Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема є 5. ƒержава та право раннього феодал≥зму.




 

1. як≥ риси рабовласницького сусп≥льства в пер≥од його кризи стали перех≥дними до формуванн€ феодальних в≥дносин?

2.¬ид≥л≥ть та коротко охарактеризуйте етапи розвитку середньов≥чноњ держави в ™вроп≥.

3. яка под≥€ стала поштовхом до утворенн€ ранньофеодальних держав в ™вроп≥? —вою думку обірунтуйте.

4.  ого ≥ чому ≥сторики назвали Ђостанн≥ми римл€намиї?

5. ¬изначте головн≥ риси та ознаки феодал≥зму.

6. –озкрийте сутн≥сть головних форм феодальних повинностей. яка з них перестала застосовуватис€ першою?

7. „им по€снюЇтьс€ в≥дносна швидк≥сть по€ви держави у франк≥в (у пор≥вн€нн≥ з стародавньосх≥дними державами)?

8. яку роль в≥д≥гравали комендац≥њ в процес≥ утвердженн€ феодальних в≥дносин? ¬изначте њх умови.

9. ’то був опорою корол≥вськоњ влади у ‘ранкськ≥й держав≥ в пер≥од њњ становленн€?

10.’лодв≥г тривалий час в≥дмовл€вс€ прийн€ти христи€нство, незважаючи на вс≥ вмовл€нн€ дружини-христи€нки. як ви вважаЇте, €к≥ аргументи Ђзаї та Ђпротиї щодо прийн€тт€ христи€нства були в ’лодв≥га?

11. –озкрийте сутн≥сть пон€тт€ Ђранньофеодальна монарх≥€ї.

12. „ому ћеров≥нг≥в називали Дл≥нивими корол€миФ?

13. ¬ид≥л≥ть причини, сутн≥сть та насл≥дки реформи  арла ћартелла.

14. ѕо€сн≥ть р≥зницю м≥ж аллодом та бенеф≥ц≥Їм.

15. „ому реформа  арта ћартелла, спочатку зм≥цнивши державу, надал≥ спри€ла пол≥тичному розпаду ‘ранкськоњ ≥мпер≥њ?

16. ≈поху  арла ¬еликого ≥сторики назвали Ђ арол≥нгським в≥дродженн€мї. ўо ≥ €к в≥дроджувалось в той час ≥ наск≥льки усп≥шно?

17. яку важливу посаду було скасовано в ≥мпер≥њ  арла ¬еликого ≥ чому?

18.як позначилис€ р≥шенн€ ¬ерденського договору на формуванн≥ карти сучасноњ ™вропи?

19. „ому перш≥ кодиф≥кац≥њ ранньофеодального права називають Ђварварськими правдамиї?

20. ¬изначте, €к≥ галуз≥ права було закр≥плено в —ал≥чн≥й правд≥.

21. ¬ислов≥ть своЇ ставленн€ до тези: Ђ–анньофеодальне право було дуже гуманним, оск≥льки головною м≥рою покаранн€ у франк≥в були штрафиї.

22. ¬≥д чого залежав розм≥р вергельда?

23. «а кого сплачували б≥льший розм≥р вергельда: за чолов≥ка чи за ж≥нку Ц ≥ чому?

24. ќхарактеризуйте особливост≥ судового процесу за —ал≥чною правдою.

25. ¬изначте, чим в≥др≥зн€вс€ процес становленн€ ранньофеодальноњ держави у франк≥в та англосакс≥в.

26. ƒоповн≥ть реченн€:

- √оловним поштовхом до утворенн€ держав на територ≥њ «ах≥дноњ ™вропи був процес..., €кий називавс€.... ¬≥н призв≥в до...;

- ѕершою формою середньов≥чноњ держави у «ах≥дн≥й ™вроп≥ була.... ¬она характеризуЇтьс€...;

- ¬ систем≥ орган≥в влади ‘ранкськоњ держави певну роль в≥д≥гравали...,... та... пол€. Ќайб≥льш впливовими серед них були...;

- ≤н≥ц≥атором проведенн€ бенеф≥ц≥альноњ реформи був..., €кий мав пр≥звисько..., що означало.... ¬≥н отримав його за...;

- Ќайвищого розкв≥ту ‘ранкська держава дос€гла за правл≥нн€... (...-... рр.). ÷е ви€вл€лос€ у...;

- —ал≥чна правда належить до числа так званих.... ѕравов≥ норми в н≥й викладен≥ у... форм≥, а саме право носить... характер;

- √оловними категор≥€ми злочин≥в у ранньофеодальному прав≥ були..., у €кост≥ покарань застосовувались переважно..., хоча король м≥г присудити ≥ до....

