Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасн≥ методи шифруванн€. —иметричн≥ методи шифруванн€.




јлгоритм шифруванн€ DES

 

Ќеобх≥дн≥сть створенн€ комерц≥йних метод≥в шифруванн€ та впровадженн€ у виробництво ≈ќћ призвели до по€ви програмних метод≥в шифруванн€. ѕ≥сл€ по€ви разових шифроблокнот≥в та розробки теор≥њ  . Ўеннона це був ц≥лком прогнозований напр€м розвитку криптограф≥њ, обумовлений ≥нтенсивним розвитком електрон≥ки та теор≥њ цифровоњ обробки сигнал≥в.

ѕри цьому використанн€ обчислювальноњ техн≥ки в≥дкривало р€д нових можливостей, повТ€заних з особливост€ми представленн€ та обробки сигнал≥в у ≈ќћ.

ѕо-перше, це значне п≥двищенн€ швидкод≥њ пристроњв шифруванн€ та розшифруванн€, що дозволило використовувати нов≥, значно ст≥йк≥ш≥ шифри.

ѕо-друге, це представленн€ л≥тер у цифровому дв≥йковому код≥, що призвело до по€ви нових алгоритм≥в обробки ≥нформац≥њ при шифруванн≥. ≤ хоча основн≥ методи шифруванн€ Ц зам≥на та перестановка залишилис€, зм≥нилис€ алгоритми њх реал≥зац≥њ.

Ќа цей аспект застосуванн€ ≈ќћ у криптограф≥њ звернемо особливу увагу.

«розум≥ло, що пов≥домленн€ у в≥дкритому вигл€д≥ маЇ записуватис€ л≥терами. јле ≈ќћ л≥тер у тому вигл€д≥, до €кого звикли люди, не розум≥Ї, оск≥льки обчислювальна техн≥ка оперуЇ лише цифрами. ƒл€ представленн€ л≥тер у ≈ќћ використовуютьс€ спец≥альн≥ цифров≥ коди, наприклад, код ASCII.

«г≥дно з ним кожна л≥тера представлена на клав≥атур≥ у вигл€д≥ 7-розр€дного коду числа.

ѕриклад ASCII коду показано у табл. 5.4.

 

 

“аблиц€ 5.4.

 

Ћ≥тера  од Ћ≥тера  од
A   N  
B   O  
C   P  
D   Q  
E   R  
F   S  
G   T  
H   U  
I   V  
J   W  
K   X  
L   Y  
M   Z  

 

‘актично це числа в≥д 1 до 26 у дв≥йковому код≥, а на€вн≥сть 1 у старшому розр€д≥ вказуЇ на те, що це абетка дл€ великих (прописних) л≥тер.

“аким чином будь-€ка л≥тера маЇ св≥й екв≥валент у вигл€д≥ числа, €ке можна записати €к у дв≥йковому, так ≥ у дес€тковому код≥ (тобто, систем≥ численн€).

–озгл€немо, наприклад, €к запишетьс€ слово HELLO в ASCII код≥. ќтже, посл≥довн≥сть одиниць та нул≥в у в≥дпов≥дност≥ до таблиц≥ 5.4 дл€ слова HELLO матиме вигл€д:

 

10010001000101100110010011001001111.

 

«верн≥ть увагу, ц€ посл≥довн≥сть не маЇ пром≥жк≥в ≥ €кщо розр€дн≥сть под≥лу код≥в дл€ л≥тер не визначена, ви€вити €ка одиниц€ чи нуль в≥дноситьс€ до певноњ л≥тери досить важко.

÷е ≥ надаЇ можлив≥сть використанн€ нових алгоритм≥в реал≥зац≥њ метод≥в шифруванн€ при використанн≥ цифровоњ техн≥ки.

Ќайб≥льш простий спос≥б зашифрувати пов≥домленн€, в цьому випадку слово HELLO, можна, наприклад, зм≥нивши 1 на 0 у першому та четвертому розр€дах кожноњ л≥тери.

ƒл€ зручност≥ сприйн€тт€ роз≥бТЇмо суц≥льний пот≥к на л≥тери та отримаЇмо:

 

¬≥дкритий текст = 1001000 1000101 1001100 1001100 1001111.

«акритий текст = 1001101 1001100 1000101 1000101 1000110.

 

¬ результат≥ використанн€ метода зам≥ни отримали закритий текст, що л≥терами запишетьс€ €к ћLEEF.

