Спрощення груп приголосних.

1. Утворіть прикметники: баласт, компост, контраст, форпост, студент, гігант, курсант, тиждень, зап’ястя, кістка, поїзд, честь, щастя, серце, якість, пристрасть.

2. Утворіть дієслова із суфіксом -НУ(ти): брязк, бризк, блиск, писк, плюск, виск, риск.

3. Утворіть давальний відмінок однини: невістка, хустка, пустка, гімнастка, пастка.

Зміни приголосних при їх збігу.

1. Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а): донецький,німецький, галицький, полтавський, сумський, черкаський, львівський; пісок, віск.

2. Утворіть прикметники: Лейпциг, Париж, Прага, Запоріжжя, Беліз, Гамбург, Збараж, Кавказ; турок, митець, Дамаск, гірник, ткач, Гринвіч, Прилуки, Збруч, Якутськ, Пінськ, Нью-Йорк; Сиваш, Балхаш, Золотоноша, Палех, Чехія, Гіндукуш; Цюрих, казах; рука,рік, серце, безпека.

3. Утворіть вищий ступінь прикметників та прислівників: дужий, легкий, дорого, вузький, широкий.

4. Утворіть неозначену форму недоконаного виду дієслів (що робити?): пригостити, простити, сповістити, писк, блиск, вереск.

 

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

ві дд ати, о бб ити

ви н а — ви нн ий, осі н ь - осі нн ій

письме нн ик, годи нн ик (але: священик)

війсь кк омат, ю нн ат

здоровий — здоров енн ий.

благослов енн ий (але: свячений, хрещений)

невблаг анн ий — невблаг ан ий (але: довгожданий)

зі лл я, ста тт я (але: статей, кутя)

воло сс я, камі нн я

ніч — ні чч ю

лл ю, лл є

ти жд ень — ти жн я — ти жн евий, пої зд — - пої зн ий (але: кі стл явий)

бря зк — бря зн ути — бря зн е, плю ск — плю сн ути (але: ви ск — ви скн ути)

бала ст — бала стн ий, аген т — аген тст во

доне цьк ий — Доне чч ина (але: галицький — Галичина)

луган ськ ий — Луган щ ина, полтав ськ ий — Полтав щ ина

пи ск — пи щ ати — пи щ у, до шк а — до щ анка — до щ аний

приго ст ити — приго щ ати — приго щ аєш (але: приго ст ять)

Лейпци г — лейпци зьк ий, Пари ж — пари зьк ий, боягу з — боягу зьк ий — боягу зтв о

Гринві ч — гринві цьк ий, туро к — туре цьк ий (але: дама ськ ий, баск ськ ий)

Сива ш — сива ськ ий, пта х — пта ськ ий — пта ств о (але: каза хськ ий)

ду ж ий — ду жч ий — ду жч е — ду жч ати (але: ви щ ий, лег ш ий)

§ 3. Правопис слів іншомовного походження.

1. Правопис голосних в іншомовних словах.

1.1. И пишетьсяпісляд, т, з, с, ц, ч, ж, р(ДеТиЗ’їСи ЦюЧаШуЖиРу?):
1. В основах слів (загальні назви) перед приголосними (крім Й):	дизель, цитата, символ,, ритміка, фортисимо, тиран, консиліум, але: місіс.
2. У складних словах з першою частиною ДИ-:	дискусія, дилогія, диктофон, дивіденд.
3. У префіксіАНТИ-:	антивірус, антидот, антикваріат, антибіотик.
4. Післяц у словах з ДЕЦИ-:	дециметр, децимація, децибел, децилітр.

1.2. И пишеться у власних та георгафічних назвах :
1. У закінченнях -ИДА, -ИКА	Антарктида, Америка, Мексика.
2. Після ж, ч, ш, щ:	Чикаго, Чилі, Алжир, Щецин, але: ДжІбуті, ЧувашІя.
3. У звукосполученні -РИ-перед приголосними:	Гринвіч, Єрихон, Кембридж, Крит, Маврикій, Мадрид, Цюрих.
4. У власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (ДеТи З’їСи ЦюЧаШуЖиРу?):	Андижан, Сибір, Тирана, Сирія, Тиса, Сиракузи, але: Сідней, Сілезія, Сіам, Сімферополь, Тіроль, Фіджі, Тітікака, Тільзіт, Сіхоте-Алінь, Сідзян, тощо.

1.3. И також пишеться:
1. У деяких власних назвах:	Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Пакистан, Туркменистан.
2. У давнозапозичених словах:	химера, миля, графин, єхидна, імбир, скипидар.
3. У деяких словах: (часто тюркських):	кишлак, кизил, гиря, бакшиш, кумис, кинджал.
4. У словах церковного вжитку:	митрополит, єпископ, християнство, камилавка, мирт.

 

1.4. І пишеться:

1. Після приголосного перед голосним та Й:	дивізія, клієнт, соціолог, Ріо-Негро, тріумф.
2. У власних назвах між приголосними (крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р):	Гвінея, Кіпр, Партеніт, Візантія, Ліма, Кіншаса, але: Дизель (прізвище) - дизель (двигун).
3. У кінці невідмінюваних власних назв:	Кап-Джубі, Сочі, Луїджі, Джібуті, Торрічеллі.
4. У кінці невідмінюваних загальних назв:	шасі, журі, колібрі, жалюзі, равіолі, візаві.
5. Після б, п, м, ф, г, к, х, л, ну загальних назвах перед приголосним	бінокль, пірога, міраж, фільтр, гільза, кірха, хітон, лімфа, німфа.
6. Після префікса дез-:	дезінтеграція, дезінформація, дезінфекція.

1.5. Ї пишеться:

1. Після голосних (на місці рос. и):	Ізмаїл, Ізраїль, круїз, прозаїк, Гаїті, монотеїзм, Воїнов, але: староіндійський, поінформувати, доісторичний.
2. У кінці власних назв після м’якого приголосного чи голосного:	Гімалаї, Гавайї, Шантійї, де Віньї.

1.6. Є пишеться:

1. На початку слова (є звучить як йе):	єзуїт, єпископ, Єрихон, Єсентуки.
2. Після е, і, й, ь, апострофа:	фойє, феєрія. досьє, фієста, Мейєрхольд, кар’єра.
3. У кінці невідмінюваних слів після м’яких приголосних та апострофа:	кутюр’є, сомельє, Руж’є, Лавуаз’є, канотьє, але: траєкторія.

1.7. У пишеться:

У, а не Ю пишеться після Ж, Ш:

журі, жульєн, брошура; парашут, а також парфуми.

 

2. Правопис приголосних в іншомовних словах.

2.1.Подвоєння приголосних.