27. ”€в≥ть, що ви почули дв≥ розпов≥д≥ про ’лодв≥га Ц з вуст з≥стар≥лого в походах франка-сел€нина ≥ молодого корол≥вського дружинника. ¬ чому вони будуть протир≥чити одне одному?

28. ј.“ойнб≥ писав, що V ст. н.е. було епохою, коли Дримл€ни, що ставали варварами, та варвари, що ставали римл€нами, в €к≥йсь пер≥од застили, дивл€чись один на одногоФ. як ви розум≥Їте це висловлюванн€? ѕро €кий пер≥од йде мова?

29. ¬ кожн≥й статт≥ Ђ—ал≥чноњ правдиї розгл€даЇтьс€ окремий випадок: хто на кого напав, хто у кого вкрав ≥ т.п. ≤ хоча розм≥ри в≥дшкодуванн€ за вчинену шкоду можуть бути однаковими, статт≥ н≥коли не обТЇднуютьс€. як ви думаЇте, хто складав цей зб≥рник? —вою в≥дпов≥дь обірунтуйте.

30. 25 грудн€ 800 р. в собор≥ св. ѕетра проходив р≥здв€ний молебень, п≥д час €кого папа поклав на голову корол€ франк≥в  арла корону римських ≥мператор≥в. „ому  арл ¬еликий прийн€в титул ≥мператора? Ќавед≥ть в≥д особи самого  арла не менше трьох причин, що спонукали його це зробити.

31. ” франкських корол≥в не було пост≥йноњ резиденц≥њ, ≥ вони перењжджали з ус≥м своњм двором з одного пом≥ст€ (в≥лли) до ≥ншого, зупин€ючись у палацах (пфальцах). „и можна по€снити ц≥ перењзди господарчими або адм≥н≥стративними м≥ркуванн€ми або це була просто примха франкських корол≥в?

32. ¬ ранньому середньов≥чч≥ пон€тт€ Ђморальї та Ђправої були нерозд≥льн≥ в розум≥ людей (про це св≥дчать, наприклад, кап≥тул€р≥й  арла ¬еликого). Ќавед≥ть приклади з ≥нших документ≥в, що п≥дтверджують або спростовують це твердженн€.

33. —клад≥ть схеми сусп≥льного та державного устрою ‘ранкськоњ держави у VI Ц VII ст. ¬каж≥ть, €к≥ елементи св≥дчать про збереженн€ пережитк≥в родового ладу.

34.—клад≥ть схеми системи управл≥нн€ ‘ранкською державою ранн≥х час≥в та ≥мпер≥Їю  арла ¬еликого. ѕор≥вн€йте њх. « чим повТ€зан≥ в≥дм≥нност≥?

35. «аповн≥ть таблицю Ђѕор≥вн€льна характеристика античного та ранньофеодального праваї

 ритер≥њ пор≥вн€нн€ јнтичне право –анньофеодальне право —п≥льн≥ риси
’арактер та р≥вень розвитку права      
ƒжерела права      
ѕраво власност≥      
ƒогов≥рне право      
Ўлюбно-с≥мейне право      
 рим≥нальне право      

 

36. ¬иклад≥ть власн≥ роздуми з приводу того, чому германськ≥ племена не знали класичного рабовласництва.

37. Ќапиш≥ть короткий тв≥р Ђяк проходив суд у франкськ≥й общин≥ї.

 

38. ¬иконайте тестов≥ завданн€:

 

јллод Ц це:

а) земл€, що давалас€ за службу у ‘ранкськ≥й держав≥;

б) спадкова д≥л€нка земл≥ у ‘ранкськ≥й держав≥;

в) земельн≥ волод≥нн€ монастир≥в.

