Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Спрощення груп приголосних.




1. Утворіть прикметники: баласт, компост, контраст, форпост, студент, гігант, курсант, тиждень, зап’ястя, кістка, поїзд, честь, щастя, серце, якість, пристрасть.

2. Утворіть дієслова із суфіксом -НУ(ти): брязк, бризк, блиск, писк, плюск, виск, риск.

3. Утворіть давальний відмінок однини: невістка, хустка, пустка, гімнастка, пастка.

Зміни приголосних при їх збігу.

1. Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а): донецький,німецький, галицький, полтавський, сумський, черкаський, львівський; пісок, віск.

2. Утворіть прикметники: Лейпциг, Париж, Прага, Запоріжжя, Беліз, Гамбург, Збараж, Кавказ; турок, митець, Дамаск, гірник, ткач, Гринвіч, Прилуки, Збруч, Якутськ, Пінськ, Нью-Йорк; Сиваш, Балхаш, Золотоноша, Палех, Чехія, Гіндукуш; Цюрих, казах; рука,рік, серце, безпека.

3. Утворіть вищий ступінь прикметників та прислівників: дужий, легкий, дорого, вузький, широкий.

4. Утворіть неозначену форму недоконаного виду дієслів (що робити?): пригостити, простити, сповістити, писк, блиск, вереск.

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

ві дд ати, о бб ити

ви н а — ви нн ий, осі н ь - осі нн ій

письме нн ик, годи нн ик (але: священик)

війсь кк омат, ю нн ат

здоровий — здоров енн ий.

благослов енн ий (але: свячений, хрещений)

невблаг анн ий — невблаг ан ий (але: довгожданий)

зі лл я, ста тт я (але: статей, кутя)

воло сс я, камі нн я

ніч — ні чч ю

лл ю, лл є

ти жд ень — ти жн я — ти жн евий, пої зд — - пої зн ий (але: кі стл явий)

бря зк — бря зн ути — бря зн е, плю ск — плю сн ути (але: ви ск — ви скн ути)

бала ст — бала стн ий, аген т — аген тст во

доне цьк ий — Доне чч ина (але: галицький — Галичина)

луган ськ ий — Луган щ ина, полтав ськ ий — Полтав щ ина

пи ск — пи щ ати — пи щ у, до шк а — до щ анка — до щ аний

приго ст ити — приго щ ати — приго щ аєш (але: приго ст ять)

Лейпци г — лейпци зьк ий, Пари ж — пари зьк ий, боягу з — боягу зьк ий — боягу зтв о

Гринві ч — гринві цьк ий, туро к — туре цьк ий (але: дама ськ ий, баск ськ ий)

Сива ш — сива ськ ий, пта х — пта ськ ий — пта ств о (але: каза хськ ий)

ду ж ий — ду жч ий — ду жч е — ду жч ати (але: ви щ ий, лег ш ий)

§ 3. Правопис слів іншомовного походження.

1. Правопис голосних в іншомовних словах.

1.1. И пишетьсяпісляд, т, з, с, ц, ч, ж, р(ДеТиЗ’їСи ЦюЧаШуЖиРу?):
1. В основах слів (загальні назви) перед приголосними (крім Й): дизель, цитата, символ,, ритміка, фортисимо, тиран, консиліум, але: місіс.
2. У складних словах з першою частиною ДИ-: дискусія, дилогія, диктофон, дивіденд.
3. У префіксіАНТИ-: антивірус, антидот, антикваріат, антибіотик.
4. Післяц у словах з ДЕЦИ-: дециметр, децимація, децибел, децилітр.
1.2. И пишеться у власних та георгафічних назвах :
1. У закінченнях -ИДА, -ИКА Антарктида, Америка, Мексика.
2. Після ж, ч, ш, щ: Чикаго, Чилі, Алжир, Щецин, але: ДжІбуті, ЧувашІя.
3. У звукосполученні -РИ-перед приголосними: Гринвіч, Єрихон, Кембридж, Крит, Маврикій, Мадрид, Цюрих.
4. У власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (ДеТи З’їСи ЦюЧаШуЖиРу?): Андижан, Сибір, Тирана, Сирія, Тиса, Сиракузи, але: Сідней, Сілезія, Сіам, Сімферополь, Тіроль, Фіджі, Тітікака, Тільзіт, Сіхоте-Алінь, Сідзян, тощо.
1.3. И також пишеться:
1. У деяких власних назвах: Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Пакистан, Туркменистан.
2. У давнозапозичених словах: химера, миля, графин, єхидна, імбир, скипидар.
3. У деяких словах: (часто тюркських): кишлак, кизил, гиря, бакшиш, кумис, кинджал.
4. У словах церковного вжитку: митрополит, єпископ, християнство, камилавка, мирт.

 

1.4. І пишеться:

1. Після приголосного перед голосним та Й: дивізія, клієнт, соціолог, Ріо-Негро, тріумф.
2. У власних назвах між приголосними (крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р): Гвінея, Кіпр, Партеніт, Візантія, Ліма, Кіншаса, але: Дизель (прізвище) - дизель (двигун).
3. У кінці невідмінюваних власних назв: Кап-Джубі, Сочі, Луїджі, Джібуті, Торрічеллі.
4. У кінці невідмінюваних загальних назв: шасі, журі, колібрі, жалюзі, равіолі, візаві.
5. Після б, п, м, ф, г, к, х, л, ну загальних назвах перед приголосним бінокль, пірога, міраж, фільтр, гільза, кірха, хітон, лімфа, німфа.
6. Після префікса дез-: дезінтеграція, дезінформація, дезінфекція.

1.5. Ї пишеться:

1. Після голосних (на місці рос. и):   Ізмаїл, Ізраїль, круїз, прозаїк, Гаїті, монотеїзм, Воїнов, але: староіндійський, поінформувати, доісторичний.
2. У кінці власних назв після м’якого приголосного чи голосного: Гімалаї, Гавайї, Шантійї, де Віньї.

1.6. Є пишеться:

1. На початку слова (є звучить як йе): єзуїт, єпископ, Єрихон, Єсентуки.
2. Після е, і, й, ь, апострофа: фойє, феєрія. досьє, фієста, Мейєрхольд, кар’єра.
3. У кінці невідмінюваних слів після м’яких приголосних та апострофа: кутюр’є, сомельє, Руж’є, Лавуаз’є, канотьє, але: траєкторія.

1.7. У пишеться:

У, а не Ю пишеться після Ж, Ш: журі, жульєн, брошура; парашут, а також парфуми.

 

2. Правопис приголосних в іншомовних словах.

2.1.Подвоєння приголосних.

