1. Утворіть прикметники: баласт, компост, контраст, форпост, студент, гігант, курсант, тиждень, зап’ястя, кістка, поїзд, честь, щастя, серце, якість, пристрасть.
2. Утворіть дієслова із суфіксом -НУ(ти): брязк, бризк, блиск, писк, плюск, виск, риск.
3. Утворіть давальний відмінок однини: невістка, хустка, пустка, гімнастка, пастка.
Зміни приголосних при їх збігу.
1. Утворіть іменники із суфіксом -ИН(а): донецький,німецький, галицький, полтавський, сумський, черкаський, львівський; пісок, віск.
2. Утворіть прикметники: Лейпциг, Париж, Прага, Запоріжжя, Беліз, Гамбург, Збараж, Кавказ; турок, митець, Дамаск, гірник, ткач, Гринвіч, Прилуки, Збруч, Якутськ, Пінськ, Нью-Йорк; Сиваш, Балхаш, Золотоноша, Палех, Чехія, Гіндукуш; Цюрих, казах; рука,рік, серце, безпека.
3. Утворіть вищий ступінь прикметників та прислівників: дужий, легкий, дорого, вузький, широкий.
4. Утворіть неозначену форму недоконаного виду дієслів (що робити?): пригостити, простити, сповістити, писк, блиск, вереск.
Завдання 2.
Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:
ві дд ати, о бб ити
ви н а — ви нн ий, осі н ь - осі нн ій
письме нн ик, годи нн ик (але: священик)
війсь кк омат, ю нн ат
здоровий — здоров енн ий.
благослов енн ий (але: свячений, хрещений)
невблаг анн ий — невблаг ан ий (але: довгожданий)
зі лл я, ста тт я (але: статей, кутя)
воло сс я, камі нн я
ніч — ні чч ю
лл ю, лл є
ти жд ень — ти жн я — ти жн евий, пої зд — - пої зн ий (але: кі стл явий)
бря зк — бря зн ути — бря зн е, плю ск — плю сн ути (але: ви ск — ви скн ути)
бала ст — бала стн ий, аген т — аген тст во
доне цьк ий — Доне чч ина (але: галицький — Галичина)
луган ськ ий — Луган щ ина, полтав ськ ий — Полтав щ ина
пи ск — пи щ ати — пи щ у, до шк а — до щ анка — до щ аний
приго ст ити — приго щ ати — приго щ аєш (але: приго ст ять)
Лейпци г — лейпци зьк ий, Пари ж — пари зьк ий, боягу з — боягу зьк ий — боягу зтв о
Гринві ч — гринві цьк ий, туро к — туре цьк ий (але: дама ськ ий, баск ськ ий)
Сива ш — сива ськ ий, пта х — пта ськ ий — пта ств о (але: каза хськ ий)
ду ж ий — ду жч ий — ду жч е — ду жч ати (але: ви щ ий, лег ш ий)
§ 3. Правопис слів іншомовного походження.
1. Правопис голосних в іншомовних словах.
