Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–еферат, допов≥дь, виступ, книги




 

¬же з першого року навчанн€ у вуз≥ студенти повинн≥ вм≥ти п≥дготувати реферат, виступ на сем≥нар≥, допов≥дь на науково-практичн≥й конференц≥њ.

–еферат (лат, referre - допов≥дати, пов≥домл€ти) короткий виклад зм≥сту одного або дек≥лькох документ≥в з певноњ теми. ѕри ≥ндив≥дуальн≥й робот≥ з л≥тературою реферат Ї короткий збагачений запис ≥дей з дек≥лькох джерел. „асто реферат готують дл€ того, щоб передати ц≥ ≥дењ аудитор≥њ.

ќбс€г реферату залежить в≥д обраноњ теми, зм≥сту документ≥в, њх науковоњ ц≥нност≥ або практичного значенн€.

Ќайчаст≥ше маЇмо справу з ≥нформативними ≥ розширеними (зведеними) рефератами.

≤нформативний реферат повн≥стю розкриваЇ зм≥ст теми, м≥стить основн≥ фактичн≥ ≥ теоретичн≥ пов≥домленн€. ¬≥н потребуЇ глибокого вивченн€ першоджерел, доброњ памТ€т≥, ум≥нн€ повТ€зувати теоретичн≥ положенн€ з сучасн≥стю, робити глибокий анал≥з та практичн≥ висновки, нарешт≥ вчить проводити дискус≥ю.

¬ такому реферат≥ мають бути визначен≥: предмет досл≥дженн€ ≥ метод роботи; наведен≥ основн≥ результати; викладен≥ дан≥ про умови досл≥дженн€, сформульован≥ власн≥ пропозиц≥њ автора щодо практичного значенн€ зм≥сту ≥ ум≥нн€ довести його до аудитор≥њ слухач≥в. –еферат може бути пос≥бником дл€ усного виступу з елементами ≥мпров≥зац≥њ.

≤нформац≥йн≥ реферати можуть розм≥щуватис€ у первинних документах (книгах, журналах, зб≥рниках праць, зв≥тах про науково-досл≥дну роботу) ≥ у вторинних документах (реферативних журналах ≥ зб≥рниках, ≥нформац≥йних картках та ≥н.).

–озширений або зведений (огл€довий, багатоджерельний) реферат м≥стить в≥домост≥ про певну к≥льк≥сть опубл≥кованих ≥ неопубл≥кованих документ≥в з одн≥Їњ теми, зм≥ст €ких викладено у вигл€д≥ однор≥дного тексту.

јлгоритм структури реферату:

- ¬ступ

- –озд≥л ≤. ≤стор≥€ та теор≥€ питанн€

- –озд≥л II. ¬ир≥шенн€ проблеми в сучасних умовах

- ¬исновки

- Ћ≥тература

- ƒодатки (при потреб≥).

” вступ≥ обірунтовуЇтьс€ актуальн≥сть теми, њњ особлив≥сть ≥ значущ≥сть в конкретн≥й галуз≥ науки або практики.

” розд≥л≥ ≤. навод€тьс€ основн≥ теоретичн≥, експериментальн≥ досл≥дженн€ з теми. ѕодаЇтьс€ перел≥к основних зм≥стовних аспект≥в проблеми, €к≥ ран≥ше розгл€дались вченими, визначаютьс€ недостатньо досл≥джен≥ питанн€, зТ€совуютьс€ причини њх слабкоњ розробленост≥.

” розд≥л≥ II. подаЇтьс€ поглиблений анал≥з сучасного стану процесу або €вища, тлумаченн€ основних погл€д≥в ≥ позиц≥й проблеми. ќсоблива увага прид≥л€Їтьс€ ви€вленню нових ≥дей та г≥потез, експериментальним даним, новим методикам вивченн€ проблеми, практичного досв≥ду та висловленн€ власноњ думки щодо перспектив розвитку досл≥джуваноњ проблеми.

