Стратегія і тактика фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент, спрямований на розробку фінансової політики, поділяється на стратегічний і тактичний.

Стратегічний фінансовий менеджмент полягає в прогнозуванні напрямів фінансової діяльності на майбутнє, моделюванні параметрів розвитку фінансових процесів з урахуванням прогнозних змін чинників зовнішнього середовища.

В кінці 1980-их рр. у МСФЗ з’явилося чітке визначення операційного грошового потоку. У 1999 р. в американські стандарти фінансової звітності були вперше введені стандарти обліку ринкової вартості. З 2005 р. провідні фінансисти світу проголосили загальну перепідготовку фінансистів-професіоналів. А в грудні 2008 р. був підписаний міжнародний стандарт аудиту справедливої вартості (fair value). Оновлення функціонального навантаження розвитку стратегічного фінансового менеджменту асоціюється, як правило, з появою нових інформаційних технологій, переходом від так званих «ручних» до автоматизованих фінансів з необхідністю постійно тримати курс на пріоритети, зумовлені мінливістю зовнішнього ділового середовища, різким зростанням ступеня його невизначеності та непередбачуваності, з трансформацією ролі фінансових керуючих, які поступово перетворюються в лідерів міждисциплінарних команд управління. Подібні тенденції набувають з часом чіткого характеру у зв’язку з активним поширенням принципово нових управлінських технологій. Окремі з них починають відігравати ледь не епохальну роль, перетворюючись у концепції і парадигми. До таких новітніх фінансових управлінських технологій сьогодні правомірно зарахувати:

ü менеджмент, заснований на вартості, що передбачає, зокрема, орієнтацію в управлінні на збільшення акціонерної вартості, використання теорії Раппопорта, моделювання процедури обчислення вартості та побудову матриці SVA-опціонів; перетворення нової управлінської технології VBM (Value Based Management) в нову управлінську парадигму;

ü новий організаційний дизайн, зокрема зовнішній і внутрішній аутсорсинг, у тому числі аутсорсинг інформаційних послуг, аутсорсинг фінансів, створення центрів загальних послуг, розвиток партнерства в аутсорсингу;

ü ціноутворення нематеріальних активів, у складі яких інтелектуальний, споживчий, організаційний, людський капітали, корпоративна репутація, корпоративний ризик-менеджмент і етика (ділова, фінансова, аудиторська, інвестиційна);

ü сценарне планування, прогнозування та розподіл ресурсів на основі новітньої технології бюджетування, що передбачає перехід від традиційного бюджетування до бюджетування за пріоритетами і збалансованої системи показників, спрямованої на створення ефективної системи вимірників стратегічних орієнтирів розвитку.

Основною функцією стратегічного фінансового управління є розробка фінансової стратегії. Фінансова стратегія – це система рішень і визначених напрямів діяльності, що розраховані на довгострокову перспективу і передбачають досягнення поставлених цілей і фінансових завдань щодо забезпечення оптимальної та стабільної роботи господарської структури відповідно до ситуації, дійсності і запланованих результатів. При цьому виділяються пріоритетні завдання та напрями розвитку різних форм діяльності та розробляється механізм їхнього втілення. Стратегію фінансового управління в певному сенсі можна назвати стратегічною фінансовою політикою. Будучи найбільш важливою складовою загальної стратегії, фінансова стратегія спрямована на досягнення в довгостроковій перспективі цілей підприємства відповідно до його місії шляхом забезпечення формування і використання фінансових ресурсів, тобто управління фінансовими потоками підприємства, і, насамперед, на забезпечення його конкурентоспроможності, яка, на думку окремих економістів, зводиться до досягнення стійкості розвитку: зростання обсягів виробництва, інвестиційної активності, інноваційної активності, добробуту тих, хто працює, і власників підприємства. Таким чином, формування фінансової стратегії підприємства пов’язане з прийняттям довгострокових інвестиційних і фінансових рішень.

Отже, фінансову стратегію визначають як довгостроковий якісно визначений напрям розвитку, відповідно до якого підприємство вирішує такі завдання: вибору оптимальної структури капіталу та управління капіталом; вироблення дивідендної політики; підтримки матеріально-технічної бази і товарно-матеріальних запасів на рівні, що забезпечує постійне прирощення ринкової вартості та підвищення конкурентного статусу підприємства.