Приголосні подвоюються:
1. В іншомовних власних назвах та похідних від них словах: Голландія - голландець, Ахіллес – ахіллесів, Марокко – марокканський, але:Каміла, Каліста, Інеса, Сара.
2. Якщо є непрефіксальне слово: революція – контр революція, новація – ін новація, міграція - ім міграція, але: нотація - анотація, конотація.
3. У деяких іменах: Аполлон, Ганна (Анна), Віссаріон, Геннадій, Алла, Елла, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Жанна.
4. У словах:   алло, брутто, ванна, донна, лляний, мадонна, мокко, мулла, нетто, одіссея, осанна, панна, пенні, ссавець, тонна тощо.
!!!Правопис частини слів залежить від їх значення: Ватт (прізвище) - ват (одиниця виміру); білль (законопроект) - біль (страждання).

 

Приголосні не подвоюються:
1. В іншомовних загальних назвах: група, дані, клас, програма, шасі.
2. У деяких іменах:   (укр.): Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Інеса. (рос.): Ипполит, Кирилл, Савва, Филипп, Инесса.
3. Зараз пишуться без подвоєння: бароко, беладона, бравісимо, гето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато, стакато, фін (фіни).

 

2.2. Переклад іншомовних власних назв.

Правило Російська мова Українська мова
1. Прізвища та географічні назви не перекладаються: Александров, Филиппов, Отрадное, Научный. Александров, Філіппов, Отрадне, Научний.
2. У прізвищах зберігається закінчення -ой: Донской, Толстой. Донськой, Толстой.
3. Закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається через -е: Доброе, Богатое, Горячее. Добре, Багате, Гаряче.

2.3. Уживання голосних при перекладі власних назв.

Літера Російська мова Українська мова
Рос. Укр.
Е Е    
1. Після приголосних: Фет, Некрасов, Пенза. Фет, Некрасов, Пенза.
2. Після ж, ч, ш, щ, р: Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель. Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель
Е Є    
1. На початку слова: Ениcей, Егоров, егерь. Єнісей, Єгоров, єгер.
2. Після м’якого знака, голосних, та апострофа: Арсеньево, Гурьев, Ананьев. Арсеньєво, Гур'єв, Ананьєв.
3. У корені, якщо російському е відповідає споріднене українське і: Зверев, Белов, Лебедев. Звєрєв, Бєлов, але: Лебедєв (лебідь – лебедя).
4. У суфіксі -єв-, -єєв- після приголосних, крім ж, ц, ч, ш, щ, р: Сергеев, Лаптев, Андреево, Ботев (болг.). Сергєєв, Лаптєв, Андрєєво, але: Ботев (болг.).
И И    
1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Тушино, Рощин, Жилкин. Тушино, Рощин, Жилкін.
2. В утвореннях від назв, імен, спільних для обох мов: Синицын, Силаев, Филиппов. Синицин (синиця), Силаєв (сила), але: Філіппов.
3. У префіксі прі-: Пришвин, Привольное. Пришвін, Привольне.
4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-, -ович-, -євич-: Петрик, Йовович, Станюкович. Петрик, Йовович, Станюкович.
И І    
На початку слова та після приголосних, крім ж, ч, ш, щ: Иванов, Хибины, Фиджи Іванов, Хібіни, Фіджі.
И Ї    
Після голосних, апострофа та м’якого знака: Воинов, Гурьин, Ананьин. Воїнов, Гур’їн, Ананьїн.
Рос. Укр.      
Ё ЙО На початку слова, складу: Елкино, Соловьев. Йолкіно, Соловйов.
Ё ЬО У середині і на кінці складу: Алферов, Королев. Алфьоров, Корольов.
Ё Е В утвореннях від спільних для обох мов імен: Артемов, Семенов. Артемов, Семенов.
Ё О Під наголосом після ч, щ: Чечеткин, Борщев. Чечоткін, Борщов.
Э Е Завжди: Эверест, Элиста Еверест, Еліста.
Ы И Завжди: Рыбинск, Черных. Рибінськ, Черних.

Самостійна робота № 5. Правопис слів іншомовного походження.

Завдання 1.

1. Правопис голосних в іншомовних словах.

Поставте пропущені голосні: д...зель, конс...ліум, р...тор...ка; д...логія, д...віденд; ант...вірус, ант...біотик; д...цибели; Флор...да, Ваш...нгтон, Ц...нц...наті, Ч...каго; Дж...буті, Чуваш...я; Кембр...дж, Кр...т, Тр...нідад, Пуерто-Р...ко, Гр...нвіч; С...бір, Т...рана, С...ракузи; С...нгапур, С...ам, Т...т...кака, С...хоте-Алінь; Вав...лон, Пак...стан; ск...п...дар, імб...р, єх...дна; башк...р, м...тар, кум...с, м...тропол...т, хр...стиянство; Р...о-Негро, тр...єра; Мальд...ви, К...ншаса; Луїдж..., Джибут..., Сомал...; пенн..., пон..., колібр..., равіол...; дез...нтеграція, дез...нфекція; Альта...р, Лу...зіана, по...нформувати, до...сторичний; Шантій..., де Вінь...;...зуїт,...пископ,...рихон; дось..., круп’...; кутюр’..., Гош’..., парф...мерія, ж..рі, ж...льєн.

2. Правопис приголосних в іншомовних словах.

1. Поставте пропущені голосні: Тор...ічел...і, Ел...ада, Буд...а; гол...андський, Мюл...ер, Андор...а, військ...омат, юн...ат; ін...оваційний, сюр...еалізм, і... раціональний.

2. Перекладіть українською мовою: шасси, еффект, коллектив, шиллинг, спагетти, хобби, группа, комиссия, алло, нетто, брутто, ванна, мадонна, тонна, барокко, стакато; Ипполит, Кирилл, Филипп, Агнесса, Инесса, Анна, Геннадий, Алла, Ізабелла, Жанна.

3. Утворіть прикметники: Марокко, Канни, Яффа, Калькутта, Бонн; Лісабон, Полісся; вина, туман, охорона, істина, кінь.

Поставте, де необхідно, дві літери: лібрет...о, сум...а, пен...і, інтел...ект; мул...а, осан...а, ал...о, пан...о, мок...о, ел...ін; контр...еволюція, ір...еальний, ап...ерцепція; Марок...о, марок...анець, Іван...а, Рус...о, Шіл...ер, Нел...я, Таміл...а, Сав...а, філіп...інський; Ват..., ват..., Максвел..., максве(л).

3. Переклад іншомовних власних назв.

