Організація безпечної роботи в кабінеті інформатики

5.1. Робота з охорони праці в кабінеті інфор­матики організовується відповідно до статуту навчального закладу. Положення про організа­цію роботи з охорони праці

(z 0969-01).

5.2. Напочатку вивчення предметів з інформатики учні закріплюються вчителем (викла­дачем) за робочими місцями з урахуванням зросту, стану зору та слуху. У випадку на­вчальної потреби допускається тимчасова зміна розташування учнів у кабінеті інформа­тики 5.3. Позакласні заняття з інформатики проводяться в присутності вчителів (викладачів).

5.4. Учителі (викладачі) стежать за вико­нанням учнями вимог безпеки під час навчання в кабінеті інформатики.

5.5. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці (z 0969-01) до робо­ти на ПК допускаються учні, які пройшли пер­винний інструктаж з охорони праці (безпеки життєдіяльності).

5.6. Відповідно до ДСанПіН 5.5.6-009-98 (v0009588-98) безпереривна робота учнів з екраном відеомонітора не має перевищувати: для учнів І класу (6 років) —10 хв за одну навчаль­ну годину; для учнів П—V класів — 15 хв за одну навчальну годину; для учнів VI—VII кла­сів— 20 хв за одну навчальну годину; для учнів VШ—ІХ класів — 25 хв за одну навчаль­ну годину; для учнів Х—ХП класів та сту­дентів вищих навчальних закладав І та П рів­нів акредитації на першій годині занять — ЗО хв, на другій годині — 20 хв. Навчання з інформатики в навчальних закладах системи загальної середньої освіти передбачає 1—2 на­вчальні години на тиждень залежно від освіт­нього рівня відповідно до Базового навчально­го плану загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

5.7. Навчання на ПК має проводитися з урахуванням можливостей кожного учня в індивідуальному режимі, який визначає вчи­тель. Початок і закінчення занять з кожною групою учнів фіксується в журналі обліку ви­користання ПК відповідно до віку.

5.8. Загальна тривалість позакласних та факультативних занять з основ інформатики не повинна перевищувати 2 годин на тиждень, а безпосередньої роботи на ПК — не більше 1 години.

5.9.3агальна тривалість під час профильного навчання учнів на ПК не повинна перевищувати 2 годин на день..

5.10. Під час занять на ПК для попереджен­ня розвитку перевтоми необхідно здійснювати комплекс профілактичних заходов (орієнтований комплекс вправ міститься в додатку), а саме: після безпереривної роботи з екраном мо­нітора згідно з п. 5.6— протягом 1,5—2 хв вправи для профилактики зорової втоми; че­рез 25—ЗО хв роботи з використанням ком­п'ютерів — протягом 5 хв комплекс вправ для профілактики зорової і статичної втом».

Враховуючи особливості курсу фізики, в першу чергу - його практичну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які приведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, ІІ, ІІІ ступені) (надалі - Типові переліки).

3.2. Відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) фізики під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає державна комісія, створена за наказом місцевого органу виконавчої влади (держадміністрації), до якої входять представники районного (міського) відділу освіти, профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в експлуатацію новоутвореного або переобладнаного кабінету (лабораторії) - також і представники відповідних органів державного нагляду.

3.3. Не дозволяється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (вироби), що не відповідають вимогам

ГОСТ 12.2.007.0-75 “ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности”.

3.4. До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, що мають посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

3.5. Під час роботи з хімічними реактивавми слід керуватися чинними Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів.

4 ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕНЬ КАБІНЕТУ (ЛАБОРАТОРІЇ) ФІЗИКИ

4.1. Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) фізики та його обладнання.

4.1.1. Площі приміщень кабінету (лабораторії) фізики, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В 2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.

Площа приміщення кабінету (лабораторії) фізики навчального закладу має бути не менша як 72м2, лаборантськоі - не менша як 16м2, висота приміщення - не менша як 3,3 м.

