Т Е С Т И
Першого етапу кваліфікаційного іспиту
для одержання сертифіката аудитора (27 лютого 2015 року)
| Варіант відповіді | Питання та варіанти відповідей |
1. Державний фінансовий аудит здійснюють:
1.1. Незалежні аудитори;
1.2. Рахункова палата та органи державного фінансового контролю відповідно до законів;
1.3. Державна фіскальна служба України;
1.4. Правильні відповіді 1.1, 1.2 та 1.3.
2. Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається:
2.1 Міністерством фінансів України відповідно до МСФЗ;
2.2 Аудитором (аудиторською фірмою) відповідно до установчих документів та внутрішніх (локальних) актів;
2.3 Державною службою статистики України відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010);
2.4 Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.
3. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів:
3.1 Є частиною Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців;
3.2 Не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України;
3.3 Ведеться Державною реєстраційною службою України;
3.4 Правильні відповіді 3.1, 3.2 та 3.3.
Які ризики належать до ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень?
4.1 Властивий ризик та ризик контролю;
4.2 Ризик невиявлення та ризик контролю;
4.3 Властивий ризик та ризик невиявлення;
4.4 Правильна відповідь відсутня.
5. Період зберігання документації із завдання з аудиту зазвичай становить:
5.1 Не менш як 3 роки від дати аудиторського звіту або дати аудиторського звіту групи, якщо вона настає пізніше;
5.2 Не менш як 5 років від дати аудиторського звіту або дати аудиторського звіту групи, якщо вона настає пізніше;
5.3 Не більш як 3 роки від дати аудиторського звіту або дати аудиторського звіту групи, якщо вона настає пізніше;
5.4 Не більш як 5 років від дати аудиторського звіту або дати аудиторського звіту групи, якщо вона настає пізніше.
6. Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаються:
6.1 Стандартами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою України;
6.2 Договором між аудитором та замовником;
6.3 Статутом та внутрішніми (локальними) актами аудитора(аудиторської фірми);
6.4 Міжнародними стандартами фінансової звітності.
7. Підставами для проведення аудиту є:
7.1 Рішення виконавчого органу суб’єкта господарювання;
7.2 Усне звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми);
7.3 Рішення вищого органу управління суб’єкта господарювання;
7.4 Договір між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.
8. Зовнішнє підтвердження – це:
8.1 Оцінки фінансової інформації, зроблені на основі аналізу ймовірних взаємозв’язків між фінансовими та нефінансовими даними, що охоплюють необхідне вивчення ідентифікованих відхилень або взаємозв’язків, які не узгоджуються з іншою відповідною інформацією чи значно відрізняються від очікуваних величин;
8.2 Аудиторські докази, отримані як пряма письмова відповідь аудитору від третьої сторони (сторони, яка підтверджує) у паперовій формі або на електронних чи інших носіях інформації;
8.3 Запис виконаних аудиторських процедур, отриманих доречних аудиторських доказів і висновків, яких дійшов аудитор;
8.4 Інформація, що використовує аудитор під час формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка.
9. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета аудиторської перевірки:
9.1 Мають право не надавати такі документи аудитору (аудиторській фірмі);
9.2 Зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми) за умови, що зазначена вимога офіційно засвідчена замовником;
9.3 Не підпадають під сферу регулювання Закону України «Про аудиторську діяльність»;
9.4 Правильна відповідь відсутня.
10. Розмір майнової відповідальності аудитора (аудиторської фірми) не може перевищувати:
10.1 Суми, визначеної в договорі на проведення аудиту;
10.2 Фактично завданих замовнику збитків з вини аудитора (аудиторської фірми);
10.3 Ціни договору;
10.4 Розміру страхової суми, визначеної договором страхування професійної відповідальності аудитора.
11. Згідно з МСБО 16 “Основні засоби” у випадку якщо актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю, нарахування амортизації:
11.1 Не припиняють;
11.2 Припиняють на строк невикористання основного засобу;
11.3 Припиняють з моменту модернізації основного засобу;
11.4 Припиняють до моменту відновлення їх функціонування.
