для одержання сертифіката аудитора (27 травня 2016 року)
Варіант відповіді | Питання та варіанти відповідей |
1. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до:
1.1. Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
1.2. Реєстру платників податків;
1.3. Реєстру суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
1.4. Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.
2. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» затвердження стандартів аудиту є виключним правом:
2.
2.1. Міністерства фінансів України;
2.2. Аудиторської палати України;
2.3. Національного банку України;
2.4. Правильна відповідь 2.1 та 2.2.
3. Законом України «Про аудиторську діяльність» не передбачено обов’язкове проведення аудиту для таких суб’єктів:
3.
3.1. Емітентів цінних паперів, які здійснюють публічне розміщення;
3.2. Підприємств - емітентів облігацій;
3.3. Державних підприємств;
3.4. Фінансових установ.
4. Термін чинності сертифіката аудитора не може перевищувати:
4.
4.1. Чотири роки;
4.2. Десять років;
4.3. П’ять років;
4.4. Сертифікат аудитора є безстроковим.
5. Відповідно до Міжнародних стандартів аудиту перевірки щодо контролю якості – це процедури, які стосуються:
5.
5.1. Поточних завдань;
5.2. Завершених завдань;
5.3. Запланованих завдань;
5.4. Усі відповіді правильні.
6. Відповідно до Міжнародних стандартів аудиту датою оприлюднення фінансової звітності є:
6.
6.1. Дата затвердження фінансової звітності повноважними особами;
6.2. Дата, на яку припадає кінець останнього періоду, який охоплює фінансова звітність;
6.3. Дата публікації фінансової звітності в офіційних засобах масової інформації;
6.4. Дата, коли аудиторських звіт і перевірена аудитором фінансова звітність стали доступними третім особам.
7. Відповідно до МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту» ризик суттєвого викривлення може існувати:
7.
7.1. На загальному рівні фінансової звітності та на рівні тверджень стосовно класів операцій, залишків на рахунках, розкриття інформації;
7.2. На загальному рівні фінансової звітності та на рівні затвердження фінансової звітності повноважними особами;
7.3. На рівні управлінського персоналу;
7.4. Усі відповіді правильні.
(
8. Відповідно до МСА 530 «Аудиторська вибірка» стратифікація – це:
8.
8.1. Випадковий вибір груп елементів вибірки;
8.2. Визначення аудитором грошової суми, стосовно якої аудитор прагне отримати належний рівень впевненості;
8.3. Процес розподілу генеральної сукупності на підсукупності, кожна з яких являє собою групу елементів вибірки, що мають подібні ознаки;
8.4. Процес отримання аудитором належного рівня впевненості в тому, що фактичний показник відхилення у генеральній сукупності не перевищує норму відхилення, яку встановив аудитор.
9. Відповідно до МСА 230 «Аудиторська документація» період зберігання аудиторської документації із завдання з аудиту зазвичай становить не менше:
9.
9.1. 3 років;
9.2. 5 років;
9.3. 10 років;
9.4. Правильна відповідь відсутня.
10. Відповідно до МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності» прикладами ризиків шахрайства у визнанні доходу є:
10.
10.1. Передчасне визнання доходу або відображення фіктивних доходів в обліку;
10.2. Надзвичайно швидке зростання попиту на продукцію;
10.3. Передчасне зростання доходів або незвичайна прибутковість;
10.4. Швидке збільшення портфеля клієнтів.
11. Інформація, що використовує аудитор під час формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка, це:
11.
11.1. Аудиторська документація;
11.2. Аудиторські процедури;
11.3. Аудиторські докази;
11.4. Усі відповіді правильні.
12. Відповідно до МССП 4400 «Завдання з виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації» за результатами виконання завдання з узгоджених процедур аудитор складає:
12.
12.1. Інформаційну довідку;
12.2. Аудиторський звіт;
12.3. Звіт про фактичні результати;
12.4. Аудиторський висновок.
13. Концептуальна основа фінансової звітності є:
13.
13.1. Міжнародним стандартом фінансової звітності;
13.2. Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку;
13.3. Може вважатися міжнародним стандартом, якщо це передбачено національним законодавством;
13.4. Не є стандартом.
п.42.А МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів»
14. Згідно з МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» коригування, що виникають унаслідок подій та операцій, що відбувались до дати переходу на МСФЗ, суб’єкт господарювання визнає безпосередньо в:
14.
14.1. Витратах звітного періоду;
14.2. Нерозподіленому прибутку на дату переходу на МСФЗ;
14.3. Необоротних активах на дату переходу на МСФЗ;
14.4. Доходах звітного періоду.
15. Складання якого звіту не передбачає використання методу нарахування:
15.
15.1. Звіт про фінансовий стан;
15.2. Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід;
15.3. Звіт про рух грошових коштів;
15.4. Звіт про зміни у власному капіталі.
16. Ретроспективні коригування у звітності мають місце при:
16.
16.1. Зміні облікової політики;
16.2. Зміні облікової оцінки і виправленні помилок;
16.3. Зміні облікової оцінки та облікової політики;
16.4. Зміні облікової політики та виправленні помилок.
17. Згідно з МСБО 2 «Запаси» до витрат, які виключаються із собівартості запасів і визнаються як витрати періоду, в якому вони понесені, належать:
17.
17.1. Витрати на продаж;
17.2. Витрати на зберігання, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для підготовки до наступного етапу виробництва;
17.3. Витрати на транспортування, навантаження, розвантаження запасів;
17.4. Ціна придбання запасів.