Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈тапи роботи над досл≥дженн€м та оформленн€м курсовоњ та дипломноњ роботи




Ћекц≥€ 5. Ќаписанн€, оформленн€ ≥ захист курсових, дипломних роб≥т

ѕлан

1. «агальн≥ вимоги до виконанн€ курсових ≥ дипломних роб≥т

2. ≈тапи роботи над досл≥дженн€м та оформленн€м курсовоњ та дипломноњ роб≥т

3. «ахист дипломноњ роботи

4. ћаг≥стерська робота €к квал≥ф≥кац≥йне досл≥дженн€

 

 урсова ≥ дипломна роботи

 урсова робота Ї одним ≥з вид≥в науковоњ роботи, самост≥йним навчально-науковим досл≥дженн€м студента, виконуЇтьс€ на кожному курс≥ з певноњ дисципл≥ни або з двох-трьох дисципл≥н одного спр€муванн€. ¬иконанн€ курсовоњ роботи маЇ за мету дати студентам навички проведенн€ наукового досл≥дженн€, розвинути у них навички творчоњ самост≥йноњ роботи, оволод≥нн€ загальнонауковими ≥ спец≥альними методами сучасних наукових досл≥джень, поглибленим вивченн€м будь-€кого питанн€, теми навчальноњ дисципл≥ни. «г≥дно з ѕоложенн€м про орган≥зац≥ю навчального процесу у вищих навчальних закладах ”крањни курсова робота виконуЇтьс€ з метою закр≥пленн€, поглибленн€ ≥ узагальненн€ знань, одержаних студентами за час навчанн€ та њх застосуванн€ до комплексного вир≥шенн€ конкретного фахового завданн€.

“ематика курсових роб≥т маЇ в≥дпов≥дати завданн€м навчальноњ дисципл≥ни ≥ т≥сно повТ€зуватис€ з практичними потребами конкретного фаху.  ер≥вництво зд≥йснюЇтьс€, €к правило, найб≥льш квал≥ф≥кованими викладачами проф≥люючих кафедр. “ерм≥н виконанн€ курсових роб≥т визначаЇтьс€ робочим навчальним планом.

 урсова робота допомагаЇ студентов≥ системно показати теоретичн≥ знанн€ з вивченоњ дисципл≥ни, оволод≥ти первинними навичками досл≥дноњ роботи, на перших курсах - з ≥нформац≥йними матер≥алами, на третьому-четвертому - з практичними даними роботи конкретних п≥дприЇмств галуз≥, збирати дан≥, анал≥зувати, творчо осмислювати, формулювати висновки, пропозиц≥њ та рекомендац≥њ з предмету досл≥дженн€. “ут Ї слушна нагода проконтролювати знанн€ ≥ вм≥нн€ студента, правильно орган≥зувати досл≥дну роботу, оформити њњ результати ≥ показати готовн≥сть до виконанн€ п≥дсумковоњ роботи з фаху. ¬иконанн€ курсовоњ роботи повинне спри€ти поглибленому засвоЇнню лекц≥йного курсу ≥ отриманню навичок у галуз≥ вир≥шенн€ практичних завдань. ÷е потребуЇ в≥д студента не т≥льки знань загальноњ ≥ спец≥альноњ л≥тератури з теми, а й ум≥нь проводити економ≥ко-математичн≥, експертн≥ та ≥нш≥ досл≥дженн€, повТ€зувати питанн€ теор≥њ з практикою, робити узагальненн€, формувати висновки та пропозиц≥њ з пол≥пшенн€ ефективност≥ сфери послуг та м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

“ематика курсових роб≥т з навчальноњ дисципл≥ни щор≥чно затверджуЇтьс€ кафедрою. —тудентам надаЇтьс€ право в≥льного вибору теми, при цьому використовуютьс€ р≥зн≥ матер≥али: перспективн≥ ≥ поточн≥ плани, б≥знес-план, бухгалтерськ≥ ≥ статистичн≥ зв≥ти, матер≥али окремих в≥дд≥л≥в, дан≥ оперативного обл≥ку на конкретному п≥дприЇмств≥.

Ќа €к≥сть курсовоњ роботи суттЇво впливаЇ вм≥ле використанн€ практичного матер≥алу. ѕ≥дб≥р даних п≥дприЇмства, њх критичне осмисленн€ та обробка Ї досить важливим етапом у п≥дготовц≥ ≥ написанн≥ курсовоњ роботи.

ѕроцес виконанн€ курсовоњ роботи под≥л€Їтьс€ на дек≥лька етап≥в, а саме:

- виб≥р теми курсовоњ роботи;

- п≥дготовка до написанн€ курсовоњ роботи;

- складанн€ плану роботи;

- формуванн€ тексту курсовоњ роботи;

- оформленн€ роботи;

- захист курсовоњ роботи.

јктивна робота з вибору теми починаЇтьс€ з≥ сп≥льноњ наради студент≥в ≥ викладач≥в Ц наукових кер≥вник≥в. ƒоц≥льно при цьому врахувати актуальн≥сть теми дл€ обТЇкту досл≥дженн€, профес≥йн≥ ≥нтереси студента й напр€мок науково-досл≥дницькоњ роботи, €кщо в≥н вже визначивс€ ран≥ше.

ќбираючи тему курсовоњ роботи з тематики, запропонованоњ кафедрою, студент повинен зор≥Їнтуватись у тому, щоб досл≥дженн€, зд≥йснене в процес≥ розробки курсовоњ роботи, можливо було продовжити в подальших наукових пошуках.

Ќазва курсовоњ роботи повинна бути короткою, в≥дпов≥дати обран≥й спец≥альност≥ та сут≥ досл≥дженн€. ¬иход€чи з цього найб≥льш оптимальним вар≥антом назви курсових роб≥т можуть починатись з≥ сл≥в Ђќбірунтуванн€ї, Ђ–озробка...ї, Ђјнал≥зї.

¬ибрана тема погоджуютьс€ з науковим кер≥вником ≥ затверджуЇтьс€ на кафедр≥. ѕодальше њњ зм≥ненн€ або коригуванн€ можливе лише з дозволу наукового кер≥вника при достатньому обірунтуванн≥ зм≥н студентом.