” висновках подаютьс€ узагальнен≥ умовиводи, ≥дењ, думки, оц≥нки, пропозиц≥њ науковц€.

ƒо списку л≥тератури включаютьс€ публ≥кац≥њ переважно останн≥х 5 рок≥в. ќсобливо ц≥нуютьс€ прац≥ останнього року виданн€.

” додатках навод€тьс€ формули, таблиц≥, схеми, €кщо вони суттЇво полегшують розум≥нн€ роботи.

¬иб≥р теми реферату студенти зд≥йснюють в≥дпов≥дно до тематики затвердженоњ на кафедр≥ та за погодженн€м з науковим кер≥вником.

ќбс€г розширеного реферату 20-24 стор≥нки.

¬иклад матер≥алу в реферат≥ маЇ бути коротким ≥ стислим. ” реферат≥ використовуЇтьс€ стандартизована терм≥нолог≥€, значенн€ €коњ зрозум≥ле з контексту.

–еферат рецензуЇтьс€, оц≥нюЇтьс€ ≥ враховуЇтьс€ при проведенн≥ п≥дсумкового зал≥ку, ≥спиту з в≥дпов≥дноњ дисципл≥ни.

–еценз≥€ (в≥дгук) на реферат або ≥ншу науково-досл≥дну роботу маЇ обТЇктивно оц≥нювати позитивн≥ ≥ негативн≥ його сторони. ¬ реценз≥њ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою сл≥д оц≥нити вм≥нн€ автора поставити проблему, обірунтувати њњ соц≥альне значенн€, розум≥нн€ автором сп≥вв≥дношенн€ м≥ж реальною проблемою ≥ р≥внем њњ концептуальност≥; повноту висв≥тленн€ л≥тературних джерел; глибину њх анал≥зу, волод≥нн€ методами збору; анал≥зу та ≥нтерпретац≥њ емп≥ричноњ ≥нформац≥њ; самост≥йн≥сть роботи, ориг≥нальн≥сть в осмисленн≥ матер≥алу; обірунтуванн€ висновк≥в ≥ рекомендац≥й.

ƒосить поширеною формою оприлюдненн€ результат≥в наукового досл≥дженн€ Ї допов≥д≥ та пов≥домленн€.

ƒопов≥дь Ц це документ, у €кому викладаютьс€ у певн≥ питанн€, даютьс€ висновки, пропозиц≥њ. ¬она призначена дл€ усного (публ≥чного) прочитанн€ та обговоренн€.

–озр≥зн€ють так≥ види допов≥дей:

1. «в≥тн≥ (узагальненн€ стану справ, ходу роботи за певний час);

2. ѕоточн≥ (≥нформац≥€ про х≥д роботи);

3. Ќа теми наукових досл≥джень.

Ќаукова допов≥дь Ц це публ≥чно виголошене пов≥домленн€, розгорнутий виклад певноњ науковоњ проблеми (теми, питанн€), одна ≥з форм оприлюдненн€ результат≥в науковоњ роботи, можливост≥ за короткий пром≥жок часу Ђув≥йтиї в наукове товариство за умови €скравого виступу.

—труктура тексту допов≥д≥ аналог≥чна плану статт≥.

јлгоритм тексту допов≥д≥:

¬ступ - ќсновна частина - ѕ≥дсумкова частина

” вступ≥ зазначаЇтьс€ проблемна ситуац≥€, €ка зумовила потребу публ≥чного виступу, пот≥м обірунтовуЇтьс€ основна ≥де€ автора, навод€тьс€ аргументи, факти, теоретичн≥ викладки ≥ на к≥нець висновки ≥ рекомендац≥њ.

ѕор≥вн€но з науковою публ≥кац≥Їю публ≥чна допов≥дь маЇ своњ особливост≥. ™ два методи написанн€ допов≥д≥.

1. ƒосл≥дник готуЇ спочатку тези свого виступу ≥ на основ≥ њх пише допов≥дь на сем≥нар чи конференц≥ю, редагуЇ ≥ готуЇ до опубл≥куванн€ у науковому зб≥рнику, €к допов≥дь чи статтю.

