Механічна вентиляція. Розрахунок повітрообміну по фактору люди

Вентиляція – це організований та регульований повітряобмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря та подачу на його місце свіжого чистого повітря.

Для розрахунку по фактору «люди» необхідно визначити питомий об’єм приміщення який припадає на одну людину в найбільш зайняту зміну роботи, тобто питомий об’єм

Vп=V/n

де Vп – питомий об’єм;

V – об’єм приміщення;

n – кількість людей найбільш зайняту зміну роб.

В нафтовій i газовій промисловості виробничі приміщення обладнують природною, механічною або змішаною вентиляцією, що створює необхідні умови повітряного середовища відповідно з діючими нормами.

На компресорних станціях газ, що містить сірководень відводять переважно через нижню зону механічної загальнообмінної вентиляції, а в необхідних випадках – місцевою витяжною вентиляцією безпосередньо від джерел виділення шкідливих речовин.

На газових компресорних станціях з газомоторними двигунами місце забору приточного повітря розміщають збоку повітряних фільтрів на відстані не менше 16м від вихлопних труб газомотокомпресорів або на 6 м нижче вихлопних труб газомотокомпресорів при горизонтальній відстані між ними не менше 16 м. Газорозподільчі будки (пункти) обладнують природною витяжною вентиляцією з видаленням повітря з нижньої та верхньої зон приміщення за допомогою шахт з дефлекторами.

В насосних, що перекачують сиру нафту, переважно, обладнують загальнообмінну приточно – витяжну вентиляцію, що забезпечує видалення шкідливих речовин. В необхідних випадках передбачають також i місцеве відсмоктування від сальників насоса.

Кількість повітря, що необхідно подати в приміщення для розбавлення шкідливих речовин, що виділяються в робочому приміщенні

, (5.1)

де G – маса шкіливих речовин, що виділяються в робочому приміщенні за одиницю часу, г/год;

С, ГДК - фактична та гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м³ (С – в повітрі, що подається);

Кількість повітря, необхідного для видалення надлишкового тепла з приміщення

, (5.2)

де Δq — надлишок тепла в приміщенні, Вт;

С - масова питома теплоємність повітря, Дж/кгК;

ρ - густина повітря, що надходить в приміщення, кг/м³;

Т₁ Т₂ – температура повітря, що видаляється та надходить. У випадку складності визначення концентрації шкідливих речовин в повітрі використовують поняття кратності обміну повітря К, яке показує скільки разів на протязі години повітря в приміщенні повинно повністю обновитись (К=3 – 10)

, (5.3)

де Q – витрата повітря в приміщенні, м³/год;

V _n – об'єм робочого приміщення, м³.

Необхідна витрата повітря при використанні місцевої вентиляції

Q _M = 3600 F V, [м³/год], (5.4)

де F – площа перерізу вентиляційного отвору, м²;

V – швидкість руху повітря, м/с (V= 0,5 – 1,5 м/с).