Приголосні подвоюються:
1. В іншомовних власних назвах та похідних від них словах:	Голландія - голландець, Ахіллес – ахіллесів, Марокко – марокканський, але:Каміла, Каліста, Інеса, Сара.
2. Якщо є непрефіксальне слово:	революція – контр революція, новація – ін новація, міграція - ім міграція, але: нотація - анотація, конотація.
3. У деяких іменах:	Аполлон, Ганна (Анна), Віссаріон, Геннадій, Алла, Елла, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Жанна.
4. У словах:	алло, брутто, ванна, донна, лляний, мадонна, мокко, мулла, нетто, одіссея, осанна, панна, пенні, ссавець, тонна тощо.
!!!Правопис частини слів залежить від їх значення:	Ватт (прізвище) - ват (одиниця виміру); білль (законопроект) - біль (страждання).

 

Приголосні не подвоюються:
1. В іншомовних загальних назвах:	група, дані, клас, програма, шасі.
2. У деяких іменах:	(укр.): Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Інеса. (рос.): Ипполит, Кирилл, Савва, Филипп, Инесса.
3. Зараз пишуться без подвоєння:	бароко, беладона, бравісимо, гето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато, стакато, фін (фіни).

 

2.2. Переклад іншомовних власних назв.

Правило	Російська мова	Українська мова
1. Прізвища та географічні назви не перекладаються:	Александров, Филиппов, Отрадное, Научный.	Александров, Філіппов, Отрадне, Научний.
2. У прізвищах зберігається закінчення -ой:	Донской, Толстой.	Донськой, Толстой.
3. Закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається через -е:	Доброе, Богатое, Горячее.	Добре, Багате, Гаряче.

2.3. Уживання голосних при перекладі власних назв.

Літера	Російська мова	Українська мова
Рос.	Укр.
Е	Е
1. Після приголосних:	Фет, Некрасов, Пенза.	Фет, Некрасов, Пенза.
2. Після ж, ч, ш, щ, р:	Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель.	Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель

Е	Є
1. На початку слова:	Ениcей, Егоров, егерь.	Єнісей, Єгоров, єгер.
2. Після м’якого знака, голосних, та апострофа:	Арсеньево, Гурьев, Ананьев.	Арсеньєво, Гур'єв, Ананьєв.
3. У корені, якщо російському е відповідає споріднене українське і:	Зверев, Белов, Лебедев.	Звєрєв, Бєлов, але: Лебедєв (лебідь – лебедя).
4. У суфіксі -єв-, -єєв- після приголосних, крім ж, ц, ч, ш, щ, р:	Сергеев, Лаптев, Андреево, Ботев (болг.).	Сергєєв, Лаптєв, Андрєєво, але: Ботев (болг.).

И	И
1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними:	Тушино, Рощин, Жилкин.	Тушино, Рощин, Жилкін.
2. В утвореннях від назв, імен, спільних для обох мов:	Синицын, Силаев, Филиппов.	Синицин (синиця), Силаєв (сила), але: Філіппов.
3. У префіксі прі-:	Пришвин, Привольное.	Пришвін, Привольне.
4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-, -ович-, -євич-:	Петрик, Йовович, Станюкович.	Петрик, Йовович, Станюкович.

И	І
На початку слова та після приголосних, крім ж, ч, ш, щ:	Иванов, Хибины, Фиджи	Іванов, Хібіни, Фіджі.
И	Ї
Після голосних, апострофа та м’якого знака:	Воинов, Гурьин, Ананьин.	Воїнов, Гур’їн, Ананьїн.

Рос.	Укр.
Ё	ЙО	На початку слова, складу:	Елкино, Соловьев.	Йолкіно, Соловйов.
Ё	ЬО	У середині і на кінці складу:	Алферов, Королев.	Алфьоров, Корольов.
Ё	Е	В утвореннях від спільних для обох мов імен:	Артемов, Семенов.	Артемов, Семенов.
Ё	О	Під наголосом після ч, щ:	Чечеткин, Борщев.	Чечоткін, Борщов.
Э	Е	Завжди:	Эверест, Элиста	Еверест, Еліста.
Ы	И	Завжди:	Рыбинск, Черных.	Рибінськ, Черних.

Самостійна робота № 5. Правопис слів іншомовного походження.

Завдання 1.

1. Правопис голосних в іншомовних словах.

Поставте пропущені голосні: д...зель, конс...ліум, р...тор...ка; д...логія, д...віденд; ант...вірус, ант...біотик; д...цибели; Флор...да, Ваш...нгтон, Ц...нц...наті, Ч...каго; Дж...буті, Чуваш...я; Кембр...дж, Кр...т, Тр...нідад, Пуерто-Р...ко, Гр...нвіч; С...бір, Т...рана, С...ракузи; С...нгапур, С...ам, Т...т...кака, С...хоте-Алінь; Вав...лон, Пак...стан; ск...п...дар, імб...р, єх...дна; башк...р, м...тар, кум...с, м...тропол...т, хр...стиянство; Р...о-Негро, тр...єра; Мальд...ви, К...ншаса; Луїдж..., Джибут..., Сомал...; пенн..., пон..., колібр..., равіол...; дез...нтеграція, дез...нфекція; Альта...р, Лу...зіана, по...нформувати, до...сторичний; Шантій..., де Вінь...;...зуїт,...пископ,...рихон; дось..., круп’...; кутюр’..., Гош’..., парф...мерія, ж..рі, ж...льєн.

2. Правопис приголосних в іншомовних словах.

1. Поставте пропущені голосні: Тор...ічел...і, Ел...ада, Буд...а; гол...андський, Мюл...ер, Андор...а, військ...омат, юн...ат; ін...оваційний, сюр...еалізм, і... раціональний.

2. Перекладіть українською мовою: шасси, еффект, коллектив, шиллинг, спагетти, хобби, группа, комиссия, алло, нетто, брутто, ванна, мадонна, тонна, барокко, стакато; Ипполит, Кирилл, Филипп, Агнесса, Инесса, Анна, Геннадий, Алла, Ізабелла, Жанна.

3. Утворіть прикметники: Марокко, Канни, Яффа, Калькутта, Бонн; Лісабон, Полісся; вина, туман, охорона, істина, кінь.

Поставте, де необхідно, дві літери: лібрет...о, сум...а, пен...і, інтел...ект; мул...а, осан...а, ал...о, пан...о, мок...о, ел...ін; контр...еволюція, ір...еальний, ап...ерцепція; Марок...о, марок...анець, Іван...а, Рус...о, Шіл...ер, Нел...я, Таміл...а, Сав...а, філіп...інський; Ват..., ват..., Максвел..., максве(л).

3. Переклад іншомовних власних назв.