2. ƒосл≥дник пише допов≥дь, а пот≥м у скороченому вигл€д≥ знайомить з нею аудитор≥ю.

ѕри написанн≥ допов≥д≥ сл≥д зважати на те, що значна, суттЇва частина њњ надрукована в тезах, частина - на слайдах, кодопл≥вках, плакатах, тому допов≥дач лише даЇ окрем≥ коментар≥ до ≥люстрованого матер≥алу, опубл≥кован≥ тези. ÷е дозвол€Ї зекономити час виступу на 20-40%. ƒоц≥льним Ї посиланн€ на попередн≥ виступи, полем≥чний характер допов≥дей, що викликаЇ ≥нтерес у слухач≥в.

ѕри формуванн≥ зм≥сту допов≥д≥ сл≥д врахувати, що за 10 хвилин людина може прочитати текст надрукований на чотирьох стор≥нках машинописного тексту (через два ≥нтервали). ќбс€г допов≥д≥ становить 8-12 стор≥нок (до 30 хвилини).

ѕов≥домленн€, виступ можуть бути обс€гом на 4-6 стор≥нок.

ѕри п≥дготовц≥ науковоњ публ≥кац≥њ, допов≥д≥, виступу потр≥бно уникати:

- неточност≥ ≥ розпливчастост≥ формулюванн€ назви;

- невизначеност≥ особистого внеску в досл≥дженн€;

- поверхового викладу зм≥сту та результат≥в досл≥дженн€;

- дублюванн€ зм≥сту публ≥кац≥й;

- досить короткого терм≥ну оприлюдненн€ результат≥в досл≥дженн€.

ѕри цьому тексти монограф≥й, реферат≥в, виступ≥в повинн≥ в≥дпов≥дати тем≥ ≥ зм≥сту науково-досл≥дноњ роботи.

–езультати наукового досл≥дженн€ можуть завершуватись написанн€м книг, зокрема п≥дручник≥в ≥ навчальних пос≥бник≥в.

–озгл€немо њх особливост≥ та структуру.

ѕ≥дручник Ц навчальне виданн€, що м≥стить систематизований виклад зм≥сту навчальноњ дисципл≥ни, в≥дпов≥даЇ програм≥ та оф≥ц≥йно затверджений €к такий вид виданн€.

Ќавчальний пос≥бник Ц навчальне виданн€, що частково чи повн≥стю зам≥нюЇ або доповнюЇ п≥дручник та оф≥ц≥йно затверджене €к такий вид виданн€.

ѕри створенн≥ п≥дручник≥в та навчальних, методичних пос≥бник≥в необх≥дно врахувати так≥ вимоги:

- навчальн≥ книги повинн≥ мати високий науково-методичний р≥вень, м≥стити в≥дпов≥дний дов≥дковий апарат;

- п≥дручники та навчальн≥ пос≥бники мають бути написан≥ в доступн≥й форм≥, навчальний матер≥ал повинен бути повТ€заний з практичними завданн€ми, у книз≥ повинн≥ простежуватись т≥сн≥ м≥жпредметн≥ звТ€зки;

- у п≥дручниках ≥ пос≥бниках необх≥дно посилити увагу до питань њх профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ з урахуванн€м використанн€ ≈ќћ.

—труктура навчальноњ книги передбачаЇ: зм≥ст (перел≥к розд≥л≥в); вступ (передмова); основний текст; питанн€, тести дл€ самоконтролю, обовТ€зков≥ та додатков≥ задач≥, приклади; дов≥дково-≥нформац≥йн≥ дан≥ дл€ розвТ€занн€ задач (таблиц≥, схеми тощо); б≥бл≥ограф≥чний список; апарат дл€ ор≥Їнтац≥њ в матер≥алах книги (предметний, ≥менний покажчики), додатки, €к≥ мають безпосереднЇ значенн€ до теми книги.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 623 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

743 - | 581 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.