Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬имоги до написанн€ дипломноњ роботи




1. “ема дипломноњ роботи затверджуЇтьс€ на зас≥данн≥ кафедри ≥ схвалюЇтьс€ вченою радою факультету ≥нституту/ун≥верситету.

2. ” вступ≥ обірунтовуЇтьс€ виб≥р теми, њњ актуальн≥сть; визначаютьс€ об'Їкт, предмет, мета ≥ конкретн≥ завданн€, г≥потеза досл≥дженн€, методи досл≥дженн€;.

3. јвтор дипломноњ роботи повинен продемонструвати вм≥нн€ проводити досл≥дженн€, ≥нтерпретувати, систематизувати ≥ класиф≥кувати одержан≥ результати.

4. необх≥дно розкрити зм≥ст досл≥дницькоњ проблеми з урахуванн€м нових наукових п≥дход≥в.

5. маЇ м≥стити ч≥тко сформульован≥ висновки, у €ких подаютьс€ основн≥ результати досл≥дницькоњ д≥€льност≥ студента, рекомендац≥њ щодо њх практичного використанн€.

6. 50-60 стор≥нок друкованого тексту.

7. ƒипломна робота маЇ бути ч≥тко структурованою ≥з вид≥ленн€м окремих њњ частин, абзац≥в, нумерац≥Їю стор≥нок, правильним оформленн€м покликань, виносок, цитат, висновк≥в ≥ списку використаноњ л≥тератури (не менше 50 джерел), обов'€зковим Ї використанн€ л≥тератури ≥ноземними мовами.

8. ƒипломну роботу оц≥нюЇ рецензент.  ер≥вник пише в≥дгук, у €кому висловлюЇ думку щодо рекомендац≥њ дипломноњ роботи до захисту. ќстаточну оц≥нку виставл€ють члени державноњ екзаменац≥йноњ на п≥дстав≥ реценз≥њ та публ≥чного захисту дипломноњ роботи.

 

 

7.

ѕереклад - 1) процес в≥дтворенн€ письмового тексту чи усного вислову засобами ≥ншоњ мови; 2) результат цього процесу.

≈тапи:

1) зорове чи слухове сприйманн€ ≥нформац≥њ чужою мовою, усв≥домленн€ њњ зм≥сту;

2) анал≥з ≥нформац≥њ мовою ориг≥налу ≥ синтез р≥дною мовою;

3) в≥дтворенн€ зм≥сту р≥дною мовою

¬иди перекладу за формою:

-усний (робл€ть негайно) - посл≥довний, синхронний

-письмовий.

«а способом перекладу

-буквальний -досл≥вним, у такому переклад≥ можуть збер≥гатис€ пор€док сл≥в та граматичн≥ конструкц≥њ, невластив≥ мов≥, €кою перекладають,

-адекватний переклад-точно передаЇ зм≥ст ориг≥налу, його стиль, ≥ в≥дпов≥даЇ ус≥м нормам л≥тературноњ мови,

«а зм≥стом:

-сусп≥льно-пол≥тичний

-художн≥й

-науково-техн≥чний

–еферативний переклад Ц

1) письмовий переклад заздалег≥дь в≥д≥браних частин ориг≥налу, що складають зв'€зний текст;

-ознайомленн€ з ориг≥налом;

-вид≥ленн€ в текст≥ основного ≥ другор€дного

-переклад основноњ частини, зв'€зний ≥ лог≥чний виклад зм≥сту ориг≥налу.