 

Ѕенеф≥ц≥й Ц це:

а) спадкова земельна власн≥сть у ‘ранкськ≥й держав≥;

б) умовне триманн€ земл≥ у ‘ранкськ≥й держав≥;

в) земельна власн≥сть общини.

 

ўо було поштовхом до утворенн€ держав у германських племен:

а) велике переселенн€ народ≥в;

б) пост≥йн≥ в≥йни м≥ж племенами;

в) п≥дписанн€ договор≥в про союз м≥ж окремими племенами.

 

Ќайб≥льш важливими посадовими особами в ранньофеодальн≥й держав≥ франк≥в були:

а) майордом, васал, тезаурар≥й, кап≥тул€р≥й;

б) кап≥тул€р≥й, арх≥капеллан, пфальцграф, тезаурар≥й;

в) арх≥капеллан, майордом, пфальцграф, тезаурар≥й.

 

ќбер≥ть в≥рн≥ твердженн€ стосовно ранньофеодального права:

а) в≥дсутн≥сть загальних, абстрактних пон€ть правопорушень; формал≥зм; казуальн≥сть норм;

б) детальна розробка р≥зних правових ≥нститут≥в; висока юридична техн≥ка; принцип р≥вност≥;

в) формал≥зм; детальна розробка р≥зних правових ≥нститут≥в; висока юридична техн≥ка.

 

«г≥дно ≥з "—ал≥чною правдою" успадкована земл€:

а) переходила т≥льки старшому сину;

б) д≥лилас€ м≥ж ус≥ма синами;

в) переходила т≥льки до молодшоњ доньки.

 

¬ид≥л≥ть з перел≥ку терм≥н≥в пон€тт€, що в≥днос€тьс€ до злочин≥в та покарань в Ђ—ал≥чн≥й правд≥ї:

а) вергельд, коммендац≥€, композиц≥€, прекар≥й;

б) коммендац≥€, ордал≥й, сп≥вприс€жництво, композиц≥€;

в) композиц≥€, вергельд, пен€, ордал≥й

 

«а час≥в правл≥нн€ €кого франкського монарха ц€ держава дос€гла найб≥льшого розвитку:

а)  арла ћартелла;

б)  арла ¬еликого;

в)  орол€  нута.

 

 

“ема є 6. —еньйор≥альна та станово-представницька монарх≥€ в крањнах «ах≥дноњ ™вропи (’≤-XIV ст.)

1. як≥ питанн€ могли обговорюватис€ на ЂзТњзд≥ї феодал≥в п≥д час феодальноњ роздробленост≥? як≥ р≥шенн€ там приймалис€? „и виконувалис€ ц≥ р≥шенн€?

2. як вплинуло норманське завоюванн€ јнгл≥њ на њњ подальшу ≥стор≥ю?

3.ƒе ≥ дл€ чого була створена Ђ нига —трашного судуї?

4.¬изначте не менше трьох причин виникненн€ рицарства.

5. ѕо€сн≥ть, що таке Ђсеньйор≥ально-васальна драбинаї. як це €вище вплинуло на характер державноњ влади?

6. Ќазв≥ть права та обовТ€зки сеньйора та васала.

7. „ому, на вашу думку, в пер≥од феодальноњ роздробленост≥ велик≥ феодали не виступали за повну л≥кв≥дац≥ю корол≥вськоњ влади, адже король не в≥д≥гравав значноњ рол≥ в управл≥нн≥ крањною?

8.„и можна стверджувати, що пер≥од феодальноњ роздробленост≥ Ц це час занепаду?

9. ўо означав принцип Ђвасал мого васала Ц не м≥й васалї ≥ €к в≥н вплинув на пол≥тичний розвиток зах≥дноЇвропейських держав? ” €к≥й крањн≥ цей принцип не д≥€в ≥ чому?

10. ѕор≥вн€йте сутн≥сть пон€ть Ђсеньйор≥альна монарх≥€ї та Ђстаново-представницька монарх≥€ї.

11. як≥ позитивн≥ €кост≥ середньов≥чних рицар≥в практично втрачен≥ в наш час? „и було у рицар≥в щось сп≥льне з античними геро€ми?

12. „и була у рицар≥в в≥йськова дисципл≥на?

13.  оли середньов≥чний рицар отримував Їдиний у житт≥ л€пас, за €кий в≥н не мстив образнику?

