Курсова робота друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) текстового редактора Word шрифтом - Times New Roman, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка чорного кольору середньої жирності.
Обсяг курсової роботи 25-35 сторінок.
Текст курсової роботи друкують, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм.
Курсова робота має містити титульний аркуш, приклад оформлення якого наведено в додатку Б. Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи.
Заголовки структурних частин „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „ДОДАТКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 1,5-2 інтервалам текстового редактора Word.
Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, розділів, рисунків, таблиць, формул, подають арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці слід подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках записки, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.
Ілюстрації мають відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Треба уникати ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту. Не варто оформлювати посилання на ілюстрацію як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. Ілюстрації позначають словами „Рисунок” і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Після номеру йде назва ілюстрації.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Звичайно таблиця складається з таких елементів: порядкового номера й тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф (голівки), горизонтальних і вертикальних граф основної частини, тобто прографки. Усі таблиці повинні бути пронумеровані, і на кожну необхідне посилання в тексті. Слово "таблиця" у цьому випадку наводять у скороченому вигляді, знак "№" не ставлять, наприклад: “ На основі табл. 1.3 розраховується необхідна потужність двигуна та обирається за характеристиками (табл. 1.4)». У випадку повторних посилань у тексті необхідно до посилання додавати загальноприйняте скорочення від слова "дивися" – “див.”, наприклад: “Повторний аналіз (див. табл. 1.5) свідчить, що...”
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У одному рядку поряд із відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Назву таблиці наводять через тире без крапки на кінці.
При перенесені частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” І вказують номер таблиці, наприклад: „Продовження табл.1.2.”.
Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). При посиланнях на яку-небудь формулу її номер ставлять точно в тій же графічній формі, що і після формули, тобто арабськими цифрами в круглих дужках. Наприклад: у формулі (3.1); з рівняння (3.4) випливає...
Формули звичайно мають у своєму розпорядженні окремі рядки посередині аркуша. Найбільш важливі формули і громіздкі формули, що містять знаки підсумовування, добутку, диференціювання, інтегрування, розташовують на окремих рядках. Невеликі й нескладні формули, що не мають самостійного значення, розміщують усередині рядків тексту.
Посилання на джерела наводять у квадратних дужках безпосередньої після тексту, який було запозичений з даного джерела. При посиланні на періодичне видання наводять лише його порядковий номер у списку використаних джерел, при посиланні на книгу вказують також номер сторінки.
Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список складає одну з істотних частин курсової роботи, що відбиває самостійну творчу роботу її автора. Приклад оформлення списку використаних джерел наведений в Додатку Д. Бібліографічний апарат курсової роботи представлений бібліографічним списком і бібліографічними посиланнями, що оформляються відповідно до ГОСТ 7.1-84, ДСТУ 3582-97, ГОСТ 7.12-93. До бібліографічного списку не включаються ті джерела, на які немає посилань в основному тексті і які фактично не були використані студентом. Не включаються також енциклопедії, довідники, науково-популярні видання.
При оформленні списку використаних джерел використовується алфавітний спосіб угрупування літературних джерел. Алфавітний спосіб угруповання літературних джерел характерний тим, що прізвища авторів і заголовки (якщо автор не зазначений) розміщені за алфавітом. Не варто в одному списку змішувати різні алфавіти. Іноземні джерела звичайно розміщають за алфавітом після переліку всіх джерел мовою курсової роботи.