” процес≥ п≥дготовки до написанн€ курсовоњ роботи п≥дбираютьс€ й вивчаютьс€ л≥тературн≥ джерела, складаЇтьс€ б≥бл≥ограф≥€. ƒ≥Їву допомогу студенту в цьому надаЇ науковий кер≥вник, а також прац≥вники б≥бл≥отек. —амост≥йний пошук л≥тературних джерел зд≥йснюЇтьс€ за допомогою б≥бл≥отечних каталог≥в (систематичного, алфав≥тного), реферативних журнал≥в, б≥бл≥ограф≥чних дов≥дник≥в. ќсобливу увагу сл≥д звернути на пер≥одичн≥ виданн€: газети, журнали, де можна знайти останн≥ результати досл≥джень спец≥ал≥ст≥в. ћетодика вивченн€ л≥тератури, €к основа наукового досл≥дженн€ в курсов≥й робот≥, залежить в≥д характеру й ≥ндив≥дуальних особливостей студента Ц загальноосв≥тнього р≥вн€ й спец≥альноњ п≥дготовки, ерудиц≥њ та особливостей памТ€т≥, звичок ≥ працездатност≥. –азом з цим Ї доц≥льним дотриманн€ загальних правил опрацюванн€ л≥тератури. —початку потр≥бно ознайомитись з основною л≥тературою (п≥дручниками, теоретичними статт€ми), а пот≥м Ц прикладною (законодавчими актами, ≥нструктивними матер≥алами, статт€ми про конкретн≥ досл≥дженн€ чи досв≥д господарюванн€ тощо). ¬ивченн€ складних джерел (монограф≥й) сл≥д починати лише п≥сл€ опрацюванн€ прост≥ших (п≥дручник≥в). ¬ивченн€ книг передуЇ вивченню статей давн≥ших видань Ц найнов≥ших джерел.

¬≥д≥брана л≥тература п≥дл€гаЇ уважн≥й обробц≥. ѕопереднЇ ознайомленн€ включаЇ поб≥жний огл€д зм≥сту, читанн€ передмови, анотац≥њ. –озд≥ли, що мають особливе значенн€ дл€ курсовоњ роботи, старанно обробл€ють, звертаючи особливу увагу на ≥дењ й пропозиц≥њ щодо вир≥шенн€ проблемних питань обраноњ теми, дискус≥йн≥ питанн€, на€вн≥сть р≥зних точок зору й протир≥ч.

” процес≥ опрацюванн€ л≥тератури на окремих аркушах або картках робл€ть конспективн≥ записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матер≥ал. ѕри цьому сл≥д обовТ€зково робити повн≥ б≥бл≥ограф≥чн≥ записи джерел: автора, назва книги (статт≥), видавництва (назви журналу), року виданн€, обс€гу книги (номеру журналу), номеру стор≥нки з тим, щоб використати ц≥ записи дл€ п≥дготовки списку використаноњ л≥тератури й зробити необх≥дн≥ посиланн€ на джерела в текст≥ курсовоњ роботи.

ѕопереднЇ ознайомленн€ з л≥тературними джерелами Ї основою дл€ складанн€ плану курсовоњ роботи. ѕлан включаЇ: вступ; 3-4 взаЇмоповТ€зан≥ ≥ лог≥чно побудован≥ питанн€, що дозвол€ють розкрити тему; висновки. —амост≥йно складений студентом план обговорюютьс€ з науковим кер≥вником, у раз≥ необх≥дност≥ коригуЇтьс€ й п≥сл€ цього затверджуЇтьс€. ‘ормуванн€ тексту курсовоњ роботи в≥дбуваЇтьс€ шл€хом систематизац≥њ й обробки з≥браних матер≥ал≥в з кожноњ позиц≥њ плану. ƒо тексту внос€тьс€ т≥льки старанно п≥д≥бран≥ й ц≥леспр€мовано проанал≥зован≥ матер≥али. Ќа цьому ж етап≥ виконуютьс€ обчисленн€, обірунтовуютьс€ пропозиц≥њ, формулюютьс€ висновки, п≥дбираЇтьс€ ≥люстративний матер≥ал (граф≥ки, рисунки, таблиц≥). ” процес≥ роботи визначаЇтьс€ необх≥дн≥сть доповненн€ додатковими матер≥алами. ќдержаний чорновий вар≥ант курсовоњ роботи доповнюЇтьс€, уточнюютьс€ де€к≥ положенн€, остаточно формулюютьс€ вс≥ висновки й пропозиц≥њ.

“екст курсовоњ роботи повинен бути в≥дредагованим, стил≥стично витриманим €к наукове досл≥дженн€.

¬иконана курсова робота у встановлений регламентом терм≥н здаЇтьс€ кер≥вников≥ курсу й п≥сл€ реЇстрац≥њ передаЇтьс€ науковому кер≥внику дл€ рецензуванн€. ” своњй реценз≥њ викладач зазначаЇ позитивн≥ сторони й недол≥ки курсовоњ роботи, оц≥нюЇ ступ≥нь самост≥йност≥ формулюванн€ основних положень та висновк≥в, на€вн≥сть елемент≥в творчого пошуку й новизни, величину масиву опрацьованоњ ≥нформац≥њ, дотриманн€ вимог щодо зм≥сту й оформленн€ роботи, а також робить висновок щодо допуску до захисту з попередньою оц≥нкою за чотирибальною шкалою. ” раз≥ незадов≥льноњ оц≥нки робота повинна бути перероблена з урахуванн€м зауважень рецензента. ¬друге робота здаЇтьс€ з попередньою реценз≥Їю.

«ахист курсових роб≥т зд≥йснюЇтьс€ за встановленим граф≥ком, прилюдно, перед ком≥с≥Їю. ѕроцедура захисту передбачаЇ стислий виклад студентом головних проблем досл≥дженн€ та њх вир≥шенн€, в≥дпов≥д≥ на запитанн€ член≥в ком≥с≥њ. ƒо захисту студент отримуЇ свою роботу, знайомитьс€ з реценз≥Їю й готуЇтьс€ аргументовано в≥дпов≥сти на зауваженн€ й запитанн€. ” процес≥ захисту членами ком≥с≥њ оц≥нюЇтьс€ глибина знань студентом досл≥джуваноњ теми, ум≥нн€ вести дискус≥ю, обірунтовувати й в≥дстоювати свою точку зору, ч≥тко в≥дпов≥дати на поставлен≥ запитанн€. ќстаточна оц≥нка вноситьс€ в в≥дом≥сть та зал≥кову книжку студента й передзахисту не п≥дл€гаЇ.