Перекладіть українською мовою: Филиппов; Майский, Усть-Каменогорск, Орехово-Зуево, Николаевский, Научній, Североморск; Броневой, Круговой; Доброе, Счастливое, Приветное.

4. Уживання голосних при перекладі власних назв.

Перекладіть українською мовою: Фет, Кемерово; Реутов, Чебоксары; егерь, Енакиево, Енисей; Арсеньево, Ананьи; Григорьев, Ружье, Арефьев, Звахарьин; Зверев, Белгород, Светлов; Хмелев, Лебедев, Коренев; Сергеев, Лаптев, Тургенев; Муравьев, Елкин; Кортелев, Новоселовка; Федоров, Семенов; Чечеткин, Кузьмичев, Хрущев; Эверест, Эссен; Рыбинск, Крысин; Тушино, Рощин; Пивоваров, Силин, Синицын; Привольное, Приднепровье, Пригожин; Билык, Лифшиц, Катрич; Селигер, Гагарин, Титикака, Фиджи; Марьино, Воинов, Каир, Измаил, Израиль, Луиджи.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

Уживання голосних.

С и мпозіум, ди лема, анти дот, деци метр

Африка, Антарктида Чилі, Чикаго (але: Джібуті, Чувашія) Сирія, Сибір, Тирана, Тиса (але: Сідней, СілезІя, Тіроль) Мадрид, Цюрих, Гринвіч, Кембридж Єрусалим, Пакистан

К і пр, Монтев і део (але: Д и зель — д и зель)

Джесс і, Кап-Джуб і

дез і нформація

кру ї з, проза ї к (але: старо і ндійський)

Гімала ї, Гавай ї

Є рихон, є зуїт, фе є рія

Лур’ є, канот ьє (але: тра є кторія)

ж у рі, парф у ми

 

Уживання приголосних.

Філі пп іни — філі пп інський, Ка нн и - ка нн ський

Ва тт — ва т, Бе сс емер - бе с емер

Апо лл он, Га нн а (Анна),

Іне с а (укр.) — Ине сс а (рос.)

ша с і, комі с ія, да н і, да н ий (але: данник, подання)

раціональний — і рр аціональний, новація – і нн овація (але: нотація — анотація)

то нн а, оді сс ея

баро к о, стака т о

Переклад іншомовних власних назв.

Александров — Александров, Научный — Научний

Октябрьск ое — Октябрьськ е, Отрадн ое — Отрадн е

Донск ой — Донськ ой

Бел яев — Бєл яєв, Сер геев — Сер гєєв, Гур ье в — Гур ’є в, Анан ьє в — Анан ьє в (але: Бот е в — Бот е в)

С е ров — С є ров, Св е тлов — Св є тлов(але: Кам е нєв, Леб е дєв)

Соловь е в — Солов йо в

Алф е ров — Алф ьо ров

Арт е мов — Арт е мов(Артем), Синицын— Синицин (синиця) (але: Филиппов — Філіппов)

Чечеткин — Чеч о ткін, Щелоков - Щ о локов

Ибра и мов — Ибраїмов, Воинов — Воїнов

§ 4. Правопис префіксів

1. Правопис префіксів З, С, ЗІ.

1.З → Сперед к, п, т, ф, х (КаФеПТаХ):	сказати, спалахнути, стерти, сфагнум.
2. В усіх інших випадках пишеться префікс з:	зсадити, зжитися, зчепити.
3.ЗІ пишеться, коли корінь слова починається сполученням приголосних:	зі зн атися, зі гр ати, зі гн утися, зі ст авити, але: зігрівати - зогрівати, зітлівати - зотлівати.

 

!!! У префіксах кінцевий дзвінкий не змінюється:

обпалити, розгорнути, відстань, підтримка.

 

2. Правопис префіксів ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-.

2.1. Префікс ПРЕ- вживається:
1. Для вираження найвищого ступеня ознаки:	добрий – предобрий; прегарний, превисоко.
2. У словах:	преосвященний, преподобний, престол, презирливий, презирство.

 

2.2. Префікс ПРИ- вживається:
1. У дієсловах для позначення приєднання, наближення, частковості дії, іменниках:	йти – прийти; приберегти, привабити, прибрати; прихильник, приїзд.
2. У словах:	пригірок, приярок, прикордонник, прибережний.

 

2.3. Префікс ПРІ- вживається:
У словах:	прізвище, прізвисько, прірва, прілий, пріор, пріоритет, прісний, пріфікс (тверда ціна).

 

§ 5. Правопис суфіксів.

1. Іменникові суфікси.

1. -ИР, -ИСТ, -ИЗМ -після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и:	командир, таксист, афоризм, але: п’ятірка, ганчірка.
2. -ІР, -ІСТ, -ІЗМ -після інших приголосних пишеться І:	сапфір, пацифіст, ідеалізм, але: боротьбист, речовизм.
3. -ЇР, -ЇСТ, -їЇЗМ -після голосних пишеться Ї:	конвоїр, ліцеїст, альтруїст, ламаїзм.
4. -ИВ(о) -в іменниках середнього роду, що означають матеріал або продукт праці:	печиво, добриво, вариво, але: марево.
5. -НИК, -ЩИК, -ЧИК -у назвах професій, спеціальностей та інших іменниках:	пожежник, бакенщик; хлопчик, стільчик.
6. -ИК, -ІК, -ЇК -в іншомовних словах и, і, ї пишуться згідно з вимовою:	історик, медик, механік, прозаїк.
7.-ИЧ -у прізвищах, по батькові тощо	Кузьмич, москвич.
8. -ЕН(я), -ЄН(я) -у назвах живих істот серед. роду:	кошеня,левеня, змієня, чаєня,
9. -ИСЬК(о), -ИЩ(е) -у словах з негативним значенням після приголосних:	хлопчисько, дівчисько, голосище, звалище.
10. -ЇСЬК(о), -ЇЩ(е) -після голосних пишеться ї:	гноїсько, побоїще,
11. -ИЧОК, -ИЧК -в іменниках, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц(я):	кошик – кошичок, полиця – поличка, горщик– горщичок, пшениця– пшеничка.
12. В усіх інших випадках уживаються суфікси з е або є (-ечок, -єчок, -ечк, -єчк, -еньк, -єньк):	мішечок, краєчок, копієчка, ніченька,
13. -ИК -у зменшувальних формах:	дворик, вузлик, братик.
14. -ИНН(я) -збірні поняття середнього роду:	павутиння, картоплиння.
15. -ІНН(я) -збірні поняття, утворені від дієслів, які мають в основі и, і:	воскресити – воскресіння, шарудіти - шарудіння, а також: каміння, коріння.
16. -АНН(я), -ЯНН(я) -утворені від дієслів із голосним основи а(я):	сприяти – сприяння, полювати – полювання.
17. -ЕНН(я) -віддієслівні іменники з наголосом на корені:	порушувати – порушення, звертатися – звернення.
18. -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ, -ЄЦЬ, -ІСТЬ, -ТЕЛЬ- після кінцевого приголосного:	скрипаль, красень, переможець, кореєць, ніжність, цінитель.
19. -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК, -ІЛЬНИК, -АЛЬНІСТЬ -після л перед н:	уболівальник, лічильник, геніальність.
20. -ІВК(а), -ЇВК(а) -в іменниках жіночого роду:	ножівка, долівка, покоївка, але: головка (капусти), духовка, підготовка, зарисовка.
21. -ОК –віменниках чол. роду з випадним ота після приголосного з ь:	міст – містка – місток, день – дня – деньок; пень – пенька – пеньок.
22.-АР, -ЯР - у позначеннях професії, роботи:	крамар, лікар, зброяр.
23. -АНИН, -ЯНИН -належність до місця, нації:	кримчанин, харків’янин, горянин.
24. -ОВИЧ, -ЙОВИЧ, -ИЧ, -ІЧ– при творенні чоловічих імен по батькові:	Іван – Іванович, Олексій – Олексійович, Кузьма – Кузьмич, Кузьмович; Ілля - Ілліч, Ілльович; Микола – Миколович, Миколайович.
25. -ІВН(а), -ЇВН(а) -при творенні жіночих імен по батькові:	Іван - Іванівна; Олексій – Олексіївна, Кузьма – Кузьмівна, Ілля – Іллівна. Микола - Миколівна, Миколаївна.

