Поняття статистики як науки. Завдання статистики.

Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільно-економічних явищ в конкретних умовах місця і часу і в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Походження слова «статистика»:

· Латинське слово status (статус), що в перекладі означає – стан, стан речей, політичне становище.

· Від кореня цього слова виникло італійське слово stato (стато) – держава.

· Таким чином, виходить, що статистика це сфера діяльності, яка спрямована на вивчення стану справ (речей) держави.

Статистична робота в Україні, яку здійснює Держкомстат і його органи на місцях,багатогранна, передбачає велику кількість різноманітних завдань. Основними жзавданнями органів державної статистики є:

Ø Реалізація державної політикив галузі статистики;

Ø Збирання, опрацювання,аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформаціїщодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ іпроцесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;

Ø Розроблення, вдосконалення івпровадження статистичної методології;

Ø Створення і ведення Єдиногодержавного реєстру підприємств та організацій України;

Ø Затвердженнязвітно-статистичної документації статистичних спостережень, а також типових формпервинної облікової документації;

Ø Наданняорганам державноївлади та органам місцевого самоврядування статистичної інформації в обсягах, заформами і у строки, визначених планом державних статистичних спостережень абоокремими рішеннями Кабінету Міністрів України;

Ø Забезпечення створення тафункціонування загальнодержавної комп’ютерної мережі органів державноїстатистики;

Ø Забезпечення доступності,гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методологіїскладання;

Ø Підготовка та публікація вперіодичних виданнях, статистичних збірниках узагальнюючих показниківсоціально-економічного розвитку держави та регіонів, статистичної інформаціїзарубіжних держав;

Ø Збереження і захистстатистичної інформації;

Ø Вирішення питання підготовки,перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державноїстатистики.

 

Варіант 11

1. Порядок і техніка зведення і групування статистичних даних.

Послідовність (етапи) зведення

1. Розробка програми систематизації та групування даних у відповідності з поставленою метою. Вибір групової ознаки, чисельності груп, обґрунтування системи показників для характеристики груп і сукупності в цілому.

2. Проектування макетів таблиць, в яких подаються результати зведення та групування.

3. Визначення технологічних схем обробки інформації, типів ЕОТ, програмного забезпечення.

4. Підготовка даних для обробки на ЕОТ, формування автоматизованих банків даних.

5. Безпосереднє зведення, обчислення системи показників, їх розміщення в таблиці та графічне зображення даних.

У результаті групування отримують ряди розподілу.

Залежно від статистичної природи групувальної ознаки (атрибутивна чи кількісна) ряди розподілу поділяють на атрибутивні та варіаційні.

Варіантами є окремі значення групувальної ознаки, а частотами - числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіант в ряду розподілу. Замість частот може бути частка, виражена коефіцієнтом або відсотком. Накопичену частоту (частку) називають кумулятивною.

Варіаційні ради можуть бути дискретними або інтервальними. Характер варіаційного раду (інтервальний або дискретний) визначається характером варіації. Варіація може бути дискретною (перервною) або неперервною.

 

1. Ряди динаміки. Момент ний ряд динаміки з рівними відрізками часу.

Суспільні явища постійно змінюються. Вивчення поступального розвитку і змін суспільних явищ (динаміки явищ) – одне із головних завдань статистики.

Рівні ряду х	Відрізки часу t
– базисний – початковий – проміжні – кінцевий – середній	– доба – тиждень – декада – місяць – квартал – рік

Динамічний ряд – це послідовність чисел, які характеризують зміну соціально-економічного явища в часі.

Ряд динаміки складається з двох елементі

Види рядів динаміки

В залежності від показників рівнів:

- абсолютні;

- відносні;

- середні.

В залежності від відрізків часу:

- моментні;

- інтервальні (періодичні)

Моментний ряд динаміки – це послідовність чисел, яка характеризує зміну явища на відповідний момент часу (на відповідну дату кожного місяця, кварталу, року тощо)

Вони бувають: з рівними відрізками часу.

Залишок вугілля на складі на початок місяця ____ року (01.01; 01.02; 01.03; 01.04)

З нерівними відрізками часу.

Залишок вугілля на складі в січні на 01.01; 06.01; 16.01; 28.01; 01.02

Варіант 12

1.Статистичні таблиці та їх види.

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладення результатів зведення і групування статистичних даних.В статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.

Статистична таблиця має кілька горизонтальних рядків і вертикальних граф. Перетин рядків і граф утворює клітини таблиці. Ліві бічні і верхні клітини призначені для словесних заголовків, а решта - для числових аних.