ћожна скористатис€ ≥ методом перестановки, пом≥н€вши м≥сц€м цифри у першому та другому, четвертому та пТ€тому розр€дах кожноњ л≥тери. “од≥ матимемо:

 

¬≥дкритий текст = 1001000 1000101 1001100 1001100 1001111.

«акритий текст = 1010000 1000110 1010100 1010100 1010111.

 

¬ результат≥ використанн€ метода перестановки отримали криптограму MFTTW.

«верн≥ть увагу, що при так≥й перестановц≥ у закритому текст≥ немаЇ жодноњ л≥тери, €ка б сп≥впадала з л≥терами в≥дкритого тексту.

јле при класичн≥й перестановц≥ криптограма мала м≥стити вс≥ л≥тери в≥дкритого пов≥домленн€, а цього у шифровц≥ немаЇ.

“аким чином, ми отримали нову €к≥сть шифруванн€, повТ€зану з особливост€ми запису л≥тер у дв≥йковому код≥.

ћожна скористатис€ ≥ правилами лог≥ки Ѕул€, що д≥Ї дл€ дв≥йковоњ системи численн€, наприклад, операц≥Їю У¬» Ћё„Ќ≈ јЅќФ та математично позначаЇтьс€ €к .

ƒл€ цього користуючись ключовим словом DAVID, записаним у тому ж ASCII код≥, та ц≥Їю операц≥Їю (вона ще зветьс€ У—кладанн€ за модулем дваФ), спробуЇмо зашифрувати наше пов≥домленн€ HELLO. ЌагадаЇмо, що ц€ операц≥€ виконуЇтьс€ за правилами:

 

1 + 1 = 0; 1 + 0 = 1; 0 + 0 = 0

 

ќтримаЇмо наступну шифровку

 

¬≥дкритий текст = 1001000 1000101 1001100 1001100 1001111.

 лючове слово = 1000100 1000001 1010110 1001001 1000100.

«акритий текст = 0001100 0000100 0011010 0000101 0001011.

 

як бачите, ми отримали цифрову посл≥довн≥сть, що взагал≥ н≥€к не звТ€зана з кодом л≥тер у таблиц≥ 5.4.

« розвитком компТютерноњ техн≥ки та њњ впровадженн€ у вс≥ галуз≥ господарства ≥ в побут цифрових способ≥в криптозахисту широке розповсюдженн€ отримали так званн≥ блоков≥ шифри. Ќайб≥льш €скравими серед них Ї шифри, що використовують алгоритм шифруванн€ DES. ¬ –ад€нському —оюз≥ цей алгоритм визначавс€ ƒержавним стандартом √ќ—“ 28147-89.

“аке шифруванн€ пол€гаЇ у розбитт≥ безперервного цифрового потоку на блоки ф≥ксованоњ довжини у 64 б≥та. ƒал≥ блок розд≥л€ють на навп≥лблоки по 32 б≥т, провод€ть њх Уобтисненн€Ф, тобто складним способом зам≥н€ють цифри, додають л≥вий навп≥лблок до правого, створивши новий навп≥лблок.

÷≥ операц≥њ звуть УраундФ. ƒал≥ операц≥њ повторюютьс€ з новими зам≥нами. ¬сього передбачено 16 раунд≥в. ѕроцес шифруванн€ нагадуЇ зам≥шуванн€ т≥ста.

–озшифруванн€ ведетьс€ у зворотному пор€дку. ѕараметри функц≥њ Уобтисненн€Ф можуть зм≥нюватис€ та визначаютьс€ ключем, €кий в≥домий в≥дправнику та отримувачу.

÷е дуже ст≥йке шифруванн€. …ого ст≥йк≥сть наст≥льки значна, що јЌЅ —Ўј змусило обмежити довжину ключа, що використовуЇтьс€ при цьому алгоритм≥, довжиною у 56 б≥т.

÷ей алгоритм був розроблений у —Ўј ’орстом ‘айстелем. ¬≥н розробл€в цей алгоритм прот€гом 10 рок≥в ≥ зак≥нчив розробку у досл≥дн≥й лаборатор≥њ компан≥њ ≤¬ћ на початку 70-х рок≥в минулого стор≥чч€. ÷≥кава деталь, спочатку цей спос≥б шифруванн€ отримав назву Ћюцифер.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 861 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

541 - | 482 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.