Динаміка масових протестів

Майдан у Молдові: криза та зовнішнє втручання

 

(опубліковано на 112.ua 25 вересня 2015)

 

Акції протесту у Республіці Молдова вже в неділю можуть набрати нових обертів, змінивши полярність з проєвропейської на євразійську. Сьогодні громадянська платформа "Гідність і правда" з одного боку, Партія соціалістів Республіки Молдова та "Наша партія" з іншого уживаються один з одним, але вже 27 вересня все може змінитися на протилежне

Фото з відкритих джерел

 

"Одночасне проведення двох акцій протесту в Кишиневі зі схожими вимогами розділить суспільство ще більше". Таку думку 22 вересня висловив політолог Олексій Тулбуре, з урахуванням озвучених 21 вересня опозиційними партіями Молдови намірів організувати власні акції протесту проти чинного керівництва країни.

"Вже були висловлені обвинувачення лідерами громадянської платформи "Гідність і правда" на адресу проросійських партій (ПСРМ та "Наша партія"), що вони начебто грають комусь на руку. Це буде продовжуватись, і протестуючі перед парламентом будуть нападати на платформу", - зазначив Тулбуре.

Подальше загострення ситуації може стати причиною переходу мирних акцій протесту в Молдові у відверте силове протистояння між прихильниками європейського та євразійського курсу розвитку держави.

Дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в Молдові, у т. ч. за активної участі проросійських політичних сил, становить загрозу для України, оскільки загострюватиме військово-політичну обстановку ще й на південно-західному кордоні держави.

Динаміка масових протестів

 

На сьогоднішній день антиурядові акції протесту у столиці Кишиневі продовжуються, що вкотре свідчить про зростаюче напруження у молдавському суспільстві через дії керівництва країни, неефективна політика якого протягом останніх шести років призвела до значного падіння економіки держави, на фоні постійно прогресуючої корупції (згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму (WEF), РМ залишається найбільш корумпованою країною зі 144 визначених звітом).

Розпочаті 6 вересня безстрокові акції протесту в Молдові мали спонукати президента, уряд, генпрокурора, керівництво Нацбанку та Центрвиборчкому країни подати у відставку, правлячу коаліцію "Альянс за європейську інтеграцію" розпуститися, призначити та провести позачергові парламентські вибори та запровадити в країні прямі вибори президента (зараз голову молдавської держави обирає парламент). Учасники акцій протесту вимагають встановити та притягнути до відповідальності винних у розтраті державних коштів, закликають міжнародне співтовариство (ЄС та США) визнати окремих політиків Молдови персонами нон грата. Окрім зазначеного, лідери мітингу виступили за відсторонення олігархів від влади та проведення реальних реформ в рамках Угоди про асоціацію Молдови з ЄС.

 

Фото з відкритих джерел

 

Організатором масових акцій протесту є створена у лютому 2015 р. громадянська платформа "Гідність і правда" (Demnitate si adevar, DA), яка об`єднала лідерів громадської думки та неурядових громадських організацій. В дане об`єднання увійшли: відомий політичний аналітик Оазу Нантой, виконавчий директор асоціації ADEPT Ігор Боцан, колишній віце-прем`єр-міністр РМ, депутат парламенту першого скликання Валентин Долганюк, колишній міністр фінансів і колишній посол РМ в США Михай Маноле, колишній міністр транспорту РМ Василь Згардан, юристи Олеся Стамате і Маріан Калугін, адвокат Андрій Нестасє, колишній суддя Європейського Суду з прав людини Станіслав Павловський, журналісти Корнелія Козанак, Анжела Араме, Олександр Козер, Василь Нестасє, один з лідерів уніоністської організації Tinerii Moldovei Діну Плингеу. Пізніше зі складу платформи вийшов Оазу Нантой, оскільки став членом Народної європейської партії Молдови, яку очолює колишній прем’єр-міністр Юрій Лянкє.

6 вересня про початок акцій протесту також заявили опозиційна ПСРМ і "Наша партія". Хоча, згідно з розміщеним на офіційному сайті ПСРМ повідомленням, Партія соціалістів Молдови планувала розпочати масові акції протесту по всій країні ще 27 серпня. Зокрема, тоді лідер ПСРМ Додон заявив, що своїми протестами соціалісти мають наміри відправити у відставку керівництво країни і спровокувати позачергові парламентські вибори.

