Соціальна організація скіфів.

Суспільний лад скіфів визначався соціальною організацією, тобто розмежуванням. Верхівку становили скіфські царі, вожді племен і старійшини родів. Соціальну верхівку становила мо­гутня у військовому відношенні скіфська знать, що зосеред­жувала у своїх руках значні багатства. Певну роль відігравало рабство. Хоч племена, залежні від царських скіфів, вважалися рабами, насправді вони були вільними, але платили їм данину і брали участь у війнах на їхньому боці. Правління великою Скіфською державою здійснювалося за допомогою касти військової знаті.

Скіфія зазнала розквіту в IV ст. до н. е. В цей період вона була рабовласницькою державою з визначеною територією і добре розвинутими землеробством, скотарством та ремеслами.

В часи свого розквіту скіфське суспільство поділялося на кілька груп племен: скіфи-орачі, що жили між Дністром і Дніпром; скіфи-кочівники і царські скіфи, які володіли степовими просторами Лівобережжя і Правобережжя Дніпра. На схід від Дніпра в Лісостепу мешкали скіфи-землероби, яких оточували підкорені ними численні народи, що платили їм велику данину.

61.­ ­Економіка степової Скіфії.
До основних галузей економіки степових скіфів відносять: скотарство, землеробство; види виробництва (обробка продуктів скотарства, дерево обробка, обробка каменю, прядіння та ткацтво і т.п.) і промисли (полювання, рибальства та ін.).

Основною галуззю економіки Степовий Скіфії було скотарство, яке існувало в двох формах - у вигляді кочового (весь період розвитку Степовий Скіфії) і напівкочове (з кінця V до III ст. до н.е.).

В цілому галузь економіки Степовий Скіфії як скотарство могла забезпечувати необхідним тільки своє населення.

Кочове скотарство Степових Скіфів ґрунтувалося на розведенні і цілорічному утримання під відкритим небом стадних копитних тварин (коней, овець, великої рогатої худоби).

Велике значення в продуктивності господарства визначалося станом і якістю пасовищних і водних ресурсів.

На рубежі V-VI ст. до н.е. в економіці Степової Скіфії відбуваються значні зміни. Погіршуються родючі пасовища Північного Причорномор'я під впливом непомірного випасу. Витоптування пасовищ відбувається в першу чергу на вододілах. Також закономірності і пошуки людиною кращих умов існування і спроби змінити господарство, пристосувавшись до нових умов. Так на рубежі V і IV ст. до н.е. виникає напівкочове скотарство.