Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 3. јнал≥з фактор≥в внутр≥шнього та зовн≥шнього середовища орган≥зац≥њ

3.1. ќрган≥зац≥€ €к система в≥дкритого типу. 3.2. «овн≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ, основн≥ ознаки.

3.3. ¬нутр≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ та його характеристика.

 

3.1. ќрган≥зац≥€ €к система в≥дкритого типу.

ќрган≥зац≥йн≥ системи можна розд≥лити на закрит≥ та в≥дкрит≥: «акрита орган≥зац≥йна система − це та система, €ка не маЇ звТ€зку з≥ своЇю зовн≥шн≥м середовищем (тобто не обм≥нюЇтьс€ з зовн≥шн≥м середовищем продуктами, послугами, товарами та ≥н.) ѕриклад − натуральне господарство. ¬≥дкрита орган≥зац≥йна система маЇ звТ€зки ≥з зовн≥шн≥м середовищем, тобто ≥ншими орган≥зац≥€ми, ≥нститутами, що мають також звТ€зки з зовн≥шн≥м середовищем. “аким чином, орган≥зац≥€ €к система €вл€Ї собою сукупн≥сть взаЇмоповТ€заних елемент≥в, що утворюють ц≥л≥сн≥сть (тобто внутр≥шнЇ Їдн≥сть, нерозривн≥сть, взаЇмний звТзок). Ѕудь-€ка орган≥зац≥€ Ї в≥дкритою системою, тому що взаЇмод≥Ї ≥з зовн≥шн≥м середовищем. ¬она отримуЇ з навколишнього середовища ресурси у вигл€д≥ кап≥талу, сировини, енерг≥њ, ≥нформац≥њ, людей, устаткуванн€ тощо, €к≥ стають елементами њњ внутр≥шнього середовища. ќрган≥зац≥€ складаЇтьс€ з певноњ к≥лькост≥ взаЇмозалежних частин, що т≥сно перепл≥таютьс€ ≥з зовн≥шн≥м св≥том. ÷е ≥ розкриваЇ сутн≥сть внутр≥шн≥х зм≥нних орган≥зац≥њ, кожна з €ких в≥д≥граЇ важливу роль у забезпеченн≥ њњ ефективного функц≥онуванн€. ¬нутр≥шн≥ зм≥нн≥ в основному Ї результатом д≥€льност≥ менеджер≥в та знаход€тьс€ п≥д њх впливом. ¬нутр≥шн≥ зм≥нн≥ − це частини самоњ орган≥зац≥њ, ситуативн≥ чинники всередин≥ нењ, њњ склад та взаЇмозвТ€зки. —клад Ї сукупн≥стю елемент≥в, що створюють систему. ÷е насамперед елементи, €к≥ Ї компонентами першого р≥вн€. ѕроте, ірунтовне досл≥дженн€ системи передбачаЇ також ≥ поглиблене вивченн€ складових њњ елемент≥в. ÷им по€снюЇтьс€ використанн€ пон€тт€ складу в широкому сенс≥, тобто до нього вход€ть ≥ складов≥ самих елемент≥в системи − компоненти другого, а пот≥м третього та ≥нших р≥вн≥в. ” цьому сенс≥ склад орган≥зац≥њ може включати ≥ в≥дд≥ли, й п≥дв≥дд≥ли, ≥ цехи, й д≥л€нки, ≥ бригади. ќрган≥зац≥йна структура − Ї спос≥б зТЇднанн€ р≥зних частин орган≥зац≥њ в певну ц≥л≥сн≥сть (основними видами орган≥зац≥йноњ структури Ї ≥Їрарх≥чна, матрична, п≥дприЇмницька, зм≥шана). “аким чином, склад м≥стить декомпозиц≥ю системи, тобто розчленовуванн€ Їдиного ц≥лого на елементи. —труктура, навпаки, забезпечуЇ композиц≥ю системи − зТЇднанн€ окремих складових в Їдине ц≥ле. ¬она визначаЇ роль, м≥сце та призначенн€ елемент≥в у систем≥, њх розташуванн€ ≥ взаЇмов≥дносини, характер, форми та ступ≥нь впливу на ≥нш≥ елементи. ¬становленн€ рол≥, м≥сц€ та призначенн€ елемент≥в в систем≥ забезпечуЇтьс€: - через звТ€зки безпосередньоњ взаЇмод≥њ Ц з ким ≥ €к взаЇмод≥ють; - €ка д≥€ Ї сильн≥шою, могутн≥шою, пр≥оритетн≥шою; - через в≥дносини п≥др€дност≥ Ц визначенн€ м≥сц€ в структурн≥й ≥Їрарх≥њ;