4.1.2. В кабінеті фізики передбачається створення астрономічного куточка. Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті (лабораторії) фізики має забезпечувати зручність і безпеку роботи.

4.1.3.Кабінет (лабораторія) обладнується лабораторними столами (ГОСТ 11015-93 “Столы ученические. Типы и функциональные размеры”) та стільцями (ГОСТ 11016-93 “Стулья ученические. Типы и функциональные размеры”), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93 “Столы демонстрационные. Функциональные размеры”), шафами для зберігання навчального обладнання для лабораторних і практичних робіт (ГОСТ 18666-86 “Шкафы для учебных пособий. Функциональные размеры”, ГОСТ 22360-86 “Шкафы демонстрационные и вытяжные. Типы и функциональные размеры”)

4.1.4. Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом повинна становити не менше як `0,8 м, демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 0,15 м на відстані не менше як 1 м від класної дошки, а віддаль до останнього місця учнів від класної дошки має бути не більше як 10 м. Розміщення столів у приміщеннях різної конфігурації повинно забезпечувати кут розглядання для учнів, які сидять за першими столами в крайніх рядах, не менше ніж 300.

4.1.5. У лаборантській установлюють шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак (препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовляє досліди.

4.1.6. Лаборантські приміщення мають внутрішнє сполучення з кабінетом (лабораторією). Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне або інше суміжне приміщення.

4.1.7. Розcтановка меблів, величина проходів, відстаней від класної дошки до першого та останнього ряду столів у кабінеті (лабораторії) має відповідати СП ІІ-86-а-74 “Санитарные правила по устройству и содержанию общеобразовательных заведений”.

4.1.8. Кабінет (лабораторія) фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев’язувальних засобів і медикаментів (відповідно до додатку), комплексом засобів індивідуального захисту та інструкцією з безпеки для учнів.

4.1.9. Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється тільки в присутності вчителя фізики або лаборанта.

4.1.10. Не дозволяється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів.

4.2. Освітлення.

4.2.1. Згідно з СНиП ІІ-4-79 “Естественное и искусственное освещение” світловий потік повинен падати зліва від учнів; найменша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лК в разі використання ламп розжарювання і 300 лК в разі використання люмінесцентних ламп з світложовтим спектром випромінювання.

4.2.2. Коефіцієнт природної освітленості (КПО), який показує у скільки разів освітленість у приміщенні менша за освітленість зовні будівлі, згідно СНиП ІІ-4-79 “Естественное и искусственное освещение” для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен бути не менший ніж 1,5%.

Для поліпшення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду від 3 до 4 раз на рік. До миття вікон у будівлях з будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється.

4.2.3. Штори затемнення в неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість. Віконні отвори з південною орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирки тощо).

4.2.4. Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для люмінесцентних ламп - світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, з екрануючою решіткою.

Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури.

Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можливість їх автономного вимикання.

Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп в кабінеті фізики не повинен перевищувати 40 дБ, згідно з

ГОСТ 16809-88Е “Аппараты пускорегулирующие для разрядных ламп. Общие технические требования”.

4.2.5. Заміну ламп світильників необхідно проводити, не чекаючи остаточного виходу їх із ладу, згідно графїка, який враховує гарантований термін служби ламп (для ламп розжарювання - 1000 годин, для люмінесцентних - 2500-3000 годин експлуатації). Замінює лампи й очищає світильники електрик школи.

Світильники очищують не рідше як один раз на три місяці. Залучати учнів до очищення світильників не дозволяється.

4.3. Опалення і вентиляція.

4.3.1. Кабінет (лабораторія) фізики (астрономії) забезпечується опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. “Опалення, вентиляція і кондиціювання” з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалась температура у межах 17-20 0С і відносна вологість повітря 40 - 60%.

4.3.2. Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги.

4.4. Електрична мережа.