 

 

2. Прикметникові та дієприкметникові суфікси .

1. -НН(ий) -у якісних та відносних прикметниках (тверда група):	дивний, дружний (клас), мільйонний, додатний, зворотний.
2. -Н(ій) - у відносн. прикметниках (м’яка група):	городній, житній, хатній, освітній.
3. -Н(ій)- в усіх прикметниках, утворених від іменників та прислівників з основою на ж, ш:	дружній, дорожній, сьогоднішній, торішній, але: потужний.
4. -АНН(ий), -ЕНН(ий), -ЯНН(ий) -для вираження найвищого ступеня ознаки:	нездоланний, незліченний, незрівнянний (неможлива дія); але: нездоланий, незлічений, невблаганий (ще не виконана дія).
5. -ЕНН-пишеться у словах:	благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний, окаянний.
6. -АН(ий), -ЯН(ий), -ЕН(ий) -для вираження позитивного ступеня ознаки:	коханий, печений, полум’яний.

2.1. У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження:
1. -ИЧН(ий) -з основою на д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р:	пластичний, артистичний.
2. -ІЧН(ий) -після решти приголосних:	комічний, органічний.
3. -ЇЧН(ий) -після голосних:	прозаїчний, героїчний.

2.2. У присвійних прикметниках, утворених від іменників 1 відміни:
1. -ИН -після приголосних (крім й):	Люда – Людин, Коля – Колин,дочка – доччин.
2. -ЇН -після голосних:	Євгенія – Євгеніїн, Надія - Надіїн.
!!! Перед суфіксом -ИН- приголосні г, к, х, шк змінюються на ж, ч, ш, щ:	Ольга - Ольжин, г → ж донька - доньчин, к → ч сваха - свашин, х → ш Мелашка - Мелащин шк → щ

2.3. У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин:
1. -ИН - після приголосних (крім й):	соколиний, бджолиний, качиний, горобиний.
2. -ЇН - після голосних та апострофа:	зміїний, солов’їний,

2.4. Після м’якого та шиплячого у прикметниках з наголосом переважно на основу слова:
1. -ЕВ(ий) -після м’яких та шиплячих приголосних основи:	вишневий; грушевий, борщевий, овочевий.
2. -ЄВ(ий) -після м’яких н, т або й основи:	миттєвий, значеннєвий, дієвий (рос. действенный),
3. -ОВ(ий)– після твердого пригол. основи:	ясеновий, кварцовий, палацовий, вітровий.
4. -ОВ(ий)- після шиплячих, м’яких або й з наголосом на закінченні:	ключовий, крайовий, вісь – осьовий, стильовий, дійовий (рос. действующий).

2.5. У присвійних прикметниках жіночого і середнього роду, утворених від іменників:
1. -ОВ-твердої групи:	капітанова (е), директорова (е), Ковальченкова (е).
2. -ЕВ-, -ЄВ-м’якої та мішаної групи:	шахтарева (е), серпнева (е), Гордієва (-єве).
3.-ОВ-, -ІВ-, -ЄВ-, -ЇВ-, -ЕВ-, -ІВ- у присвійних прикметниках можливе чергування суфіксів:	Петрова – Петрів, Василева – Василів, Ілльова – Іллів, Юрієва – Юріїв.

2.6. У прикметниках на позначення певного вияву ознаки:
1. -УВАТ(ий), -ЮВАТ(ий) -невисокий ступінь ознаки:	довгуватий, твердуватий, синюватий.
2. -ОВИТ(ий) -високий ступінь вияву ознаки:	талановитий, соковитий.
3. -ОВАТ(ий) -з наголосом на осуфікса:	стовбоватий, плисковатий.

3. Дієслівні суфікси.

1. –УВА-, -ЮВА- -у віддієслівних іменниках та дієприкметниках з ненаголошеними суфіксами:	стверджуваний – стверджування, закреслювання - закреслюваний..
2. -ОВА- -з наголосом на перший голосний суфікса:	здивований, гартований – гартування.
3.-ОВУВА-перший голосний суфікса завжди наголошений:	завойовувати – завойовування, спростовувати – спростовування.
4. -ІР-, -ИР-втрачаються в українській мові у дієсловах іншомовного походження:	(сагитировать - рос.) загітувати - загітований, (информировать – рос.) інформувати – поінформований, але: полірувати, марширувати.

Самостійна робота № 6.

Правопис префіксів, суфіксів.

Завдання 1.

1. Напишіть правильно слова: сказати, зпалахнути, стерти, садити; приосвященний, пристол, презирливий; превабити, пребрати; призвище, прізвисько, приоритет;

2. Утворіть іменники, що означають збірні поняття: варити, марити, курити; картоплина, павутина, корінь.

3. Утворіть зменшувальну форму іменників однини: вівця, палиця, вулиця, вулик, кошик, мішок, слово, стрічка, вузол, стіл, край, пеньок, двір..

4. Утворіть назви живих істот середнього роду: тигр, лев, кішка,змія, чайка, собака, лебідь, морж, гуска, вовк, свиня, корова, кобила.