- через визначенн€ важливост≥, впливовост≥, ор≥Їнтованост≥ при з≥ставленн≥ параметр≥в р≥зних елемент≥в системи та встановленн≥ в≥дпов≥дних пропорц≥й. ќчевидно, що певний склад орган≥зац≥њ зумовлюЇ можлив≥ вар≥анти формуванн€ њњ структури. ” свою чергу певн≥й структур≥ в≥дпов≥дають ≥ конкретн≥ вар≥анти компонентного складу орган≥зац≥њ. ¬≥дпов≥дн≥сть м≥ж складом та структурою орган≥зац≥њ не Ї повною, в≥дсутн€ жорстка закр≥плен≥сть конкретноњ структури за певним складом орган≥зац≥њ. «а однакового складу можуть бути р≥зн≥, ≥нод≥ значно в≥дм≥нн≥ структури. ќрган≥зац≥€ може мати р≥зний компонентний склад нав≥ть за однакових ц≥льовоњ ор≥Їнтац≥њ, функц≥онального призначенн€, умов д≥€льност≥. ÷е ще б≥льше п≥дсилюЇ багатовар≥антн≥сть структури орган≥зац≥й. —труктура − це найважлив≥ша, але не Їдина, характеристика орган≥зац≥йноњ системи. “ому вид≥л€ють р≥зн≥ чинники внутр≥шнього середовища орган≥зац≥њ: структура, ц≥л≥, завданн€, технолог≥њ, персонал, сп≥льн≥ ц≥нност≥, стиль орган≥зац≥њ, ф≥нансова система, ≥нформац≥йна система, стратег≥€, навички персоналу, влада, культура орган≥зац≥њ та де€к≥ ≥нш≥ параметри.

3.2. «овн≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ, основн≥ ознаки.

