| Горох Євгеній Леонідович | Начальник відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України», к.т.н. |
| Мельник Євгенія Олександрівна | Начальник відділу доказової медицини Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» |
| Мігель Олександр Володимирович | Завідувач сектору економічної оцінки медичних технологій Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» |
| Шилкіна Олена Олександрівна | Начальник відділу методичного забезпечення новітніх технологій у сфері охороні здоров’я Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» |
Державний експертний центр МОЗ України є членом
| Guidelines International Network (Міжнародна мережа настанов) | 
|
| ADAPTE (Франція) (Міжнародний проект з адаптації клінічних настанов) | 
|
Рецензенти
| Федорченко Сергій Валерійович | Завідувач наукового відділу вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Академії медичних наук України», д.мед.н., професор |
| Дорошенко Віталій Олександрович | Професор кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, д.мед.н. |
ЗМІСТ
Скорочення. 6
Синтез настанови. 7
Резюме. 7
Актуальність гострих респіраторних інфекцій. 8
Вступ. 10
Клінічна настанова. 10
Методи. 10
Результати пошуку літератури. 11
Діагностика, лікування, хіміопрофілактика та ведення спалаху грипу в закладах закритого типу 16
Питання діагностики. 16
Кого слід вважати хворим на грип?. 16
Кого необхідно тестувати на підозрюваний грип?. 17
Які зразки необхідно брати для тестів на грип у людей з підозрою на грип?. 20
Які тести на грип повинні використовуватися в осіб з підозрою на грип?. 21
Як інтерпретуються результати тестів на грип?. 24
Противірусні лікарські засоби. 25
Хто повинен проходити лікування противірусними лікарськими засобами?. 25
Які противірусні препарат слід використовувати для лікування?. 26
Застосування інших лікарських засобів. 32
Киснева терапія. 32
Антибіотикотерапія. 33
Кортикостероїди. 33
Попередня допоміжна штучна вентиляція легень. 33
Противірусні лікарські засоби для хіміопрофілактики. 34
Кому слід призначати противірусну хіміопрофілактику для запобігання грипу?. 34
Коли слід розпочинати противірусну хіміопрофілактику?. 35
Як довго повинна тривати хіміопрофілактика?. 36
Які противірусні препарати слід застосовувати для хіміопрофілактики?. 36
Управління спалахами інфекції в закладах. 38
У якому випадку слід запідозрити спалах грипу у закладі закритого типу?. 38
Яка роль тестування мешканців закладів закритого типу з грипоподібним захворюванням після того, як діагноз грипу вже було встановлено в одного мешканця?. 38
Кого слід лікувати противірусними препаратами під час спалахів?. 39
Хто повиннен отримувати противірусну хіміопрофілактику під час спалахів?. 39
Які медичні працівники повинні отримувати противірусну хіміопрофілактику під час спалахів? 40
Як довго повинна тривати противірусна хіміопрофілактика у мешканців і медичного персоналу під час спалахів?. 40
NICE clinical guideline 69 «Respiratory tract infections – antibiotic prescribing», (2008) 41
1 Резюме. 41
1.1 Перелік усіх рекомендацій. 41
1.2 Маршрут медичної допомоги з приводу інфекцій дихальних шляхів (NICE clinical guideline 69 «Respiratory tract infections – antibiotic prescribing», 2008) 42
1.3 Огляд. 44
2 Огляд доказової бази і рекомендацій. 45
2.1 Огляд ефективності застосування антибіотиків для респіраторних інфекцій при первинній медичній допомозі 45
2.2 Стратегії введення антибіотиків при респіраторних інфекціях. 56
2.3 Виявлення пацієнтів з респіраторними інфекціями, які, імовірно, будуть схильні до ризику розвитку ускладнень. 82
2.4 Вподобання пацієнтів та їх батьків/опікунів щодо стратегій призначення антибіотиків при респіраторних інфекціях (непризначення антибіотиків, відкладене призначення антибіотиків і негайне призначення антибіотиків) 89