Перекладіть українською мовою: Филиппов; Майский, Усть-Каменогорск, Орехово-Зуево, Николаевский, Научній, Североморск; Броневой, Круговой; Доброе, Счастливое, Приветное.

4. Уживання голосних при перекладі власних назв.

Перекладіть українською мовою: Фет, Кемерово; Реутов, Чебоксары; егерь, Енакиево, Енисей; Арсеньево, Ананьи; Григорьев, Ружье, Арефьев, Звахарьин; Зверев, Белгород, Светлов; Хмелев, Лебедев, Коренев; Сергеев, Лаптев, Тургенев; Муравьев, Елкин; Кортелев, Новоселовка; Федоров, Семенов; Чечеткин, Кузьмичев, Хрущев; Эверест, Эссен; Рыбинск, Крысин; Тушино, Рощин; Пивоваров, Силин, Синицын; Привольное, Приднепровье, Пригожин; Билык, Лифшиц, Катрич; Селигер, Гагарин, Титикака, Фиджи; Марьино, Воинов, Каир, Измаил, Израиль, Луиджи.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

Уживання голосних.

С и мпозіум, ди лема, анти дот, деци метр

Африка, Антарктида Чилі, Чикаго (але: Джібуті, Чувашія) Сирія, Сибір, Тирана, Тиса (але: Сідней, СілезІя, Тіроль) Мадрид, Цюрих, Гринвіч, Кембридж Єрусалим, Пакистан

К і пр, Монтев і део (але: Д и зель — д и зель)

Джесс і, Кап-Джуб і

дез і нформація

кру ї з, проза ї к (але: старо і ндійський)

Гімала ї, Гавай ї

Є рихон, є зуїт, фе є рія

Лур’ є, канот ьє (але: тра є кторія)

ж у рі, парф у ми

 

Уживання приголосних.

Філі пп іни — філі пп інський, Ка нн и - ка нн ський

Ва тт — ва т, Бе сс емер - бе с емер

Апо лл он, Га нн а (Анна),

Іне с а (укр.) — Ине сс а (рос.)

ша с і, комі с ія, да н і, да н ий (але: данник, подання)

раціональний — і рр аціональний, новація – і нн овація (але: нотація — анотація)

то нн а, оді сс ея

баро к о, стака т о

Переклад іншомовних власних назв.

Александров — Александров, Научный — Научний

Октябрьск ое — Октябрьськ е, Отрадн ое — Отрадн е

Донск ой — Донськ ой

Бел яев — Бєл яєв, Сер геев — Сер гєєв, Гур ье в — Гур ’є в, Анан ьє в — Анан ьє в (але: Бот е в — Бот е в)

С е ров — С є ров, Св е тлов — Св є тлов(але: Кам е нєв, Леб е дєв)

Соловь е в — Солов йо в

Алф е ров — Алф ьо ров

Арт е мов — Арт е мов(Артем), Синицын— Синицин (синиця) (але: Филиппов — Філіппов)

Чечеткин — Чеч о ткін, Щелоков - Щ о локов

Ибра и мов — Ибраїмов, Воинов — Воїнов

§ 4. Правопис префіксів

1. Правопис префіксів З, С, ЗІ.

1.З → Сперед к, п, т, ф, х (КаФеПТаХ): сказати, спалахнути, стерти, сфагнум.
2. В усіх інших випадках пишеться префікс з: зсадити, зжитися, зчепити.
3.ЗІ пишеться, коли корінь слова починається сполученням приголосних: зі зн атися, зі гр ати, зі гн утися, зі ст авити, але: зігрівати - зогрівати, зітлівати - зотлівати.

 

!!! У префіксах кінцевий дзвінкий не змінюється: обпалити, розгорнути, відстань, підтримка.

 

2. Правопис префіксів ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-.

2.1. Префікс ПРЕ- вживається:
1. Для вираження найвищого ступеня ознаки: добрий – предобрий; прегарний, превисоко.
2. У словах: преосвященний, преподобний, престол, презирливий, презирство.

 

2.2. Префікс ПРИ- вживається:
1. У дієсловах для позначення приєднання, наближення, частковості дії, іменниках: йти – прийти; приберегти, привабити, прибрати; прихильник, приїзд.
2. У словах: пригірок, приярок, прикордонник, прибережний.

 

2.3. Префікс ПРІ- вживається:
У словах: прізвище, прізвисько, прірва, прілий, пріор, пріоритет, прісний, пріфікс (тверда ціна).

 

§ 5. Правопис суфіксів.

1. Іменникові суфікси.

1. -ИР, -ИСТ, -ИЗМ -після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и: командир, таксист, афоризм, але: п’ятірка, ганчірка.
2. -ІР, -ІСТ, -ІЗМ -після інших приголосних пишеться І: сапфір, пацифіст, ідеалізм, але: боротьбист, речовизм.
3. -ЇР, -ЇСТ, -їЇЗМ -після голосних пишеться Ї: конвоїр, ліцеїст, альтруїст, ламаїзм.
4. -ИВ(о) -в іменниках середнього роду, що означають матеріал або продукт праці: печиво, добриво, вариво, але: марево.
5. -НИК, -ЩИК, -ЧИК -у назвах професій, спеціальностей та інших іменниках: пожежник, бакенщик; хлопчик, стільчик.
6. -ИК, -ІК, -ЇК -в іншомовних словах и, і, ї пишуться згідно з вимовою: історик, медик, механік, прозаїк.
7.-ИЧ -у прізвищах, по батькові тощо Кузьмич, москвич.
8. -ЕН(я), -ЄН(я) -у назвах живих істот серед. роду: кошеня,левеня, змієня, чаєня,
9. -ИСЬК(о), -ИЩ(е) -у словах з негативним значенням після приголосних: хлопчисько, дівчисько, голосище, звалище.
10. -ЇСЬК(о), -ЇЩ(е) -після голосних пишеться ї: гноїсько, побоїще,
11. -ИЧОК, -ИЧК -в іменниках, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц(я): кошик – кошичок, полиця – поличка, горщик– горщичок, пшениця– пшеничка.
12. В усіх інших випадках уживаються суфікси з е або є (-ечок, -єчок, -ечк, -єчк, -еньк, -єньк): мішечок, краєчок, копієчка, ніченька,
13. -ИК -у зменшувальних формах: дворик, вузлик, братик.
14. -ИНН(я) -збірні поняття середнього роду: павутиння, картоплиння.
15. -ІНН(я) -збірні поняття, утворені від дієслів, які мають в основі и, і: воскресити – воскресіння, шарудіти - шарудіння, а також: каміння, коріння.
16. -АНН(я), -ЯНН(я) -утворені від дієслів із голосним основи а(я): сприяти – сприяння, полювати – полювання.
17. -ЕНН(я) -віддієслівні іменники з наголосом на корені: порушувати – порушення, звертатися – звернення.
18. -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ, -ЄЦЬ, -ІСТЬ, -ТЕЛЬ- після кінцевого приголосного: скрипаль, красень, переможець, кореєць, ніжність, цінитель.
19. -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК, -ІЛЬНИК, -АЛЬНІСТЬ -після л перед н: уболівальник, лічильник, геніальність.
20. -ІВК(а), -ЇВК(а) -в іменниках жіночого роду: ножівка, долівка, покоївка, але: головка (капусти), духовка, підготовка, зарисовка.
21. -ОК –віменниках чол. роду з випадним ота після приголосного з ь: міст – містка – місток, день – дня – деньок; пень – пенька – пеньок.
22.-АР, -ЯР - у позначеннях професії, роботи: крамар, лікар, зброяр.
23. -АНИН, -ЯНИН -належність до місця, нації: кримчанин, харків’янин, горянин.
24. -ОВИЧ, -ЙОВИЧ, -ИЧ, -ІЧ– при творенні чоловічих імен по батькові: Іван – Іванович, Олексій – Олексійович, Кузьма – Кузьмич, Кузьмович; Ілля - Ілліч, Ілльович; Микола – Миколович, Миколайович.
25. -ІВН(а), -ЇВН(а) -при творенні жіночих імен по батькові: Іван - Іванівна; Олексій – Олексіївна, Кузьма – Кузьмівна, Ілля – Іллівна. Микола - Миколівна, Миколаївна.

