Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

Загальна характеристика

Курсова робота - самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу, вона виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових робіт відповідає завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язана з практичними проблемами конкретного фаху. Курсова робота дозволяє систематизувати отримані теоретичні знання, перевірити їх якість; виявити здатність студента до самостійного осмислення проблеми, творчого критичного їх дослідження; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; володіння навичками методів дослідження; вміння формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета дослідження; проконтролювати вміння студента правильно організувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати.

Дипломна робота - це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі. Дипломна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок з спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є продовженням більш поглибленої розробки теми курсової роботи. Вона передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань. Вимоги до дипломних робіт: актуальність тематики, відповідність її сучасному стану книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та перспективам їх розвитку, практичним завданням відповідної сфери; вивчення та критичний аналіз видань з теми; вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану; чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз методів збору первинної інформації; узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації. До захисту допускаються студенти, які подали в установлений термін дипломну роботу і позитивні відзиви на неї. Вони звільняються від державного іспиту зі спеціальності.

Курсова (дипломна) робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження. Студенту може вибрати тему курсової та дипломної робіт із визначених випусковими кафедрами або запропонувати свою тему. Керівництво курсовими та дипломними роботами здійснюється кваліфікованими викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладається на завідуючих кафедрами. Тематика курсових та дипломних робіт щорічно корегується з урахуванням набутого досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії. Незалежно від обраної теми робота структурно повинна містити: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; кілька розділів і підрозділів, що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи; висновки; список використаної літератури, додатки. Текст роботи можна використати для наступного написання та оформлення доповіді, реферату, статті та ін.

2. Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи

Курсова та дипломна роботи мають свою специфіку, їх деталі завжди потрібно узгоджувати з науковим керівником. Стосовно структури, методики їх написання та оформлення, то вони мають майже однакові риси, тому будуть проаналізовані спільно. Курсову (дипломну) роботу доцільно виконувати за такою послідовністю: вибір теми - з’ясування об’єкта і предмета - визначення мети і задач дослідження - виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення - складання попереднього плану - написання вступу - виклад теорії і методики - вивчення досвіду роботи - формулювання висновків і рекомендацій - оформлення списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, попередній і основний захист роботи.

3. Підготовчий етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

Цей етап починається з вибору теми роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його інтересам та схильностям. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом з керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватися у дослідженні. При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової (дипломної) роботи є системні логічні зв’язки. Об’єктом є всі сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет - це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж об’єкт. Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом - те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження - це не формальна, а суттєва, змістовна наукова акція, яка покликана зорієнтувати дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті, яким є дослідження. Треба знати, що об’єкт дослідження -це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта). Предмет дослідження -елемент, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) в процесі дослідження.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюється двоступенево: перша частина - у вигляді суспільної корисності; друга - у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначати його задачі. Задачі дослідження можуть включати наступні елементи: проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо); всебічне (при необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження; обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми; експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми; розробка медичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Виконання задач дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми курсової (дипломної) роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вузу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижкові та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, більш конкретно і точно визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Бібліографічні записи виявлених з теми джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка на відміну від записів у зошиті зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту відбору літератури з кожного розділу курсової (дипломної) роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь-якому порядку, в залежності від мети або періоду роботи над дослідженням. У початковий період роботи над темою найбільш зручна розстановка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. Можна згрупувати картки в картотеці за основними питаннями, що розкривають зміст теми курсової (дипломної) роботи. Тоді на каталожних роздільниках олівцем пишуть назви основних структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки і т. п. Картотека наповнюється картками відповідно до теми розділів і підрозділів, що дозволяє своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того чи іншого питання. Доцільно використовувати дублювання карток у різних розділах та підрозділах, якщо в статті або монографії розкрито комплекс питань з теми. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках повинні бути повними/ Крім основних відомостей про видання на картках містять анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається. Складену з теми роботи картотеку необхідно дати на перегляд науковому керівнику, який порекомендує роботи, що треба вивчити в першу чергу, а також ті, які слід виключити або включити в картотеку. Після цього студент приступає до їх вивчення.