4.4.1. Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) фізики повинна відповідати вимогам НАОП 9.2.30-1.07-79 ”Правила по технике электробезопасности при проведении занятий в учебных классах (кабинетах) общеобразовательных школ и практики учащихся на промышленных объектах”. Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму.

4.4.2. За “Правилами устройства электроустановок” (ПУЭ) кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму заземлюють згідно з

ГОСТ 12.1.030-81 “ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление”.

Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин.

4.4.3. Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів” щороку перевіряють електротехнічні лабораторії, що зареєстровані в органах Держстандарту і Держнаглядохоронпраці.

4.4.4. Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики необхідно застосовувати їх електричне розділення. Розділення електричної мережі на окремі дільниці, які електрично не зв’язані між собою, виконують за допомогою роздільного трансформатора.

4.4.5. Струмовідні частини зборок і щитів, що установлені в кабінеті (лабораторії) фізики і доступні для учнів, надійно закривають захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмовідними частинами.

4.4.6. Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водопровідної систем обладнують огорожами, які виготовляються із ізоляційних матеріалів.

4.4.7. Прокладання, закріплення, ремонт і приєднанння проводів до споживачів і мережі виконують тільки за знятої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково захищають діелектричними засобами.

4.4.8. Щоб уникнути ураження електричним струмом в разі до-торкування до патрона, гвинтову металеву гільзу патрона з’єднують з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники встановлюють лише в розрив кола фазового проводу.

4.4.9. Трьохпровідну електричну мережу підводять до електрощита керування, розміщеного в класі (лабораторії) на стіні ліворуч від класної дошки. Електричний щит керування оснащують кнопкою аварійного вимикання.

4.4.10. З електрощита управління лінію однофазного струму підводять через захисно-вимикаючий пристрій шкільний (ЗВПШ) до демонстраційного стола і пульта керування комплексом апаратури електропостачання. В цьому разі запобіжники і вимикачі ставлять тільки в коло фазового проводу.

4.4.11. Обладнання вмикають послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому випадку повинні бути вимкнені. Вимикають обладнання у зворотному порядку.

4.4.12. Не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм плавкої вставки. Не дозволяється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25%.

4.4.13. Пробкові запобіжники вставляють так, щоб у разі вийнятих пробок гвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час заміни запобіжників під напругою слід користуватися захисними засобами: ізолювальними кліщами, діелектричними рукавицями, окулярами, килимками. Перегорілий запобіжник замінюють іншим такого самого типу.

4.4.14. Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі і у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу.

Примітка. У тих навчальних закладах, у штаті яких не передбачена посада електрика, районним (міським) відділом освіти призначається особа, відповідальна за електрогосподарство навчального закладу або групи навчальних закладів.

Дозволяється передавати обслуговування електроустановок навчальних закладів за договором спеціалізованій організації.

4.4.15. Металеві труби водопровідної та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти від корозії.

4.5. Пожежна безпека.

4.5.1. Протипожежний захист кабінету (лабораторії) фізики повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95 “Правила пожежної безпеки в Україні”.

4.5.2. В кабінеті (лабораторії) фізики повинні бути у справному стані первинні засоби пожежогасіння, а саме:

-вогнегасники пінні, вуглекислотні або порошкові, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) фізики і лаборантській;

-ящик або відро з піском (об’ємом близько 0.01м3) та совком;

-покривало з вогнетривкого матеріалу.

До них обов’язково необхідно забезпечити вільний доступ.

4.5.3. Загоряння в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необхідно відразу ліквідувати. В разі цього необхідно:

- повідомити пожежну охорону (тел. 01);

- вжити заходи по евакуації людей з приміщення;

- вимкнути електромережу.

Електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, а обезструмлену електропроводку можна гасити піском, водою або будь-якими наявними вогнегасниками.

Загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнення вентилятора.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТІ ФІЗИКИ

5.1. Вимоги безпеки під час роботи з проекційною апаратурою

5.1.1. Дозволяється демонструвати навчальні фільми на вузькоплівковій апаратурі з негорючою плівкою безпосередньо в кабінеті фізики за умов, якщо:

- забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову площадку;

- проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не захаращені;

- у лабораторії присутні учні тільки одного класу;

- електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог ПУЭ;

- виконується інструкція з експлуатації кіноустановки.

5.1.2. Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, які вміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до апаратів.

5.1.3. Екран слід закріплювати по центру передньої стіни кабінету (лабораторії) так, щоб його нижній край був на відстані, не меншій як 1,2 м від підлоги. Не дозволяється використовувати саморобні екрани, що просвічуються.

5.1.4. Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.

5.2. Вимоги безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів.

5.2.1. Вчитель фізики готує і проводить демонстраційні досліди, обов’язково дотримуючись цих Правил.

5.2.2. Під час роботи з скляними приладами необхідно:

- користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;

- підбирати для з’єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;

- використовувати скляний посуд без тріщин;

- не допускати різких змін температури і механічних ударів;

- бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки або виймаючи їх;

- отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе і учнів.

5.2.3. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється прибирати осколки скла незахищеними руками. Для цього користуються щіткою й совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження силових ліній магнітних полів.

Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою доти, поки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.

5.2.4. У кабінеті фізики Типовими переліками передбачено використання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують, переносять і перевозять згідно з інструкцією заводу-виробника.

5.2.5. Акумулятори зберігають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, яке добре провітрюється.

5.2.6. Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 450С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 450С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: “Бережись опіку!”

5.2.7. Не дозволяється користуватися бензином як пальним для спиртівок.

5.2.8. Не дозволяється застосовувати пароутворювачі металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).

5.2.9. Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрування необхідно стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.

5.2.10. Не дозволяється користуватися пилососом та іншими повітродувами під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, встановлений ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”.

5.2.11. Для постановки всіх видів фізичного експеременту слід використовувати технічні засоби навчання, які приведені в Типових переліках.

5.2.12. Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади слід з’єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна доторкуватися до шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час роботи з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.

5.2.13. Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

5.2.14. Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі (особливо старі), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.

5.2.15. Не можна залишати без нагляду включені електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.

5.2.16. Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофорна машина, перетворювачі типу “Розряд”) потрібно дотримувати таких запобіжних заходів:

- не доторкуватися до деталей і провідників руками або струмовідними предметами (матеріалами);

- переміщувати високовольтні з’єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);

- після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з’єднавши їх виводи розрядником або гнучким ізольованим проводом.

5.2.17. Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцеву лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.

5.2.18. Не дозволяється використовувати нерозжарювані трубки: рентгенівські для відхилення катодних променів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком тощо.

5.2.19. Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа або лазера.

5.2.20. Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення, обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється переміщувати лазер вздовж оптичної лави та робити будь-які регулювання якщо знята верхня частина корпусу.

5.3. Вимоги безпеки під час постановки й проведення лабораторних і практичних робіт

5.3.1. Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючих факторів, що викладені в підрозділі 5.2., поширюються на постановку й проведення лабораторних і практичних робіт.

5.3.2. Під час виконання робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не більш як до 70 0С.

5.3.3. Під час виконання постановки лабораторних і практичних робіт учням не дозволяється користуватися приладами з написами на їх панелях (корпусі) “Тільки для проведення дослідів учителем”.

5.3.4. Навчальні прилади й вироби, призначені для лабораторних і практичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 ”ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности” повинні задовольняти вимогам ІІ класу (мати подвійну або посилену ізоляцію) або ІІІ класу (приєднуватися безпосередньо до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).

Примітка. До ІІІ класу належать вироби, призначені для приєднування безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, у якого за умови холостого ходу вона не перевищує 50 В. Коли за джерело живлення використовують трансформатор або перетворювач, його вхідна й вихідна обмотки не повинні бути електрично зв’язані і між ними має бути подвійна або підсилена ізоляція.