| Марка | ||
| Характеристики | вугленіт Е-6 | вугленіт № 5 |
| Розрахункові: | ||
| кисневий баланс, % | +0,53 | -0,18 |
| теплота вибуху, кДж/кг,(ккал/кг) | 2680(640) | 1302(311) |
| об'єм газів, л/кг | ||
| температура вибуху, 0С | ||
| тротиловий еквівалент за теплотою вибуху | 0,64 | 0,3 |
| Експериментальні: | ||
| швидкість детонації, км/с | 1,9-2,2 | 1,75-1,9 |
| критична густина, г/см3 | 1,5-1,55 | 1,5-1,55 |
| температура спалаху при постійній температурі із затримкою 1 хв., 0С | 190-210 | 190-210 |
| чутливість до удару за ДЕРЖСТ 4545–80: - нижня межа, мм - частота вибухів, %: - прилад 1 - прилад 2 | 40-60 | 40-60 |
| чутливість до тертя, кгс/см2 | ||
| газова шкідливість (кількість ядовитих газів у перерахунку на умовний окис вуглецю), л/кг | 20-25 | 20-25 |
| довжина патронів, мм, при масі ВР у патроні, г: | 74-89 112-134 149-178 186-223 223-268 | - 103-134 138-178 172-223 - |
Нітроефіромісткі ВР патронують у гільзи із підпергаменту марки П-2 за ДЕРЖСТ 1760–86 у 2,5-3,5 оберти. Маса гільзи на 100 г вибухової речовини не повинна перебільшувати 3 г. При патронуванні ВР на механізованих лініях допускається застосування паперу для патронування за ДЕРЖСТ 6662–73. Колір підпергаменту або паперу, який використовують для виготовлення гільз – жовтий.
Допускається для виготовлення гільз підпергамент або папір кольору природного волокна за умови нанесення на патрони відповідної кольорової смуги завширшки не менше 15 мм.
Патрони повинні бути покриті суцільним шаром вологоізолюючої суміші із парафіну марок В2 52-54 та В3 54-56 за ДЕРЖСТ 23683–89 та із 20-30% петролатума марок Пк та Пс за нормативно-технічною документацією.
Маса вологоізолюючого покриття на патроні коливається від 2,5 г до 1,3 г на 100 г ВР.
Допускається застосовувати для покриття патронів та пачок вологоізолюючу суміш, яка складається із 85-95% парафіну та 5-15% петролатуму при загортанні патронів на автоматичній лінії патронування.
Папір на торцях патронів повинен бути щільно загнутий і притиснутий так, щоб не було висипання ВР.
Не допускається затікання вологоізолюючого складу всередину ВР, утворення на торцях патронів пробок із вологоізолюючої речовини, а також заглиблення торців патронів більше ніж на 7 мм. Не допускається ексудація нітроефірів у вигляді рідких краплин та смуг рідини на зовнішній поверхні гільз.
У зимовий період при температурі нижче 0оС нітроефіровміщуючі ВР можна застосовувати лише після їхнього розмерзання.
Упаковка, маркування, транспортування та зберігання нітроефіромістких ВР здійснюється згідно з ДЕРЖСТ 14839.20–77 із такими уточненнями маркування:
- у рівносторонньому трикутнику наносять номер розрядності вантажу – число 19, а після введення "Правил перевезення небезпечних вантажів 1 класу" – серійний номер ООН – "№ ООН 0081" (поза трикутником);
- знак небезпечності вантажу – за кресл. 1а ДЕРЖСТ 19433–88 із нанесенням у позначці класу 1, підкласу 1.1, групи сумісності D.
Нітроефіромісткі ВР протягом терміну зберігання при дотриманні правил транспортування та зберігання повинні зберігати порошкоподібний стан і легко розминатися рукою.
Слід пам’ятати, що це вибухо- та пожежонебезпечні речовини з підвищеною токсичністю. Шкідлива фізіологічна дія проявляється переважно через незахищений шкіряний покрив при прямому контакті із порошком; шкідливі також пари нітроефірів, які проникають в організм людини через дихальні шляхи.
При роботі з нітроефіромісткими ВР необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту (респіратор, спецодяг), а також дотримуватися заходів індивідуальної гігієни.
Гарантійний термін зберігання – 6 міс. з дня виготовлення. Після його закінчення використання нітроефіромістких ВР проводиться відповідно до вимог “Єдиних правил безпеки при вибухових роботах”.
4.6.3. Речовини вибухові промислові. Амоніт №6ЖВ та амонал водостійкі. Технічні умови. ДЕРЖСТ 21984–76 (зі змінами №1,2,3,4,5, затвердженими у червні 1978 р., грудні 1979 р., серпні 1982 р., квітні 1987 р., червні 1991р. (ІПС 8-78, 2-80, 11-82, 8-87, 9-91, 9-92)
Наведений стандарт розповсюджується на водостійкі промислові ВР II класу – амоніт №6ЖВ та амонал (далі за текстом – амоніти), що виготовляються для потреб народного господарства та постачаються на експорт. Вони являють собою порошкоподібні вибухові
суміші і призначені, відповідно до журнальної постанови Держгіртехнагляду, для відкритих та підземних робіт (за винятком шахт та рудників, небезпечних щодо вибуху газу або пилу).
Амоніт №6ЖВ (Мал.33) випускають у патронованому та непатронованому (порошкоподібному) вигляді; амонал (Мал. 34) – у патронованому вигляді.
Приклад умовного позначення амоніту №6ЖВ у непатронованому вигляді:
Амоніт №6ЖВ – порошок ДЕРЖСТ 21984—76
Те саме – для амоніту №6ЖВ патронованого, з масою ВР у патроні 200 г:
Амоніт №6ЖВ – 200 ДЕРЖСТ 21984—76
Для виготовлення амонітів використовується така сировина:
- селітра аміачна водостійка за ДЕРЖСТ 14702–79. Допускається застосування фуксинованої селітри за технічною документацією, затвердженою у встановленому порядку для амоніту №6ЖВ (для сумісних потоків підготовки селітри для амонітів II та IV класів);
- селітра аміачна кристалічна;
- тротил за ДЕРЖСТ 4117–78 або за нормативно-технічною документацією, затвердженою у встановленому порядку;
- пудра алюмінієва марок ПП-1Л, ПП-1Т, ПП-2Л, ПП-2Т.
Масова частка компонентів у відсотках в амонітах повинна відповідати нормам, вказаним у табл. 32.
Таблиця 32