 урсова робота повинна бути лог≥чно побудованою й мати характер ц≥л≥сного й завершеного самост≥йного досл≥дженн€. “радиц≥йно курсова робота маЇ описово-розрахунковий характер ≥ складаЇтьс€ з≥ вступу, основноњ частини й висновк≥в.

¬ступ. ” вступ≥ обірунтовуЇтьс€ актуальн≥сть вибраноњ теми, даЇтьс€ характеристика сучасного стану досл≥джуваноњ проблеми, визначаЇтьс€ мета курсовоњ роботи й завданн€, вказуЇтьс€ предмет та обТЇкт досл≥дженн€. ” вступ≥ варто також звернути увагу на р≥вень розробленост≥ теми у в≥тчизн€н≥й та заруб≥жний л≥тератур≥, вид≥лити дискус≥йн≥ питанн€ й невир≥шен≥ проблеми. –екомендований обс€г вступу Ц 2-3 стор≥нки.

ќсновна частина роботи под≥л€Їтьс€ на 3-4 розд≥ли.

ѕерший, €к правило, присв€чуЇтьс€ теоретико-методолог≥чним аспектам досл≥джуваноњ теми, другий Ц методичним п≥дходам та д≥агностичним засобам, трет≥й Ц анал≥зу стану обТЇкту досл≥дженн€, четвертий Ц рекомендац≥€м та пропозиц≥€м щодо вир≥шенн€ досл≥джуваноњ проблеми. ”с≥ ц≥ розд≥ли повинн≥ бути лог≥чно повТ€зан≥ м≥ж собою. “еоретичн≥ положенн€ й методичн≥ п≥дходи Ї основою дл€ анал≥зу первинних матер≥ал≥в або статистичноњ ≥нформац≥њ. ¬исновки й рекомендац≥њ базуютьс€ на результатах анал≥зу. –екомендац≥њ можуть торкатись також теоретико-методолог≥чних основ, пон€т≥йного апарату й ≥нструментар≥ю досл≥дженн€. ” залежност≥ в≥д особливостей досл≥джуваноњ проблеми тут застосовують методи наукового досл≥дженн€, про €к≥ йшла мова в попередн≥х темах.  ожен розд≥л чи п≥дрозд≥л повинен мати таку схему: короткий вступ, факти та њх опис, проведенн€ досл≥дженн€ на основ≥ обраного наукового методолог≥чного апарату, проведенн€ п≥дсумк≥в. ¬исновки повинн≥ нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже в≥домого матер≥алу €к результату проведеного досл≥дженн€.

«аключна частина роботи Ц висновки Ц це коротке резюме з усього зм≥сту курсовоњ роботи. “ут вм≥щуютьс€ висновки та рекомендац≥њ, що показують, €кою м≥рою вир≥шено завданн€ й дос€гнуто мети, сформульованоњ у вступ≥. ќбс€г заключноњ частини Ц 2-3 стор≥нки.

Ќев≥дТЇмною частиною курсовоњ роботи Ї список л≥тератури, €кий включаЇ перел≥к ус≥х джерел, використаних у процес≥ роботи.

ќкрем≥ частини тексту, що мають самост≥йне значенн€ (обТЇмн≥ розрахунки, методики, алгоритми), можуть бути вм≥щен≥ в додатки. –екомендований обс€г курсовоњ роботи не повинен перевищувати 30-35 друкованих аркуш≥в.

ƒипломна робота Ц це квал≥ф≥кац≥йне навчально-наукове досл≥дженн€ студента, €ке виконуЇтьс€ на завершальному етап≥ навчанн€ студента у вищому заклад≥ осв≥ти.

ƒипломна робота Ц це самост≥йна творча робота, €ка носить технолог≥чно-економ≥чний характер, в≥дбиваЇ р≥вень теоретичних знань ≥ практичних навичок випускника, його здатн≥сть до профес≥йноњ д≥€льност≥ €к фах≥вц€.

” б≥льшост≥ випадк≥в дипломна робота Ї поглибленою розробкою теми курсовоњ роботи студента-випускника. Ќею передбачено систематизац≥ю, закр≥пленн€, розширенн€ теоретичних знань ≥ практичних ум≥нь з≥ спец≥альност≥ та застосуванн€ њх при вир≥шенн≥ конкретних наукових, виробничих та ≥нших завдань.

”сп≥шний захист дипломноњ роботи Ї п≥дставою дл€ присвоЇнн€ випускнику ƒержавною екзаменац≥йною ком≥с≥Їю (ƒ≈ ) квал≥ф≥кац≥њ в≥дпов≥дно до чинного Ђѕерел≥ку квал≥ф≥кац≥йї, розробленого ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни та виданн€ йому державного документа про вищу осв≥ту.

ќсновними завданн€ми виконанн€ дипломноњ роботи Ї:

- «акр≥пленн€ та поглибленн€ теоретичних знань та набутт€ ум≥нь самост≥йного вир≥шенн€ конкретних завдань п≥дприЇмств ≥ установ;

- Ќабутт€ ум≥нь самост≥йного анал≥тичного опрацюванн€ та обірунтуванн€ конкретних технолого-економ≥чних проблем галуз≥.

- –озвиток ум≥нь студента самост≥йно систематизувати та анал≥зувати л≥тературу з теми, оволод≥нн€ методикою досл≥джень узагальнень та лог≥чного викладу матер≥алу.

¬ дипломн≥й робот≥ студент повинен:

- ѕоказати м≥цн≥ теоретичн≥ знанн€ з обраноњ теми та вм≥нн€ проблемно њх застосовувати.

- ќбірунтувати актуальн≥сть теми, в≥дпов≥дн≥сть њњ сучасному стану розвитку науки, практичним завданн€м галуз≥.