 

 

2. Прикметникові та дієприкметникові суфікси .

1. -НН(ий) -у якісних та відносних прикметниках (тверда група): дивний, дружний (клас), мільйонний, додатний, зворотний.
2. -Н(ій) - у відносн. прикметниках (м’яка група): городній, житній, хатній, освітній.
3. -Н(ій)- в усіх прикметниках, утворених від іменників та прислівників з основою на ж, ш: дружній, дорожній, сьогоднішній, торішній, але: потужний.
4. -АНН(ий), -ЕНН(ий), -ЯНН(ий) -для вираження найвищого ступеня ознаки: нездоланний, незліченний, незрівнянний (неможлива дія); але: нездоланий, незлічений, невблаганий (ще не виконана дія).
5. -ЕНН-пишеться у словах: благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний, окаянний.
6. -АН(ий), -ЯН(ий), -ЕН(ий) -для вираження позитивного ступеня ознаки: коханий, печений, полум’яний.
2.1. У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження:
1. -ИЧН(ий) -з основою на д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: пластичний, артистичний.
2. -ІЧН(ий) -після решти приголосних: комічний, органічний.
3. -ЇЧН(ий) -після голосних: прозаїчний, героїчний.
2.2. У присвійних прикметниках, утворених від іменників 1 відміни:
1. -ИН -після приголосних (крім й): Люда – Людин, Коля – Колин,дочка – доччин.
2. -ЇН -після голосних: Євгенія – Євгеніїн, Надія - Надіїн.
!!! Перед суфіксом -ИН- приголосні г, к, х, шк змінюються на ж, ч, ш, щ: Ольга - Ольжин, г → ж донька - доньчин, к → ч сваха - свашин, х → ш Мелашка - Мелащин шк → щ
2.3. У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин:
1. -ИН - після приголосних (крім й): соколиний, бджолиний, качиний, горобиний.
2. -ЇН - після голосних та апострофа: зміїний, солов’їний,
2.4. Після м’якого та шиплячого у прикметниках з наголосом переважно на основу слова:
1. -ЕВ(ий) -після м’яких та шиплячих приголосних основи: вишневий; грушевий, борщевий, овочевий.
2. -ЄВ(ий) -після м’яких н, т або й основи: миттєвий, значеннєвий, дієвий (рос. действенный),
3. -ОВ(ий)– після твердого пригол. основи: ясеновий, кварцовий, палацовий, вітровий.
4. -ОВ(ий)- після шиплячих, м’яких або й з наголосом на закінченні: ключовий, крайовий, вісь – осьовий, стильовий, дійовий (рос. действующий).
2.5. У присвійних прикметниках жіночого і середнього роду, утворених від іменників:
1. -ОВ-твердої групи: капітанова (е), директорова (е), Ковальченкова (е).
2. -ЕВ-, -ЄВ-м’якої та мішаної групи: шахтарева (е), серпнева (е), Гордієва (-єве).
3.-ОВ-, -ІВ-, -ЄВ-, -ЇВ-, -ЕВ-, -ІВ- у присвійних прикметниках можливе чергування суфіксів: Петрова – Петрів, Василева – Василів, Ілльова – Іллів, Юрієва – Юріїв.
2.6. У прикметниках на позначення певного вияву ознаки:
1. -УВАТ(ий), -ЮВАТ(ий) -невисокий ступінь ознаки: довгуватий, твердуватий, синюватий.
2. -ОВИТ(ий) -високий ступінь вияву ознаки: талановитий, соковитий.
3. -ОВАТ(ий) -з наголосом на осуфікса: стовбоватий, плисковатий.

3. Дієслівні суфікси.

1. –УВА-, -ЮВА- -у віддієслівних іменниках та дієприкметниках з ненаголошеними суфіксами: стверджуваний – стверджування, закреслювання - закреслюваний..
2. -ОВА- -з наголосом на перший голосний суфікса: здивований, гартований – гартування.
3.-ОВУВА-перший голосний суфікса завжди наголошений: завойовувати – завойовування, спростовувати – спростовування.
4. -ІР-, -ИР-втрачаються в українській мові у дієсловах іншомовного походження: (сагитировать - рос.) загітувати - загітований, (информировать – рос.) інформувати – поінформований, але: полірувати, марширувати.

Самостійна робота № 6.

Правопис префіксів, суфіксів.

Завдання 1.

1. Напишіть правильно слова: сказати, зпалахнути, стерти, садити; приосвященний, пристол, презирливий; превабити, пребрати; призвище, прізвисько, приоритет;

2. Утворіть іменники, що означають збірні поняття: варити, марити, курити; картоплина, павутина, корінь.

3. Утворіть зменшувальну форму іменників однини: вівця, палиця, вулиця, вулик, кошик, мішок, слово, стрічка, вузол, стіл, край, пеньок, двір..

4. Утворіть назви живих істот середнього роду: тигр, лев, кішка,змія, чайка, собака, лебідь, морж, гуска, вовк, свиня, корова, кобила.