| 1.1. И пишетьсяпісляд, т, з, с, ц, ч, ж, р(ДеТиЗ’їСи ЦюЧаШуЖиРу?): | |
| 1. В основах слів (загальні назви) перед приголосними (крім Й): | дизель, цитата, символ,, ритміка, фортисимо, тиран, консиліум, але: місіс. |
| 2. У складних словах з першою частиною ДИ-: | дискусія, дилогія, диктофон, дивіденд. |
| 3. У префіксіАНТИ-: | антивірус, антидот, антикваріат, антибіотик. |
| 4. Післяц у словах з ДЕЦИ-: | дециметр, децимація, децибел, децилітр. |
| 1.2. И пишеться у власних та георгафічних назвах : | |
| 1. У закінченнях -ИДА, -ИКА | Антарктида, Америка, Мексика. |
| 2. Після ж, ч, ш, щ: | Чикаго, Чилі, Алжир, Щецин, але: ДжІбуті, ЧувашІя. |
| 3. У звукосполученні -РИ-перед приголосними: | Гринвіч, Єрихон, Кембридж, Крит, Маврикій, Мадрид, Цюрих. |
| 4. У власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (ДеТи З’їСи ЦюЧаШуЖиРу?): | Андижан, Сибір, Тирана, Сирія, Тиса, Сиракузи, але: Сідней, Сілезія, Сіам, Сімферополь, Тіроль, Фіджі, Тітікака, Тільзіт, Сіхоте-Алінь, Сідзян, тощо. |
| 1.3. И також пишеться: | |
| 1. У деяких власних назвах: | Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Пакистан, Туркменистан. |
| 2. У давнозапозичених словах: | химера, миля, графин, єхидна, імбир, скипидар. |
| 3. У деяких словах: (часто тюркських): | кишлак, кизил, гиря, бакшиш, кумис, кинджал. |
| 4. У словах церковного вжитку: | митрополит, єпископ, християнство, камилавка, мирт. |
1.4. І пишеться:
| 1. Після приголосного перед голосним та Й: | дивізія, клієнт, соціолог, Ріо-Негро, тріумф. |
| 2. У власних назвах між приголосними (крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р): | Гвінея, Кіпр, Партеніт, Візантія, Ліма, Кіншаса, але: Дизель (прізвище) - дизель (двигун). |
| 3. У кінці невідмінюваних власних назв: | Кап-Джубі, Сочі, Луїджі, Джібуті, Торрічеллі. |
| 4. У кінці невідмінюваних загальних назв: | шасі, журі, колібрі, жалюзі, равіолі, візаві. |
| 5. Після б, п, м, ф, г, к, х, л, ну загальних назвах перед приголосним | бінокль, пірога, міраж, фільтр, гільза, кірха, хітон, лімфа, німфа. |
| 6. Після префікса дез-: | дезінтеграція, дезінформація, дезінфекція. |
1.5. Ї пишеться:
| 1. Після голосних (на місці рос. и): | Ізмаїл, Ізраїль, круїз, прозаїк, Гаїті, монотеїзм, Воїнов, але: староіндійський, поінформувати, доісторичний. |
| 2. У кінці власних назв після м’якого приголосного чи голосного: | Гімалаї, Гавайї, Шантійї, де Віньї. |
1.6. Є пишеться:
| 1. На початку слова (є звучить як йе): | єзуїт, єпископ, Єрихон, Єсентуки. |
| 2. Після е, і, й, ь, апострофа: | фойє, феєрія. досьє, фієста, Мейєрхольд, кар’єра. |
| 3. У кінці невідмінюваних слів після м’яких приголосних та апострофа: | кутюр’є, сомельє, Руж’є, Лавуаз’є, канотьє, але: траєкторія. |
1.7. У пишеться:
| У, а не Ю пишеться після Ж, Ш: | журі, жульєн, брошура; парашут, а також парфуми. |
2. Правопис приголосних в іншомовних словах.
2.1.Подвоєння приголосних.
| Приголосні подвоюються: | |
| 1. В іншомовних власних назвах та похідних від них словах: | Голландія - голландець, Ахіллес – ахіллесів, Марокко – марокканський, але:Каміла, Каліста, Інеса, Сара. |
| 2. Якщо є непрефіксальне слово: | революція – контр революція, новація – ін новація, міграція - ім міграція, але: нотація - анотація, конотація. |
| 3. У деяких іменах: | Аполлон, Ганна (Анна), Віссаріон, Геннадій, Алла, Елла, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Жанна. |
| 4. У словах: | алло, брутто, ванна, донна, лляний, мадонна, мокко, мулла, нетто, одіссея, осанна, панна, пенні, ссавець, тонна тощо. |
| !!!Правопис частини слів залежить від їх значення: | Ватт (прізвище) - ват (одиниця виміру); білль (законопроект) - біль (страждання). |
| Приголосні не подвоюються: | |
| 1. В іншомовних загальних назвах: | група, дані, клас, програма, шасі. |
| 2. У деяких іменах: | (укр.): Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Інеса. (рос.): Ипполит, Кирилл, Савва, Филипп, Инесса. |
| 3. Зараз пишуться без подвоєння: | бароко, беладона, бравісимо, гето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато, стакато, фін (фіни). |
2.2. Переклад іншомовних власних назв.