14. „ому в ’≤ Ц ’≤≤≤ ст.. церква особливо активно виступала проти рицарських турн≥р≥в? ¬ 1312 роц≥ ‘≥л≥п  расивий спец≥альним указом заборонив турн≥ри. ≤нш≥ св≥тськ≥ государ≥ Ц √енр≥х ≤≤ ѕлантагенет, Ћюдовик —в€тий Ц також негативно ставились до турн≥р≥в. „ому?

15. ¬ €кому стол≥тт≥ в «ах≥дн≥й ™вроп≥ почалось зв≥льненн€ сел€н? ѕерел≥чте крањни, де цей процес в≥дбувавс€ ран≥ше всього, ≥ по€сн≥ть Ц чому. „ому в –ос≥њ сел€ни були зв≥льнен≥ значно п≥зн≥ше?

16. ўо таке чинш? як, на вашу думку, вплинуло переведенн€ сел€н на чинш на њхнЇ соц≥альне становище?

17. ¬≥д чого залежав р≥вень житт€ середньов≥чного сел€нина: в≥д статусу земл≥, €кою в≥н волод≥в, або в≥д його особистого статусу? —вою в≥дпов≥дь обірунтуйте.

18. яку роль в≥д≥грала по€ва третього стану у еволюц≥њ державного ладу зах≥дноЇвропейських крањн?

19. ¬изначте передумови (економ≥чн≥, соц≥альн≥, пол≥тичн≥) обТЇднанн€ ‘ранц≥њ.

20. як ви думаЇте, хто Ц духовенство, рицар≥ або м≥ськ≥ багат≥њ та купц≥ Ц були найпосл≥довн≥шими союзниками корол€ у боротьб≥ за обТЇднанн€ крањни? —вою думку обірунтуйте.

21. ¬каж≥ть причини скликанн€ √енеральних Ўтат≥в у ‘ранц≥њ та визначте пер≥од њх найб≥льших повноважень. „ому в≥н був нетривалим?

22. „ому у боротьб≥ за ¬елику харт≥ю вольностей обТЇдналис€ барони, рицарство та м≥ська верх≥вка, €ка ран≥ше п≥дтримувала корол€?

23. „и можна вважати ¬елику харт≥ю вольностей першою в св≥т≥ конституц≥Їю?

24. ѕо€сн≥ть, що таке Ђщитов≥ грош≥ї. «а що вони сплачувались ≥ на що йшли?

25. „ому збори, скликан≥ в јнгл≥њ у 1265 р., отримали назву Ђпарламентї (в≥д французького Ђparleї - казати), а у ‘ранц≥њ такий орган ≥менувавс€ √енеральними Ўтатами?

26. « чим повТ€зано прийн€тт€ Ќ≥меччиною назви Ђ—в€щенна –имська ≥мпер≥€ї?

27. ¬изначте головн≥ причини тривалого збереженн€ роздробленост≥ Ќ≥меччини.

28. який пор€док обранн€ н≥мецького ≥мператора було встановлено Ђ«олотою Ѕуллоюї?

29.—клад≥ть список ус≥х вторгнень, €ких зазнали Ѕританськ≥ острови, починаючи з римл€н. ¬изначте, що дало або забрало кожне нове вторгненн€.

30.„ому англ≥йського корол€ ¬≥льгельма називали «авойовником, ≤оанна Ц Ѕезземельним?

31. ƒоповн≥ть реченн€:

- √оловною причиною переходу в≥д ранньофеодальноњ до сеньйор≥альноњ монарх≥њ стаЇ..., бо це призводить до...;

- √оловними станами феодального сусп≥льства були..., серед них прив≥лейован≥ -...;

- ћетою реформ Ћюдовика ≤’ було..., головними його реформами стали...;

- ≤н≥ц≥атором скликанн€ станово-представницького органу в јнгл≥њ став..., цей орган отримав назву...;

- —еред станово-представницьких орган≥в зах≥дноЇвропейських крањн найменш впливовим був..., оск≥льки головна роль в держав≥ належала...;

- ѕередумовами переходу в≥д сеньйор≥альноњ до... монарх≥њ стали:...; цей процес в≥дбувавс€ в... стол≥тт€х;

- ѕерший станово-представницький орган, що мав назву..., було скликано у... в... роц≥.