5. Перекладіть українською мовою: ножовка, спиртовка, полевка; духовка, зарисовка; головка; маевка.

6. Утворіть присвійні прикметники (чий? чийого?): Коля, Василь, Ігор, Наталка, тітка, Надія, Мелашка, Ольга, донька, сваха, Ахіллес, Олексій, Анастасія, капітан, Коваленко, скрипаль, голуб, змія, соловей, качка.

7. Утворіть прикметники: диво, друг, мільйон, город, жито, освіта; благословити, святити; кохати, пекти; дорога, художник; груша, борщ; мить, значення; ясен, кварц; ключ, вісь.

8. Утворіть чоловічу й жіночу форми по батькові (усі правильні варіанти): Ігор, Ілля, Сава, Кузьма, Микола.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

буряк — буряч инн я

ск азати, обп алити

кош ик — кош ичок, палка — пал иц я — пал ичк а

верш ок — верш ечок

вар ив о, пал ив о (але: мар ев о)

кішка — кош ен я, змія - змі єн я

дол івк а, ножівка (але: гол овк а капусти)

Іва н — Іван ович — Іван івна

горо д — город ній, жито - жит ній

художник — худо жній, дорога - доро жній

невблаг анн ий — невбл а г ан ий

Над і я — Наді їн, Ко л я – Кол ин, Олексі й - Олексі їв

Оль г а — Оль ж ин, донь к а — донь ч ин, Мела шк а — Мела щ ин

гру ш а — груш ев ий, бор щ - борщ ев ий

значе нн я — значенн єв ий

кле н — клен ов ий, гро ш і — горш ов ий

скрипаль — скрипал ів — скрипал ев е

ІІ. Правопис складних слів.

§ 1. Загальні правила правопису складних слів.

1. Разом пишуться складні слова зі сполучними голосними О, Е, Є:
1.1. Якщо перша частина - іменник чи займенник:
1.О – після твердого чи шиплячого: грушоподібний, мечоносець, звіробій, дощомір, але: кожум’яка, очевидно, овочесховище.
2.Е – після м’якого неподовженого: сталевар, бурелом, але: конов’язь, коногін, костоправ.
3. Є – після Й чи подовженого м’якого: бій - боєздатний, край – краєвид, сміття – сміттєзбірник.
4.О,якщо перша частина - займенник: самооборона, самовчитель.
5. О, якщо перша частина – прикметник твердої групи: важка атлетика – важкоатлет, чорна слива – чорнослив, Північна Африка – північноафриканський.
6.ЬО, якщо перша частина - прикметник м’якої групи: середні віки - середньовіччя, сині очі - синьоока, давні греки – давньогрецький.
1.2. Разом пишуться слова без сполучних звуків:
1. З першою основою на голосний: всюдихід. кількаразовий. Пор.: нижчезазначені – (трохи) нижче зазначені, (дуже) легко зрозумілий.
2. З першою основою на приголосний: Новгород,Бориспіль.
3. Абревіатури: Кабмін, Нацбанк, Міносвіти, машбюро, філфак, ВАК, СНД, ЧАЕС, АТС, але: вуз, неп, дот, загс (і ЗАГС).
4. З першою частиною авіа-, метео-, мікро-, теле-тощо: телеведучий, авіазавод, кінорежисер, велотрек, макроекономіка, стереозвук.
1.3. З першою частиною на числівники, позначені літерами:
1. Одно-, дво-, три-, чотири-: триденний, двомісячний, чотирикутник.
2. Двох-, трьох-, чотирьох-,якщодалі йдутьо, а, і: двох осьовий, трьох актний, чотирьох амперний.
3. Кількісні числівники:   восьмитижневий, семиразовий, шестиденний, але: 10-річний, 12-годинний, 8-годинний.
4. Сто-, сорока-, дев’яноста-: сторіччя, сорокагодинний, але: 100-річчя, 40-годинний.
2. Через дефіс пишуться:
1. Повторення того самого слова: робив – робив, тихо – тихо, великий – великий, але: Все, все вони згадали.(повторення слова на початку речення).
2. Поєднання синонімічних та антонімічних слів: зроду - віку, більш – менш, видимо – невидимо, без кінця – краю, вряди – годи, купівля - продаж.
3. Близькі за значенням слова, що передають єдине поняття: брати – сестри (рідня), батько - мати (батьки), щастя - доля (талан).
4. Однокорінні слова: з діда - прадіда, повіки – вік, один – єдиний, сам-самісінький.
!!! Два однакові іменники, числівники чи займенники, один з яких має форму називного відмінка, а другий орудного, пишуться окремо: Наз. відм.Ор. відм. кінець кінцем сама самотою але: сам - самісінький.
5. Поєднання слів, що означають приблизність: не сьогодні – завтра, рік – другий, година – дві, але: 5-6 днів, 2-3 роки.
6. Літерні абревіатури з належними до них цифровими позначеннями: ВАЗ – 2109, Боїнг – 747, МІГ - 33, ГАЗ - 66, а також: 7-Б клас, група РН -23.
7. Терміни, до складу яких входять літери алфавіту: П - подібний, альфа - промені, але: дельтаплан, бетатрон (план, трон - самостійно не вживаються).
8. Літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс: с. – д. – соціал-демократичний, с.- г. – сільськогосподарський, але: с. г. – сільське господарство; контрольна робота – к. р. (скорочення словосполук пишуться без дефісів).
9. Вигуки та звуконаслідування: ого-го, ге-е-е-ей, т-а-а-ак, да-ва-а-а-ай швидше
       

Самостійна робота №1.

Правопис складних слів.

Завдання 1.

1. Утворіть складні іменники:
дощ міряти, овочі сховати; сталь варити; сам палити, сам оборона; Борис поле, Уж город.

2. Утворіть складноскорочені слова: медичний університет, Кабінет Міністрів, Українська кооперативна спілка; мікроскопічні прилади, стереоскопічний звук.

3. Утворіть складні прикметники: праця здатний, воля любити; бій здатний; Східна Україна, Північна Африка, важка атлетика; давні греки, нижній Дніпро; нижче підписаний, вище згаданий; два тижні, чотири кути; три акти, дві октави; шість днів, десять годин; вісім балів, тридцять процентів; дев’яносто літ, сорок градусів, 40 градусів.

4. Правильно напишіть слова: видимо невидимо, без кінці краю, вряди годи; хліб сіль (їжа); повіки вік, сам самісінький, один єдиний; чин чином, одним одна; не сьогодні завтра, рік другий; СУ 25, 9 а клас, група РВ 51, Боїнг 747; бета розпад, Т подібний, гама глобулін; альфа трон, дельта план.