4. Робота над текстом курсової (дипломної) роботи

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової (дипломної) роботи. Вивчення літератури треба починати з робіт, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до більш вузьких досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркушу, з’ясувавши де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, задачі, поставлені в ньому автором. Читаючи видання, треба уважно стежити за думкою автора, вміти розрізняти головні положення від доказів та ілюстративного матеріалу. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал повинні супроводжуватись точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих «розлапкованих цитат», коли думки іншого автора видаються за особисті, кваліфікується як плагіат. Однак це не означає, що студент зовсім не повинен опиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які використовував студент, тим вище цінність його дослідження. Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Правильна та логічна структура курсової (дипломної) роботи - це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури - складний і може йти протягом всієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи треба обов’язково показати науковому керівнику, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи. Готуючись до викладання тексту курсової (дипломної) роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) - окрему частину цього питання. Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами опитувань, аналізом конкретного практичного досвіду. Треба уникати безсистемного викладання фактів. Думки повинні бути пов’язані між собою логічно. Увесь текст повинен бути підпорядкований одній головній ідеї. Якщо висновки не будуть пов’язані між собою, текс втратить свою єдність; по кожному розділу роботи необхідно робити висновки, на основі яких формують загальні висновки.

Достовірність висновків та дослідження загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних бібліотек, інформаційних центрів, архівів, музеїв тощо. В повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння основними методами дослідження: спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, інтерв’ю, математичні методи обробки кількісних даних, метод порівняльного аналізу та ін. Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визначити їх достовірність й типовість, найбільш суттєві ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Широке використання наукових методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дозволяє виконати основне завдання курсового (дипломного) дослідження: поєднати різні роз’єднані знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.

Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

Цей етап передбачає написання студентом вступу та висновків до курсової (дипломної) роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доробку з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту. Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина роботи, у ньому обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначається об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються використані методи. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (20-25 джерел), він має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт. Закінчити огляд треба висновком про ступінь висвітленості основних аспектів теми. Логічним завершенням курсової (дипломної) роботи є висновки. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до заключної частини - не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах. Список використаної літератури відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям. «Список...» повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць. Бібліографічні записи у «Списку...» повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати посилання на номери списку, подаючи їх у дужках. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання.

Завершуючи написання курсової (дипломної) роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тесті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тесту роботи. Обсяг курсової роботи має бути в межах 25-30 сторінок, обсяг дипломної роботи - в межах 50-60 сторінок машинопису, без урахування додатків і списку літератури.

Літературне оформлення роботи є важливим елементом її виконання і одним із чинників, на які зважає комісія. Перш за все звертається увага на змістовну сторону викладу матеріалу: логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийняти правилам, а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову (дипломну) роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Перш ніж представляти чернетку керівнику, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв’язок між параграфами та главами, чи увесь текст «працює» на головну ідею роботи. Схематичне зображення роботи дозволить краще побачити нелогічність і її структурі та змісті. Доцільно відкласти текст роботи й повернутися до нього через деякий час, щоб подивитись на роботу очима сторонньої особи. Весь цей час слід нічого не читати з теми роботи, але постійно думати над нею. В цей період, коли тема вивчена та викладена, з’являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми - неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи.

Під час редагування тексту треба прочитати роботу вголос, що дозволить побачити непереконливість доказів, кострубатість фраз та уникнути цього. Не треба боятися скорочувати написане - від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки звернути увагу на обробку кожного речення, на вибір необхідних формулювань, які б просто і доступно виражали зміст викладених питань.

У курсовій (дипломній) роботі необхідно прагнути дотримуватись прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати штампи, вести виклад від першої особи: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку». Слід уникнути в тексті частих повторень, при згадуванні в тексті прізвищ їх ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.Столяров, а не Столяров Ю.). Студент повинен мати комп’ютерний варіант чернетки роботи, щоб викладач мав змогу вносити свої корективи. Бажано не відкладати оформлення чорнового варіанта роботи на останні дні встановленого терміну. Задача студента - якомога раніше подати чернетку керівникові. Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистий варіант. Перед тим, як віддрукувати чернетку курсової (дипломної) роботи, її слід старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів (глав), підрозділів (параграфів), таблиць, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій. До формулювань заголовків (назв), розділів (глав) і підрозділів (параграфів) курсової (дипломної) роботи висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з перевагою простих, поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи. Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів, параграфів і їх порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому після позначення і в кінці крапка не ставиться. Наприклад:

Розділ 2. Документ як системний об’єкт

2.1. Матеріальна складова документа

2.2. Інформаційна складова документа.