«овн≥шнЇ середовище − це сукупн≥сть господарських субТЇкт≥в, економ≥чних, сусп≥льних ≥ природних умов, ≥ нац≥ональних ≥ м≥ждержавних ≥нституц≥ональних структур ≥ та ≥нших зовн≥шн≥х (в≥дносно установи) умов ≥ чинник≥в, ≥ що д≥ють у глобальному оточенн≥. «алежно в≥д характеру впливу зовн≥шнЇ середовище под≥л€ють на середовище пр€моњ та опосередкованоњ д≥њ. —ередовище пр€мого впливу на орган≥зац≥ю утворюють певн≥ субТЇкти − державн≥ органи, осв≥тн≥ установи та ≥нш≥ зовн≥шн≥ агенти й контрагенти. ÷е середовище ще називають середовищем завдань, тому що до нього вход€ть елементи, €к≥ безпосередньо пов'€зан≥ з операц≥€ми орган≥зац≥њ. ƒо найвагом≥ших фактор≥в пр€моњ д≥њ належить закон ”крањни Ђѕро осв≥туї, нормативн≥ документи галузевих ≥ територ≥альних орган≥в управл≥нн€, спр€мованих на правове та орган≥зац≥йне закр≥пленн€ в≥дносин, напрацюванн€ норм ≥ правил њхньоњ повед≥нки (правил гри) в осв≥тньому простор≥. „инне законодавство в крањн≥ може спри€ти загальному економ≥чному розвитков≥, а може його гальмувати, може позитивно впливати на д≥€льн≥сть одних п≥дприЇмств ≥ чинити перешкоди њхн≥м конкурентам. —тан законодавства характеризуЇтьс€ не лише його складн≥стю, а й м≥нлив≥стю, ≥нколи нав≥ть ≥ невизначен≥стю, що Ї особливо характерним дл€ перех≥дного пер≥оду. —ередовище непр€моњ д≥њ охоплюЇ матер≥ально-техн≥чн≥ умови, сусп≥льн≥ в≥дносини та ≥нституц≥њ, ≥нш≥ чинники, що впливають на орган≥зац≥њ опосередковано. ÷им чинникам властивий високий р≥вень вар≥ативност≥, невизначеност≥ й непередбачуваност≥. ƒо основних з них, за €кими установа маЇ уважно стежити й правильно оц≥нювати повТ€зан≥ з ними загрози чи зиски п≥д час виробленн€ робочоњ стратег≥њ, належать економ≥чн≥, пол≥тичн≥, соц≥окультурн≥, науково-технолог≥чн≥, еколог≥чн≥ й де€к≥ ≥нш≥. «овн≥шн≥й вплив на орган≥зац≥ю можна представити €к сукупн≥сть трьох основних сфер: в≥ддаленого, виробничого ≥ оперативного впливу. ќрган≥зац≥€ повинна в≥дбивати зовн≥шнЇ середовище. ¬ основ≥ њњ будови лежать передумови економ≥чного, науково-техн≥чного, пол≥тичного, соц≥ального чи етичного характеру. ќрган≥зац≥€ повинна створюватис€ так, щоб вона нормально функц≥онувала, вс≥ њњ члени повинн≥ робити внесок у загальну роботу ≥ ефективно допомагати прац≥вникам дос€гати поставлених ц≥лей тепер ≥ в майбутньому. ” цьому значенн≥ д≥юча орган≥зац≥€ не може бути статичною. ¬она повинна швидко д≥знаватис€ про вс≥ зм≥ни середовища, мати у€ву про њхнЇ значенн€, вибирати найкращу в≥дпов≥дну реакц≥ю, що спри€Ї дос€гненню њњ ц≥лей, ефективно реагувати на вплив середовища. «овн≥шнЇ середовище характеризуЇтьс€ сукупн≥стю перем≥нних, котр≥ перебувають за межами установи ≥ не Ї сферою безпосереднього впливу з боку його менеджменту.  