Вказівки до складання списку використаної літератури

Посилання в тексті записки на літературне джерело, яке є в списку використаної літератури, подають у квадратних дужках: [ ]. Літературні джерела в списку розташовують у алфавітному порядку за прізвищем автора. Якщо авторів більше трьох, подаються прізвища перших трьох та словосполучення “та ін.”. При відсутності відомостей про авторів джерело включається в список за першою літерою заголовка.

До опису книг входять: прізвище та ініціали авторів, назва книги, порядковий номер видання, відомості про переклад, місце видання, назва видавництва, рік видання, загальна кількість сторінок.

Наприклад:

1. Лащинский А.А. Конструирование сварных химических аппаратов. Справочник. – Ленинград: «Машиностроение», Л.О., 1981. – 382 с.

2. Смирнов Г.Г., Толчинский А.Р., Кондратьева Т.Ф. Конструирование безопасных аппаратов для химических и нефтехимических производств. Справочник. – Л.: Машиностроение, Л. О., 1988. – 303 с.

3. ГОСТ 14249-89. Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчета на прочность. – Москва, 1989.

Оформлення титульного аркуша

Надписи на титульному аркуші та рамка виконуються креслярським шрифтом згідно з ГОСТ 2.304-81 чорною тушшю (пастою). При цьому тема проекту записується основним шрифтом височиною 10 мм, інша інформація – шрифтом розміром 5 мм. Зразок титульного аркуша розрахунково-пояснювальної записки наведений в додатку 1.

Основні надписи

Основний надпис (рис.2.3) розташовують у нижній частині першої сторінки текстового матеріалу РПЗ.

Рис. 2.3. Основний надпис для текстових конструкторських документів

(перший аркуш)

 

Шифр (номер) РПЗ проекту позначається таким чином:

ПМ 04.000.0000 РПЗ

де літери ПМ – прикладна механіка – дисципліна за якою виконано проект;

04 – скорочено 2004 рік – рік виконання проекту;

000 – шифр завдання студента (від 1 до 999);

0 – номер загального вигляду креслення (1-9);

0 – номер вузла (складальної одиниці), що входить у загальний вигляд;

0 – підвузол, який входить до попередньої складальної одиниці;

0 – номер деталі, яка може бути складовою частиною підвузла, вузла або входити у склад загального вигляду апарата;

РПЗ – розрахунково-пояснювальна записка до об‘єкту проектування (у даному випадку до апарата в цілому).

Наступні аркуші РПЗ повинні мати основний надпис за формою рис.2.2. З метою зменшення обсягу графічних робіт при оформленні РПЗ, у цьому курсовому проекті припускається використання спрощеного основного надпису рис.2.4.

 

Рис.2.4. Спрощений основний надпис на наступних сторінках

Графічна частина проекту

Графічна частина проекту складається з двох аркушів формату А1 (594х841), які виконують олівцем, з нанесеними необхідними розмірами. Креслення повинні бути виконані у відповідності з вимогами “Єдиної системи конструкторської документації”. Площа аркушів повинна бути заповнена конструкторськими розробками і технологічними вимогами не менше ніж на 75%. Кожний формат креслення повинен мати основний надпис (рис.2.5).

 

Рис. 2.5. Основний надпис до креслень

 

Графічну частину проекту складає:

I аркуш (лист) – загальний вигляд апарата в розрізі; вид зверху на кришку апарата, при знятому приводі; винесені вузли апарата у масштабі 1:1; 1:2, які пояснюють конструкцію у відповідному місці (формат А1);

II аркуш – вузол апарата, за вказівкою керівника проекту, на форматі А2 (22) і деталі на форматах А3 (12) та А4(11).

Креслення загального вигляду повинне дати повну уяву про зовнішній вигляд апарата, його складові частини і взаємну ув‘язку цих частин. На кресленні проставляють габаритні, монтажні і приєднувальні розміри.

На кресленні загального вигляду апарата вказують експлуатаційні і технічні характеристики. Технічну характеристику записують у вигляді таблиці, розміщеної над основним надписом під заголовком “Технічна характеристика”.

До цієї таблиці вносять такі дані:

1. Об‘єм апарата V_a,, м³.

2. Тиск в апараті t_a, МПа.

3. Тиск у сорочці t_c, МПа.

4. Температура в апараті t_a, °C.

5. Температура в сорочці t_c, °C.

6. Матеріал корпусу.

7. Потужність приводу, кВт.

8. Частота обертання вала перемішуючого пристрою – n, об/хв, (хв−¹).

Над технічною характеристикою слід розмістити “Таблицю штуцерів”, до якої вносять всі штуцери, які має апарат з обов‘язковим позначенням штуцерів (А, Б, В і т.д.), їх призначенням (вхід теплоносія, вихід продукту та ін.), кількості та діаметрів умовного проходу.

Позначка	Призначення	Кількість	Умовний діаметр, dу мм	Примітки
А	Технологічний
Б	Вхід теплоносія
В

Технічні вимоги до виробу записують по пунктах у вигляді тексту, розміщеного на вільному місці поля креслення.

Креслення загального вигляду апарата містить специфікацію (додаток 2), оформлену відповідно до ГОСТ 2-104-68, у яку вносять всі складові частини апарата (корпус, кришка, вал проміжний та інше). Позначення (шифр) деталей і складальних одиниць мають відповідати вимогам, наведеним вище.

2.7. Креслення вузлів (складальних одиниць)

Креслення вузлів повинні мати всі дані, які визначають форми окремих деталей, що входять у збірку, та взаємну ув‘язку цих та інших деталей, їх розміри та посадки. На кресленні проставляють габаритні, монтажні та приєднувальні розміри. Складальне креслення також має специфікацію, оформлену відповідним чином, у яку вносять усі деталі, з яких складається вузол.

Креслення деталей

Креслення будь-якої деталі повинні мати всі дані, які визначають форму, розміри, граничні відхилення розмірів, форми і розташування поверхонь, шорсткість поверхонь, марку матеріалу, граничні значення твердості, тобто всі дані, необхідні для виготовлення і контролю деталі, яким вона має відповідати перед складанням виробу (вузла).

Технічні вимоги на кресленнях деталей, розташовують над основним надписом у вигляді колонки шириною не більшою за ширину основного надпису, з відповідною нумерацією пунктів. Заголовок “Технічні вимоги” не вказується (див. додаток 3).