| Правило | Російська мова | Українська мова |
| 1. Прізвища та географічні назви не перекладаються: | Александров, Филиппов, Отрадное, Научный. | Александров, Філіппов, Отрадне, Научний. |
| 2. У прізвищах зберігається закінчення -ой: | Донской, Толстой. | Донськой, Толстой. |
| 3. Закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається через -е: | Доброе, Богатое, Горячее. | Добре, Багате, Гаряче. |
2.3. Уживання голосних при перекладі власних назв.
| Літера | Російська мова | Українська мова | |
| Рос. | Укр. | ||
| Е | Е | ||
| 1. Після приголосних: | Фет, Некрасов, Пенза. | Фет, Некрасов, Пенза. | |
| 2. Після ж, ч, ш, щ, р: | Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель. | Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель |
| Е | Є | ||
| 1. На початку слова: | Ениcей, Егоров, егерь. | Єнісей, Єгоров, єгер. | |
| 2. Після м’якого знака, голосних, та апострофа: | Арсеньево, Гурьев, Ананьев. | Арсеньєво, Гур'єв, Ананьєв. | |
| 3. У корені, якщо російському е відповідає споріднене українське і: | Зверев, Белов, Лебедев. | Звєрєв, Бєлов, але: Лебедєв (лебідь – лебедя). | |
| 4. У суфіксі -єв-, -єєв- після приголосних, крім ж, ц, ч, ш, щ, р: | Сергеев, Лаптев, Андреево, Ботев (болг.). | Сергєєв, Лаптєв, Андрєєво, але: Ботев (болг.). |
| И | И | ||
| 1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: | Тушино, Рощин, Жилкин. | Тушино, Рощин, Жилкін. | |
| 2. В утвореннях від назв, імен, спільних для обох мов: | Синицын, Силаев, Филиппов. | Синицин (синиця), Силаєв (сила), але: Філіппов. | |
| 3. У префіксі прі-: | Пришвин, Привольное. | Пришвін, Привольне. | |
| 4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-, -ович-, -євич-: | Петрик, Йовович, Станюкович. | Петрик, Йовович, Станюкович. |
| И | І | ||
| На початку слова та після приголосних, крім ж, ч, ш, щ: | Иванов, Хибины, Фиджи | Іванов, Хібіни, Фіджі. | |
| И | Ї | ||
| Після голосних, апострофа та м’якого знака: | Воинов, Гурьин, Ананьин. | Воїнов, Гур’їн, Ананьїн. |
| Рос. | Укр. | |||
| Ё | ЙО | На початку слова, складу: | Елкино, Соловьев. | Йолкіно, Соловйов. |
| Ё | ЬО | У середині і на кінці складу: | Алферов, Королев. | Алфьоров, Корольов. |
| Ё | Е | В утвореннях від спільних для обох мов імен: | Артемов, Семенов. | Артемов, Семенов. |
| Ё | О | Під наголосом після ч, щ: | Чечеткин, Борщев. | Чечоткін, Борщов. |
| Э | Е | Завжди: | Эверест, Элиста | Еверест, Еліста. |
| Ы | И | Завжди: | Рыбинск, Черных. | Рибінськ, Черних. |
Самостійна робота № 5. Правопис слів іншомовного походження.
Завдання 1.
1. Правопис голосних в іншомовних словах.
Поставте пропущені голосні: д...зель, конс...ліум, р...тор...ка; д...логія, д...віденд; ант...вірус, ант...біотик; д...цибели; Флор...да, Ваш...нгтон, Ц...нц...наті, Ч...каго; Дж...буті, Чуваш...я; Кембр...дж, Кр...т, Тр...нідад, Пуерто-Р...ко, Гр...нвіч; С...бір, Т...рана, С...ракузи; С...нгапур, С...ам, Т...т...кака, С...хоте-Алінь; Вав...лон, Пак...стан; ск...п...дар, імб...р, єх...дна; башк...р, м...тар, кум...с, м...тропол...т, хр...стиянство; Р...о-Негро, тр...єра; Мальд...ви, К...ншаса; Луїдж..., Джибут..., Сомал...; пенн..., пон..., колібр..., равіол...; дез...нтеграція, дез...нфекція; Альта...р, Лу...зіана, по...нформувати, до...сторичний; Шантій..., де Вінь...;...зуїт,...пископ,...рихон; дось..., круп’...; кутюр’..., Гош’..., парф...мерія, ж..рі, ж...льєн.