р≥м того, ≥снуЇ другий р€д перем≥нних зовн≥шнього середовища − соц≥альн≥ фактори й умови, що, не впливаючи пр€мо на оперативну д≥€льн≥сть орган≥зац≥њ, визначають стратег≥чно важлив≥ р≥шенн€, €к≥ прийн€т≥ њњ менеджментом. Ќайважлив≥ша роль тут належить економ≥чним, пол≥тичним, правовим, соц≥ально-культурним, технолог≥чним, еколог≥чним, ф≥зикогеограф≥чним факторам ≥ зм≥нним. ќрган≥зац≥€ €к в≥дкрита система може вижити т≥льки у взаЇмозвТ€зку ≥з зовн≥шн≥м середовищем. –озр≥зн€ють середовище пр€мого впливу ≥ середовище непр€мого впливу. ‘актори непр€мого впливу можуть не робити безпосереднього впливу на орган≥зац≥ю, але позначаютьс€ на њњ д≥€льност≥. “ак само €к ≥ внутр≥шн≥ перем≥нн≥, зовн≥шн≥ перем≥нн≥ впливають на орган≥зац≥ю у взаЇмозвТ€зку, тобто зм≥на одного фактора може вплинути на зм≥ну ≥нших. ‘актори зовн≥шнього середовища характеризують:- обТЇктивний чинник виникненн€ впливу: умови виникають незалежно в≥д д≥€льност≥ установи ≥ впливають на нењ; - взаЇмо -залежн≥сть фактор≥в: сила, з €кою зм≥нн≥сть одного фактора впливаЇ на ≥нш≥ фактори; - складн≥сть, к≥льк≥сть та р≥зноман≥тн≥сть фактор≥в, що суттЇво впливають на осв≥тн≥й процес; динам≥чн≥сть: в≥дносна швидк≥сть зм≥нност≥ середовища; - невизначен≥сть: в≥дносна к≥льк≥сть ≥нформац≥њ про середовище та ступ≥нь њњ ймов≥рност≥. —кладн≥сть зовн≥шнього середовища характеризуЇтьс€ числом ≥ вар≥антн≥стю фактор≥в, на €к≥ орган≥зац≥€ зобовТ€зана реагувати. ќрган≥зац≥њ, що працюють з≥ складним зовн≥шн≥м середовищем, мають справу з багатьма категор≥€ми даних, необх≥дних дл€ прийн€тт€ р≥шень. Ўвидк≥сть, з €кою в≥дбуваютьс€ зм≥ни в навколишньому середовищ≥, визначають њњ рухлив≥сть. Ќаш час характеризуЇтьс€ особливою рухлив≥стю зовн≥шнього середовища орган≥зац≥њ. –ухлив≥сть зовн≥шн≥х перем≥нних фактор≥в може по-р≥зному стосуватис€ р≥зних п≥дрозд≥л≥в орган≥зац≥њ. “ак, наприклад, п≥дрозд≥ли, €к≥ звТ€зан≥ з науковими досл≥дженн€ми, пост≥йно з≥штовхуютьс€ з високою рухлив≥стю зовн≥шнього середовища, в≥дсл≥дковуючи технолог≥чн≥ нововведенн€. ќбс€г ≥ в≥рог≥дн≥сть ≥нформац≥њ кожного фактора впливаЇ на ступ≥нь визначеност≥ зовн≥шнього середовища. Ќевизначен≥сть зовн≥шнього середовища тим б≥льша, чим менше ≥нформац≥њ ≥ Ї сумн≥ви в њњ в≥рог≥дност≥. „им невизначен≥ше зовн≥шн≥ перем≥нн≥, тим складн≥ше приймати ефективн≥ р≥шенн€. ¬с≥ фактори пр€мого впливу безпосередньо впливають на внутр≥шн≥ перем≥нн≥, викликаючи њх реакц≥ю. Ќе так пом≥тно на орган≥зац≥ю впливають фактори непр€мого впливу. ≤нформац≥€ про них, €к правило, не повна, ≥ кер≥вництво змушене робити припущенн€ про њх можлив≥ насл≥дки дл€ орган≥зац≥њ. «наченн€ фактор≥в зовн≥шнього середовищар≥зко п≥двищуЇтьс€ у звТ€зку з≥ зростанн€м складност≥ вс≥Їњ системи сусп≥льних в≥дносин (соц≥альних, економ≥чних, пол≥тичних тощо), що складають середовище менеджменту. —аме зовн≥шнЇ оточенн€ диктуЇ стратег≥ю орган≥зац≥њ. ќтже, зовн≥шнЇ середовище орган≥зац≥й Ї складним, м≥нливим, взаЇмоповТ€заним ≥ досить невизначеним. ќрган≥зац≥њ, прагнучи зменшити р≥вень невизначеност≥ зовн≥шнього середовища можуть застосовувати дв≥ стратег≥њ − пристосуватись до зм≥н або впливати на середовище з метою зробити його б≥льш спри€тливим дл€ свого функц≥онуванн€. ѕерша стратег≥€ може бути реал≥зована завд€ки створенню гнучких орган≥зац≥йних структур з високим р≥внем децентрал≥зац≥њ влади.  ер≥вники таких орган≥зац≥й повинн≥ вм≥ло використовувати сучасний ≥нструментар≥й дл€ прогнозуванн€ майбутн≥х зм≥н, волод≥ти ринковою ≥нтуњц≥Їю, так званим Ђбаченн€мї. ƒруга стратег≥€, €к правило, доступна лише великим установам або таким, €к≥ обТЇднуютьс€ з метою зб≥льшенн€ своњх можливостей.