Найчастіше фінансову стратегію підприємства розглядають як інструмент регулювання, який використовується в ув’язці з інвестиційною стратегією. Це пояснюється перспективністю і часовим лагом інвестиційних рішень та їхнім взаємозв’язком з фінансовими процесами. В окремих дослідженнях фінансова стратегія трактується як частина фінансового менеджменту, що є обґрунтованим з нашої точки зору.

Отже, аналіз сутності фінансової стратегії у світлі сучасної парадигми управління підприємством дає змогу сформувати зміст цього поняття таким чином:

ü фінансова стратегія спрямована на досягнення коротко- та довгострокових фінансових цілей підприємства;

ü формування фінансової стратегії зумовлює необхідність адекватного оцінювання фінансового потенціалу підприємства, аналізу структури фінансових ресурсів та ефективності їхнього використання;

ü реалізація фінансової стратегії підприємства дає змогу при значних коливаннях кон’юнктури ринку, макроекономічних показників, негативних тенденціях зміни умов зовнішнього й внутрішнього середовищ мінімізувати ймовірні фінансові ризики та сформувати можливі шляхи їхнього усунення (мінімізації);

ü при формуванні фінансової стратегії підприємства актуалізується необхідність ґрунтовного аналізу його фінансового стану, зокрема при проведенні SWOT-аналізу, оцінки конкурентних переваг тощо;

ü реалізація фінансової стратегії підприємства забезпечує чіткий взаємозв’язок стратегічного, поточного і оперативного управління та моніторингу фінансової діяльності підприємства.

Розробка фінансової стратегії підприємства на сучасному етапі базується на методологічних засадах нової концепції управління – «стратегічного управління», яка відображає чітке стратегічне позиціонування підприємства (в т. ч. його фінансову позицію), представлене в системі принципів і цілей його функціонування, механізмі взаємодії суб’єкта та об’єкта управління, характері взаємовідносин між елементами господарської та організаційної структури і формах їхньої адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища.

Процес формування фінансової стратегії здійснюється за такими етапами:

1. Визначення періоду реалізації стратегії.

2. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства.

3. Аналіз та оцінка фінансового потенціалу підприємства.

4. Розробка фінансової політики.

5. Розробка системи заходів для забезпечення реалізації фінансової стратегії.

6. Оцінювання ефективності розробленої фінансової стратегії.

При визначенні фінансової стратегії важливим чинником є встановлення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від тривалості сформованої загальної стратегії розвитку підприємства; ступеня досяжності стратегічних фінансових цілей; рівня ресурсів управління, які виділяються для реалізації стратегії.

Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства – це етап стратегічного планування. Досягнення стратегічних цілей забезпечується такими умовами: достатність капіталу для формування необхідних активів; оптимальна фінансова структура капіталу; прийнятний рівень фінансового ризику; фінансові інновації (вихід на нові сегменти фінансового ринку, використання інноваційних фінансових інструментів, проведення нових фінансових операцій). При формуванні стратегічних цілей визначають цільові стратегічні нормативи фінансової діяльності: середньорічний темп зростання власного капіталу; рівень рентабельності власного капіталу; співвідношення оборотних і необоротних активів; мінімальний рівень ліквідності активів; мінімальне значення коефіцієнта автономії; співвідношення довго- і короткострокових заборгованостей підприємства; норматив граничного рівня ризику.

В процесі формування фінансової стратегії проводиться аналіз та оцінка фінансового потенціалу підприємства. Виокремлюються таких два підходи до оцінювання фінансового потенціалу: перший підхід базується на розрахунку та оцінці показників, що характеризують фінансовий стан підприємства; другий підхід – на оцінці вартості підприємства. На підставі інтеграції результатів проведених досліджень визначається стратегічна фінансова позиція підприємства, залежно від її рівня уточнюються його стратегічні фінансові цілі.