- ”м≥ти критично анал≥зувати монограф≥чн≥ та пер≥одичн≥ виданн€ з теми, узагальнювати матер≥али д≥€льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, робити висновки ≥ пропозиц≥њ.

- ƒати характеристику ≥стор≥њ досл≥джуваноњ проблеми.

- ѕоказати ум≥нн€ та навички в проведенн≥ експерименту, анал≥зу ≥ розрахунк≥в, волод≥нн€ сучасною обчислювальною техн≥кою.

- ”м≥ти узагальнювати результати, застосовувати сучасн≥ методи оц≥нки економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ ефективност≥ запропонованих заход≥в, лакон≥чност≥ формулювати висновки ≥ аргументац≥њ, обірунтувати практичн≥ рекомендац≥њ виробництву.

«агальними вимогами до дипломноњ роботи Ї:

- ц≥льова спр€мован≥сть;

- ч≥тка побудова;

- лог≥чна посл≥довн≥сть викладу матер≥алу;

- глибина досл≥дженн€ ≥ повнота висв≥тленн€ питань;

- переконлив≥сть аргументац≥й;

- стисл≥сть ≥ точн≥сть формулювань;

- конкретн≥сть викладу результат≥в роботи;

- доказов≥сть висновк≥в ≥ обірунтован≥сть рекомендац≥й;

- грамотне оформленн€.

ƒипломна робота повинна бути виконана державною мовою. ” дипломн≥й робот≥ не повинно бути переписаних з п≥дручник≥в положень ≥ формулювань, а допускаютьс€ лише посиланн€ на них. ƒо захисту дипломних роб≥т допускаютьс€ студенти, €к≥ виконали вс≥ вимоги навчального плану, пройшли ≥ захистили виробничу практику, подали в установлений терм≥н дипломну роботу ≥ позитивн≥ в≥дгуки на нењ.

“ематика дипломних роб≥т розробл€Їтьс€ проф≥люючими та випускаючими кафедрами. ¬она повинна бути актуальною ≥ в≥дпов≥дати вимогам державного стандарту, в≥дпов≥дати стану та перспективам розвитку науки й техн≥ки, вир≥шувати конкретн≥ завданн€ п≥дприЇмств ≥ установ.

« врахуванн€м зазначеного студенти вибирають тему дипломноњ роботи ≥з затвердженоњ на випусков≥й кафедр≥ тематики або пропонують свою тему, обірунтовують њњ актуальн≥сть ≥ в≥дпов≥дн≥сть фахов≥. ќрган≥зац≥€ ≥ контроль за процесом п≥дготовки й захисту курсових ≥ дипломних роб≥т покладаЇтьс€ на зав≥дувач≥в кафедр ≥ викладач≥в - кер≥вник≥в дипломних роб≥т.

ѕ≥сл€ затвердженн€ теми студент разом з науковим кер≥вником складаЇ завданн€ на виконанн€ дипломноњ роботи, €ке затверджуЇ зав≥дувач кафедри.

«авданн€ складаЇтьс€ в двох екземпл€рах: перший видаЇтьс€ студенту перед переддипломною практикою, одним ≥з завдань €коњ Ї зб≥р ≥ узагальненн€ ≥нформац≥њ дл€ дипломноњ роботи, другий Ц залишаЇтьс€ на кафедр≥ ≥ разом з дипломною роботою подаЇтьс€ до захисту.

Ќезалежно в≥д обраноњ теми структура дипломноњ роботи маЇ бути такою:

- “итульний аркуш;

- «авданн€ на виконанн€ дипломноњ роботи;

- «м≥ст;

- ѕерел≥к умовних позначень (при необх≥дност≥);

- ¬ступ;

- ќсновна частина з дек≥лькома п≥дрозд≥лами;

- «агальн≥ висновки;

- —писок використаних джерел;

- ƒодатки (при необх≥дност≥).

 

≈тапи роботи над досл≥дженн€м та оформленн€м курсовоњ та дипломноњ роботи

¬есь процес роботи над досл≥дженн€м под≥л€Їтьс€ на три основн≥ етапи:

- п≥дготовчий;

- етап роботи над зм≥стом;

- заключний етап.

ѕ≥дготовчий етап розпочинаЇтьс€ з вибору теми курсовоњ та дипломноњ роботи, њњ осмисленн€ та обірунтуванн€ актуальност≥. ¬иб≥р теми студент зд≥йснюЇ з науковим кер≥вником, враховуючи особист≥ попередн≥ напрацюванн€, зац≥кавлен≥сть певною проблемою та можлив≥стю п≥дбору практичного матер≥алу роботи ф≥рм, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ галуз≥. ѕри зТ€суванн≥ обТЇкта, предмета ≥ мети досл≥дженн€ необх≥дно зважати на те, що м≥ж ними ≥ темою дипломноњ роботи Ї система лог≥чноњ увТ€зки.

ќбТЇкт досл≥дженн€ - це вс€ сукупн≥сть в≥дношень р≥зних аспект≥в теор≥њ ≥ практики науки, €ка слугуЇ дл€ досл≥дженн€ джерелом ≥нформац≥њ (це галузь, п≥дприЇмство) або це €вище, процес, €кий породжуЇ проблему ≥ прагне вивченн€.

ѕредмет досл≥дженн€ м≥ститьс€ в межах обТЇкта. ÷е лише суттЇв≥ звТ€зки та в≥дношенн€, властивост≥, аспекти, функц≥њ, €к≥ Ї визначальними дл€ даного досл≥дженн€ (управл≥нн€, кадрове забезпеченн€, ефективн≥сть). ≤ншими словами, обТЇктом виступаЇ те, що досл≥джуЇтьс€, а предметом Ц те, що в цьому обТЇкт≥ маЇ наукове по€сненн€, тобто €к категор≥њ наукового процесу вони сп≥вв≥днос€тьс€ м≥ж собою €к загальне ≥ часткове, предмет визначаЇ тему досл≥дженн€.

ћета досл≥дженн€ повТ€зана з обТЇктом ≥ предметом досл≥дженн€, а також його к≥нцевим результатом ≥ шл€хами його досл≥дженн€, вона сп≥впадаЇ з формулюванн€м теми.