3.3. ¬нутр≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ та його характеристика.

¬нутр≥шнЇ середовище кожноњ орган≥зац≥њ формуЇтьс€ п≥д впливом перем≥н, що робл€ть безпосередн≥й вплив на процес перетворень. ¬нутр≥шн≥ зм≥нн≥ − це ситуац≥йн≥ фактори всередин≥ орган≥зац≥њ, що пост≥йно знаход€тьс€ в пол≥ зору менеджер≥в: ц≥л≥, структура орган≥зац≥њ, њњ завданн€, технолог≥€ ≥ люди. Ѕудь-€ка орган≥зац≥€ розгл€даЇтьс€ €к група людей ≥з загальними ц≥л€ми (перший зм≥нний фактор). “ого, що люди не змогли б дос€гти поодинц≥, вони дос€гають в орган≥зац≥њ, тому њњ можна розгл€дати €к зас≥б дос€гненн€ мети. ћета − це конкретний к≥нцевий стан чи оч≥куван≥ результати роботи групи людей, €к≥ певним чином орган≥зован≥. “ак≥ к≥нцев≥ результати розробл€ютьс€ в процес≥ плануванн€ ≥ довод€тьс€ учасникам осв≥тнього закладу. –≥зн≥ типи орган≥зац≥й мають р≥зн≥ ц≥л≥. ƒл€ дос€гненн€ к≥нцевоњ мети орган≥зац≥њ ставл€тьс€ р≥зн≥ ц≥л≥ в њњ п≥дрозд≥лах. ¬они координуютьс€ менеджерами в рамках загальноњ мети. ƒругою ситуац≥йною зм≥нною Ї структура орган≥зац≥њ. ѕ≥д структурою орган≥зац≥њ розум≥ють к≥льк≥сть, склад њњ п≥дрозд≥л≥в, ступен≥в управл≥нн€ в Їдин≥й взаЇмозалежн≥й систем≥. —труктура встановлюЇ так≥ взаЇмини р≥вн≥в управл≥нн€ ≥ функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в, що дозвол€ють найб≥льш ефективно дос€гати ц≥лей орган≥зац≥њ. ÷ьому спри€Ї спец≥ал≥зований под≥л прац≥. ’арактерною особлив≥стю спец≥ал≥зованого под≥лу прац≥ Ї те, що в≥дпов≥дна робота закр≥плюЇтьс€ за фах≥вц€ми, тобто тими, хто здатний њњ виконувати краще вс≥х. ѕеревагою спец≥ал≥зованого под≥лу прац≥ Ї те, що фах≥вець працюЇ б≥льш продуктивно ≥ €к≥сно. ¬ ус≥х орган≥зац≥€х (за вин€тком дуже маленьких) маЇ м≥сце спец≥ал≥зований под≥л прац≥. ” великих орган≥зац≥€х фах≥вц≥в групують разом у межах функц≥онального под≥лу галузей (в≥дд≥ли, управл≥нн€). «авд€ки правильному под≥лу прац≥ в орган≥зац≥њ по горизонтал≥ зд≥йснюЇтьс€ њњ усп≥шна д≥€льн≥сть, дос€гаЇтьс€ висока продуктивн≥сть ≥ ефективн≥сть. јле не менш важливий у цьому план≥ Ї ≥ вертикальний под≥л прац≥. ƒл€ усп≥шноњ груповоњ роботи вкрай потр≥бне розмежуванн€ прац≥ по координац≥њ в≥д безпосереднього виконанн€ завдань. “аке в≥дд≥ленн€ створюЇ ≥Їрарх≥ю управл≥нських р≥вн≥в, тобто формальна субп≥др€дн≥сть на кожному р≥вн≥. ћенеджер, що знаходитьс€ на б≥льш високому р≥вн≥ управл≥нн€, може мати у своЇму п≥дпор€дкуванн≥ дек≥лькох кер≥вник≥в нижчого р≥вн€, а т≥ у свою чергу Ц на нижч≥й ступен≥ ≥ так аж до виконавчого персоналу.  ожен кер≥вник маЇ у своЇму п≥дпор€дкуванн≥ певну к≥льк≥сть людей, €к≥ знаход€тьс€ у сфер≥ його контролю. —фера контролю визначаЇ тип орган≥зац≥йноњ структури. якщо кер≥вник контролюЇ велику к≥льк≥сть п≥длеглих, то сфера контролю Ї широкою. ѓњ насл≥дком Ї формуванн€ плоскоњ структури управл≥нн€. якщо кожному кер≥внику п≥дпор€дковуЇтьс€ небагато людей, то це вузька сфера контролю, за €кого функц≥онуЇ багатор≥внева (чи висока) структура управл≥нн€. ¬елик≥ орган≥зац≥њ з плоскою структурою мають невелике число р≥вн≥в. ќск≥льки у великих сучасних орган≥зац≥€х робота ч≥тко розмежовуЇтьс€ по горизонтал≥ ≥ вертикал≥, то виникаЇ крайн€ необх≥дн≥сть у створенн≥ формальних механ≥зм≥в координац≥њ д≥€льност≥ м≥жр≥вневих п≥дрозд≥л≥в ≥ сп≥вп≥дпор€дкованост≥. “ака координац≥€ забезпечуЇ не т≥льки ≥нтереси п≥дрозд≥л≥в, але й орган≥зац≥њ в ц≥лому. «а допомогою координац≥њ формулюЇтьс€ ≥ доводитьс€ мета орган≥зац≥њ до њњ п≥дрозд≥л≥в. јле це лише один з багатьох механ≥зм≥в координац≥њ. ” координац≥њ бере участь кожна функц≥€ управл≥нн€. “рет≥м внутр≥шн≥м зм≥нним фактором в орган≥зац≥њ Ї постановка завдань, п≥д €ким розум≥ють запропоновану роботу (групу роб≥т чи частину роботи), що повинна бути виконана заздалег≥дь встановленим способом ≥ у встановлений терм≥н. ѕри розробц≥ структури орган≥зац≥њ кожна посадова ≥нструкц≥€ включаЇ р€д завдань, що Ї частиною загального обс€гу роботи дл€ дос€гненн€ мети. ¬важаЇтьс€, що €кщо завданн€ виконуютьс€ за встановленою технолог≥Їю ≥ режимом роботи, то орган≥зац≥€ функц≥онуЇ ефективно. ≤снуЇ традиц≥йний розпод≥л завдань на три групи: робота з людьми, предметами, ≥нформац≥Їю. „етвертим зм≥нним фактором виступаЇ технолог≥€. “ехнолог≥€ − це зас≥б створенн€ умов ефективноњ роботи орган≥зац≥њ чи ≥≥ п≥дрозд≥л≥в. Ѕудь-€к≥ осв≥тн≥ завданн€ не можуть бути виконан≥ без використанн€ конкретноњ технолог≥њ. Ќайважлив≥шим внутр≥шн≥м зм≥нним фактором управл≥нн€ Ї люди (пТ€тий зм≥нний фактор). Ћюдська зм≥нна розгл€даЇтьс€ в управл≥нн≥ в трьох напр€мках: повед≥нка людей (окремих людей, людей у групах, повед≥нка кер≥вника), менеджер у рол≥ л≥дера, вплив менеджера на повед≥нку окремих людей ≥ груп.