2. Правопис приголосних в іншомовних словах.
1. Поставте пропущені голосні: Тор...ічел...і, Ел...ада, Буд...а; гол...андський, Мюл...ер, Андор...а, військ...омат, юн...ат; ін...оваційний, сюр...еалізм, і... раціональний.
2. Перекладіть українською мовою: шасси, еффект, коллектив, шиллинг, спагетти, хобби, группа, комиссия, алло, нетто, брутто, ванна, мадонна, тонна, барокко, стакато; Ипполит, Кирилл, Филипп, Агнесса, Инесса, Анна, Геннадий, Алла, Ізабелла, Жанна.
3. Утворіть прикметники: Марокко, Канни, Яффа, Калькутта, Бонн; Лісабон, Полісся; вина, туман, охорона, істина, кінь.
Поставте, де необхідно, дві літери: лібрет...о, сум...а, пен...і, інтел...ект; мул...а, осан...а, ал...о, пан...о, мок...о, ел...ін; контр...еволюція, ір...еальний, ап...ерцепція; Марок...о, марок...анець, Іван...а, Рус...о, Шіл...ер, Нел...я, Таміл...а, Сав...а, філіп...інський; Ват..., ват..., Максвел..., максве(л).
3. Переклад іншомовних власних назв.
Перекладіть українською мовою: Филиппов; Майский, Усть-Каменогорск, Орехово-Зуево, Николаевский, Научній, Североморск; Броневой, Круговой; Доброе, Счастливое, Приветное.
4. Уживання голосних при перекладі власних назв.
Перекладіть українською мовою: Фет, Кемерово; Реутов, Чебоксары; егерь, Енакиево, Енисей; Арсеньево, Ананьи; Григорьев, Ружье, Арефьев, Звахарьин; Зверев, Белгород, Светлов; Хмелев, Лебедев, Коренев; Сергеев, Лаптев, Тургенев; Муравьев, Елкин; Кортелев, Новоселовка; Федоров, Семенов; Чечеткин, Кузьмичев, Хрущев; Эверест, Эссен; Рыбинск, Крысин; Тушино, Рощин; Пивоваров, Силин, Синицын; Привольное, Приднепровье, Пригожин; Билык, Лифшиц, Катрич; Селигер, Гагарин, Титикака, Фиджи; Марьино, Воинов, Каир, Измаил, Израиль, Луиджи.
Завдання 2.
Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:
Уживання голосних.
С и мпозіум, ди лема, анти дот, деци метр
Африка, Антарктида Чилі, Чикаго (але: Джібуті, Чувашія) Сирія, Сибір, Тирана, Тиса (але: Сідней, СілезІя, Тіроль) Мадрид, Цюрих, Гринвіч, Кембридж Єрусалим, Пакистан
К і пр, Монтев і део (але: Д и зель — д и зель)
Джесс і, Кап-Джуб і
дез і нформація
кру ї з, проза ї к (але: старо і ндійський)
Гімала ї, Гавай ї
Є рихон, є зуїт, фе є рія
Лур’ є, канот ьє (але: тра є кторія)
ж у рі, парф у ми
Уживання приголосних.
Філі пп іни — філі пп інський, Ка нн и - ка нн ський
Ва тт — ва т, Бе сс емер - бе с емер
Апо лл он, Га нн а (Анна),
Іне с а (укр.) — Ине сс а (рос.)
ша с і, комі с ія, да н і, да н ий (але: данник, подання)
раціональний — і рр аціональний, новація – і нн овація (але: нотація — анотація)
то нн а, оді сс ея
баро к о, стака т о
Переклад іншомовних власних назв.
