Менеджер повинен не тільки чітко усвідомлювати свої сподівання щодо виконання роботи і виконавців, але й вміти спілкуватися з підлеглими, корегувати їхню поведінку, пояснюючи особливості виконання поставлених перед ними завдань та критерії оцінки результатів.
Факторна модель індивідуального виконання роботи (за Стьюартом, 1986 р.):
 |
Майстерніст ь робітника визначають:
1) знання та навички – офіційна освіта та підготовка.
2) досвід – практика, що її пройшов індивід як на роботі, так і за її межами.
3) самоменеджмент – здатність особистості сконцентрувати свою енергію, знання та досвід для виконання роботи; це послідовне й цілеспрямоване використання власних можливостей і раціональних методів свідомого управління власною виконавською діяльністю та подолання зовнішніх обставин.
Функції самоменеджменту в процесі виконання роботи наведено на рис.5.
Встановлення цілей – визначення особистих цілей, ситуаційний аналіз, цільові стратегії, методи досягнення успіху.
Планування – розробка планів і альтернативних варіантів виконання роботи.
 |
 |
Рис.5 Функції самоменеджменту в процесі виконання роботи
Прийняття рішень – визначення пріоритетів, делегування повноважень.
Організація та реалізація – складання денного робочого плану, графіків працездатності та біоритмів і організація особистого трудового процесу з метою реалізації виконавських завдань.
Контроль – порівняння планів з результатами, контроль проміжних результатів, підсумок зробленого під час робочого дня.
Комунікація – обмін інформацією, необхідний для реалізації кожної функції самоменеджменту.
Можливості визначаються наступними чинниками:
1) організаційною політикою;
2) традиційними моделями поведінки як керівників, так і виконавців;
3) впевненість щодо власних можливостей;
4) ініціативність;
5) віра в себе;
6) вміння впливати на інших людей та демонструвати готовність до виконання роботи.
Мотивація залежить від наступних суб¢єктивних факторів:
1) самобачення (самоімідж) (моя віра в себе, що визначає моє бажання бути залученим до виконання роботи);
2) попередній досвід (попередні невдачі знижують мотивацію зробити нову спробу);
3) винагороди/покарання (чого я хочу досягти в результаті діяльності? чим я ризикую, якщо ухилюся від виконання роботи?);
4) особисті цілі (основні цілі, що я ставлю перед собою: досягнення, компетентність, статус, престиж, майстерність значно впливають на моє прагнення виконати роботу).
5) потреба у зовнішній стимуляції (як багато визначення та підтримки від оточення мені потрібно, щоб бути мотивованим щодо виконання роботи? чи можу я сподіватися на підтримку з боку свого керівника, колег та інших?).
Середовище – чинники, що визначають, яку підтримку ззовні може мати індивід в процесі виконання роботи. До таких чинників належать (рис.5.1):
 |
Рис.5.1 Чинники зовнішньої підтримки індивіда в процесі виконання роботи
1) організація та обслуговування робочих місць (“матеріальні ресурси”) – добрий стан виробничого устаткування, організаційно-технічної оснастки, інфраструктури підприємництва – це половина успіху в процесі виконання роботи;
2) умови праці (“фізичне середовище”) – це санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні фактори виробничого середовища, які впливають на здоров¢я та працездатність людини;
3) організаційна культура підприємства – це загальна тенденція щодо сприйняття та реалізації інновацій, ставлення до особистої творчості працівників, стосунки між окремими підрозділами в процесі спільного виконання робіт.
4) підтримка з боку керівника (менеджера) – це, мабуть, найбільш специфічний фактор, бо моральна та емоційна підтримка на різних фазах виконання роботи нерідко “важить” набагато більше, ніж технічні, організаційні та інші чинники середовища, що оточує індивіда.