ƒл€ дос€гненн€ поставленоњ мети досл≥дженн€ студент визначаЇ посл≥довне виконанн€ в≥дпов≥дних завдань, €к:

- вир≥шенн€ та обірунтуванн€ теоретичних питань проблеми досл≥дженн€;

- всеб≥чне вивченн€ практики, при потреб≥ проведенн€ експерименту з даноњ проблеми, накопиченн€ даних, анал≥з ≥ систематизац≥€ њх, математичне опрацюванн€, ви€вленн€ типового стану, недол≥к≥в, упущень, вивченн€ передового досв≥ду;

- обірунтуванн€ системи заход≥в щодо вир≥шенн€ проблеми, розробка методичних рекомендац≥й та пропозиц≥й щодо використанн€ результат≥в досл≥дженн€ в практиц≥ в≥дпов≥дних установ ≥ орган≥зац≥й.

ќсоблива в≥дпов≥дальн≥сть кафедри ≥ наукового кер≥вника за стан написанн€ дипломноњ роботи, €к≥:

- видають завданн€;

- надають допомогу студенту в розробц≥ календарного граф≥ку на пер≥од виконанн€ дипломноњ роботи;

- рекомендують студенту необх≥дну л≥тературу з теми;

- провод€ть консультац≥њ в≥дпов≥дно до затвердженого граф≥ку;

- систематично контролюють х≥д роботи;

- науковий кер≥вник даЇ детальний в≥дгук на зак≥нчену дипломну роботу.

 афедр≥ надаЇтьс€ право заслуховувати студент≥в з окремих розд≥л≥в дипломноњ роботи за рахунок часу, вид≥леного на наукове кер≥вництво.  онсультанти запрошуютьс€ з науково-педагог≥чного складу вузу ≥ фах≥вц≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й в≥дпов≥дноњ профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ.

Ќаступним процесом роботи Ї безпосереднЇ ознайомленн€ студента з основними л≥тературними джерелами з теми дипломноњ роботи: каталогом ≥ картотекою кафедри та б≥бл≥отеки, навчальною й ≥ншою ≥нформац≥йною л≥тературою, формуванн€ робочоњ картотеки з теми. —кладену картотеку необх≥дно дати на перегл€д кер≥вников≥, €кий порекомендуЇ прац≥, котр≥ треба вивчити в першу чергу, а також т≥, €к≥ сл≥д виключити з картотеки, або включити до нењ. ѕ≥сл€ цього студент знаходить потр≥бну л≥тературу ≥ розпочинаЇ вивченн€, та конспектуванн€ л≥тератури з теми дипломноњ роботи. ѕ≥сл€ вивченн€ ≥ конспектуванн€ матер≥алу його необх≥дно ще раз перегл€нути, щоб склалос€ ц≥л≥сне у€вленн€ про предмет вивченн€ та сформувати попередн≥й план роботи, €кий обовТ€зково погодити з кер≥вником ≥ доопрацювати завданн€ на виконанн€ дипломноњ роботи.

ƒипломна робота повинна бути оформлена в≥дпов≥дно до плану ≥ правильно грамотно виконана. “итульний аркуш оформл€Їтьс€ в≥дпов≥дно до зразка.

ѕеред вступом при потреб≥ необх≥дно дати перел≥к умовних позначень, терм≥н≥в, скорочень, символ≥в, використаних у науков≥й робот≥. ѕерел≥к треба друкувати двома колонками, в €ких зл≥ва за абеткою навод€ть - визначенн€, скороченн€; справа - њх детальну розшифровку.

” вступ≥ сл≥д коротко викласти оц≥нку сучасного стану науковоњ проблеми, новизну та актуальн≥сть досл≥джуваноњ теми, сформулювати актуальн≥сть, звТ€зок з науковими програмами, планами, а також вказати мету роботи, обТЇкт ≥ предмет досл≥дженн€, обран≥ методи, розкрити сутн≥сть даноњ роботи та значущ≥сть отриманих результат≥в.

¬ основн≥й частин≥, под≥лен≥й на окрем≥ розд≥ли, викладають зм≥ст теми досл≥дженн€. ¬ кожному розд≥л≥ повинна бути завершен≥сть зм≥сту, головна ≥де€, а також тези п≥дтверджен≥ фактами, думками р≥зних автор≥в, результатами анкетуванн€, експерименту, анал≥тичних даних практичного досв≥ду. ƒумки мають бути повТ€зан≥ м≥ж собою лог≥чно, увесь текст маЇ бути п≥дпор€дкований одн≥й головн≥й ≥дењ.  ожний висновок повинен лог≥чно п≥дкр≥пл€ти попередн≥й, один доказ випливати з ≥ншого. ≤накше текст втратить свою Їдн≥сть. ƒо кожного розд≥лу роботи необх≥дно зробити висновки, а по зак≥нченн≥ роботи Ц формулюютьс€ загальн≥ висновки до вс≥Їњ роботи в ц≥лому.

Ќа заключному етап≥ передбачаЇтьс€ уточненн€ студентом вступу та формуванн€ висновк≥в до дипломноњ роботи, оформленн€ списку л≥тератури та додатк≥в, редагуванн€ тексту, його доопрацюванн€ з урахуванн€м зауважень наукового кер≥вника, п≥дготовка роботи до захисту. ” висновках потр≥бно наголосити на €к≥сних та к≥льк≥сних показниках здобутих результат≥в, обірунтувати достов≥рн≥сть результат≥в досл≥дженн€, викласти рекомендац≥њ щодо њх використанн€.

¬ стисл≥й форм≥, в лог≥чн≥й посл≥довност≥ викладаютьс€ зроблен≥ автором узагальненн€, пропозиц≥њ та њх значим≥сть. “акий висновок повинен бути покладений в основу допов≥д≥ при захист≥ дипломноњ роботи перед ƒ≈ .

ќсобливе значенн€ маЇ оформленн€ дипломноњ роботи. «агальний обс€г дипломноњ роботи маЇ бути в межах 60-80 друкованих аркуш≥в. –обота виконуЇтьс€ на б≥лому папер≥ формату ј-4 (210-297 мм). Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис складають безпосередньо за друкованим текстом роботи.

ѕри складанн≥ списку використаних джерел необх≥дно дотримуватис€ вимог державного стандарту.  ожний б≥бл≥ограф≥чний запис починають з нового р€дка з пор€дковою нумерац≥Їю. Ћ≥тературу розташовують в алфав≥тному пор€дку автор≥в та назв праць, спочатку виданн€ украњнською мовою, пот≥м - ≥ноземною.

«вернути увагу на те, щоб посиланн€ в текст≥ на використан≥ джерела були позначен≥ тим пор€дковим номером, €ким воно записано у списку використаноњ л≥тератури з вид≥ленн€м двома квадратними дужками, наприклад Ђ... у прац€х [1-7]...ї

ѕро кожен документ (книжку) подаютьс€ так≥ в≥домост≥: пр≥звище та ≥н≥ц≥али автора, €кщо книжка написана двома чи трьома авторами, то њх пр≥звища перераховуютьс€ за таким пор€дком, в €кому вони вказан≥ в книжц≥, повна ≥ точна назва книжки, €ка не беретьс€ в лапки, п≥дзаголовок, €кий уточнюЇ назву (€кщо в≥н вказаний на титульному аркуш≥); дан≥ про повторне виданн€; назва м≥сц€ виданн€ книжки в називному в≥дм≥нку (дл€ м≥ст  иЇва, ’аркова, ћоскви, —анкт-ѕетербургу) вживаютьс€ скороченн€:  ., X., ћ., Ћ., —ѕб; назва видавництва (без лапок); р≥к виданн€ (без сл≥в Ђр≥кї або скороченн€ Ђр.ї); к≥льк≥сть стор≥нок ≥з скороченн€м Ђс.ї.

 ожна група в≥домостей в≥докремлюютьс€ одна в≥д одноњ знаком крапка ≥ тире (. Ц).

Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис робл€ть мовою документа.

ƒокументи, €к≥ мають б≥льше трьох автор≥в, описують за назвою. ѕри цьому за косою рискою, €ку проставл€ють п≥сл€ останнього слова назви, навод€ть ≥н≥ц≥али ≥ пр≥звища чотирьох автор≥в (€кщо книжку написано чотирма) або трьох Ђта ≥н.ї (€кщо книжку написано пТ€тьма ≥ б≥льше авторами).

якщо на титульному аркуш≥ в≥дсутнЇ пр≥звище автора (або автор≥в), то запис даних про книжку починають з назви, п≥сл€ чого за косою рискою вказують пр≥звище редактора та його ≥н≥ц≥али, €к≥ ставл€ть перед пр≥звищем ≥ вс≥ останн≥ елементи за пр≥звищем автора.

¬≥домост≥ про статт≥, €к≥ опубл≥кован≥ в зб≥рниках, журналах та ≥нших пер≥одичних виданн€х, повинн≥ мати: пр≥звище та ≥н≥ц≥али автора статт≥; назву статт≥, п≥сл€ чого ставитьс€ дв≥ косих риски, йде повна виданн€, в €кому розм≥щена статт€, за викладеними вище правилами, а дл€ журналу Ц назва, р≥к випуску, номер стор≥нок, на €ких розм≥щена статт€.

ƒл€ нормативно-техн≥чноњ та проектноњ документац≥њ вказують номер документа, його назву, терм≥н д≥њ.

ѕри оформленн≥ тексту дипломноњ роботи потр≥бно також витримати загальн≥ вимоги до ≥люстрац≥й, таблиць, форм, тощо.

≤люстрац≥њ

≤люструють дипломн≥ роботи, виход€чи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, €кий допомагаЇ уникнути ≥люстрац≥й випадкових, повТ€заних ≥з другор€дними детал€ми тексту ≥ запоб≥гти невиправданим пропускам ≥люстрац≥й до найважлив≥ших тем.  ожна ≥люстрац≥€ маЇ в≥дпов≥дати тексту, а текст Ц ≥люстрац≥њ. Ќазви ≥люстрац≥й розм≥щують п≥сл€ њхн≥х номер≥в. ѕри необх≥дност≥ ≥люстрац≥њ доповнюють по€снювальними даними (п≥дрисунковий п≥дпис).

ѕ≥дпис п≥д ≥люстрац≥Їю звичайно маЇ три основн≥ елементи:

найменуванн€ граф≥чного сюжету позначаЇтьс€ скороченим словом Ђ–ис.ї; пор€дковий номер ≥люстрац≥њ, €кий вказуЇтьс€ без знаку номера арабськими цифрами; тематичний заголовок ≥люстрац≥њ, що м≥стить текст ≥з €комога стислою характеристикою зображеного.

ќсновними видами ≥люстративного матер≥алу в дипломн≥й робот≥ Ї: кресленн€, техн≥чний рисунок, схема, фотограф≥€, д≥аграма ≥ граф≥к. Ќе варто оформлювати посиланн€ на ≥люстрац≥њ €к самост≥йн≥ фрази, в €ких лише повторюЇтьс€ те, що м≥ститьс€ у п≥дпис≥. ” тому м≥сц≥, де викладаЇтьс€ тема, повТ€зана з ≥люстрац≥Їю, ≥ де читачев≥ треба вказати на нењ, розм≥щують посиланн€ у вигл€д≥ виразу у круглих дужках Ђ(рис. 3.1)ї або звороту типу: Ђ...€к це видно з рис. 3.1ї, або Ђ...€к це показано на рис. 3.1ї.

“аблиц≥

÷ифровий матер≥ал, €к правило, повинен оформл€тис€ у вигл€д≥ таблиць.

 ожна таблиц€ повинна мати назву, €ку розм≥щують над таблицею ≥ друкують симетрично до тексту. Ќазву ≥ слово Ђ“аблиц€ї розм≥щують в правому верхньому кут≥ з зазначенн€м њњ номера. Ќомер таблиц≥ повинен складатис€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера таблиц≥, м≥ж €кими ставитьс€ крапка, наприклад: “аблиц€ 1.2 (друга таблиц€ першого розд≥лу).

ѕри перенос≥ частини таблиц≥ на ≥нший аркуш (стор≥нку) слово Ђтаблиц€ї ≥ њњ номер вказують один раз справа над першою частиною таблиц≥, над ≥ншими частинами пишуть слова Ђѕродовженн€ таблиц≥ї ≥ вказують њњ номер.