32. ѕ≥д час церемон≥њ вступу у васальну залежн≥сть Ц принесенн€ оммажу Ц феодал промовл€в кл€тву в≥рност≥, в €к≥й, зокрема, зобовТ€зувавс€ нести в≥йськову службу на користь сеньйора. ѕорушити цю кл€тву, за середньов≥чними пон€тт€ми, було неможливо, однак васалам вдавалось уникнути в≥йськовоњ служби. яким чином? якими видами служби васали нехтували перш за все?

33. ¬ јнгл≥њ при корол≥ √енр≥ху ≤, молодшому синов≥ ¬≥льгельма «авойовника, дл€ збиранн€ податк≥в було створено Дпалату шаховоњ дошкиФ. ѕроцедура п≥драхунку податк≥в нагадувала гру в шахи. Ќа картат≥й скатерт≥, €кою був накритий ст≥л, розкладалис€ монети по окремих статт€х надходжень Ц прибутки в≥д графств, м≥ст, коронних васал≥в, судов≥ мита, штрафи, пр€м≥ податки. ѕодумайте, на €ких кл≥тинках шаховоњ дошки знаходилос€ найб≥льше монет. ўо сьогодн≥ нагадуЇ вам про ц≥ кл≥тинки?

34. ѕроанал≥зувавши ¬елику харт≥ю вольностей, вид≥л≥ть об≥ц€нки корол€, що стосуютьс€ окремих верств населенн€ (по кожн≥й верств≥ окремо) та всього населенн€ јнгл≥њ в ц≥лому. „и можна вважать цей документ своЇр≥дною англ≥йською конституц≥Їю?

35.–егламентац≥њ п≥дл€гали вс≥ сторони житт€ рем≥сник≥в. —ередньов≥чний цех, €к ≥ будь-€ка феодальна корпорац≥€, навТ€зував своњм членам однаковий образ житт€, однаковий стиль повед≥нки та мисленн€. ƒобре це чи погано з точки зору сучасноњ людини? як ви вважаЇте, чи ≥снують зараз пережитки цеховоњ регламентац≥њ?

36. „ому у вс≥х крањнах «ах≥дноњ ™вропи ≥снували монарх≥њ: за допомогою сильноњ корол≥вськоњ влади було легко утримувати в покор≥ сел€н; королю було легше п≥дпор€дковувати владу сильних феодал≥в; корол≥вська влада спри€ла розвитку господарства та торг≥вл≥ в крањн≥; через в≥дсутн≥сть Їдност≥ серед р≥зних груп сусп≥льства не склавс€ Їдиний громад€нський колектив; держави були великими територ≥альними обТЇднанн€ми, кордони €ких нер≥дко п≥ддавалис€ зм≥нам. ќбер≥ть в≥дпов≥дь та обірунтуйте њњ.

37. «аповн≥ть таблицю У‘орми феодальноњ монарх≥њ у крањнах «ах≥дноњ ™вропиФ (по кожн≥й крањн≥ окремо Ц јнгл≥€, ‘ранц≥€, Ќ≥меччина).

 

 

‘орма монарх≥њ —тол≥тт€ ÷ентральн≥ органи влади ”правл≥нн€ на м≥сц€х
—еньйор≥альна      
—таново-представницька      

 

38. «аповн≥ть таблицю Ђ—таново-представницьк≥ органи в крањнах «ах≥дноњ ™вропиї (на приклад≥ јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини).

 

 рањна Ќазва —труктура ѕор€док формуванн€  омпетенц≥€ –≥вень впливу на пол≥тичне житт€
јнгл≥€          
‘ранц≥€          
Ќ≥меччина          

 

 

39. «роб≥ть схеми Ђƒержавний лад ‘ранц≥њ, јнгл≥њ, Ќ≥меччини у пер≥од станово-представницькоњ монарх≥њї.

40. ¬икористовуючи текст ¬еликого березневого ордонансу, визначте повноваженн€ √енеральних штат≥в та принципи, на €ких будувалис€ в≥дносини м≥ж √енеральними штатами та корол≥вською владою.