5. Перекладіть українською мовою: ножовка, спиртовка, полевка; духовка, зарисовка; головка; маевка.

6. Утворіть присвійні прикметники (чий? чийого?): Коля, Василь, Ігор, Наталка, тітка, Надія, Мелашка, Ольга, донька, сваха, Ахіллес, Олексій, Анастасія, капітан, Коваленко, скрипаль, голуб, змія, соловей, качка.

7. Утворіть прикметники: диво, друг, мільйон, город, жито, освіта; благословити, святити; кохати, пекти; дорога, художник; груша, борщ; мить, значення; ясен, кварц; ключ, вісь.

8. Утворіть чоловічу й жіночу форми по батькові (усі правильні варіанти): Ігор, Ілля, Сава, Кузьма, Микола.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

буряк — буряч инн я

ск азати, обп алити

кош ик — кош ичок, палка — пал иц я — пал ичк а

верш ок — верш ечок

вар ив о, пал ив о (але: мар ев о)

кішка — кош ен я, змія - змі єн я

дол івк а, ножівка (але: гол овк а капусти)

Іва н — Іван ович — Іван івна

горо д — город ній, жито - жит ній

художник — худо жній, дорога - доро жній

невблаг анн ий — невбл а г ан ий

Над і я — Наді їн, Ко л я – Кол ин, Олексі й - Олексі їв

Оль г а — Оль ж ин, донь к а — донь ч ин, Мела шк а — Мела щ ин

гру ш а — груш ев ий, бор щ - борщ ев ий

значе нн я — значенн єв ий

кле н — клен ов ий, гро ш і — горш ов ий

скрипаль — скрипал ів — скрипал ев е

ІІ. Правопис складних слів.

§ 1. Загальні правила правопису складних слів.

1. Разом пишуться складні слова зі сполучними голосними О, Е, Є:
1.1. Якщо перша частина - іменник чи займенник:
1.О – після твердого чи шиплячого:	грушоподібний, мечоносець, звіробій, дощомір, але: кожум’яка, очевидно, овочесховище.
2.Е – після м’якого неподовженого:	сталевар, бурелом, але: конов’язь, коногін, костоправ.
3. Є – після Й чи подовженого м’якого:	бій - боєздатний, край – краєвид, сміття – сміттєзбірник.
4.О,якщо перша частина - займенник:	самооборона, самовчитель.
5. О, якщо перша частина – прикметник твердої групи:	важка атлетика – важкоатлет, чорна слива – чорнослив, Північна Африка – північноафриканський.
6.ЬО, якщо перша частина - прикметник м’якої групи:	середні віки - середньовіччя, сині очі - синьоока, давні греки – давньогрецький.

1.2. Разом пишуться слова без сполучних звуків:
1. З першою основою на голосний:	всюдихід. кількаразовий. Пор.: нижчезазначені – (трохи) нижче зазначені, (дуже) легко зрозумілий.
2. З першою основою на приголосний:	Новгород,Бориспіль.
3. Абревіатури:	Кабмін, Нацбанк, Міносвіти, машбюро, філфак, ВАК, СНД, ЧАЕС, АТС, але: вуз, неп, дот, загс (і ЗАГС).
4. З першою частиною авіа-, метео-, мікро-, теле-тощо:	телеведучий, авіазавод, кінорежисер, велотрек, макроекономіка, стереозвук.

1.3. З першою частиною на числівники, позначені літерами:
1. Одно-, дво-, три-, чотири-:	триденний, двомісячний, чотирикутник.
2. Двох-, трьох-, чотирьох-,якщодалі йдутьо, а, і:	двох осьовий, трьох актний, чотирьох амперний.
3. Кількісні числівники:	восьмитижневий, семиразовий, шестиденний, але: 10-річний, 12-годинний, 8-годинний.
4. Сто-, сорока-, дев’яноста-:	сторіччя, сорокагодинний, але: 100-річчя, 40-годинний.

2. Через дефіс пишуться:
1. Повторення того самого слова:	робив – робив, тихо – тихо, великий – великий, але: Все, все вони згадали.(повторення слова на початку речення).
2. Поєднання синонімічних та антонімічних слів:	зроду - віку, більш – менш, видимо – невидимо, без кінця – краю, вряди – годи, купівля - продаж.
3. Близькі за значенням слова, що передають єдине поняття:	брати – сестри (рідня), батько - мати (батьки), щастя - доля (талан).
4. Однокорінні слова:	з діда - прадіда, повіки – вік, один – єдиний, сам-самісінький.
!!! Два однакові іменники, числівники чи займенники, один з яких має форму називного відмінка, а другий орудного, пишуться окремо:	Наз. відм.Ор. відм. кінець кінцем сама самотою але: сам - самісінький.
5. Поєднання слів, що означають приблизність:	не сьогодні – завтра, рік – другий, година – дві, але: 5-6 днів, 2-3 роки.
6. Літерні абревіатури з належними до них цифровими позначеннями:	ВАЗ – 2109, Боїнг – 747, МІГ - 33, ГАЗ - 66, а також: 7-Б клас, група РН -23.
7. Терміни, до складу яких входять літери алфавіту:	П - подібний, альфа - промені, але: дельтаплан, бетатрон (план, трон - самостійно не вживаються).
8. Літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс:	с. – д. – соціал-демократичний, с.- г. – сільськогосподарський, але: с. г. – сільське господарство; контрольна робота – к. р. (скорочення словосполук пишуться без дефісів).
9. Вигуки та звуконаслідування:	ого-го, ге-е-е-ей, т-а-а-ак, да-ва-а-а-ай швидше

Самостійна робота №1.

Правопис складних слів.

Завдання 1.

1. Утворіть складні іменники:
дощ міряти, овочі сховати; сталь варити; сам палити, сам оборона; Борис поле, Уж город.

2. Утворіть складноскорочені слова: медичний університет, Кабінет Міністрів, Українська кооперативна спілка; мікроскопічні прилади, стереоскопічний звук.

3. Утворіть складні прикметники: праця здатний, воля любити; бій здатний; Східна Україна, Північна Африка, важка атлетика; давні греки, нижній Дніпро; нижче підписаний, вище згаданий; два тижні, чотири кути; три акти, дві октави; шість днів, десять годин; вісім балів, тридцять процентів; дев’яносто літ, сорок градусів, 40 градусів.

4. Правильно напишіть слова: видимо невидимо, без кінці краю, вряди годи; хліб сіль (їжа); повіки вік, сам самісінький, один єдиний; чин чином, одним одна; не сьогодні завтра, рік другий; СУ 25, 9 а клас, група РВ 51, Боїнг 747; бета розпад, Т подібний, гама глобулін; альфа трон, дельта план.