5. Утворіть літерні скорочення: соціал-демократ, сільськогосподарський, контрольна робота; бібліотека, університет.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

зубр о бізон, земл е трус (але: кон о в’язь), житт є дайний

сам о вчитель, чорн о зем, середн ьо віччя

нижчезазначені (але: трохи нижче зазначені)

Нацбанк, АТС (але: вуз, загс і ЗАГС)

авіа завод, метео спостереження

триярусний, двох о сьовий

семи разовий (але: 10-річний), сто річчя (але: 100-річчя)

все-все (але: Все, все вони згадали.)

зроду-віку, з діда-прадіда

батько-мати (батьки)

кінець кінцем, сама самотою (але: сам — самісінький)

день-другий (але: 5 – 6 днів)

МІГ-33, 7-Б клас

Т-подібний, альфа-промені (але: дельтаплан)

с.-г. — сільськогосподарський (але: с.г. — сільське господарство)

§ 2. Складні іменники.

1. Разом пишуться складні іменники, утворені від основ:
1. Слова та дієслівної основи: ліс сплавляти –лісосплав,вода ганяти – водогін.
2. Прикметника та іменника: чорна земля - чорнозем, біле поле – Білопілля.
3. Іменника та іменника: лісостеп; носоріг, а також велотрек, автопарк.
4. Наказової форми дієслова та іменника: перекотиполе, зірвиголова, Убийвовк (прізвище).
5. Частками пів-, напів-, полу- та іменником: півлимона, півогірка, півгодини, напівавтомат, полукіпок.
!!! ПІВ- з власними назвами - через дефіс): пів-Києва, пів-Америки, пів-Ріо-де-Жанейро.
6. З трьох і більше основ: термогідродинаміка, теплогідроелектростанції.
2. Через дефіс пишуться:
1. Протилежні за змістом поняття: імпорт-еспорт, дебет-кредит.
2. Спеціальність, професію: режисер-постановник, інженер-електрик.
3. Позначення казкових персонажів: Лисичка-Сестричка, Дід Мороз, Баба Яга, але: баба-яга. дід-мороз (як загальні назви).
4. Іменники, у яких перше слово вказує на особливість чи прикмету предмета, явища, названого другим словом: стоп-кран, компакт-диск, експрес-лабораторія.
5. Складні одиниці виміру: тонно-кілометр, людино-день, але: трудодень.
6. Державні посади, учені, військові, наукові звання: прем’єр-міністр, генерал-лейтенант, контр-адмірал, лорд-канцлер, член-кореспондент,
7. Іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-прем’єр-міністр, екс-чемпіон, лейб-гусар, міні-футбол, обер-лейтенант.
8. Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, зюйд-зюйд-ост, зійд-вест.
9. Назви деяких рослин: Іван-та-Мар’я, чар-зілля, мати–й-мачуха,
10. Скорочення іменників: вид-во (видавництво), б-ка (бібліотека).
11. Перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), якщо далі йде слово з такою ж другою частиною: кулько- і роликопідшипники, макро- і мікроекономіка, але: телерадіоапаратура, автомотокрос.
12 Назви істот, комах, мікробів: бактерія-донор, риба - меч, заєць-русак.
13. Назви нот, голосів, музичних інструментів: мі-мажор, ля-мінор, мецо-сопрано, соло - гітара, соль-дієз, ре-бемоль.
14. Запозичення з інших мов: де-факто, де-юре, альма-матер, ва-банк, ін-фоліо, мас-медіа, рок-н-рол, тет-а-тет, пі-ар, але: альтер еґо, аква віте, табула раса, персона нон ґрата.

Прикладки.

Прикладки пишуться через дефіс, якщо:
1. Прикладкою виступає родова назва: Ведмідь-гора, полин-трава, але.: гора Ведмідь, трава полин.
2. Узгоджуваний іменник - прикладкою в постпозиції: воїн -богатир, дівчина-красуня, але.: богатир воїн, веселка дівчина.
3. Іменник і прикладка міняються місцями: учитель-математик, математик-учитель.
4. Означуваний іменник – родове поняття, а узгоджуваний - видове: жук-короїд, льон-довгунець, орел-бородач, льотчик-винищувач.
5. Прикладки мають порівняльно-метафоричний характер: море-дзеркало, дорога-стрічка, гори-хмари.

Самостійна робота № 2. Складні іменники, прикладки.

Завдання 1.

1. Утворіть складні іменники:
вертіти+літати, вода+ганяти; біла+кров, чорне+поле; ліс+степ, ніс+ріг; пройди+світ, зірви+голова; пів+огірок, пів+лимон, напів+сон, пів+миска, пів+Африка, пів+яблуко, пів+Лондон; тепло+гідро+ електро+станції, світло+звуко+панорама.

2. Правильно напишіть іменники:
імпорт експорт, дебет кредит; інженер будівельник, режисер постановник; Зайчик Побігайчик, івани покивани; ракета носій, експрес лабораторія; людино день, тонно кілометр, трудо день;контр адмірал, генерал губернатор, член кореспондент, генерал полковник; віце прем’єр міністр, екс президент, міні футбол; норд ост, норд норд вест; мати й мачуха (рослина), Іван та Мар’я (рослина);кулько і ролико підшипники, аудіо відео техніка; риба молот, заєць русак; ре мажор, ритм гітара; де факто, ва банк, мас медіа, рок н рол; персона нон грата, табула раса.

Прикладки.

Поставте, де необхідно, дефіси: Ведмідь гора, ріка Москва, гора Говерла; дівчина краса, дід вусань; лікар терапевт, терапевт лікар; жук короїд, орел бородач; море дзеркало, гори хмари.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

ліс о сплав, чорн о зем, верб о ліз

зірви голова, перекоти поле

пів лимона, півзміни, пів’ящика

напівавтомат, полукіпок (але: пів-Києва)

термогідродинаміка, телерадіоапаратура

купівля — продаж

інженер — електрик

Лисичка -Сестричка, Дід Мороз (але: баба-яга, дід-мороз)

стоп-кран, блок-система, компакт-диск

кіловат-ампер-година, тонно-кілометр (але: трудодень)

прем’єр-міністр, генерал-майор

віце- президент, міні-футбол

норд-вест, зюйд-зюйд-ост

брат-і-сестра, чар-зілля

б-ка (бібліотека)

радіо- і телеапаратура (але: радіотелеапаратура)

риба-меч

соло-гітара

альма-матер (але: альтер его, аква віте)

Прикладки.