 

2) виклад основних положень зм≥сту ориг≥налу, що супроводжуЇтьс€ висновками й оц≥нюванн€м. –еферативний переклад у 5-10 ≥ б≥льше раз≥в коротший за ориг≥нал

-докладне вивченн€ ориг≥налу; -

стислий виклад зм≥сту ориг≥налу за власним планом;

јнотац≥йний переклад - це стисла характеристика ориг≥налу, що Ї перел≥ком основних питань, ≥нод≥ м≥стить критичну оц≥нку. “акий переклад даЇ фах≥вцев≥ у€вленн€ про характер

ќбс€г не може перевищувати 500 друкованих знак≥в формулюванн€ висновк≥в, можливе висловленн€ оц≥нки

јвтоматизований (комп'ютерний) переклад. ≤де€ автоматизованого перекладу виникла ще 1924 р., а 1933 року рад€нському ≥нженеров≥ ѕ. —мирнову-“ро€нському було видано патент на машину дл€ перекладанн€, €ка працювала за принципом з≥ставленн€ в≥дпов≥дник≥в з р≥зних мов механ≥чним способом.

¬≥дд≥Їсл≥вн≥ ≥менники, що означають насл≥док д≥њ, утворюютьс€ переважно в≥д д≥Їсл≥в недоконаного виду, що означають багаторазову д≥ю:

- безсуф≥ксним способом: обм≥нювати - обм≥н; гнути, згинати - згин;

- за допомоги додаванн€ -а, -una, -ок: м≥н€ти, зм≥нювати - зм≥на; колоти, розколювати - розколина; лити, випивати - виливок;

- за допомоги додаванн€ -ованн€, €кщо д≥Їслово маЇ форму, €ка зак≥нчуЇтьс€ на -овувапш: групувати, угруповувати - угрупованн€; статкувати, устатковувати - устаткована€.

¬иникають труднощ≥ ≥ п≥д час перекладу конструкц≥й з активно вживаним д≥Їсловом €вл€етс€, €ке в украњнськ≥й мов≥ уживаЇтьс€ т≥льки в художньому стил≥, переважно в поетичних творах (згадаймо ≤. ‘ранка: "„ому €вл€Їшс€ мен≥ у сн≥?"). ” науковому стил≥ уживаютьс€ форми ви€вл€Їтьс€, Ї;

ƒл€ перекладу терм≥н≥в варто послуговуватис€ словниками останн≥х рок≥в виданн€.  оли Ї к≥лька словник≥в приблизно одного часу виданн€, то вибирати варто за такими пр≥оритетами: стандарт, галузева енциклопед≥€, галузевий словник, ун≥версальна енциклопед≥€.

–едагуванн€ (в≥д лат. redactus - приведений у пор€док) - це анал≥з, перев≥р€нн€ та виправленн€ будь-€кого тексту.–едагують науков≥ тексти за законами лог≥ки.

¬имоги:

-ч≥тке формулюванн€ тези й аргумент≥в;

- формулюванн€ тези п≥д час доказ≥в залишаЇтьс€ незм≥нним;

- теза ≥ аргументи не повинн≥ суперечити один одному;-

- €к аргумент використовувати положенн€, правдив≥сть €ких не викликаЇ сумн≥ву;

- докази повинн≥ бути повними й достатн≥ми.

–едагуванн€ наукового тексту зд≥йснюють у три етапи:

- ѕервинне ознайомленн€ з текстом документа.

- ѕерев≥рка фактичного матер≥алу.

- ¬ласне редагуванн€ матер≥алу.

ƒл€ вид≥ленн€ в текст≥ окремих сл≥в або частин можна порекомендувати чотири способи:

1. ¬еликими л≥терами.

2. –озр≥дженн€м оформлюють окрем≥ слова й коротк≥ фрази.

3. ѕ≥дкресленн€

4.  урсивом вид≥л€ють слова, реченн€, частини тексту

¬иди правок:

-ѕравка-вж≥апуванн€- зв≥р€нн€ виправленого тексту з текстом, що маЇ редакторськ≥ правки ≥ €кий прийн€тий за вз≥рець

-ѕравка-скороченн€

-ѕравка-переробленн€ застосовуЇтьс€ у тих випадках, коли автор тексту погано волод≥Ї л≥тературною мовою й невдало висловлюЇ свою думку.

-ѕравка-оброблепн€ - комплексний вид правки, €ким передбачено анал≥з й в≥дб≥р фактичного матер≥алу;

11.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 446 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

529 - | 533 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.