5. Утворіть літерні скорочення: соціал-демократ, сільськогосподарський, контрольна робота; бібліотека, університет.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

зубр о бізон, земл е трус (але: кон о в’язь), житт є дайний

сам о вчитель, чорн о зем, середн ьо віччя

нижчезазначені (але: трохи нижче зазначені)

Нацбанк, АТС (але: вуз, загс і ЗАГС)

авіа завод, метео спостереження

триярусний, двох о сьовий

семи разовий (але: 10-річний), сто річчя (але: 100-річчя)

все-все (але: Все, все вони згадали.)

зроду-віку, з діда-прадіда

батько-мати (батьки)

кінець кінцем, сама самотою (але: сам — самісінький)

день-другий (але: 5 – 6 днів)

МІГ-33, 7-Б клас

Т-подібний, альфа-промені (але: дельтаплан)

с.-г. — сільськогосподарський (але: с.г. — сільське господарство)

§ 2. Складні іменники.

1. Разом пишуться складні іменники, утворені від основ:
1. Слова та дієслівної основи:	ліс сплавляти –лісосплав,вода ганяти – водогін.
2. Прикметника та іменника:	чорна земля - чорнозем, біле поле – Білопілля.
3. Іменника та іменника:	лісостеп; носоріг, а також велотрек, автопарк.
4. Наказової форми дієслова та іменника:	перекотиполе, зірвиголова, Убийвовк (прізвище).
5. Частками пів-, напів-, полу- та іменником:	півлимона, півогірка, півгодини, напівавтомат, полукіпок.
!!! ПІВ- з власними назвами - через дефіс):	пів-Києва, пів-Америки, пів-Ріо-де-Жанейро.
6. З трьох і більше основ:	термогідродинаміка, теплогідроелектростанції.

2. Через дефіс пишуться:
1. Протилежні за змістом поняття:	імпорт-еспорт, дебет-кредит.
2. Спеціальність, професію:	режисер-постановник, інженер-електрик.
3. Позначення казкових персонажів:	Лисичка-Сестричка, Дід Мороз, Баба Яга, але: баба-яга. дід-мороз (як загальні назви).
4. Іменники, у яких перше слово вказує на особливість чи прикмету предмета, явища, названого другим словом:	стоп-кран, компакт-диск, експрес-лабораторія.
5. Складні одиниці виміру:	тонно-кілометр, людино-день, але: трудодень.
6. Державні посади, учені, військові, наукові звання:	прем’єр-міністр, генерал-лейтенант, контр-адмірал, лорд-канцлер, член-кореспондент,
7. Іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-:	віце-прем’єр-міністр, екс-чемпіон, лейб-гусар, міні-футбол, обер-лейтенант.
8. Іншомовні назви проміжних сторін світу:	норд-вест, зюйд-зюйд-ост, зійд-вест.
9. Назви деяких рослин:	Іван-та-Мар’я, чар-зілля, мати–й-мачуха,
10. Скорочення іменників:	вид-во (видавництво), б-ка (бібліотека).
11. Перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), якщо далі йде слово з такою ж другою частиною:	кулько- і роликопідшипники, макро- і мікроекономіка, але: телерадіоапаратура, автомотокрос.
12 Назви істот, комах, мікробів:	бактерія-донор, риба - меч, заєць-русак.
13. Назви нот, голосів, музичних інструментів:	мі-мажор, ля-мінор, мецо-сопрано, соло - гітара, соль-дієз, ре-бемоль.
14. Запозичення з інших мов:	де-факто, де-юре, альма-матер, ва-банк, ін-фоліо, мас-медіа, рок-н-рол, тет-а-тет, пі-ар, але: альтер еґо, аква віте, табула раса, персона нон ґрата.

Прикладки.

Прикладки пишуться через дефіс, якщо:
1. Прикладкою виступає родова назва:	Ведмідь-гора, полин-трава, але.: гора Ведмідь, трава полин.
2. Узгоджуваний іменник - прикладкою в постпозиції:	воїн -богатир, дівчина-красуня, але.: богатир воїн, веселка дівчина.
3. Іменник і прикладка міняються місцями:	учитель-математик, математик-учитель.
4. Означуваний іменник – родове поняття, а узгоджуваний - видове:	жук-короїд, льон-довгунець, орел-бородач, льотчик-винищувач.
5. Прикладки мають порівняльно-метафоричний характер:	море-дзеркало, дорога-стрічка, гори-хмари.

Самостійна робота № 2. Складні іменники, прикладки.

Завдання 1.

1. Утворіть складні іменники:
вертіти+літати, вода+ганяти; біла+кров, чорне+поле; ліс+степ, ніс+ріг; пройди+світ, зірви+голова; пів+огірок, пів+лимон, напів+сон, пів+миска, пів+Африка, пів+яблуко, пів+Лондон; тепло+гідро+ електро+станції, світло+звуко+панорама.

2. Правильно напишіть іменники:
імпорт експорт, дебет кредит; інженер будівельник, режисер постановник; Зайчик Побігайчик, івани покивани; ракета носій, експрес лабораторія; людино день, тонно кілометр, трудо день;контр адмірал, генерал губернатор, член кореспондент, генерал полковник; віце прем’єр міністр, екс президент, міні футбол; норд ост, норд норд вест; мати й мачуха (рослина), Іван та Мар’я (рослина);кулько і ролико підшипники, аудіо відео техніка; риба молот, заєць русак; ре мажор, ритм гітара; де факто, ва банк, мас медіа, рок н рол; персона нон грата, табула раса.

Прикладки.

Поставте, де необхідно, дефіси: Ведмідь гора, ріка Москва, гора Говерла; дівчина краса, дід вусань; лікар терапевт, терапевт лікар; жук короїд, орел бородач; море дзеркало, гори хмари.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

ліс о сплав, чорн о зем, верб о ліз

зірви голова, перекоти поле

пів лимона, півзміни, пів’ящика

напівавтомат, полукіпок (але: пів-Києва)

термогідродинаміка, телерадіоапаратура

купівля — продаж

інженер — електрик

Лисичка -Сестричка, Дід Мороз (але: баба-яга, дід-мороз)

стоп-кран, блок-система, компакт-диск

кіловат-ампер-година, тонно-кілометр (але: трудодень)

прем’єр-міністр, генерал-майор

віце- президент, міні-футбол

норд-вест, зюйд-зюйд-ост

брат-і-сестра, чар-зілля

б-ка (бібліотека)

радіо- і телеапаратура (але: радіотелеапаратура)

риба-меч

соло-гітара

альма-матер (але: альтер его, аква віте)

Прикладки.