12. Згідно з МСБО 38 “Нематеріальні активи” якщо облік нематеріального активу здійснюється за моделлю переоцінки, всі інші активи цього класу слід обліковувати за:
12.1 Залишковою вартістю;
12.2 Первісною вартістю;
12.3 Такою ж моделлю, за винятком випадків, коли для цих активів наявний активний ринок;
12.4 Такою ж моделлю, за винятком випадків, коли для цих активів немає активного ринку.
13. Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, реконструкція, добудова), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відповідно до положень П(С)БО 14 “Оренда” відображаються орендарем як:
13.1 Витрати операційної діяльності;
13.2 Капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів;
13.3 Витрати звітного періоду;
13.4 Фінансові витрати.
14. Відповідно до МСБО 1 “Подання фінансової звітності” пропуск або викривлення статей є суттєвими, якщо вони можуть впливати на:
14.1 Економічні рішення, які приймають користувачі на основі фінансової звітності;
14.2 Первісну вартість необоротних активів;
14.3 Загальний сукупний дохід підприємства;
14.4 Рух грошових коштів підприємства.
15. Відображення на рахунках бухгалтерського обліку нарахування відсотків на залишок коштів, що перебувають на поточному рахунку суб’єкта господарювання здійснюється за:
15.1 Дт 373 Кт 719;
15.2 Дт 373 Кт 731;
15.3 Дт 373 Кт 732;
15.4 Дт 373 Кт 733.
16. Відповідно до МСБО 37 “Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи” забезпечення слід визнавати:
16.1 Суб'єкт господарювання має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події;
16.2 Ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для виконання зобов'язання;
16.3 Можна достовірно оцінити суму зобов'язання;
16.4 Правильні відповіді 16.1, 16.2 та 16.3.
17. Якщо конкретні винуватці пересортиці, виявленої в процесі інвентаризації, не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу:
17.1 Фінансових витрат;
17.2 Інших витрат операційної діяльності;
17.3 Доходів від операційної діяльності;
17.4 Збитків звітного періоду.
18. Відповідно до МСФЗ 3 “Обʼєднання бізнесу” покупець розкриває інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансової звітності оцінити строк платежу та фінансовий вплив об'єднання бізнесу, що відбувається протягом:
18.1 Наступних трьох років діяльності;
18.2 Наступних п’яти років після об’єднання бізнесу;
18.3 Поточного звітного періоду;
18.4 Майбутніх звітних періодів.
19. Викуп підприємством акцій власної емісії за номінальною вартістю в бухгалтерському обліку відображається проведенням:
19.1 Дт 451 Кт 311;
19.2 Дт 451 Кт 421;
19.3 Дт 421 Кт 311;
19.4 Дт 451 Кт 443.
20. Відповідно до МСБО 11 “Будівельні контракти” до складу будівельних контрактів не включаються:
20.1 Контракти на надання послуг, безпосередньо повʼязані зі спорудженням активу;
20.2 Контракти на знесення або відбудову активів;
20.3 Контракти на відновлення довкілля після знищення активів;
20.4 Контракти на модернізацію та дообладнання основних засобів.
Необхідно визначити точку беззбитковості, якщо постійні витрати становлять 60 000 грн на рік; змінні витрати на одиницю продукції складають 75,00 грн; ціна одиниці продукції становить 115,00 грн.
21.1 1000 од.;
21.2 3100 од.;
21.3 1200 од.;
21.4 1500 од.
22. Метод, при якому всі виробничі витрати (змінні і постійні) відносяться на собівартість виробленої продукції і, таким чином, пропорційно розподіляються між реалізованою продукцією і продукцією на складі - це калькулювання собівартості:
22.1 З повним розподілом витрат;
22.2 За змінними витратами;
22.3 За постійними витратами;
22.4 За функціями.
23. Складання бюджетів на основі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді, здійснюється при використанні методу:
23.1 Прирісного бюджетування;
23.2 Бюджетуваня “з нуля”;
23.3 Бюджетування “знизу-доверху”;
23.4 Бюджетування “зверху-донизу”.
24. Основними видами податків відповідно до Податкового кодексу України є:
24.1 Загальнодержавні та місцеві;
24.2 Прямі та непрямі;
24.3 Фіксовані та змінні;
24.4 Регресивні та прогресивні.
