Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці

Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і полі­тичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори або контроле­ри органів державного нагляду мають право:

- відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюють­ся, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;

- видавати керівникам підприємств, керівним посадовим осо­бам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідаль­ним за охорону праці працівникам держадміністрацій обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про виявлені порушен­ня і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

- призупиняти роботу підприємства або об'єкта, де виявлені не­безпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм і пра­вил охорони праці

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

- подавати позов до прокуратури для притягнення до криміналь­ної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;

- надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим осо­бам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог
охорони праці.

Громадський контроль здійснюють професійні спілки та їх об'єд­нання через свої виборні органи і представників (контролерів), а в разі відсутності профспілки - уповноважені трудовим колективом (найманими працівниками), які мають право безперешкодно пере­віряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інформувати роботодавця про ви­явлені недоліки і вносити пропозиції по усуненню виявлених пору­шень. Уповноважені (контролери) повинні пройти навчання з пи­тань охорони праці і трудового законодавства. Вони звільняються на час навчання і здійснення контролю від своїх безпосередніх тру­дових обов'язків зі збереженням середньої заробітної плати, що за­значається в колективному договорі. Уповноважені трудових колек­тивів (контролери) діють відповідно до Типового положення, за­твердженого Держпромгірнагляд і погодженого з профспілками.

Представники профспілок, вибрані на загальних зборах проф­спілок підприємства, мають право перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені порушен­ня і вносити пропозиції щодо покращення умов праці, пожежної безпеки, соціального стану та ін. Вимагати від роботодавця ви­конання прийнятих програм, планів, заходів із питань охорони праці й пояснення по цим питанням.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.). Ці організації та посадові особи мають адміні­стративну владу, якою можуть скористатися в разі виявлення по­рушень законодавства, правил та норм з охорони праці.

Регіональний контроль здійснюють місцеві державні адміні­страції та Ради народних депутатів через посадових осіб, відпові­дальних за охорону праці у певному регіоні.

Триступеневий адміністративно-громадський контроль за охо­роною праці на виробництві здійснюється за такою схемою:

1 ступінь - протягом робочої зміни або робочого дня контролю­ється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майс­тер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та громадський інспектор по охороні праці, обраний зборами профгрупи бригади,
дільниці тощо. Всі виявлені порушення усуваються, а ті, що не­можливо виправити силами контролюючих, занотовуються в жур­нал 1 ступеня контролю і доповідаються керівництву підрозділу.

2 ступінь - здійснюється контроль не рідше одного разу на тиж­день кожного структурного підрозділу начальником цього структурного підрозділу (цеху, відділу) і старшим громадським
інспектором профспілки структурного підрозділу.

Недоліки або порушення вимог охорони праці, виявлені при 1 та 2 ступені контролю, ліквідуються, а за неможливості записують­ся в журнал 2 ступеня контролю і доповідаються вищому керів­ництву підприємства.

3 ступінь - здійснюється один раз на місяць (або в інший термін, визначений колективним договором) в обсязі кожного робочого місця всього підприємства керівництвом підприємства (роботодавцем, го­ловним інженером, заступником головного інженера з охорони праці) і відділом охорони праці підприємства. До контролю залучаються громадські інспектори (контролери) з охорони праці підприємства або структурних підрозділів (уповноважені колективом найманих
працівників підприємства або профспілкою). Контролюючі знайом­ляться з записами журналів 1 і 2 ступенів контролю по стану охоро­ни праці, приймають рішення по усуненню недоліків і порушень, а
випадки виявлених порушень, які неможливо оперативно усунути, заносять до журналу 3 ступеня контролю. Виявлені порушення об­говорюються на технічних радах підприємства, де розробляються
заходи по їх усуненню, що передбачають оперативні дії, або вносять­ся до поточних чи довгострокових планів розвитку та реконструкції підприємства або записуються до колективного договору.

Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючих і відповідного метрологічного за­безпечення, що містить методи та засоби (прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних чинників виробництва, при­значені для визначення безпеки промислового обладнання та техно­логічних процесів.