полин-трава (але: трава полин)

воїн-богатир (але: богатир воїн)

жінка-естонка, естонка — жінка

льон-довгунець

турботи-оси

§ 4. Складні числівники та займенники.

1. Разом пишуться:
1. Складні порядкові числівники із другою частиною -сотий, -тисячний, -мільйонний:	десятитисячний, тридцятишестимільйонний, але:27-тисячний.
2. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й подібні пишуться окремо:	п’ять з половиною тисячний, вісім з половиною мільйонний.
3. Заперечні займенники з чкасткою ні:	ніхто, ніщо, нікуди, ніяк.

 

2. Через дефіс пишуться:
1. Цифрові й літерні позначення числівників:	1-й, 12-го, 47-мільйонний, 79-тисячний.
2. Складні займенники з компонентами будь-, небудь-, казна-, хтозна-:	де-небудь, казна-як, будь-хто, хтозна-де, але: будь у кого, казна з ким, хтозна при кому.

Самостійна робота № 3. Складні числівники та займенники.

1. Утворіть і напишіть складні порядкові числівники:
687 000, тридцять шість мільйонів, триста сімдесят два мільярди; 34 тисячний, 156 мільйонний; десять з половиною мільйонів, 7,5 тис., 31 го, 77 тисячний, 24 мільйонний, 12 й.

2. Правильно напишіть слова і словосполучення:
хтозна де, будь який, чий не будь, будь що будь, казна з ким, хтозна при кому, хтозна який, який небудь, будь хто, котрий небудь, будь коли, хто зна для чого, хтозна як.

§ 5. Складні прикметники.

1. Разом пишуться складні прикметники:
1. Утворені від складних іменників, що пишуться разом:	лісостеп – лісостеповий, залізобетон – залізобетонний.
2. Утворені від іменника та прикметника:	Східна Європа – східноєвропейський, мовний стиль – мовностильовий.
3. З другою дієслівною частиною:	волю любити – волелюбний, вагоноремонтний.
!!! Прикметники із другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс:	контрольно-вимірювальний, контрольно-пропускний, вантажно-розвантажувальний
4. В яких перша частина – прислівник, або ж друга - дієприкметник:	вищезгаданий, легкопоранений, але: (трохи) вище згаданий, легкопоранений (іменник)
5. В яких попередні частини лише уточнюють значення останнього компонента:	давньоверхньонімецька мова, лінгвостилістичні особливості.
6. В яких перша частина – числівник, написаний літерами:	шестиденний, семигодинний.

2. Через дефіс пишуться складні прикметнии:
1. Утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс:	екс - чемпіонський,віце-президентський, але: (Москва-ріка) москворіцький.
2. Утворені від двох чи більше прикметників одного ряду а також узвичаєні:	наукові й технічні - науково-технічні, суспільний і політичний - суспільно-політичний, народно-визвольний, підзолисто-болотний.
!!!Словосполуки, утворені від підпорядкованих прикметників, пишуться окремо:	науково обґрунтований, суспільно небезпечний. Пор.: соціально-культурний, соціально орієнтований; аварійно-ремонтний, аварійно небезпечний.
3. В яких перша частина закінчується на -ико, -іко:	історико-культурний, фізико-технічний, хіміко-технологічний,
4. З першою частиною військово-, воєнно-:	військово-морський, воєнно-спортивний, але: військовозобов’язаний, військовополонений.
5. Якщо обидві частини однорідні й з’єднуються сполучним звуком о або е:	м’ясо-молочний, крохмале-патоковий, але:головоногі, грудочеревна порожнина (термін).
6. Які означають колір, смак і їх відтінки (останній компонент передає основний колір, смак, а попередні – їх відтінки):	темно-синьо-зелений, жовтувато-білий, кисло-солодкий, пор.: молочно-білий, біломолочний, жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори).
7. Складні назви проміжних сторін світу:	південно-західний, північно-східний.

Самостійна робота № 3. Складні прикметники.

Завдання І.

Утворіть і правильно напишіть складні прикметники:
залізобетон, лісостеп, Західна Україна, сива борода, Північна Америка, мовний стиль, сільське господарство, машини будувати, дерево обробляти, нижче підписати, трохи вище згадати, вічно зеленіти, важко хворіти; видовжений тупий конічний (предмет), стара слов’янська мова; двадцять років, дві години; генерал-губернатор, Москва-ріка, віце-президент; соціальний культурний, соціальний захищений, суспільний політичний; науковий обґрунтований, суспільний небезпечний; хімічний технологічний, історичний культурний, військовий морський, військовий полонений; крохмаль і патока, м’ясо і молоко; блідий жовтий рожевий, гіркуватий солоний, кислий солодкий, жовтий гарячий, молочний білий, білий молочний. лимонний жовтий, білий сніг; північний схід, південний захід, норд ост.

ІІІ. Правопис прислівників, прийменників, сполучників, часток.

§ 1. Прислівники.

1. Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника:
1. З іменником:	засвітла; влітку, безвісти.
2. З прислівником:	надовго; віднині, навічно.
!!! Окремо пишуться сполучення прийменника з незмінюваними словами у значенні іменників:	до завтра, на ура, на потім, на добраніч. Пор.: За багато років уже звикли. Забагато зібрали людей.
3. З коротким прикметником:	востаннє; віддавна, сповна, допізна.
4. З числівником:	вдвоє; удвічі, надвоє, вдруге, заодно, поодинці.
5. З займенником:	внічию, навіщо, передусім, але: до чого, за віщо, за що (як додатки).
6. Прийменників з будь-якою частиною мови:	в до світа; по за торік, с під лоба, але: з-під лоба.
7. Кількох основ (з прийменником чи без нього):	мимоволі, босоніж, праворуч, насамперед.

2. Окремо пишуться прислівникові словосполуки, утворені сполученням прийменника:
1. З іменником, який зберігає своє лексичне значення:	без відома, без черги, в нагороду, на вибір, на відмінно, ні на гріш.
2. Та двох іменників (числівників, займенників):	день у день, один в один, сам на сам, з боку на бік, слово в слово.
3. З іменником (у значенні прислівника):	таким чином, тим часом, але: тимчасом як.
4. ПО зі збірними числівниками:	по двоє, по семеро.

3. Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені:
1. Прийменником по та прикметниками, займенниками на -ому, -ки:	по-іншому, по-нашому, по-сусідськи, по-господарськи, а також по-латині.
!!! Дефіс ставиться тільки після по- у прикметниках, утворених від прикметників, що пишуться через дефіс:	соціал-демократичний по-соціалдемократичному.
2. Двома прислівниками:	видимо-невидимо, вряди-годи, сяк-так, десь-інде.
3. Повторенням слова або основи зі службовими словами чи без них:	коли-не-коли, просто-на-просто, будь-що-будь, всього-на-всього, ледве-ледве, сам-самісінький.