 

Фото з відкритих джерел

 

В акціях протесту, що організовані "Гідністю і правдою", найбільш чисельними верствами населення є особи із числа студентів, викладачів та представників малого та середнього бізнесу. За словами одного з організаторів протестів, журналіста Василя Нестасє, наразі до учасників мітингу приєдналися ветерани війни в Афганістані та Придністров`ї. Найбільш масовими акції протесту були 6 та 13 вересня. За деякими підрахунками, вже 13 вересня на центральній площі Кишинева організаторами протесту було зібрано близько 100 тис. осіб з усіх районів Молдови, це при тому, що досить значну кількість протестуючих поліція зупинила на в`їзді у місто. Цього ж дня організатори багатотисячного мітингу оголосили про наміри сформувати в країні тимчасовий уряд "народної довіри" та закликали громадськість до загальнонаціонального страйку.

Наразі у будні акції протесту не носять масового характеру. На головній площі столиці, за різними даними, розбито до 200 наметів. Учасники мітингу не намагаються застосовувати силові методи для підкріплення висунутих ними вимог, а органи державної влади країни, у свою чергу, зайняли досить пасивну (вичікувальну) позицію, намагаючись не провокувати невдоволений натовп.

Зокрема, 14 вересня близько 150 осіб мирно пікетували будівлю Генпрокуратури, 15 вересня мітинг у кількості 100 осіб був проведений перед Національним антикорупційним центром, а 16 вересня пікетники перейшли до резиденції президента Молдови.

На початку акцій протесту "Гідність і правда" заявляла про відсутність у них бажання вести переговори з керівництвом країни. Президент країни Ніколає Тімофті та прем’єр-міністр Валеріу Стрелець у своїх заявах також чітко давали зрозуміти учасникам протестів, що не виконуватимуть їхніх вимог щодо відставки керівництва країни, але готові вести конструктивний діалог задля врегулювання кризової ситуації.

 

Фото з відкритих джерел

 

Вже 18 вересня в акціях протесту в столиці Кишиневі намітився спад градусу напруження. Тімофті пішов на поступки і погодився зустрітися з лідерами "Гідності і правди". Експерти вбачають, що цей крок голови держави певною мірою був пов'язаний із прагненням влади попередити можливий зрив передбаченого на 22 вересня візиту до Республіки Молдова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ). Під час переговорів, згідно з повідомленням прес-служби президента, Тімофті підтримав вимогу маніфестантів щодо доцільності запровадження системи всенародного обрання президента держави, але за умови, що він залишиться до кінця відведеного йому на цій посаді терміну. Окрім цього, він також підтвердив занепокоєння учасників мітингу наявними проблемами в Молдові у судовій системі та фінансово-банківському секторі. Він пообіцяв докласти всіх зусиль для врегулювання у рамках закону кризової ситуації в країні.

В той же час представники "Гідності і правди" заявили, що більше не вимагають відставки президента, але стоятимуть на відставці з посад голови національного банку, генпрокурора, керівника центру по боротьбі з корупцією та глави вищої ради юстиції, які, як вони вважають, безпосередньо винні у фінансово-банківській кризі в країні. При цьому представники громадянської платформи пояснили, що вимога про відставку президента мала бути озвучена, оскільки вона "є найкоротшим шляхом до розпуску парламенту та дострокових парламентських виборів".

Хоча, за повідомленням медіаресурсу SputnikNews, зустріч президента з пікетниками, по суті, ні чим не закінчилась, оскільки, окрім висунутих вимог, переговори не були закінчені конкретними прийнятими рішеннями. Тімофті лише пообіцяв у всьому розібратися і передати це питання для розгляду своїм помічникам.

За оцінками політичного аналітика американського фонду "Джеймстаун" Володимира Сокора, протести на площі Великих національних зборів наразі йдуть на спад з вини самих організаторів мітингу. Зокрема, за словами аналітика, неозброєним оком видно, що учасників мітингу у центрі столиці залишилось не так багато, а заяви платформи "Гідність і правда" про масштаби протестів безпідставні.

Сокор вважає, що деякі хочуть лише скористатися цими акціями протесту, щоб опинитися за одним столом з представниками влади. Аналітик також відмічає, що і представники дипломатичних місій у столиці стримано ставляться до цих протестів.

Певне послаблення з боку протестів, що організовані "Гідністю і правдою", дійсно мають місце. Мітинги платформи були масовими лише 6 та 13 вересня. Очікуване 20 вересня чергове збільшення учасників мітингу, за рахунок вчителів (за підтримки Федерації профспілок робітників освіти та науки Молдови) та фермерів (за підтримки Асоціації сільхозвиробників "УніАгроПротект") не відбулось, вірогідно, в результаті знайденого сторонами компромісу. Зокрема, Тімофті напередодні запланованого на 22 вересня візиту до Республіки Молдова місії МВФ випросив відстрочку та перегляд висунутих учасниками протестів вимог для того, щоб уникнути, в інтересах держави, зриву переговорів з даною міжнародною фінансовою структурою.