2.5 Питання підняті даними дослідженнями. 91
Обмеження літератури та поточні й майбутні дослідження. 92
Індикатори якості 92
Члени експертної групи з розробки настанови з грипу IDSA.. 92
Глосарій. 94
Посилання. 95
Література, використана в процесі адаптації клінічної настанови. 109
Список Скорочень
| NICE | Національний інститут досконалості медичної допомоги |
| БГСА | Бета-гемолітичний стрептокок групи А |
| АКН | Адаптована клінічна настанова |
| ВДШ | Верхні дихальні шляхи |
| ВДЯЖ | Втрачені дні якісного життя |
| ВООЗ | Всесвітня організація охорони здоров’я |
| ВР | Відносний ризик |
| ГРВЗ | Гостре респіраторне вірусне захворювання |
| ГРІ | Гостра респіраторна інфекція |
| ГРН | Група з розробки настанови |
| ГСО | Гострий середній отит |
| ДІ | Довірчий інтервал |
| ДНК | Дезоксирибонуклеїнова кислота |
| ЗТ-ПЛР | Зворотньо-транскриптазна полімеразна ланцюгова реакція |
| ІВДШ | Інфекція верхніх дихальних шляхів |
| ІНДШ | Інфекція нижніх дихальних шляхів |
| ІФА | Імуноферментний аналіз |
| ККВ | Коефіцієнт корисності втрат |
| КП | Коефіцієнт правдоподібності |
| КППЛ | Кількість пацієнтів, які потребують лікування |
| МІДП | Мета-аналіз індивідуальних даних пацієнта |
| НПЦ | Негативна прогностична цінність |
| ПЛР | Полімеразна ланцюгова пеакція |
| ППЦ | Позитивна прогностична цінність |
| РДСД | Респіраторний дистрес-синдром дорослих |
| РІ | Респіраторна інфекція |
| РКВ | Рандомізоване плацебо-контрольоване випробування |
| РНК | Рибонуклеїнова кислота |
| РЯЖ | Роки якісного життя |
| СШ | Співвідношення шансів |
| США | Сполучені штати Америки |
| ХОЗЛ | Хронічне обструктивне захворювання легень |
| ЦНС | Центральна нервова система |
Синтез настанови
За прототип Адаптованої клінічної настанови «Грип та гострі респіраторні інфекції» взято клінічну настанову «Seasonal Influenza in Adults and Children – Diagnosis, Treatment, Chemoprophylaxis, and Institutional Outbreak Management: Clinical Practice Guidelines of the Infectious Diseases Society of America» (2009) – http://www.uphs.upenn.edu/bugdrug/ antibiotic_manual/idsainfluenza2009.pdf
Додаткові докази включені з джерел:
1. NICE clinical guideline 69 «Respiratory tract infections – antibiotic prescribing» (2008) – http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/CG69FullGuideline.pdf
2. WHO Guidelines for Pharmacological Management of Pandemic Influenza A (H1N1) 2009 and other Influenza Viruses (February 2010) – http://www.who.int/csr/resources/publications/swineflu/h1n1_guidelines_pharmaceutical_mngt.pdf
3. Клинические методы ведения больных, инфицированных новым вирусом гриппа A (H1N1): предварительное руководство (2009) – http://www.who.int/csr/resources/publications/ swineflu/clinical_managementH1N1_21_May_2009-ru.pdf
4. WHO Regional office for Europe «Сезонний грип: ключові аспекти клінічного ведення тяжких форм хвороби (2011)» (http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file0007/154888/flu_ case_management_rus.pdf)
Запропонована адаптована клінічна настанова (АКН) не повинна розцінюватися як стандарт медичного лікування. Дотримання положень АКН не гарантує успішного лікування в конкретному випадку; її не можна розглядати як посібник, що включає всі необхідні методи діагностики та лікування або виключає інші. Остаточне рішення стосовно вибору конкретної клінічної процедури або плану лікування повинен приймати лікар з урахуванням клінічного стану пацієнта та можливостей для проведення діагностики та лікування в конкретному закладі охорони здоров’я.
Дана клінічна настанова носить рекомендаційний характер.
