Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет
Імені В.Г.Короленка
Історичний факультет
Кафедра філософії
Інструктивно-методичні матеріали
до самостійної роботи
З курсу
«ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ»
Для здобувачів наукового ступеня доктора філософії усіх спеціальностей
Полтава-2016
Самостійна робота №1
Наука як предмет філософського дослідження» (6 год.).
План:
1. Історія науки.
2. Наука і суспільство.
3. Філософія науки як напрям сучасної філософії. Етапи розвитку філософії науки.
Методичні рекомендації:
Становлення науки Нового часу: від Коперніка до Ньютона. Поняття класичної науки (класичного ідеалу наукового знання). Г. Галілей як засновник емпіричного природознавства. Роль філософії, ідей Ф. Бекона і Р. Декарта в обґрунтуванні і пропаганді нових методів наукового мислення. Дилема раціоналізму й емпіризму у філософії науки ХVІІ століття. Внесок І. Ньютона у формування класичної науки.
Образ науки у філософії Просвітництва: переконання, що знання повинне бути корисним. Протиставлення корисної дослідної науки і марної метафізики. Інституціоналізація науки (перетворення науки в соціальний інститут). Діалектико-матеріалістичне розуміння сутності науки. Розквіт науки в XIX ст. і проблеми її розвитку на межі XIX – ХХ ст. Дисциплінарний розвиток науки в XIX ст. Криза у фізиці на межі століть та її роль у розвитку науки XX ст.
Наука XX-ХХІ ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.
Література:
1. Бернал Дж. Наука в истории общества / Дж. Бернал; пер. с англ. – М.: Иностр. лит., 1956. – 735 с
2. Гришанов І.В. Навчально-методичні рекомендації з дисципліни «Філософія та методологія науки» для магістрантів та аспірантів усіх спеціальностей / І.В. Гришанов, І.Є. Поліщук. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2004.
Ч.1. – 2004. – 120 с.
Ч.2. – 2004. – 84 с.
3. Кохановский В.П. Основы философии науки: учебное пособие / В.П. Кохановский, Т.Г. Лешкевнч, Т.П. Матяш, Т.Б. Фатхи. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 608 с. (Серия «Высшее образование».)
4. Никифоров А.П. Философия науки: история и методология: уч. пос. / А.П. Никифоров. – М.: Прогресс, 1998. – 280 с.
5. Современная философия науки: Знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада. Хрестоматия / Сост. А.А. Печенкин. – М.: Логос, 1996. – 400 с.
6. Философия и методология науки: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / под ред. В.И. Купцова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 551 с.
Питання для самоконтролю:
1. Особливість наукового знання
2. Проблема розмежування науки і не науки.
3. Історична місія науки в західній цивілізації.
4. Проблема відносини держави до науки.
5. Проблеми гуманізації сучасної науки.
Самостійна робота №2
«Виникнення й основні етапи еволюції науки» (4 год.)
План
1. Історичні долі неопозитивістської програми у філософії науки (на прикладі Віденського гурту та аналітичної філософії).
2. Критичний раціоналізм К. Попера.
3. Теорія наукових революцій Т. Куна.
4. І. Лакатош про методологію науково-дослідницьких програм.
5. Еволюційна епістемологія С. Тулміна.
6. Концепція особистісного знання М. Полані.
7. Епістемологічний анархізм П. Фейєрабенда.
Методичні рекомендації:
Протонаука. Джерела природничо-наукового знання (первісні уявлення про світ, міф і повсякденне знання, наукові уявлення на Древньому Сході, культурний переворот у Древній Греції VIII – V ст. до н.е., ідея природи в цю епоху, атомістика, поява зачатків наукових дисциплін). Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки.
Середньовічна наука і її специфіка. Формування логічних норм наукового мислення і професійних організацій науки в середньовічних університетах. Формування університетської освітньої традиції. Алхімія, астрологія, магія. Формування ідеалів математизованого і дослідного знання. Дилема віри і знання. Внесок науки Середньовіччя в європейську наукову традицію. Духовна революція епохи Відродження. Ревізія схоластичного і формування нового дослідницького апарату.