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве - 30 мм., зверху - 20мм.,праве - 10 мм., знизу - 25 мм. Таблиці, малюнки, схеми, графіки та інші ілюстративні матеріали як в тексті роботи, так і в додатках слід виконувати на стандартних аркушах. Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить «зміст», на ній цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і так далі. Порядковий номер проставляється посередині верхнього поля сторінки. Курсова (дипломна) робота відкривається титульним аркушем. На ньому вказується міністерство, назва інституту, в якому виконувалась робота, назва кафедри, на якій вона виконувалась, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента-дипломника, його група иа факультет; прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік і місце виконання роботи. На наступній сторінці розміщується зміст роботи із позначенням сторінок, на яких кожний з елементів плану викладений у роботі. Всі розділи і підрозділи, що є у плані, повинні бути виділені в тексті заголовками та підзаголовками.

6. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

Дипломна роба друкується та подається в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК) у двох примірниках, з рецензією провідного спеціаліста чи практичного працівника та відгуком наукового керівника. Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, в присутності комісії у складі керівника та двох - трьох членів кафедри. Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засідання Державної екзаменаційної комісії та регламентується «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах». Захист дипломних робіт може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, для яких тематика робіт, за якими захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес, або у разі виконання роботи на їх базі.

Члени комісії заздалегідь знайомляться зі змістом роботи. На захист можуть бути запрошені керівники закладів дозвілля, бібліотек, інформаційних фірм та ін., за замовленням яких було здійснено дослідження. Процедура захисту включає: доповідь студента; відгук наукового керівника й рецензента; відповіді студента на запитання членів комісії; заключне слово студента; рішення комісії про оцінку роботи.

Вступне слово готується заздалегідь у формі виступу із висвітленням таких питань: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; якими методами вивчалася проблема; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях. Доповідь не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Для кращого сприймання матеріалу бажано мати таблиці, діаграми, графіки. Під час захисту курсової (дипломної) роботи студент зобов’язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломної роботи фіксується в протоколі ДЕК. Оцінка курсової роботи здійснюється за чотирьохбальною системою з урахуванням якості виконання всіх частин курсової роботи та рівня її захисту. Оцінка за курсову роботу заноситься до залікової книжки студента та екзаменаційну відомість. Результати захисту дипломної роботи визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно». Оцінка з дипломної роботи виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою дипломнику і всім присутнім на відкритому засіданні. При визначенні оцінки слід зважати на якість роботи, рівень наукової та практичної підготовки студента. До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Державній комісії перед захистом дипломних робіт подаються такі документи: зведена відомість про виконання студентами навчального плану і отримані ними оцінки; відгук керівника і рецензія на дипломну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації і профілю.

Склад рецензентів затверджується деканом факультету за поданням завідувача випускної кафедри. Складання державних екзаменів або захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови комісії. Студенти, які виявили особливі здібності до наукової творчості, можуть бути рекомендовані до вступу в аспірантуру. Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дипломні і курсові роботи подаються на конкурси, коли вони являють собою розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчальний процес. Захищені роботи здаються на випускну кафедру (1 прим.). Зберігаються дипломні роботи в бібліотеці 5 років, курсові - на кафедрі 1 рік.

7. Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування

Керівництво курсовими (дипломними) роботами доручають кваліфікованим викладачам (професорам, доцентам) вузу. Обов’язки наукового керівника курсової (дипломної) роботи: надавати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) курсової (дипломної) роботи; відборі літератури; методології та методів дослідження та ін.; аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження; визначати поетапні терміни виконання роботи; контролювати виконання курсової (дипломної) роботи; доповідати на засіданні кафедри щодо виконання та завершення роботи; дати відгук на роботу. Студент-дипломник повинен отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від провідного спеціаліста або працівника, де проводився експеримент або вивчався практичний досвід. Відгук наукового керівника пишеться довільною формою. У ньому визначають: рівень підготовки дипломника до виконання професійних обов’язків; ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи; новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішення; вміння використовувати літературу; ступінь оволодіння методами дослідження; повноту та якість розробки теми; логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладання матеріалу; можливість практичного застосування дипломної роботи або окремі її частин; висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними роботами. Рецензія на дипломну роботу надається спеціалістом-практиком відповідної кваліфікації. Вона складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особливу увагу в ній слід звернути на: актуальність теми; вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань; наявність в роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність; достовірність результатів і обґрунтованість висновків; стиль викладу та оформлення роботи; недоліки роботи. Рецензент оцінює дипломну роботу за 4-бальною системою. Рецензію можна й не завершувати оцінкою, вона повинна витікати з її змісту.