З урахуванням фінансової стратегії формується фінансова політика за основними напрямами фінансової діяльності підприємства. Фінансова політика– це сукупність методів фінансового менеджменту з організації та використання фінансових відносин на підприємстві. Погоджуємось з думкою Н. Г. Данілочкіної, що пріоритетного значення в питанні розроблення фінансової політики підприємств набуває вирішення таких стратегічних завдань[1]:

ü досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємства для власників, інвесторів, кредиторів;

ü забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

ü створення ефективного механізму управління підприємством;

ü використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових ресурсів.

Формуючи відповідну фінансову політику, фінансовий менеджер має розробити алгоритм досягнення фінансового успіху. Максимізація мобілізованих коштів підприємства завдяки вибору способів фінансування, проведення відповідної дивідендної політики і мінімізація ризиків при отриманні чистого прибутку – завдання поточної та перспективної діяльності у сфері управління фінансами.

На основі розробленої системи заходів, які забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формують служби, відповідальні за результати її реалізації.

На завершальному етапі формування фінансової стратегії підприємства оцінюють ефективність розробленої системи стратегічних параметрів. Така оцінка може базуватися на прогнозованих розрахунках різних фінансових показників, а також на прогнозах динаміки нефінансових результатів реалізації розробленої стратегії таких як зростання ділової репутації підприємства, підвищення рівня управління фінансовою діяльністю його структурних підрозділів тощо.

Фінансова стратегія є дієвою, якщо будь-які конкурентні переваги підприємства, які виявлені в ході успішного функціонування та розвитку бізнесу, вдається трансформувати в площину доданої акціонерної вартості. Процес неперервного створення акціонерної вартості вимагає, щоб фінансова стратегія обов’язково змінювалася і коректувалася з часом відповідно до змін в особливих конкурентних стратегіях, що розробляються підприємством.

Практична реалізація стратегії, орієнтованої на зростання вартості, потребує розроблення методик вимірювання результатів, що створюють окремі підрозділи і працівники у взаємозв’язку зі стратегічною метою. Це система комплексного аналізу даних (Data Envelopment Analysis), модель вимірювання досягнень (Performance Measurement Model), піраміда досягнень (Performance Prism), збалансована система показників (Balanced Scorecard) тощо.

Враховуючи вищевикладене, доцільно активізувати процес підвищення рівня стратегічного фінансового управління як обов’язкову складову модернізації вітчизняного корпоративного сектору.

Поряд зі стратегічним фінансовим менеджментом, важливу роль відіграє тактичний фінансовий менеджмент, який визначено як оперативне управління грошовими коштами.

Тактика фінансового менеджменту – найважливіша частина системи управління фінансами підприємства, що охоплює сукупність засобів, прийомів, методів ефективної реалізації стратегії фінансового менеджменту, дає змогу вирішити завдання, пов’язані з ціноутворенням, управлінням доходами, витратами, забезпеченням необхідного рівня фінансового стану, конкурентної здатності підприємства.

Тактика фінансового менеджменту реалізується за такими напрямами:

1. Маркетингові дослідження.

2. Ціноутворення.

3. Орієнтація сегментів фінансового ринку.

4. Забезпечення рентабельності.

5. Збалансованість термінів надходження грошових коштів.

Основними цільовими завданнями тактики фінансового менеджменту на підприємстві мають бути такі: оптимізація руху грошових потоків, ефективне використання наявних фінансових ресурсів підприємства, забезпечення нормальних відносин з бюджетом, банками, партнерами підприємства. Тактичні цілі та завдання фінансового менеджменту досягаються в ході професійної діяльності фінансової служби, спрямованої на управління фінансово-господарською діяльністю підприємства із застосуванням сучасних методів управління.

При порівнянні фінансової стратегії та фінансової тактики остання, як правило, вирізняється більшою гнучкістю, що дає змогу без втрат реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Інакше кажучи, взаємозв’язок стратегії і тактики фінансового менеджменту полягає в тому, що стратегія створює оптимальні умови для вирішення тактичних завдань, тобто стратегія визначає тактику. Тактика, змінюючи способи і форми організації фінансових зв’язків, дає змогу виявити основні проблеми розвитку підприємства, що дозволяє в більш стислі терміни з найменшими витратами вирішувати завдання, окреслені фінансовою стратегією.

ТЕМА 2.