Александров — Александров, Научный — Научний
Октябрьск ое — Октябрьськ е, Отрадн ое — Отрадн е
Донск ой — Донськ ой
Бел яев — Бєл яєв, Сер геев — Сер гєєв, Гур ье в — Гур ’є в, Анан ьє в — Анан ьє в (але: Бот е в — Бот е в)
С е ров — С є ров, Св е тлов — Св є тлов(але: Кам е нєв, Леб е дєв)
Соловь е в — Солов йо в
Алф е ров — Алф ьо ров
Арт е мов — Арт е мов(Артем), Синицын— Синицин (синиця) (але: Филиппов — Філіппов)
Чечеткин — Чеч о ткін, Щелоков - Щ о локов
Ибра и мов — Ибраїмов, Воинов — Воїнов
§ 4. Правопис префіксів
1. Правопис префіксів З, С, ЗІ.
| 1.З → Сперед к, п, т, ф, х (КаФеПТаХ): | сказати, спалахнути, стерти, сфагнум. |
| 2. В усіх інших випадках пишеться префікс з: | зсадити, зжитися, зчепити. |
| 3.ЗІ пишеться, коли корінь слова починається сполученням приголосних: | зі зн атися, зі гр ати, зі гн утися, зі ст авити, але: зігрівати - зогрівати, зітлівати - зотлівати. |
| !!! У префіксах кінцевий дзвінкий не змінюється: | обпалити, розгорнути, відстань, підтримка. |
2. Правопис префіксів ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-.
| 2.1. Префікс ПРЕ- вживається: | |
| 1. Для вираження найвищого ступеня ознаки: | добрий – предобрий; прегарний, превисоко. |
| 2. У словах: | преосвященний, преподобний, престол, презирливий, презирство. |
| 2.2. Префікс ПРИ- вживається: | |
| 1. У дієсловах для позначення приєднання, наближення, частковості дії, іменниках: | йти – прийти; приберегти, привабити, прибрати; прихильник, приїзд. |
| 2. У словах: | пригірок, приярок, прикордонник, прибережний. |
| 2.3. Префікс ПРІ- вживається: | |
| У словах: | прізвище, прізвисько, прірва, прілий, пріор, пріоритет, прісний, пріфікс (тверда ціна). |
§ 5. Правопис суфіксів.
1. Іменникові суфікси.
| 1. -ИР, -ИСТ, -ИЗМ -після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и: | командир, таксист, афоризм, але: п’ятірка, ганчірка. |
| 2. -ІР, -ІСТ, -ІЗМ -після інших приголосних пишеться І: | сапфір, пацифіст, ідеалізм, але: боротьбист, речовизм. |
| 3. -ЇР, -ЇСТ, -їЇЗМ -після голосних пишеться Ї: | конвоїр, ліцеїст, альтруїст, ламаїзм. |
| 4. -ИВ(о) -в іменниках середнього роду, що означають матеріал або продукт праці: | печиво, добриво, вариво, але: марево. |
| 5. -НИК, -ЩИК, -ЧИК -у назвах професій, спеціальностей та інших іменниках: | пожежник, бакенщик; хлопчик, стільчик. |
| 6. -ИК, -ІК, -ЇК -в іншомовних словах и, і, ї пишуться згідно з вимовою: | історик, медик, механік, прозаїк. |
| 7.-ИЧ -у прізвищах, по батькові тощо | Кузьмич, москвич. |
| 8. -ЕН(я), -ЄН(я) -у назвах живих істот серед. роду: | кошеня,левеня, змієня, чаєня, |
| 9. -ИСЬК(о), -ИЩ(е) -у словах з негативним значенням після приголосних: | хлопчисько, дівчисько, голосище, звалище. |
| 10. -ЇСЬК(о), -ЇЩ(е) -після голосних пишеться ї: | гноїсько, побоїще, |
| 11. -ИЧОК, -ИЧК -в іменниках, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц(я): | кошик – кошичок, полиця – поличка, горщик– горщичок, пшениця– пшеничка. |
| 12. В усіх інших випадках уживаються суфікси з е або є (-ечок, -єчок, -ечк, -єчк, -еньк, -єньк): | мішечок, краєчок, копієчка, ніченька, |
| 13. -ИК -у зменшувальних формах: | дворик, вузлик, братик. |
| 14. -ИНН(я) -збірні поняття середнього роду: | павутиння, картоплиння. |
