Семінарське заняття на тему: «Російська філософія початкового періоду та Просвітництва».

Змістовий модуль І. Російська філософія XV – XIХ ст.

Тема 1. Російське православне філософське світоспоглядання та Просвітництво XV-XVIII ст.

Зміст теми. Філософське осмислення історичного процесу та концептуальна розробка теорії історії у творах московських авторів кінця XV-XVI ст. Ідеологія «збирання земель» та засвоєння «київської спадщини» Москвою. Суперечка «осифлян» та «нестяжателей». Есхатологічні очікування у контексті історіософії. Теорія Філофея «Москва – третій Рим» у контексті створення національної філософсько-ідеологічної доктрини. Просвітницька місія М. Грека. Традиція невербального філософування у російській іконі. Візантійський ісихазм на російському ґрунті. Філософія самодержавства. Погляди І. Пєрєсвєтова у контексті ідеології самодержавної влади. Листування І. Грозного та А. Курбського. Патріарх Никон. Філософський смисл Розколу. Конфлікт Авакума та «нових вчителів». Реформи Петра як джерело російського Просвітництва. Ідеї Просвітництва у соціально-філософських та історичних поглядах В. Татищева та М. Щербатова. Соціально-філософські погляди О. Радищева. М. Карамзин як творець російського великого історичного наративу.

Терміни та поняття: есхатологія, «невербальне філософування», хіліазм, Просвітництво, теократія, «Москва – третій Рим», «благодать», телеологія, секуляризація, провіденціалізм, історіософія, профетизм, «київська спадщина», «жидовствующие», ісихазм, «осифлянство», норманізм, літопис, «регулярна держава», самодержавство, Розкіл, історичний наратив, гранд-наратив.

Семінарське заняття на тему: «Російська філософія початкового періоду та Просвітництва».

План:

1. Ідеологія «збирання земель» та засвоєння «київської спадщини» Москвою.

2. Джерела та історико-філософська суть теорії Філофея «Москва – третій Рим».

3. Формування російського історичного гранд-наративу (В. Татищев, М. Щербатов, М. Карамзин).

Література :

Основна:

1. Аввакум. Житие протопопа Аввакума / Аввакум. Житие. – М.: Захаров, 2002. – С. 7-62.

2. Евлампиев И. И. История русской метафизики в XIX-XX веках. Гл. 1. [Електронний ресурс] / И. И. Евлампиев – режим доступу до тексту: http://www.catholic.uz/tl_files/library/books/metaphisic/

3. Иван IV Грозный Первое послание Курбскому // Переписка Ивана Грозного с Андреем Курбским – Л.: Наука, 1979. – С. 122-162.

4. Карамзин Н. М. Записка о древней и новой России в ее политическом и гражданском отношениях [Електронний ресурс] / Н. М. Карамзин – режим доступу до тексту: http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/karamzin.htm

5. Немчинов І. Г. Оповідальна ідентичність: Джерела російського великого історичного наративу: Монографія / Ігор Немчинов – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – С. 30-321.

6. Повесть о Новгородском Белом Клобуке [Електронний ресурс] – Режим доступу до тексту: http://old-rus.narod.ru/07-46.html.

7. Послания старца Филофея [Електронний ресурс] – Режим доступу до тексту: http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=5105.

8. Степенная книга царского родословия [Електронний ресурс] – Режим доступу до тексту: http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=9890.

9. Щербатов М. М. О повреждении нравов в России [Електронний ресурс] / Михаил Михайлович Щербатов – Режим доступу до тексту: http://imwerden.de/pdf/scherbatow_o_nrawach.pdf.

Додаткова: [12; 13; 15; 18; 31; 35; 37; 39; 41; 47; 50; 55; 62]

Самостійна робота:

1. Шляхи «запозичення» Москвою «київської спадщини»: «Слово» Ілариона, «Слово про Ігорів похід» та «Повість врем’яних літ» у московських текстах.

2. Вплив творчості Псевдо-Діонісія Ареопагіта на російську думку.

3. Листування І. Грозного та А. Курбського у контексті виникнення московської моделі самодержавної влади.

4. Філософська проблематика Розколу. Авакум та «нові вчителі».

5. Реформи Петра І як джерело російського Просвітництва. Специфіка Просвітництва у Росії.

6. Місце та роль Академії наук у російському Просвітництві.

Література: [25; 26; 34; 58; 59].

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Доповідь: «Київська спадщина» як фундамент російського історичного гранд-наративу.

2. Аналітичне дослідження: Російський літопис як ідеологічний документ відповідної доби.

3. Есе: Філософсько-історичні дискусії XVІІІ ст.

4. Доповідь: Місце та роль вихідців з України у російському Розколі XVІІ ст.

Індивідуальна робота: Колоквіум на тему: «Роль “київської спадщини” у формуванні російської думки»

Тема 2. «Слов’янофільство» та «західництво» про два шляхи розвитку Росії.

Зміст теми. «Любомудріє» як російська відповідь французькій філософії. Філософія Шеллінга в Росії. В. Одоєвський. Дискусія між П. Чаадаєвим та О. Пушкіним про долю Росії. «Тріада» С. Уварова. «Слов’янофільська» модель російського розвитку. Ранні (О. Хом’яков, І. Киреєвський) та пізні (М. Данілевський) «слов’янофіли». Візантінізм К. Леонтьєва. Філософія Ф. Достоєвського та В. Соловйова як ознака кризи «русской идеи». Всеєдність. Ідея Боголюдства В. Соловйова. Феномен «розірваної свідомості» освіченого росіянина. «Західництво» як інтелектуальна течія та як спосіб існування «російського європейця». Філософські погляди В. Белінського та Т. Грановського. «Російський соціалізм» О. Герцена. «Народництво». Російський марксизм.

Терміни та поняття: «любомудріє», «декабризм»,«слов’янофільство», «західництво», «розірвана свідомість», культура, цивілізація, Боголюдство, націоналізм, візантінізм, соборність, історіософія, боголюдство, «почвенность», «русская идея», «Православ’я. Самодержавство. Народність», соціалізм, інтелігенція, більшовизм.