Seasonal Influenza in Adults and Children – Diagnosis, Treatment, Chemoprophylaxis, and Institutional Outbreak Management: Clinical Practice Guidelines of the Infectious Diseases Society of America (2009)
Настанова з лікування пацієнтів з сезонним грипом підготована групою експертів Американського товариства з інфекційних хвороб. Настанова на засадах доказової медицини охоплює питання діагностики, лікування та хіміопрофілактики противірусними препаратами, а також питання, що пов’язані з веденням спалаху сезонного (міжпандемічного) грипу в закладах закритого типу. Вона призначена для використання лікарями всіх медичних спеціальностей, які безпосередньо залучені до надання медичної допомоги пацієнтам, оскільки інфекція вірусу грипу поширюється в громаді під час епідемії грипу і з нею можуть стикатися лікарі-практики, які надають допомогу широкому колу пацієнтів.
РЕЗЮМЕ
З історії питання
щороку в США грип викликає значну захворюваність та смертність [1,2]. Більшість осіб, які інфіковані вірусом грипу, мають безсимптомний перебіг хвороби та неускладнені гострі гарячкові респіраторні симптоми, для яких характерний самообмежувальний перебіг. Проте, тяжка хвороба й ускладнення, що пов’язані з інфекцією, в тому числі госпіталізація та смерть, можуть бути в осіб похилого віку, у дуже молодих людей, в осіб із супутніми хворобами, у тому числі з хворобами легенів і серця, діабетом та імуносупресією, та у здорових людей. Своєчасне лікування противірусними препаратами може полегшити тяжкість і тривалість симптомів, госпіталізації й ускладнень (середній отит, бронхіт, пневмонія) і може знизити користування амбулаторними послугами та застосування антибіотиків, ступінь та об’єм виділення вірусу і, можливо, смертність серед певної категорії населення. Щеплення є кращим методом для профілактики грипу, але противірусні препарати також можуть використовуватися в якості первинного чи вторинного засобу профілактики поширення грипу в певних закладах.
Центри з контролю і профілактики хвороб (англ. CDC’s) і Консультативний комітет з практики імунізації та Американська академія педіатрії надають рекомендації щодо належного застосування тривалентних інактивованих і живих ослаблених вакцин проти грипу, а також інформацію щодо діагностики та противірусних препаратів для лікування і хіміопрофілактики [3 – 5]. На веб-сайті CDC’s з грипу (http://www.cdc.gov/flu) також узагальнюється остання актуальна інформація щодо поточних рекомендацій з діагностичних тестів на грип і застосування противірусних препаратів. Настанова Американського товариства з інфекційних хвороб (англ. IDSA) щодо грипу представляє низку рекомендацій на засадах доказової медицини та довідкову інформацію щодо грипу за матеріалами з багатьох джерел, у тому числі CDC, Американської академії педіатрії, Американської колегії лікарів, Американської академії сімейних лікарів, товариства дитячих інфекційних захворювань, товариства з епідеміології США, лікарів-практиків та IDSA щодо прийняття рішень з цих питань. Процес розробки нинішньої настанови передбачає систематичне зважування якості доказів і градацію рекомендацій (див. табл. 1) [6].
Ця настанова стосується сезонного (міжпандемічного) грипу, а не пташиного грипу або пандемічного грипу. Настанова з клінічного ведення спорадичних інфекцій людини через вірус пташиного грипу А (H5N1) була опублікована Всесвітньою організацією охорони здоров’я [7, 8].
Таблиця 1
Американське товариство інфекційних хвороб – Система класифікації класів рекомендацій у клінічних настановах охорони здоров’я Америки
| Категорія, клас | Визначення |
| Сила рекомендацій | |
| А | Вагомі докази на підтримку рекомендацій за чи проти використання |
| В | Помірні докази на підтримку рекомендацій за чи проти використання |
| С | Слабкі докази на підтримку рекомендацій |
| Якість доказів | |
| І | Докази, що включають ≥1 правильно рандомізованого контрольованого дослідження |
| ІІ | Докази, що включають ≥1 клінічного випробування хорошого дизайну без рандомізації, з когортних або аналітичних досліджень випадок-контроль (переважно з >1 центру), з декількох часових серій або з драматичних результатів з неконтрольованих експериментів |
| ІІІ | Докази на основі думок авторитетних фахівців, засновані на клінічному досвіді, описових дослідженнях або доповідях комітетів експертів |
| Примітка | Адаптовано з канадської оперативної групи з періодичного обстеження здоров’я |