41.ѕ≥дготуйте розпов≥дь в≥д ≥мен≥ англ≥йського барона, невдоволеного королем ≤оанном Ѕезземельним. як≥ претенз≥њ в≥н м≥г висунути королю?

42.Ќапиш≥ть в≥д ≥мен≥ васала листа сеньйору (або навпаки).

 

43.¬иконайте тестов≥ завданн€:

 

ќбер≥ть в≥рне визначенн€ банал≥тету:

а) це особист≥ волод≥нн€ корол€ у ‘ранц≥њ;

б) це суворе додержанн€ встановлених процесуальних норм;

в) це монопольне право власност≥ сеньйора на млини, мости, перењзди через р≥чки тощо;

 

ќсобисто в≥льн≥, але економ≥чно залежн≥ сел€ни у ‘ранц≥њ у 11-14 ст.:

а) серви;

б) в≥ллани;

в) л≥бертини.

 

 орол≥вська кур≥€ Ц це:

а) зТњзд великих феодал≥в, що виконував суто адм≥н≥стративн≥ функц≥њ;

б) зТњзд великих феодал≥в, що виконував судов≥ функц≥њ в особливих справах;

в) зТњзд великих феодал≥в, що виконував ≥ адм≥н≥стративн≥, ≥ судов≥ функц≥њ.

 

—утн≥сть ф≥нансовоњ реформи Ћюдовика ≤’ у ‘ранц≥њ:

а) створив –ахункову палату та вв≥в корол≥вську монету;

б) створив рахункову палату та дозволив феодалам карбувати власну монету;

в) розпустив –ахункову палату та дозволив феодалам карбувати власну монету.

 

≤нститут розТњзних корол≥вських судд≥в оформивс€:

а) у ‘ранц≥њ за реформою Ћюдовика IX в середин≥ ’≤≤≤ ст.;

б) в јнгл≥њ за реформою √енр≥ха ≤≤ в середин≥ ’≤≤ ст.;

в) в Ќ≥меччин≥ за «олотою буллою в середин≥ XIV ст.

 

јнгл≥йська ¬елика харт≥€ вольностей проголосила наступн≥ ≥дењ:

а) влада корол€ не Ї безмежною; ≥де€ законност≥; ≥де€ парламентського правл≥нн€;

б) влада корол€ Ї божественою ≥ н≥чим не обмеженою; в≥дсутн≥сть розмежуванн€ м≥ж сферами державного управл≥нн€; ≥де€ законност≥;

в) под≥л влад, зокрема судова влада в≥дд≥л€Їтьс€ в≥д адм≥н≥стративноњ; ≥де€ парламентського правл≥нн€; в≥дсутн≥сть €кихось обмежень корол≥вськоњ влади.

 

ќбер≥ть в≥рн≥ твердженн€ в≥дносно «олотоњ булли 1356 р.:

а) цей документ закр≥пив практику, за €коњ управл≥нн€ Ќ≥меччиною знаходилос€ в руках семи курфюрст≥в; за цим документом колег≥€ курфюрст≥в мала право суду над ≥мператором та його усуненн€;

б) п≥сл€ цього документу почавс€ процес пол≥тичного обТЇднанн€ Ќ≥меччини; за цим документом колег≥€ курфюрст≥в мала право суду нам ≥мператором та його усуненн€;

в) за цим документом колег≥€ курфюрст≥в перетворилась на станово-представницький орган Ќ≥меччини; п≥сл€ цього документу почавс€ процес пол≥тичного обТЇднанн€ Ќ≥меччини.

 

ќбер≥ть в≥рн≥ твердженн€ стосовно сеньйор≥альноњ та станово-представницькоњ монарх≥њ:

а) при обох формах правл≥нн€ влада корол€ дуже слабка;≥снують особлив≥ органи, з €кими король повинен радитис€;

б) при станово-представницьк≥й монарх≥њ влада корол€ значн≥ша, ан≥ж при сеньйор≥альн≥й; ≥снують органи влади, з думкою €ких король повинен рахуватис€;

в) при обох формах правл≥нн€ влада корол€ досить сильна; при сеньйор≥альн≥й монарх≥њ король повинен рахуватис€ з думкою корол≥вськоњ ради, за час≥в станово-представницькоњ монарх≥њ такого органу немаЇ.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 490 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

746 - | 566 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.044 с.