полин-трава (але: трава полин)

воїн-богатир (але: богатир воїн)

жінка-естонка, естонка — жінка

льон-довгунець

турботи-оси

§ 4. Складні числівники та займенники.

1. Разом пишуться:
1. Складні порядкові числівники із другою частиною -сотий, -тисячний, -мільйонний: десятитисячний, тридцятишестимільйонний, але:27-тисячний.
2. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й подібні пишуться окремо: п’ять з половиною тисячний, вісім з половиною мільйонний.
3. Заперечні займенники з чкасткою ні: ніхто, ніщо, нікуди, ніяк.

 

2. Через дефіс пишуться:
1. Цифрові й літерні позначення числівників: 1-й, 12-го, 47-мільйонний, 79-тисячний.
2. Складні займенники з компонентами будь-, небудь-, казна-, хтозна-: де-небудь, казна-як, будь-хто, хтозна-де, але: будь у кого, казна з ким, хтозна при кому.

Самостійна робота № 3. Складні числівники та займенники.

1. Утворіть і напишіть складні порядкові числівники:
687 000, тридцять шість мільйонів, триста сімдесят два мільярди; 34 тисячний, 156 мільйонний; десять з половиною мільйонів, 7,5 тис., 31 го, 77 тисячний, 24 мільйонний, 12 й.

2. Правильно напишіть слова і словосполучення:
хтозна де, будь який, чий не будь, будь що будь, казна з ким, хтозна при кому, хтозна який, який небудь, будь хто, котрий небудь, будь коли, хто зна для чого, хтозна як.

§ 5. Складні прикметники.

1. Разом пишуться складні прикметники:
1. Утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостеп – лісостеповий, залізобетон – залізобетонний.
2. Утворені від іменника та прикметника: Східна Європа – східноєвропейський, мовний стиль – мовностильовий.
3. З другою дієслівною частиною: волю любити – волелюбний, вагоноремонтний.
!!! Прикметники із другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: контрольно-вимірювальний, контрольно-пропускний, вантажно-розвантажувальний
4. В яких перша частина – прислівник, або ж друга - дієприкметник: вищезгаданий, легкопоранений, але: (трохи) вище згаданий, легкопоранений (іменник)
5. В яких попередні частини лише уточнюють значення останнього компонента: давньоверхньонімецька мова, лінгвостилістичні особливості.
6. В яких перша частина – числівник, написаний літерами: шестиденний, семигодинний.
2. Через дефіс пишуться складні прикметнии:
1. Утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: екс - чемпіонський,віце-президентський, але: (Москва-ріка) москворіцький.
2. Утворені від двох чи більше прикметників одного ряду а також узвичаєні: наукові й технічні - науково-технічні, суспільний і політичний - суспільно-політичний, народно-визвольний, підзолисто-болотний.
!!!Словосполуки, утворені від підпорядкованих прикметників, пишуться окремо: науково обґрунтований, суспільно небезпечний. Пор.: соціально-культурний, соціально орієнтований; аварійно-ремонтний, аварійно небезпечний.
3. В яких перша частина закінчується на -ико, -іко: історико-культурний, фізико-технічний, хіміко-технологічний,
4. З першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, воєнно-спортивний, але: військовозобов’язаний, військовополонений.
5. Якщо обидві частини однорідні й з’єднуються сполучним звуком о або е: м’ясо-молочний, крохмале-патоковий, але:головоногі, грудочеревна порожнина (термін).
6. Які означають колір, смак і їх відтінки (останній компонент передає основний колір, смак, а попередні – їх відтінки): темно-синьо-зелений, жовтувато-білий, кисло-солодкий, пор.: молочно-білий, біломолочний, жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори).
7. Складні назви проміжних сторін світу: південно-західний, північно-східний.

Самостійна робота № 3. Складні прикметники.

Завдання І.

Утворіть і правильно напишіть складні прикметники:
залізобетон, лісостеп, Західна Україна, сива борода, Північна Америка, мовний стиль, сільське господарство, машини будувати, дерево обробляти, нижче підписати, трохи вище згадати, вічно зеленіти, важко хворіти; видовжений тупий конічний (предмет), стара слов’янська мова; двадцять років, дві години; генерал-губернатор, Москва-ріка, віце-президент; соціальний культурний, соціальний захищений, суспільний політичний; науковий обґрунтований, суспільний небезпечний; хімічний технологічний, історичний культурний, військовий морський, військовий полонений; крохмаль і патока, м’ясо і молоко; блідий жовтий рожевий, гіркуватий солоний, кислий солодкий, жовтий гарячий, молочний білий, білий молочний. лимонний жовтий, білий сніг; північний схід, південний захід, норд ост.

ІІІ. Правопис прислівників, прийменників, сполучників, часток.

§ 1. Прислівники.

1. Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника:
1. З іменником: засвітла; влітку, безвісти.
2. З прислівником: надовго; віднині, навічно.
!!! Окремо пишуться сполучення прийменника з незмінюваними словами у значенні іменників: до завтра, на ура, на потім, на добраніч. Пор.: За багато років уже звикли. Забагато зібрали людей.
3. З коротким прикметником: востаннє; віддавна, сповна, допізна.
4. З числівником: вдвоє; удвічі, надвоє, вдруге, заодно, поодинці.
5. З займенником: внічию, навіщо, передусім, але: до чого, за віщо, за що (як додатки).
6. Прийменників з будь-якою частиною мови: в до світа; по за торік, с під лоба, але: з-під лоба.
7. Кількох основ (з прийменником чи без нього): мимоволі, босоніж, праворуч, насамперед.
2. Окремо пишуться прислівникові словосполуки, утворені сполученням прийменника:
1. З іменником, який зберігає своє лексичне значення: без відома, без черги, в нагороду, на вибір, на відмінно, ні на гріш.
2. Та двох іменників (числівників, займенників): день у день, один в один, сам на сам, з боку на бік, слово в слово.
3. З іменником (у значенні прислівника): таким чином, тим часом, але: тимчасом як.
4. ПО зі збірними числівниками: по двоє, по семеро.
3. Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені:
1. Прийменником по та прикметниками, займенниками на -ому, -ки: по-іншому, по-нашому, по-сусідськи, по-господарськи, а також по-латині.
!!! Дефіс ставиться тільки після по- у прикметниках, утворених від прикметників, що пишуться через дефіс: соціал-демократичний по-соціалдемократичному.
2. Двома прислівниками: видимо-невидимо, вряди-годи, сяк-так, десь-інде.
3. Повторенням слова або основи зі службовими словами чи без них: коли-не-коли, просто-на-просто, будь-що-будь, всього-на-всього, ледве-ледве, сам-самісінький.
     