Становлення науки Нового часу: від Коперніка до Ньютона. Поняття класичної науки (класичного ідеалу наукового знання). Г. Галілей як засновник емпіричного природознавства. Роль філософії, ідей Ф. Бекона і Р. Декарта в обґрунтуванні і пропаганді нових методів наукового мислення. Дилема раціоналізму й емпіризму у філософії науки ХVІІ століття. Внесок І. Ньютона у формування класичної науки.
Образ науки у філософії Просвітництва: переконання, що знання повинне бути корисним. Протиставлення корисної дослідної науки і марної метафізики. Інституціоналізація науки (перетворення науки в соціальний інститут). Діалектико-матеріалістичне розуміння сутності науки. Розквіт науки в XIX ст. і проблеми її розвитку на межі XIX – ХХ ст. Дисциплінарний розвиток науки в XIX ст. Криза у фізиці на межі століть та її роль у розвитку науки XX ст.
Наука XX-ХХІ ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.
Література:
1. Карнап Р. Научное миропонимание – Венский кружок / Р. Карнап, Х. Хан, О. Нейрат // Актуальні проблеми духовності. – Вип. 6. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – С. 197-214.
2. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун; пер. с англ. И.З.Налетова. Общ. ред. и послесл. С.Р. Микулинского и Л.А. Марковой. – М.: Прогресс, 1975. – 300 с.
3. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции / И. Лакатос // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М.: Прогресс, 1978. – С. 203-235
4. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ / И. Лакатос. – М.: Медиум, 1995. – 236 с.
5. Полани М. Личностное знание: монографія / М. Полани. – М.: Прогресс, 1985. – 344 с.
6. Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М.: Прогрес, 1983. – 605 с.
7. Решер Н. Взлет и падение аналитической философии / Н. Решер // Аналитическая философия: Становление и развитие (антология) / сост. А.Ф. Грязнов. – М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С.454-465.
8. Тулмин С. Концептуальные революции в науке / С. Тулмин // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М.: Прогресс, 1978. – С. 170-190.
9. Тулмин С. Человеческое понимание / С. Тулмин. – М.: Прогресс, 1984. – 328 с.
10. Фейерабенд П. Против методологического принуждения / П. Фейерабенд // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М.: Прогресс, 1986. – С.125-467.
Питання для самоконтролю:
1. Проблема виникнення науки.
2. Особливості античної науки.
3. Середньовічна наука.
4. Становлення науки Нового часу.
5. Особливості класичної науки.
6. Діалектико-матеріалістичне розуміння науки.
7. Особливості некласичної і постнекласичної науки.
Самостійна робота №3
Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання» (4 год.).
План:
1. Особливості емпіричного дослідження.
2. Теоретичне пізнання та його структурні компоненти: проблема, гіпотеза, теорія, закон.
3. Єдність емпіричного і теоретичного рівнів пізнання.
Методичні рекомендації:
Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Структура і методи емпіричного дослідження. Структура і методи теоретичного дослідження. Співвідношення емпіричного і теоретичного знання.
Основні форми наукового пізнання – проблема, факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція. Наукова проблема і гіпотеза. Наукова теорія. Структура наукової теорії. Типи наукових теорій. Функції наукових теорій: опис, пояснення, прогнозування, розуміння, систематизація.
Література:
1. Гришанов І.В. Навчально-методичні рекомендації з дисципліни «Філософія та методологія науки» для магістрантів та аспірантів усіх спеціальностей / І.В. Гришанов, І.Є. Поліщук. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2004.
Ч.1. – 2004. – 120 с.
Ч.2. – 2004. – 84 с.
2. Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология / В.В. Ильин. – М.: Издательство МГУ, 1994. – 136 с.
3. Кохановский В.П. Основы философии науки: учебное пособие / В.П. Кохановский, Т.Г. Лешкевнч, Т.П. Матяш, Т.Б. Фатхи. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 608 с. (Серия «Высшее образование».)
4. Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция / В.С. Степин. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 743 с.
5. Философия и методология науки: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / под ред. В.И. Купцова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 551 с.
Питання для самоконтролю:
1. Наука як система. Структура науки.
2. Класифікація наук.
3. Особливості емпіричного і теоретичного рівня пізнання.
4. Основні форми наукового пізнання.
5. Структура і функції наукової теорії.
Самостійна робота №4