«аголовки граф повинн≥ починатис€ з великих л≥тер, п≥дзаголовки Ц з маленьких, €кщо вони складають одне реченн€ ≥з заголовком, ≥ з великих, €кщо вони Ї самост≥йними. ¬исота р€дк≥в повинна бути не меншою 8 мм. √рафу з пор€дковими номерами р€дк≥в до таблиц≥ включати не треба.

“аблицю розм≥щують п≥сл€ першого згадуванн€ про нењ в текст≥ таким чином, щоб њњ можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стр≥лкою. “аблицю з великою к≥льк≥стю р€дк≥в можна переносити на ≥нший аркуш. ѕри перенесенн≥ таблиц≥ на ≥нший аркуш (стор≥нку) назву вм≥щують т≥льки над њњ першою частиною. “аблицю з великою к≥льк≥стю граф можна д≥лити на частини ≥ розм≥щувати одну частину над ≥ншою в межах одноњ стор≥нки. якщо р€дки або графи таблиц≥ виход€ть за формат стор≥нки, то в першому випадку в кожн≥й частин≥ таблиц≥ повторюють њњ заголовок, а в другому випадку - боковик.

якщо текст, €кий повторюЇтьс€ в граф≥ таблиц≥, складаЇтьс€ з одного слова, його можна зам≥нити лапками; €кщо з двох або б≥льше сл≥в, то при першому повторенн≥ його зам≥нюють словами Ђ“ежї, а дал≥ Ц лапками. —тавити лапки зам≥сть цифр, марок, знак≥в, математичних ≥ х≥м≥чних символ≥в, €к≥ повторюютьс€, не сл≥д. якщо цифров≥ або ≥нш≥ дан≥ в €кому-небудь р€дку таблиц≥ не подають, то в ньому ставл€ть прочерк.

‘ормули

ѕри використанн≥ формул необх≥дно дотримуватис€ певних техн≥ко-орфограф≥чних правил.

Ќайб≥льш≥, а також довг≥ та гром≥здк≥ формули, котр≥ мають у склад≥ знаки суми, добутку, диференц≥юванн€, ≥нтегруванн€, розм≥щують на окремих р€дках. ÷е стосуЇтьс€ також ≥ вс≥х нумерованих формул. ƒл€ економ≥њ м≥сц€ к≥лька коротких однотипних формул, в≥докремлених в≥д тексту, можна подати в одному р€дку, а не одну п≥д одною. Ќевелик≥ ≥ нескладн≥ формули, що не мають самост≥йного значенн€, вписують всередин≥ р€дк≥в тексту.

ѕо€сненн€ значень символ≥в ≥ числових коеф≥ц≥Їнт≥в треба подавати безпосередньо п≥д формулою в т≥й посл≥довност≥, в €к≥й вони дан≥ у формул≥. «наченн€ кожного символу ≥ числового коеф≥ц≥Їнта треба подавати з нового р€дка. ѕерший р€док по€сненн€ починаЇтьс€ з≥ слова Ђдеї без двокрапки.

–≥вн€нн€ ≥ формули треба вид≥л€ти з тексту в≥льними р€дками. ¬ище ≥ нижче кожноњ формули потр≥бно залишити не менше одного в≥льного р€дка. якщо р≥вн€нн€ не вм≥щуЇтьс€ в один р€док, його сл≥д перенести п≥сл€ знака р≥вност≥ (=) або п≥сл€ знак≥в плюс (+), м≥нус (-), множенн€ (х), д≥ленн€ (:).

Ќумерувати сл≥д лише т≥ формули, на €к≥ Ї посиланн€ в наступному текст≥. ≤нш≥ нумерувати не рекомендуЇтьс€. ѕор€дков≥ номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках б≥л€ правого берега стор≥нки без крапки в≥д формули до њњ номера.

ƒодатки

ƒодатки оформлюють €к продовженн€ дипломноњ роботи на наступних њњ стор≥нках або у вигл€д≥ окремоњ частини (книги), розм≥щуючи њх у пор€дку по€ви посилань у текст≥.

якщо додатки оформлюють на наступних стор≥нках дипломноњ роботи, кожний такий додаток повинен починатис€ з новоњ стор≥нки. ƒодаток повинен мати заголовок, надрукований угор≥ малими л≥терами з першоњ великоњ симетрично до тексту. ѕосередин≥ р€дка над заголовком малими л≥терами з першоњ великоњ друкуЇтьс€ слово Ђƒодатокї ≥ велика л≥тера, що позначаЇ додаток.

ƒодатки сл≥д позначати посл≥довно великими л≥терами украњнськоњ абетки, за вин€тком л≥тер √,™,ѓ,ќ,„,Ў, наприклад, додаток ј, додаток Ѕ тощо. ќдин додаток позначаЇтьс€ €к додаток ј.

ѕри оформленн≥ додатк≥в окремою частиною (книгою) на титульному аркуш≥ п≥д назвою дипломноњ роботи друкують великими л≥терами слово Ђƒќƒј“ »ї.

ƒо додатк≥в доц≥льно включати допом≥жний матер≥ал, необх≥дний дл€ повного сприйн€тт€ дипломноњ роботи:

- пром≥жн≥ математичн≥ доведенн€, формули ≥ розрахунки;

- таблиц≥ допом≥жних цифрових даних;

- протоколи ≥ акти випробувань, розрахунки економ≥чного ефекту;

- ≥люстрац≥њ допом≥жного характеру;

- ≥нструкц≥њ та методики, розроблен≥ в процес≥ виконанн€ роботи.

«брошурована у тверд≥й пал≥тур≥ дипломна робота подаЇтьс€ студентом зав≥дувачу випускаючоњ кафедри, €кий приймаЇ остаточне р≥шенн€ щодо њњ допуску до захисту в ƒержавн≥й ком≥с≥њ з захисту дипломних роб≥т, про що робить в≥дпов≥дну позначку (ставить п≥дпис б≥л€ висновку ком≥с≥њ з попереднього захисту).

ѕ≥сл€ одержанн€ допуску до захисту студент отримуЇ на випускаюч≥й кафедр≥ направленн€ на зовн≥шнЇ рецензуванн€.