Окрім підтримки президентом вимоги маніфестантів щодо доцільності запровадження в державі системи всенародного обрання президента, вже 18 вересня на його прохання спікер парламенту Адріан Канду підготував та направив запит до МВФ з пропозицією провести незалежну експертизу діяльності Нацбанку Молдови.

Чому зараз?

 

В 2015 р. платформі вдалося організувати найбільші антиурядові протести в Молдові за останні роки. Перший мітинг у центрі столиці відбувся 5 квітня. Тоді без значної інформаційної підтримки організаторам мітингу вдалося зібрати близько 4 тис. осіб. Основними закликами протестуючих тоді були вимоги щодо встановлення та притягнення до відповідальності винних у розтраті державних коштів. 3 травня на заклики платформи у мітингу взяли участь, за різними оцінками, від 20 до 50 тис. осіб, які вимагали відставки уряду Молдови. Наступного дня після цього мітингу спікер парламенту Молдови Андріан Канду оприлюднив результати розслідування американської компанії Kroll щодо виявлених фактів крадіжки бюджетних коштів. 7 червня наступні акції протесту зібрали близько 10 тис. осіб, які вимагали відставки політиків, суддів та службовців та покарання винних у розтраті бюджетних коштів.

Приводом вересневих акцій протесту в Молдові експерти продовжують вважати невдоволеність населення діями влади, їхньою неефективною політикою, рівнем корупції та соціально-економічним занепадом країни.

В той же час чому акції протесту, що були вкотре організовані платформою, набули такого грандіозного масштабу лише у вересні? І яка насправді їхня спрямованість?

Вбачається, що найбільш значимою подією вересня для влади Молдови мав стати саме приїзд представників МВФ. Влада Молдови фактично перебуває у залежності від успішності переговорів з МВФ.

Нагадаємо, що з кінця 2012 р., під виглядом кредитів, за межі держави на рахунки офшорних фірм з рахунків національних банків Молдови Вanca de economii (BEM), Banca sociala и Unibanca був виведений 1 млрд. доларів США. Результати проведеного розслідування, яке проводилось детективами американської компанії Kroll (дана компанія у 2010 р. брала участь в аудиті діяльності уряду України в період з 2007 по 2010 р. Ю. Тимошенко. Результати аудиту викликали значний резонанс в українському суспільстві та призвели до ряду акцій протесту), залученими за ініціативи попереднього прем’єр-міністра Юрія Лянкє, 4 травня були оприлюднені спікером парламенту РМ Адріаном Канду. Вони отримали великий суспільний резонанс і спричинили розкриття чисельних фактів корупції у банківській сфері. У результаті зазначеного фінансування країни припинили Світовий банк та Європейський Союз, що призвело до дефіциту державного бюджету Молдови за підсумками першого півріччя в 4 млрд. леїв, у зв’язку із чим міністерство фінансів припинило фінансування капітальних інвестицій. Світовий банк та Європейський Союз з метою відновлення фінансування висунули уряду РМ вимогу підписати Меморандум з МВФ. У серпні МВФ зобов’язав владу Молдови здійснити заходи з ліквідації трьох проблемних банків країни, через які було викрадено один млрд. доларів США. За оцінками прем’єр-міністра Молдови Валерія Стрільця, вказані банки будуть ліквідовані не пізніше ніж 9 жовтня.

Тому, вірогідно, масштабність акцій протесту в Молдові та посилення тиску на політичну верхівку країни напряму залежало від запланованого візиту МВФ.

 

Фото з відкритих джерел

 

Якщо з боку "Гідності і правди" експерти спостерігають певне послаблення активності, то вже 27 вересня акції протесту можуть виникнути з новою силою, але цього разу за активної підтримки з боку лідерів Партії соціалістів РМ та "Нашої партії". Зокрема, 21 вересня лідери Партії соціалістів РМ Додон та "Нашої партії" Усатий провели прес-конференції, де оголосили про намір організувати акції протесту за відставку президента, уряду, розпуск правлячої коаліції "Альянс за європейську інтеграцію", проведення позачергових парламентських виборів та прямих виборів президента країні. Політики планують залучити до акцій протесту щонайменше 60% від тих, що взяли участь у мітингах 6 та 13 вересня на головній площі столиці.