Зверніть увагу!

Слід розрізняти прислівники й однозвучні сполучення:

Прислівники: Однозвучні сполучення:
так набагато краще - на багато днів зробити удень - у день народження
дедалі цікавіше - де далі з’явиться чималознайшли - чи маловам допомагали
спочатку привітався - з початку зустрічі щонайбільше шестеро - що найбільше вразило
вивчив напам’ять -скаржиться на пам’ять назустріч мені - на зустріч зі мною

Зверніть увагу!

Прийменник + числівник:
Разом Окремо Через дефіс
вдвоє, надвоє, вдруге, удвічі, заодно, поодинці. (йти) по двоє, по троє, по шестеро (по + збірний числівник). (сказати) по-перше, по-друге (по + порядковий числівник).
Повторення основи:
Окремо Через дефіс
кінець кінцем, один одинцем, сама самотою (наз. відм.+ ор. відм.). сам - один, сам – самісінький, повік - віків (наз. відм.+ наз. або родов. відм.).
рік у рік, один в один, сам на сам (іменник, числівник чи займенник + прикметник). всього - на - всього, коли - не - коли (будь-яка інша частина мови + прийменник).
Прийменник + іменник:
Разом Окремо
вбік, назустріч, вгорі (напрямок). у бік, на зустріч, в горі (іменник має самостійне значення).
         

Самостійна робота № 1.

Прислівники та прислівникові сполуки.

Завдання 1.

1. Утворіть складні прислівники: в день, за світло, від нині, на вічно, в останнє; в друге, у двічі, на двоє, в двоє, по одинці, за одно; по за то рік, мимо волі; аби де, ані скільки, ані трохи, де далі, що найдовше, як найбільше, що як найшвидше.

2. Правильно напишіть прислівники і прислівникові сполуки:
день у день, по за вчора, надовго, де-не-де, по всюди, видимо не видимо, рік у рік, по братерськи, тільки що, сам на сам, збоку на бік, в останнє, ні нагріш, устократ, по совісті, на совість,, допобачення, по-бойовому, просто на просто, один в один, на сам перед, обі руч, аби куди, коли не коли, по нашому, по-семеро, що дня, без відома, насміх, на вибір, по-соціал-демократичному, тимчасом як, в нагороду, нажаль, навідмінно.

3. Наведіть приклади вживання вказаних прислівників і прислівникових сполук: забагато — за багато, дедалі — де далі, щоякнайкраще — що як найкраще, убік — у бік, удень — у день, вдруге — в друге, наполовину — на половину.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

віднині, вдвоє, внічию (але: за віщо, за що), спідлоба (але: з-під лоба)

праворуч, абикуди, аніскільки

дещо згадав (але: знає де що лежить), чимало зроблено (але: чи мало зроблено?)

без жалю, без черги, на відмінно

день у день, один в один, сам на сам

тим часом (але: тимчасом як)

по двооє

по-нашому, по-сусідськи (по-латині)

по-соціал-демократичному

вряди-годи, всього-на-всього

вдвоє, надвоє, вдруге, удвічі (але: йти по двоє, сказати по-друге)

кінець кінцем, один одинцем, сама самотою (але: сам-один, сам–самісінький)

рік у рік, один в один, сам на сам (але: просто-на-просто)

Прийменники.

Разомпишуться складні прийменники, утворені:  
1. Сполученням одного або кількох прийменників із будь-якою частиною мови: в на слідок; у про довж, на при кінці.
2. З двох простих прийменників: попід, задля.
Окремо пишуться прийменникові сполуки: у(в) разі, під кінець, що ж до, відповідно до.
Через дефіс пишуться складні прийменники, що починаються на з, із: з-за, із-за, з-над, з-перед, з-проміж.

Сполучники.

Разом пишуться складні сполучники, утворені поєднанням повнозначних слів із частками або прийменниками: мовби, немовби, немовбито, ніби, нібито, неначе, неначебто, тощо, але: То що будемо робити?
Окремо пишуться  
1. Складні сполучники з частками би, б, же, ж: хоч би, коли б, або ж, отже ж., аякже, авжеж.
2. Складені сполучники при цьому, дарма що, тому що, для того щоб.
Через дефіс пишуться складні сполучники з підсилювальними частками: тож-то, отож-то, тим-то, тому-то, тільки-но.

Порівняйте:

Разом: Окремо:
Щоб (аби) вас зацікавити… Що б вас могло так зацікавити?
Вивчив, проте (однак), не все. Про те оповідання він ще не знав нічого.
Я теж (також) не бачив. Я бачив те ж саме.
Тож (тому) і сховали… То ж був мій рейс!
Не побачив,зате знайшов нові статті. За те завдання особисто подякували.
Якби (коли б) сприйняли пропозицію … Як би ви це сприйняли?
Якщо добре спланувати… Як що, листи приніс!
Здогадався, притому (до того ж) сам. При тому заводі була й невелика капличка.

Самостійна робота № 2. Прийменники, сполучники.

Завдання І.

1. Правильно напишіть прийменники і прийменникові сполуки: по ряд з, з понад, у по довж, що до, за ради, по між, згідно з, в силу, відповідно до, із під.

2. Утворіть і правильно напишіть складні сполучники: ото ж, ото ж то, те ж, хоч би, а би, тож то, а як же, ні ж, а ні ж, наче, не наче, на че б то, не наче б то, тим то, ад же, от же, адже ж, ні би, ніби то, тому то, тому що, або що, то що, як що, дарма що, в тім, про те, за те, тільки но.

3. Наведіть приклади вживання вказаних слів і словосполучень: щоб — що б, проте — про те, теж — те ж, зате — за те, якби — як би, якщо — як що.

Частки.

1. Разом пишуться частки:
1. -Аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, аніскільки, дещо, чимало, щоразу, якомога, щоякнайшвидше. Пор.: Хотів зробити щоякнайшвидше. Думав що як найшвидше зробити.
2. -Же, -ж, -би, -б, -то, -що у складі сполучників та часток: авжеж, атож, щоб, якби, нібито, немовби, неначеб то, але: …ніби то було щось незвичайне.
3. -Ся, -сьу зворотних дієсловах, займенниках, прислівниках: десь, якось, хтось, дивуватися, але: осьде, онде (крім: …он де ви сховали…)
2. Окремо пишуться частки:
1. Щов сполуках: дарма що, тільки що, хіба що,




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 676 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студент всегда отчаянный романтик! Хоть может сдать на двойку романтизм. © Эдуард А. Асадов
==> читать все изречения...

2395 - | 2153 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.013 с.