| 15. -ІНН(я) -збірні поняття, утворені від дієслів, які мають в основі и, і: | воскресити – воскресіння, шарудіти - шарудіння, а також: каміння, коріння. |
| 16. -АНН(я), -ЯНН(я) -утворені від дієслів із голосним основи а(я): | сприяти – сприяння, полювати – полювання. |
| 17. -ЕНН(я) -віддієслівні іменники з наголосом на корені: | порушувати – порушення, звертатися – звернення. |
| 18. -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ, -ЄЦЬ, -ІСТЬ, -ТЕЛЬ- після кінцевого приголосного: | скрипаль, красень, переможець, кореєць, ніжність, цінитель. |
| 19. -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК, -ІЛЬНИК, -АЛЬНІСТЬ -після л перед н: | уболівальник, лічильник, геніальність. |
| 20. -ІВК(а), -ЇВК(а) -в іменниках жіночого роду: | ножівка, долівка, покоївка, але: головка (капусти), духовка, підготовка, зарисовка. |
| 21. -ОК –віменниках чол. роду з випадним ота після приголосного з ь: | міст – містка – місток, день – дня – деньок; пень – пенька – пеньок. |
| 22.-АР, -ЯР - у позначеннях професії, роботи: | крамар, лікар, зброяр. |
| 23. -АНИН, -ЯНИН -належність до місця, нації: | кримчанин, харків’янин, горянин. |
| 24. -ОВИЧ, -ЙОВИЧ, -ИЧ, -ІЧ– при творенні чоловічих імен по батькові: | Іван – Іванович, Олексій – Олексійович, Кузьма – Кузьмич, Кузьмович; Ілля - Ілліч, Ілльович; Микола – Миколович, Миколайович. |
| 25. -ІВН(а), -ЇВН(а) -при творенні жіночих імен по батькові: | Іван - Іванівна; Олексій – Олексіївна, Кузьма – Кузьмівна, Ілля – Іллівна. Микола - Миколівна, Миколаївна. |
2. Прикметникові та дієприкметникові суфікси .
| 1. -НН(ий) -у якісних та відносних прикметниках (тверда група): | дивний, дружний (клас), мільйонний, додатний, зворотний. |
| 2. -Н(ій) - у відносн. прикметниках (м’яка група): | городній, житній, хатній, освітній. |
| 3. -Н(ій)- в усіх прикметниках, утворених від іменників та прислівників з основою на ж, ш: | дружній, дорожній, сьогоднішній, торішній, але: потужний. |
| 4. -АНН(ий), -ЕНН(ий), -ЯНН(ий) -для вираження найвищого ступеня ознаки: | нездоланний, незліченний, незрівнянний (неможлива дія); але: нездоланий, незлічений, невблаганий (ще не виконана дія). |
| 5. -ЕНН-пишеться у словах: | благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний, окаянний. |
| 6. -АН(ий), -ЯН(ий), -ЕН(ий) -для вираження позитивного ступеня ознаки: | коханий, печений, полум’яний. |
| 2.1. У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження: | |
| 1. -ИЧН(ий) -з основою на д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: | пластичний, артистичний. |
| 2. -ІЧН(ий) -після решти приголосних: | комічний, органічний. |
| 3. -ЇЧН(ий) -після голосних: | прозаїчний, героїчний. |
| 2.2. У присвійних прикметниках, утворених від іменників 1 відміни: | |
| 1. -ИН -після приголосних (крім й): | Люда – Людин, Коля – Колин,дочка – доччин. |
| 2. -ЇН -після голосних: | Євгенія – Євгеніїн, Надія - Надіїн. |
| !!! Перед суфіксом -ИН- приголосні г, к, х, шк змінюються на ж, ч, ш, щ: | Ольга - Ольжин, г → ж донька - доньчин, к → ч сваха - свашин, х → ш Мелашка - Мелащин шк → щ |
| 2.3. У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин: | |
| 1. -ИН - після приголосних (крім й): | соколиний, бджолиний, качиний, горобиний. |