Зверніть увагу!

Слід розрізняти прислівники й однозвучні сполучення:

Прислівники:	Однозвучні сполучення:
так набагато краще - на багато днів	зробити удень - у день народження
дедалі цікавіше - де далі з’явиться	чималознайшли - чи маловам допомагали
спочатку привітався - з початку зустрічі	щонайбільше шестеро - що найбільше вразило
вивчив напам’ять -скаржиться на пам’ять	назустріч мені - на зустріч зі мною

Зверніть увагу!

Прийменник + числівник:
Разом	Окремо	Через дефіс
вдвоє, надвоє, вдруге, удвічі, заодно, поодинці.	(йти) по двоє, по троє, по шестеро (по + збірний числівник).	(сказати) по-перше, по-друге (по + порядковий числівник).
Повторення основи:
Окремо	Через дефіс
кінець кінцем, один одинцем, сама самотою (наз. відм.+ ор. відм.).	сам - один, сам – самісінький, повік - віків (наз. відм.+ наз. або родов. відм.).
рік у рік, один в один, сам на сам (іменник, числівник чи займенник + прикметник).	всього - на - всього, коли - не - коли (будь-яка інша частина мови + прийменник).
Прийменник + іменник:
Разом	Окремо
вбік, назустріч, вгорі (напрямок).	у бік, на зустріч, в горі (іменник має самостійне значення).

Самостійна робота № 1.

Прислівники та прислівникові сполуки.

Завдання 1.

1. Утворіть складні прислівники: в день, за світло, від нині, на вічно, в останнє; в друге, у двічі, на двоє, в двоє, по одинці, за одно; по за то рік, мимо волі; аби де, ані скільки, ані трохи, де далі, що найдовше, як найбільше, що як найшвидше.

2. Правильно напишіть прислівники і прислівникові сполуки:
день у день, по за вчора, надовго, де-не-де, по всюди, видимо не видимо, рік у рік, по братерськи, тільки що, сам на сам, збоку на бік, в останнє, ні нагріш, устократ, по совісті, на совість,, допобачення, по-бойовому, просто на просто, один в один, на сам перед, обі руч, аби куди, коли не коли, по нашому, по-семеро, що дня, без відома, насміх, на вибір, по-соціал-демократичному, тимчасом як, в нагороду, нажаль, навідмінно.

3. Наведіть приклади вживання вказаних прислівників і прислівникових сполук: забагато — за багато, дедалі — де далі, щоякнайкраще — що як найкраще, убік — у бік, удень — у день, вдруге — в друге, наполовину — на половину.

Завдання 2.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

віднині, вдвоє, внічию (але: за віщо, за що), спідлоба (але: з-під лоба)

праворуч, абикуди, аніскільки

дещо згадав (але: знає де що лежить), чимало зроблено (але: чи мало зроблено?)

без жалю, без черги, на відмінно

день у день, один в один, сам на сам

тим часом (але: тимчасом як)

по двооє

по-нашому, по-сусідськи (по-латині)

по-соціал-демократичному

вряди-годи, всього-на-всього

вдвоє, надвоє, вдруге, удвічі (але: йти по двоє, сказати по-друге)

кінець кінцем, один одинцем, сама самотою (але: сам-один, сам–самісінький)

рік у рік, один в один, сам на сам (але: просто-на-просто)

Прийменники.

Разомпишуться складні прийменники, утворені:
1. Сполученням одного або кількох прийменників із будь-якою частиною мови:	в на слідок; у про довж, на при кінці.
2. З двох простих прийменників:	попід, задля.
Окремо пишуться прийменникові сполуки:	у(в) разі, під кінець, що ж до, відповідно до.
Через дефіс пишуться складні прийменники, що починаються на з, із:	з-за, із-за, з-над, з-перед, з-проміж.

Сполучники.

Разом пишуться складні сполучники, утворені поєднанням повнозначних слів із частками або прийменниками:	мовби, немовби, немовбито, ніби, нібито, неначе, неначебто, тощо, але: То що будемо робити?
Окремо пишуться
1. Складні сполучники з частками би, б, же, ж:	хоч би, коли б, або ж, отже ж., аякже, авжеж.
2. Складені сполучники	при цьому, дарма що, тому що, для того щоб.
Через дефіс пишуться складні сполучники з підсилювальними частками:	тож-то, отож-то, тим-то, тому-то, тільки-но.

Порівняйте:

Разом:	Окремо:
Щоб (аби) вас зацікавити…	Що б вас могло так зацікавити?
Вивчив, проте (однак), не все.	Про те оповідання він ще не знав нічого.
Я теж (також) не бачив.	Я бачив те ж саме.
Тож (тому) і сховали…	То ж був мій рейс!
Не побачив,зате знайшов нові статті.	За те завдання особисто подякували.
Якби (коли б) сприйняли пропозицію …	Як би ви це сприйняли?
Якщо добре спланувати…	Як що, листи приніс!
Здогадався, притому (до того ж) сам.	При тому заводі була й невелика капличка.

Самостійна робота № 2. Прийменники, сполучники.

Завдання І.

1. Правильно напишіть прийменники і прийменникові сполуки: по ряд з, з понад, у по довж, що до, за ради, по між, згідно з, в силу, відповідно до, із під.

2. Утворіть і правильно напишіть складні сполучники: ото ж, ото ж то, те ж, хоч би, а би, тож то, а як же, ні ж, а ні ж, наче, не наче, на че б то, не наче б то, тим то, ад же, от же, адже ж, ні би, ніби то, тому то, тому що, або що, то що, як що, дарма що, в тім, про те, за те, тільки но.

3. Наведіть приклади вживання вказаних слів і словосполучень: щоб — що б, проте — про те, теж — те ж, зате — за те, якби — як би, якщо — як що.

Частки.

1. Разом пишуться частки:
1. -Аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови:	абикуди, аніскільки, дещо, чимало, щоразу, якомога, щоякнайшвидше. Пор.: Хотів зробити щоякнайшвидше. Думав що як найшвидше зробити.
2. -Же, -ж, -би, -б, -то, -що у складі сполучників та часток:	авжеж, атож, щоб, якби, нібито, немовби, неначеб то, але: …ніби то було щось незвичайне.
3. -Ся, -сьу зворотних дієсловах, займенниках, прислівниках:	десь, якось, хтось, дивуватися, але: осьде, онде (крім: …он де ви сховали…)

2. Окремо пишуться частки:
1. Щов сполуках:	дарма що, тільки що, хіба що,