Обов'язковими атрибутами статистичної таблиці є загальний і внутрішній заголовки. Загальний заголовок таблиці має коротко і чітко характеризувати її зміст, у ньому зазначають, що характеризується в таблиці, до якої території відносяться дані, на який час і в яких одиницях виміру наведені. Внутрішні заголовки таблиці розміщуються збоку і зверху. У бічних заголовках розкривається зміст підмета, у верхніх - зміст присудка.

У складанні статистичних таблиць необхідно дотримуватись таких правил:

1) таблиця має бути по можливості невеликою за розміром; включати тільки ті дані, які необхідні для вивчення певного явища;

2) загальна назва, заголовки підмета і присудка мають формулюватись чітко, коротко і змістовно;

3) якщо число показників присудка є велике, їх треба пронумерувати. При цьому графи, в яких наведено перелік об'єктів або груп, позначають великими літерами алфавіту, а графи з показниками присудка – арабськими цифрами;

4) якщо немає відомостей про розмір явища, то у відповідній клітинці записується «Немає відомостей» або проставляються крапки (...); відсутність явища позначається тире (-). Число 0,0 ставиться у тих випадках, коли величина показника таблиці не перевищує 0,05; х - клітинка не заповнюється;

5) кількісні показники у межах однієї графи повинні наводитись з однакового точністю, тобто до 0,1; до 0,01;

6) якщо наведені показники мають різноманітні одиниці вимірювання, їм виділяють спеціальну графу;

7) таблиці мають бути замкненими, тобто з підсумковими результатами; винятком є аналітичні таблиці, в яких підсумки є не обов'язкові.

За побудовою підмета таблиці поділяють на три види - прості, групові і комбінаційні.

У простій таблиці підмет містить перелік об'єктів, адміністративних і територіальних одиниць або перелік періодів, дат, що становлять об'єкт вивчення.

У груповій таблиці підмет містить групи елементів сукупності за однією ознакою.

У підметі комбінаційних таблиць групи за однією ознакою поділяються на підгрупи за іншими ознаками. Іноді в комбінаційних таблицях групи за шими ознаками. Іноді в комбінаційних таблицях групи за однією ознакою розміщують у підметі, а за другою - у присудку.

2.Поняття статистичного показника. Види статистичних показників.

Показник – це узагальнююча характеристика суспільних явищ і процесів, в якій поєднується кількісна і якісна визначеність їх. Якісна визначеність зумовлена суттю явища і відображається назвою (врожайність пшениці, продуктивність праці).

Вони бувають абсолютні і відносні:

Абсолютні статистичні показники – це такі величини, які в кількісному виразі характеризують розміри (величину) суспільних явищ у певних умовах місця і часу.

За розмірами кількісної оцінки явища абсолютні показники бувають:

Індивідуальні абсолютні показники -відображають розміри окремих явищ в кількісному виразі (посівна площа фермерського господарства, ціна цукру тощо).

Загальні абсолютні показники - це сумарні показники, які характеризують підсумково ознаку певної сукупності і їх отримують шляхом підсумку індивідуальних значень ознак явища (посівна площа фермерських господарств регіону, середня ціна 1кг хлібних виробів тощо).

За одиницями виміру (за іменованими числами):

Натуральні абсолютні величини мають одиниці виміру, які відповідають природним (фізичним) властивостям даного предмета

q одиниці рахунку явища (одиницею виробництва тракторів є трактор, чисельність населення – осіб тощо);

q одиниці ваги (кг, цнт, тонна тощо);

q одиниці довжини (м, км тощо);

q одиниці площі (ар, га, км² тощо);

q одиниці об’єму (см³, м³ тощо);

q одиниці часу (сек., хв., година тощо).

Умовно-натуральні одиниці виміру застосовують для вимірювання розміру однотипних явищ, але які відрізняються своїми якісними ознаками (наприклад, умовна кількість тракторів, надій молока в умовному виразі тощо).

Вартісні (грошові) одиниці виміру є мірою загального розміру явища (виробництво продукції, товарообіг, фонд зарплати тощо). Одиницею виміру може бути національна валюта (грн., коп.), валюта інших держав (долар, євро тощо).

Трудові одиниці виміру використовуються для вимірювання затрат праці на виробництво продукції або для визначення продуктивності праці (людино-година, людино-день).

Комбіновані одиниці виміру застосовуються для вимірювання розмірів деяких складнихекономічних явищ. До них належать попередньо названі, а також деякі інші (т/км;ліжко-день тощо).

Розрізняють індивідуальні (заробітна плата одного робітника) і сумарні (фонд зарплати) абсолютні величини.

Відносні статистичні показники – це такі узагальнюючі показники, які отримані шляхом порівняння,зіставлення абсолютних, відносних та середніх величин.

· Планової динаміки

· Фактичної динаміки

· Виконання плану

· Структури

· Інтенсивності

· порівняння

Варіант 13