Рухомий склад залізниці включає локомотиви, мотор-вагонний (саморушні одиниці) рухомий склад, вагони.

 

Локомотив становить основну активну одиницю, що забезпечує безпосередньо пересування вагонів.

 

За типом двигуна, установленого на локомотиві, розрізняють:

 

1. Паровоз –у якості двигуна поршнева парова машина,що живитьсяпарою від котла, перетворюючи теплову енергію парового котла на механічну.

2. Тепловоз –у якості силової установки застосовується двигунвнутрішнього згоряння (дизель);

3. Паротурбовоз –локомотив із паровим котлом,у яких силова установка– парова турбіна;

4. Газотурбовоз –локомотив має в якості силової установки газовутурбіну;

5. Електровоз –як двигуна–електродвигун,що живиться постійним абозмінним струмом від контактних дротів, підвішених над залізничним шляхом. Локомотиви поділяються на пасажирські (із високою швидкістю руху V=160 км/год.) та вантажні (з великою силою тяги) – вантажні електровози з потужністю 6520 кВт, V=100–110 км/год. та з конструкційною (тобто запланованою) швидкістю.

Переважно застосовуються тепловози й електровози. Саморушні одиниці: мотор-вагони, мотовози, мотриси (дизель-поїзд) та інше.

 

На відміну від локомотивів, які використовуються як тягові одиниці, що не везуть на собі вантажу або пасажирів, мотор-вагони виконують роль і тягової одиниці і власне вагона для перевезення вантажів або людей.

 

Наприклад, автомотриса складається з 1-2-ох пасажирських вагонів і має в одному з них – головному вагоні – у якості силові установки двигун внутрішнього згоряння.

 

Мотор-вагонна тяга –електропоїзди(електрички)приміського чимісцевого сполучення.

 

Найчастіше електрички формуються: 1 мотор + 1 вагон або 1 мотор + 2 причепних вагона.

 

Вагони розрізняють: вантажні, пасажирські та спеціальні вагони (сума вагонів визначається парком).

Вантажні вагони:

1) криті – для перевезення вантажів, що потребують захисту від атмосферних опадів (цінні тарно-штучні);

2) напіввагони – (з високими бортами і без даху) використовуються для перевезення навалюваних вантажів (руда, будівельні вантажі);

3) платформи – вагони з низькими бортами або без бортів, що використовуються для довгомірних вантажів (труби, ліс) і громіздких (машини, агрегати й т. д.);

4) цистерни – для перевезення рідких (наливних) вантажів;

5) ізотермічні вагони для перевезення вантажів, що швидко псуються (овочі, фрукти тощо);

6) спеціалізовані вагони пристосовані для перевезення певних вантажів: транспортери; цементовози, напіввагони-бункери, вагони для перевезення тварин і живої риби, зерна; двоярусні платформи для перевезення автомобілів та інше.

- 4-вісні вагони вантажопідйомністю q = 60 – 63 т.

- 8-вісні напіввагони та цистерни q = 120 – 130 т.

- 16-20 вісей – транспортери, призначені для перевезення вантажів великої маси і громіздких q=300 т.

 

Пасажирські вагони – суцільнометалеві, 4-вісні, мають люмінесцентне освітлення, примусову вентиляцію або кондиціонери. Усі вагони та локомотиви обладнані автозчепленням, пневматичними або електропневматичними автогальмами.

Пасажирські вагони поділяються на вагони для перевезення:

1) пасажирів;

2) пошти;

3) багажу;

4) вагони-ресторани.

 

Спеціальні вагони: майстерні, пожежні, підйомні крани та інше.

 

На початку одинадцятої п'ятирічки були зняті з експлуатації паровози на магістральному транспорті, а потім і в маневровій роботі. Залізничний транспорт на паровій тязі щорічно витрачає 30 % видобутого кам'яного вугілля.

 

Електрифікація була і є одним із шляхів прискорення зростання продуктивності праці, підвищення ефективності та якості роботи залізниці. До кінця 1981 р. було електрифіковано 43,7 тис. км залізниці, до кінця 1986 р. уже електрифіковано 50,6 тис. км залізниці (приблизно 1/3 довжини електрифікованих ліній світу), а на тепловозне тягло – більше 97 тис. км залізниці, нею виконується близько 40 % вантажообігу.

 

Електрофіковано всі найбільші залізничні вузли, що обслуговують найважливіші адміністративні та промислові центри країни, 70 % приміських пасажирських перевезень виконується електропоїздами.

 

Переведення залізниці на електричне та теплове тягло поліпшило економічні й експлуатаційні показники та дало значний народногосподарський ефект:

1) економія кам'яного вугілля (із 1956 по 1970 р. зекономлено 1 млрд т кам'яного вугілля), зменшилися експлуатаційні витрати на 20 млрд руб.;

2) зросла (у 2–3 рази) провізна і пропускна спроможність залізниці (зросла дільнична швидкість руху вантажних поїздів, технічна швидкість, середньодобовий пробіг вантажного вагона). Електропостачання залізниці виділилося в самостійну галузь господарства залізниці.

 

Основними пристроями електропостачання є контактна мережа й тягові підстанції, що забезпечують передачу і трансформацію напруги та виду (постійного і змінного) струму від загальнодержавної або відомчої енергомережі в контактну мережу.

 

На електофікованих залізницях постійного струму тяглові підстанції розташовані одна від одної на відстані 15–20 км, на дорогах змінного струму – 40–60 км.

 

Засоби регулювання та гарантування безпеки руху й управління експлуатаційною роботою включають комплекс пристроїв автоматики, телемеханіки та зв'язку. Цей вид пристроїв прийнято називати пристроями сигналізації, централізації та блокування (СЦБ). Ці пристрої забезпечують автоматичне регулювання.

 

До засобів сигналізації належать: світлофори, семафори, сигнальні щити, маршрутні показники та ін.

Пристрої "централізації" –пристрої для дистанційногоцентралізованого управління з одного пункту диспетчерської усіма або частиною стрілок і сигналів на станціях і перегонах.

Пристрій блокування ‒ автостоп – зупиняє поїзд у загрозливих випадках, якщо машиніст самостійно не вживає належних заходів.

Авторегулювання –контролює швидкість поїзда,і не тільки зупиняєйого, а й знижує швидкість до заданого рівня, якщо машиніст перевищив встановлену межу.

Засоби зв'язку на залізничному транспорті –складний комплексвідокремлених пристроїв (від загальнодержавної) для управління експлуатаційною роботою.

 

Всі системи зв'язку автономні (незалежні), в їх ланцюг не можуть бути підключені інші абоненти.

Зв'язки – радіо і телефонний зв'язок.

Поїзна диспетчерська (локомотивна бригада – диспетчер). Поїзного міжстанційного, дорожньо-розпорядчого.