«овн≥шн≥й рецензент Ц пров≥дний спец≥ал≥ст галуз≥ або науковець Ц ретельно ознайомлюЇтьс€ з дипломною роботою та складаЇ реценз≥ю.

ƒо внутр≥шньоњ стор≥нки обкладинки дипломноњ роботи студент приклеюЇ конверт, у €кому розм≥щуЇ зовн≥шню реценз≥ю.

ѕри на€вност≥ листа-замовленн€ з п≥дприЇмства студент маЇ отримати також в≥дгук на дипломну роботу в≥д п≥дприЇмства-замовника. ÷ей в≥дгук та лист замовника треба також покласти в конверт.

 

«ахист дипломноњ роботи

ƒо захисту студент готуЇ стислу допов≥дь, в €к≥й сл≥д коротко викласти основн≥ результати досл≥дженн€. –егламент допов≥д≥ Ц 10-15 хвилин. Ќа п≥дкр≥пленн€ допов≥д≥ розробл€ють наочн≥ матер≥али (4-6 стор≥нок з найважлив≥шими рисунками та таблиц€ми, €к≥ оформлюютьс€ у вигл€д≥ плакат≥в або друкуютьс€ на принтер≥ дл€ кожного члена ком≥с≥њ; за бажанн€м, додаютьс€ слайди, фотограф≥њ, макети, рекламн≥ проспекти тощо).

ѕеред захистом доц≥льно ретельно прочитати зовн≥шню реценз≥ю, особливу увагу звернути на висловлен≥ рецензентом зауваженн€ ≥ п≥дготувати аргументован≥ в≥дпов≥д≥.

«ахист дипломноњ роботи Ї в≥дкритим, за бажанн€м студент може запросити на захист своњх р≥дних та близьких. «ахист дипломноњ роботи в≥дбуваЇтьс€ на в≥дкритому зас≥данн≥ державноњ екзаменац≥йноњ ком≥с≥њ та регламентуЇтьс€ Ђѕоложенн€м про орган≥зац≥ю навчального процесу у вищих навчальних закладахї. «ахист дипломних роб≥т може проводитись €к у вищому навчальному заклад≥, так ≥ на п≥дприЇмствах у закладах ≥ орган≥зац≥€х, €кщо там Ї до них практичний ≥нтерес.

ѕеред захистом дипломних роб≥т декан факультету подаЇ ƒержавн≥й ком≥с≥њ так≥ документи:

- зведена в≥дом≥сть про виконанн€ студентами навчального плану ≥ про отриман≥ ними оц≥нки з теоретичних дисципл≥н, курсових роб≥т, практик, державних екзамен≥в;

- в≥дгук кер≥вника про дипломну роботу;

- реценз≥ю на дипломну роботу спец≥ал≥ста в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ проф≥лю.

ѕроцедура захисту включаЇ:

- допов≥дь студента про зм≥ст роботи;

- запитанн€ до автора;

- оголошенн€ в≥дгуку наукового кер≥вника або його виступ (дл€ дипломноњ роботи й рецензента);

- в≥дпов≥д≥ студента на запитанн€ член≥в ƒ≈ ;

- заключне слово студента;

- р≥шенн€ ком≥с≥њ про оц≥нку роботи.

¬иступ студент готуЇ заздалег≥дь, при цьому потр≥бно висв≥тлити так≥ важлив≥ питанн€: обірунтувати актуальн≥сть теми досл≥дженн€, мету завданн€, обТЇкт, предмет досл≥дженн€, €к≥ методи використан≥, основн≥ теоретичн≥ положенн€ та њх п≥дтвердженн€ в процес≥ експериментального досл≥дженн€. ƒопов≥дь не повинна тривати б≥льше 15 хвилин. ѕ≥д час захисту дипломноњ роботи студент зобовТ€заний дати вичерпн≥ в≥дпов≥д≥ на вс≥ зауваженн€ у в≥дгуках та реценз≥€х, а також у виступах на захист≥.

«ахист дипломноњ роботи ф≥ксуЇтьс€ у протокол≥ ƒ≈ .

 ращ≥ курсов≥ (дипломн≥) роботи рекомендуютьс€ на конкурси студентських роб≥т, а також до друку в студентських наукових зб≥рниках.

¬≥дгук наукового кер≥вника дипломноњ роботи пишетьс€ у дов≥льн≥й форм≥ з урахуванн€м: актуальност≥, теми наукового ≥ практичного значенн€ роботи, ступ≥нь самост≥йност≥ у виконанн≥ дипломноњ роботи, новизну та ориг≥нальн≥сть, використанн€ л≥тератури, лог≥чн≥сть, посл≥довн≥сть, аргументован≥сть зм≥сту, в≥дпов≥дн≥сть профес≥йн≥й спр€мованост≥ випускника.

—пец≥ал≥ст-практик в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ надаЇ реценз≥ю на дипломну роботу, в €к≥й висв≥тлюЇ в основному т≥ ж питанн€, звертаЇ увагу на оформленн€ та окрем≥ недол≥ки роботи. –ецензент €к ≥ науковий кер≥вник оц≥нюЇ роботу за чотирибальною системою.

ѕ≥сл€ виступу студента, оголошенн€ в≥дгуку кер≥вника ≥ зовн≥шньоњ реценз≥њ дипломник в≥дпов≥даЇ на задан≥ йому питанн€ членами ƒ≈ , а також присутн≥ми на захист≥.

ѕо зак≥нченню захисту ƒ≈  на закритому зас≥данн≥ обговорюЇ результати захисту дипломних роб≥т, оц≥нюЇ њх з урахуванн€м складанн€ державних ≥спит≥в ≥ приймаЇ р≥шенн€ про присвоЇнн€ студенту-дипломнику в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ.

ƒержавна екзаменац≥йна ком≥с≥€ приймаЇ р≥шенн€ також про виданн€ диплому з в≥дзнакою та рекомендац≥њ до асп≥рантури.

«ахищен≥ дипломн≥ роботи реЇструютьс€ ≥ здаютьс€ випускаючою кафедрою в арх≥в на збер≥ганн€ прот€гом 5 рок≥в.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2671 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

751 - | 568 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.092 с.