¬с≥ внутр≥шн≥ зм≥нн≥ фактори д≥ють у взаЇмозвТ€зку, що дозвол€Ї дос€гти ц≥лей орган≥зац≥њ. ќск≥льки внутр≥шн≥ зм≥нн≥ складаютьс€ ≥з соц≥ального (люди) ≥ техн≥чного компонент≥в, то њх називають внутр≥шн≥ми соц≥отехн≥чними п≥дсистемами, що вимагаЇ однаковоњ уваги €к до соц≥альних, так ≥ до техн≥чних питань орган≥зац≥њ. ¬≥ддача можлива лише в њх взаЇмод≥њ. ¬нутр≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ визначаЇтьс€ внутр≥шн≥ми зм≥нними, тобто ситуац≥йними факторами всередин≥ орган≥зац≥њ. ¬нутр≥шнЇ середовище, де працюють менеджери, м≥стить у соб≥ корпоративну культуру, орган≥зац≥йну структуру, вс≥ будинки та споруди, €к≥ належать орган≥зац≥њ, машини та обладнанн€. Ќайб≥льш вагомим фактором внутр≥шнього середовища Ї корпоративна культура. ¬нутр≥шн€ культура повинна в≥дпов≥дати вимогам €к зовн≥шнього середовища, так ≥ стратег≥њ установи. ¬нутр≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ представлено функц≥ональними сферами, €к≥ Ї загальними дл€ вс≥х тип≥в орган≥зац≥њ.  адрова функц≥€ − виконанн€ вс≥х управл≥нських д≥й, €к≥ повТ€зан≥ з соц≥альною сферою: оплата, добробут ≥ умови найму. ‘≥нанси − це грошов≥ аспекти установи, в тому числ≥ управл≥нн€ засобами (витрати). «абезпеченн€ ресурсами − зд≥йсненн€ та удосконаленн€ системи матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€ орган≥зац≥њ. ¬иробнича функц≥€ − прийн€тт€ р≥шень у сфер≥ технолог≥й, орган≥зац≥њ, календарного плануванн€, а також контролю €кост≥. ‘ункц≥€ розвитку − це орган≥зац≥€ проведенн€ досл≥джень ≥ розвитку процес≥в, розробка високих технолог≥й, компТютеризац≥€ (удосконаленн€ орган≥зац≥њ процес≥в). ‘ункц≥€ розвитку матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€ виробництва − це розвиток ≥нструментального господарства, ремонтних служб та служб техн≥чного оснащенн€ з метою забезпеченн€ рац≥ональних терм≥н≥в ф≥зичного та морального зносу техн≥чних систем. ћаркетинг − це особливий вид д≥€льност≥ з прогнозуванн€, зд≥йсненн€, ви€вленн€ та задоволенн€ бажань колективу установи. ¬иконанн€ цих функц≥й дл€ одн≥Їњ орган≥зац≥њ називають м≥кромаркетингом, у ц≥лому дл€ сусп≥льства − макромаркетингом. ¬ивчаючи повед≥нку покупц≥в, варто враховувати њх соц≥альн≥, психолог≥чн≥, культурн≥, осв≥т€нськ≥, в≥ков≥ та ≥нш≥ фактори.


 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
Ѕ≥лки. –≥вн≥ структурноњ орган≥зац≥њ та функц≥њ б≥лк≥в. |  оличественное определение. ћинистерство здравоохранени€ –оссийской ‘едерации
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 753 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

516 - | 495 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.