діапазоні значень від 5 мкР/год до 1000 Р/год. Виконані на сучасній елементній базі з мікропроцесорним керуванням, зберігають у пам’яті близько 100 результатів вимірів, що через інтерфейс можуть бути передані ПЕОМ.
Радіометри мають звукову та світову сигналізацію, яка сповіщає про перевищення встановлених порогів щодо потужності дози та постійно індукує на табло результат виміру і його статистичну похибку. Призначені для вимірювання потужностей еквівалентної, поглиненої та експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювання. Здатні працювати з подовженою штангою для вимірювання у важкодоступних місцях, працюють від акумуляторів (12 Вт) і електромережі. Маса дозиметрів з блоком живлення та зарядження акумуляторів не перевищує 3 кг.
Дозиметр альфа- та бета-випромінювання УМФ–2000
У низькофоновому дозиметрі вперше застосований напівпровідниковий кремнієвий детектор, який водночас реєструє активність альфа- та бета-випромінювання. Захищений від зовнішнього фону, в тому числі й космічного проміння. Діапазон вимірюваних активностей альфа- та бета-проміння від 0,01 до 1000 Бк. Радіометр дає змогу визначати радіоактивність 210Ро і 210Pb у поверхневих, ґрунтових та підземних водах і ґрунтах. Маса дозиметра не перевищує 26 кг.
Дозиметр рентгенівського випромінювання ДРК–1
Розроблений відповідно до міжнародних правил, які визначають вимоги на дозиметри для вимірювання дозового навантаження на пацієнтів медичних закладів при променевій діагностиці та інших видах рентгенорадіологічних процедур. Діапазон реєструє поглинену дозу на площі від 1 до 104 сГр×см2. Працює від акумулятора (40 Вт), маса не перевищує 4,2 кг.
Радоновий дозиметр „РГА–09М”
Дозиметр призначений для вимірювання об’ємної активності природних радіоактивних аерозолів (продуктів розпаду) радону-222 та визначення еквівалентної об’ємної активності радону і торону в атмосферному повітрі. Застосовується на підприємствах, зокрема, ядерно-паливного циклу, вуглевидобувної і гірничорудної промисловості. Діапазон визначень від 5 до 105 Бк×м3. У радіометрі передбачена можливість зберігання для понад 100 результатів промірів. Радоновий дозиметр „РГА–09М” Дозиметр призначений для вимірювання об’ємної активності радону і торону в атмосферному повітрі. Застосовується на підприємствах, окрема, ядерно-паливного циклу, вуглевидобувної і гірничорудної промисловості. Діапазон визначень від 5 до 105 Бк×м3. У радіометрі передбачена можливість зберігання для понад 100 результатів промірів.
Дати відповіді на запитання.
- Охарактеризувати принципи радіологічного контролю.
- Класифікація радіометричних приладів.
- Алгоритм дій по проведенню радіобіологічного контролю на дозиметрі «Припять».
Література
1. Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження: Навч. посібник. – Львів: Видавн. центр ЛНУ імені І. Франка, 2004. – 149 с.
2. Кудряшов Ю. Б., Беренфельд Б. С. Основы рад. биофизики. - М.:Моск. Ун-та, 1982. - 304 с.
3. Методичні рекомендації з дозиметричного контролю / Академія наук УРСР, Міністерство охорони здоров’я УРСР; Г.А. Косінов, Г.М. Коваль, О.А. Адаменко та ін. – К.: Здоров’я, 1990. – 40с.
4. Мисковець І.Я. Оцінка еколого-радіаційного стану території, забрудненої радіонуклідами // Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища–2002: Тези доповідей. – Одеса, 2002. – С. 288–289.