Типові помилки в написанні та оформленні курсової (дипломної) роботи Зміст роботи не відповідає плану курсової (дипломної) роботи, або не розкриває тему повністю чи в її основній частині. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта і предмета дослідження. Відсутня самостійність, робота являє собою компіляцію або плагіат. Відсутній глибокий і всебічний аналіз сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи що має форму анотованого списку і не відбиває рівень досліджуваності проблеми. Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їх характеристика), поверхово висвітлено стан практики. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням. В роботі відсутні посилання на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал. Бібліографічний опис джерел в списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті. Обсяг та оформлення роботи не відповідає вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01

 

 

_____________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

_____________________________

(повна назва кафедри, циклової комісії)

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

 

м. _________ - 20 __рік

 

 

Примітки:

1. Форму призначено для оформлення курсового проекту (роботи) і фіксування результатів його (її) захисту.

2. Формат бланка А4 (210 297 мм), 2 сторінки.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у контрольної роботі згідно міждержавного

ГОСТ 7.1.-2003 Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления:

Характеристика джерела	Приклад оформлення
ДСТУ	Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення: ДСТУ 2732-2004.- Введ. 01.07.2005.- К., 2005.- 30 с.
Законодавчі акти	Україна. Закон. Конституція України: офіц. вид.: за станом на 28 червня 1996 року № 254/96 ВВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141. Україна. Закони. Про інформацію [Текст]: офіц. вид. станом на 2 жовтня 1992 р. // Відом. Верховної Ради України. –1992.– № 48. – С.650.[Зміни внесено Законами України №1642-ІІІ від 06.04.2000 р. // Відом. Верховної Ради України. – 2000. – № 27. – С. 213.; №304-ІІІ від 07.02.2002 р. – № 29. – С. 194; № 676 –ІУ від 03.04.2003 р.].
Опис окремої частини документа	Загорецька, О. Сучасні проблеми організації діловодства в міністерствах та державних комітетах України [Текст] /О.Загорецька //Студії з архівної справи та документознавства. – 1998. –Т.3. –С.8—81.
Три автора	Гуржій, А. М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов.— Х.: Компанія СМІТ, 2003. — 352с.
Навчальний посібник (один, або два автори)	Діденко, А.Н. Сучасне діловодство [Текст]: навч. посібник /А.Н.Діденко. – К.: Либідь, 2006. – 256 С. Підопригора, О.А.Право інтелектуальної власності України [Текст]: навч. посібник для студентів юридичних вузів /О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. –К.:Юрінком Інтер,1998. –336с.
Довідкові видання	Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики /Г.М. Швецова–Водка (керівник), Г.В.Сілкова, Л.О.Черепуха та ін.; Наук. ред. і авт. вступ. ст. Г.М. Шведова –Водка. – К.: Кн..палата України, 1999. – 116с.
Книги під заголовком	Теория и практика референтской деятельности [Текст]: учеб пособ. / Под ред. О. Я. Гойхмана. – М.: Инфра-М, 1999. – 270 с. Справочник информационного работника [Текст] / Науч. ред. Р.С.Гиляревский, В.А.Минкина. – СПб.: Профессия, 2005. – 552 с. – (Серия ″Библиотека″).
Опис електронного ресурсу (ресурси локального доступу)	Цветков, В. Я. Компьютерная графика: рабочая программа [Электронный ресурс]: для студ. заоч. формы обучения геодез. и др. специальностей. – Электрон. дан. и прогр. – М.: МИИГАиК, 1999. – 1 дискета. – Систем. требования: IBM PC, Windows 95, Wopd 6.0. – Загл. с экрана. - № гос. регистрации 0329900020.
Опис електронного ресурсу (ресурси віддаленого доступу)	Электронный каталог ГПНТБ России [Электронный ресурс]: база данных содержит сведения о всех видах лит., поступающей в фонд ГПНТБ России. – Электрон. дан. (5 файлов, 178 тыс. записей). – М., [199-]. – Режим доступа: http://www.gpntb.ru/win/search/help/el-cat.html. – Загл. с экрана.