Спочатку в ролі резервної валюти виступав англійський фунт стерлінгів, що відігравав панівну роль у міжнародних розрахунках.

Тема 5. Іноземна валюта і валютні операції

ОБМІН ВАЛЮТИ5.1. Обмін валюти

Необхідність обміну однієї валюти на іншу виникає при міжнародній торгівлі, фінансових інвестиціях в економіку інших країн, міжнародному туризмі. Різні фінансові відносини всередині будь-якої країни або групи країн однієї валютної зони вимагають розрахунків тільки у своїй (національній) валюті.

 

Під валютою розуміють будь-яку грошову одиницю тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів і належить до загальноприйнятих засобів розрахунку. Розрізняють валюту національну, іноземну і міжнародну.

Для обміну валют використовують валютний курс, тобто спів-відношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу. Валютний курс забезпечує зв’язок однієї валюти з іншими валютами і дає змогу здійснювати порівняння основних макроекономічних показників однієї країни (про-дуктивності праці, темпів економічного зростання тощо) з такими самими показниками в інших країнах.

Зміна валютного курсу відбувається під впливом різноманітних чинників та впливає на стан грошового обігу і загалом на стан економіки. Тому держава здійснює регулювання валютного курсу шляхом застосування відповідних методів з боку центрального банку.

 

Між валютами існує ще й різниця в можливості однієї валюти обмінюватися (повністю чи частково) на інші валюти. Ця особливість називається конвертованістю валюти і служить важливим показником рівня розвитку грошової системи та економіки країни. Розрізняють вільно конвертовані, частково конвертовані та неконвертовані валюти.

 

Купівля і продаж іноземної валюти для міжнародних розрахунків здійснюється для юридичних осіб банками в безготівковій формі на міжбанківському валютному ринку. Фізичні особи готівкові операції з іноземною валютою здійснюють через операційні каси та обмінні пункти банків.

 

ЩО таке валюта і які види валют існують

Валюта у широкому розумінні цього слова–будь-яка грошова одиниця тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів та є загальноприйнятим засобом розрахунків.

 

Валюта,випущена державою,перебуває в обігу переважно натериторії цієї держави або групи держав – учасниць валютних союзів.

 

Для ознайомлення з національними валютами іноземних держав дамо їм коротку характеристику (табл. 9.2).

 

Таблиця 9.2

 

Національні валюти держав

 

Назва валюти

Долар США

 

Євро

 

Коротка характеристика

грошова одиниця США, одна з основних резервних валют світу (1 долар = 100 центів). Позначення: $ або USD. Долар США також використовується в деяких країнах, що не мають національної валюти, наприклад, у Панамі та Еквадорі

офіційна валюта низки країн Європейського Союзу (Австрії, Бельгії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Словенії, Нідерландів, Португалії та Іспанії), відомих також як «єврозона». Це єдина валюта для більш ніж 300 мільйонів європейців. Знак валюти: €, банківський код: EUR

	Рубль	валюта Російської Федерації (у минулому – російських князівств,
		Великого князівства Московського, Російської імперії, РРФСР
		(1917–1922) і Радянського Союзу (1923–1992)). Ділиться на 100
		копійок. Код валюти за ISO 4217 – RUB, код RUR є застарілим,
		використовувався до деномінації 1 січня 1998 року
	Гривня	національна валюта України. Гривня в Україні була введена в
		грошовий обіг 1918 року, потім 2 вересня 1996 року під час
		проведення грошової реформи. Літерний код валюти – UAH,
		цифровий код – 980. Скорочена назва – грн. Її сота частка – копійка.
		Емісійний інститут – Національний банк України

 

Закінчення табл. 9.2

 

Назва валюти

Білоруський

рубль

 

Датська крона

Ісландська крона

Коротка характеристика

офіційна валюта Білорусі. Скорочується як Br. 1 білоруський рубль формально ділиться на 100 копійок (белор. капейка)

національна валюта Данії, що має також ходіння в Гренландії. Код ISO 4217 – DKK. Уперше була введена в обіг 1873 року

грошова одиниця Ісландії. Теоретично крона складається з 100 ейре, але з 1 жовтня 2003 року всі монети номіналом менше ніж 1 крона виведено з обігу. Банкноти номіналами 10, 50 і 100 крон більше не випускають

 

Казахстанський

тенге

 

Китайський

юань

 

Нова турецька ліра

національна валюта Казахстану. На купюрах і монетах прийнято позначення просто тенге

грошова одиниця Китаю. У китайській мові «юанем» називають базову одиницю будь-якої валюти, наприклад, долар США – це мей юань

грошова одиниця Туреччини. У результаті високої інфляції кінця XX

– початку XXI століть сильно знецінилася. З початку 2005 року, після низки успішних антиінфляційних заходів, прийнятих Центральним банком Туреччини, в обіг введено нову турецьку ліру, рівну 1 000 000 старих

 

Норвезька крона

Фунт стерлінгів

 

національна валюта Норвегії. Складається зі 100 ері. Крона як засіб платежу в Норвегії була введена 1875 року

грошова одиниця Великобританії. 1 фунт = 100 пенсів. Банки окремих територій у складі Великобританії (Шотландії, Ольстеру, Уельсу і т. д.) випускають банкноти зі своїм дизайном

Шведська крона	валюта Швеції. Код ISO 4217 – SEK. Одна крона ділиться на 100 ері
Швейцарський	є валютою і законним платіжним засобом Швейцарії і Ліхтенштейну.
франк	Банкноти франків випускає центральний банк Швейцарії –
	Швейцарський національний банк, тоді як монети випускаються
	федеральним монетним двором – Швейцарський монетний двір (код
	валюти за ISO 4217 – CHF, або 756)
Японська єна	грошова одиниця Японії, одна з основних резервних валют світу
	після долара США та євро

 

Окремі валюти виступають у ролі міжнародного платіжного і резервного засобу, за допомогою якого центральні банки держав нако-пичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньо-торгівельними операціями та іноземних інвестицій. Цю роль можуть виконувати і колективні валюти. Статус резервної валюти зобов’ язує країну-емітента вживати заходи з ліквідації дефіциту платіжного балансу і підпорядковувати внутрішню економічну політику завданню досягнення зовнішньої рівноваги.

 

Спочатку в ролі резервної валюти виступав англійський фунт стерлінгів, що відігравав панівну роль у міжнародних розрахунках.

Разом із фунтом стерлінгів як міжнародна платіжна і резервна валюта поступово став використовуватися долар США, який згодом став основною резервною валютою світу. Він займає, за різними оцінками, частку від 50 до 61 відсотка в міжнародних резервах центральних банків.

 

 

Євро – друга за використанням резервна валюта. Після введення євро (1999 рік) ця валюта частково успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка та інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень. Відтоді частка євро постійно збільшується, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви.