Мінімальна щільність основних видів мисливської фауни господарства

Види звірів та птахів	Мінімальна щільність, голів на 1000га
Козуля
Кабан
Заєць – русак
Сіра куріпка

 

8.2. Загальна оптимальна чисельність мисливської фауни

 

Загальна оптимальна чисельність кожного із основних видів мисливських тварин і птахів визначається через середній бонітет та оптимальну щільність виду на 1000га угідь по формулі:

Ч_заг=Щх&, де:

 

Ч_заг – загальна оптимальна чисельність мисливського виду на відповідній території (єгерський обхід, господарство)

Щ – оптимальна щільність виду, тобто оптимальна чисельність мисливських тварин, яка розрахована на 1000 га мисливських угідь

& - площа, для якої визначається загальна оптимальна чисельність (єгерський обхід, господарство), тис. га.

Показники загальної оптимальної чисельності основних видів мисливських тварин і в цілому по господарству наводиться у таблиці 8.2.1.

 

Таблиця 8.2.1.

Загальна оптимальна чисельність основних видів мисливських звірів і птахів

Показники	Види тварин
Козуля	Кабан	Заєць	Куріпка
Площа властивих угідь (стації перебування), га
Розрахований середній клас, загального бонітету	3,2	3,2	2,1	2,5
Оптимальна щільність, голів на 1000 га		4,9
Оптимальна чисельність розрахункова, голів
Середній річний приріст поголів’я, %

8.3. Оптимальна ємність мисливських угідь

 

Оптимальна ємність мисливських угідь – це загальна кількість усіх основних видів мисливських тварин на території господарства, утримання яких дозволяє найбільш раціонально використовувати кормові, захисні та гніздові властивості угідь. При цьому шкода, яка завдається дикими мисливськими тваринами сільському і лісовому господарствам, являється мінімальною.

Оптимальна ємність мисливських угідь визначає комплексну оцінку впливу усіх видів мисливських тварин на стан угідь, в яких вони знаходяться.

Показники оптимальної ємності мисливських угідь господарства наводиться у таблиці 8.3.1.

Таблиця 8.3.1.

Оптимальна ємність мисливських угідь господарства

Козуля	Кабан	Заєць	Куріпка

 

 

9. Експлуатаційні заходи

 

9.1. Розрахунок річного приросту поголів’я мисливської фауни

 

До основних критеріїв, які необхідні для розрахунків річного приросту поголів’я та чисельності на кінець року для кожного виду диких тварин відносяться:

- бонітет мисливських угідь господарства для даного виду тварин;

- загальна чисельність популяції на початку року;

- статево-вікова структура популяції (кількість самок і самців, що приймають участь у розмноженні, кількість новонародженого молодняку, смертність тварин від різних природних причин та браконьєрства на протязі року);

- розмір офіційного відстрілу (відлову);

- мінімальна щільність поголів’я популяції.

Для отримання даних по річному приросту тварин використана існуюча таблиця, яка складена на підставі багаторічних спостережень з урахуванням вищезазначених критеріїв. Вона дещо умовна, тому що продуктивність популяції залежить від рівнів впливу ряду факторів, в першу чергу антропогенних і метеорологічних.

Вилучення кожного виду мисливської фауни повинно проводитись по обґрунтованому плану, який буде обумовлювати підтримання життєстійкості та продуктивності популяції на оптимальному рівні.

В основі такого планування лежить розрахунок росту чисельності поголів’я по кожному виду тварин на ревізійний період, який проводиться з використанням вищезгаданої таблиці річного приросту мисливських тварин.

Нижче приводяться показники приросту основних видів мисливської фауни господарства (таблиця 9.1.1.).

 

Таблиця 9.1.1.

Орієнтовний річний приріст поголів’я основних видів