| 2. -ЇН - після голосних та апострофа: | зміїний, солов’їний, |
| 2.4. Після м’якого та шиплячого у прикметниках з наголосом переважно на основу слова: | |
| 1. -ЕВ(ий) -після м’яких та шиплячих приголосних основи: | вишневий; грушевий, борщевий, овочевий. |
| 2. -ЄВ(ий) -після м’яких н, т або й основи: | миттєвий, значеннєвий, дієвий (рос. действенный), |
| 3. -ОВ(ий)– після твердого пригол. основи: | ясеновий, кварцовий, палацовий, вітровий. |
| 4. -ОВ(ий)- після шиплячих, м’яких або й з наголосом на закінченні: | ключовий, крайовий, вісь – осьовий, стильовий, дійовий (рос. действующий). |
| 2.5. У присвійних прикметниках жіночого і середнього роду, утворених від іменників: | |
| 1. -ОВ-твердої групи: | капітанова (е), директорова (е), Ковальченкова (е). |
| 2. -ЕВ-, -ЄВ-м’якої та мішаної групи: | шахтарева (е), серпнева (е), Гордієва (-єве). |
| 3.-ОВ-, -ІВ-, -ЄВ-, -ЇВ-, -ЕВ-, -ІВ- у присвійних прикметниках можливе чергування суфіксів: | Петрова – Петрів, Василева – Василів, Ілльова – Іллів, Юрієва – Юріїв. |
| 2.6. У прикметниках на позначення певного вияву ознаки: | |
| 1. -УВАТ(ий), -ЮВАТ(ий) -невисокий ступінь ознаки: | довгуватий, твердуватий, синюватий. |
| 2. -ОВИТ(ий) -високий ступінь вияву ознаки: | талановитий, соковитий. |
| 3. -ОВАТ(ий) -з наголосом на осуфікса: | стовбоватий, плисковатий. |
3. Дієслівні суфікси.
| 1. –УВА-, -ЮВА- -у віддієслівних іменниках та дієприкметниках з ненаголошеними суфіксами: | стверджуваний – стверджування, закреслювання - закреслюваний.. |
| 2. -ОВА- -з наголосом на перший голосний суфікса: | здивований, гартований – гартування. |
| 3.-ОВУВА-перший голосний суфікса завжди наголошений: | завойовувати – завойовування, спростовувати – спростовування. |
| 4. -ІР-, -ИР-втрачаються в українській мові у дієсловах іншомовного походження: | (сагитировать - рос.) загітувати - загітований, (информировать – рос.) інформувати – поінформований, але: полірувати, марширувати. |
Самостійна робота № 6.
Правопис префіксів, суфіксів.
Завдання 1.
1. Напишіть правильно слова: сказати, зпалахнути, стерти, садити; приосвященний, пристол, презирливий; превабити, пребрати; призвище, прізвисько, приоритет;
2. Утворіть іменники, що означають збірні поняття: варити, марити, курити; картоплина, павутина, корінь.
3. Утворіть зменшувальну форму іменників однини: вівця, палиця, вулиця, вулик, кошик, мішок, слово, стрічка, вузол, стіл, край, пеньок, двір..
4. Утворіть назви живих істот середнього роду: тигр, лев, кішка,змія, чайка, собака, лебідь, морж, гуска, вовк, свиня, корова, кобила.
5. Перекладіть українською мовою: ножовка, спиртовка, полевка; духовка, зарисовка; головка; маевка.
6. Утворіть присвійні прикметники (чий? чийого?): Коля, Василь, Ігор, Наталка, тітка, Надія, Мелашка, Ольга, донька, сваха, Ахіллес, Олексій, Анастасія, капітан, Коваленко, скрипаль, голуб, змія, соловей, качка.
7. Утворіть прикметники: диво, друг, мільйон, город, жито, освіта; благословити, святити; кохати, пекти; дорога, художник; груша, борщ; мить, значення; ясен, кварц; ключ, вісь.
8. Утворіть чоловічу й жіночу форми по батькові (усі правильні варіанти): Ігор, Ілля, Сава, Кузьма, Микола.
Завдання 2.
Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:
буряк — буряч инн я
ск азати, обп алити
кош ик — кош ичок, палка — пал иц я — пал ичк а
верш ок — верш ечок
вар ив о, пал ив о (але: мар ев о)
кішка — кош ен я, змія - змі єн я
дол івк а, ножівка (але: гол овк а капусти)
Іва н — Іван ович — Іван івна
горо д — город ній, жито - жит ній
художник — худо жній, дорога - доро жній
невблаг анн ий — невбл а г ан ий
Над і я — Наді їн, Ко л я – Кол ин, Олексі й - Олексі їв
Оль г а — Оль ж ин, донь к а — донь ч ин, Мела шк а — Мела щ ин
гру ш а — груш ев ий, бор щ - борщ ев ий
значе нн я — значенн єв ий
кле н — клен ов ий, гро ш і — горш ов ий
скрипаль — скрипал ів — скрипал ев е
ІІ. Правопис складних слів.
§ 1. Загальні правила правопису складних слів.
| 1. Разом пишуться складні слова зі сполучними голосними О, Е, Є: | |
| 1.1. Якщо перша частина - іменник чи займенник: | |
| 1.О – після твердого чи шиплячого: | грушоподібний, мечоносець, звіробій, дощомір, але: кожум’яка, очевидно, овочесховище. |
| 2.Е – після м’якого неподовженого: | сталевар, бурелом, але: конов’язь, коногін, костоправ. |
| 3. Є – після Й чи подовженого м’якого: | бій - боєздатний, край – краєвид, сміття – сміттєзбірник. |
| 4.О,якщо перша частина - займенник: | самооборона, самовчитель. |
| 5. О, якщо перша частина – прикметник твердої групи: | важка атлетика – важкоатлет, чорна слива – чорнослив, Північна Африка – північноафриканський. |
| 6.ЬО, якщо перша частина - прикметник м’якої групи: | середні віки - середньовіччя, сині очі - синьоока, давні греки – давньогрецький. |
| 1.2. Разом пишуться слова без сполучних звуків: | |
| 1. З першою основою на голосний: | всюдихід. кількаразовий. Пор.: нижчезазначені – (трохи) нижче зазначені, (дуже) легко зрозумілий. |
| 2. З першою основою на приголосний: | Новгород,Бориспіль. |
| 3. Абревіатури: | Кабмін, Нацбанк, Міносвіти, машбюро, філфак, ВАК, СНД, ЧАЕС, АТС, але: вуз, неп, дот, загс (і ЗАГС). |
| 4. З першою частиною авіа-, метео-, мікро-, теле-тощо: | телеведучий, авіазавод, кінорежисер, велотрек, макроекономіка, стереозвук. |
| 1.3. З першою частиною на числівники, позначені літерами: | |
| 1. Одно-, дво-, три-, чотири-: | триденний, двомісячний, чотирикутник. |
| 2. Двох-, трьох-, чотирьох-,якщодалі йдутьо, а, і: | двох осьовий, трьох актний, чотирьох амперний. |
| 3. Кількісні числівники: | восьмитижневий, семиразовий, шестиденний, але: 10-річний, 12-годинний, 8-годинний. |
| 4. Сто-, сорока-, дев’яноста-: | сторіччя, сорокагодинний, але: 100-річчя, 40-годинний. |
| 2. Через дефіс пишуться: | |||
| 1. Повторення того самого слова: | робив – робив, тихо – тихо, великий – великий, але: Все, все вони згадали.(повторення слова на початку речення). | ||
| 2. Поєднання синонімічних та антонімічних слів: | зроду - віку, більш – менш, видимо – невидимо, без кінця – краю, вряди – годи, купівля - продаж. | ||
| 3. Близькі за значенням слова, що передають єдине поняття: | брати – сестри (рідня), батько - мати (батьки), щастя - доля (талан). | ||
| 4. Однокорінні слова: | з діда - прадіда, повіки – вік, один – єдиний, сам-самісінький. | ||
| !!! Два однакові іменники, числівники чи займенники, один з яких має форму називного відмінка, а другий орудного, пишуться окремо: | Наз. відм.Ор. відм. кінець кінцем сама самотою але: сам - самісінький. | ||
| 5. Поєднання слів, що означають приблизність: | не сьогодні – завтра, рік – другий, година – дві, але: 5-6 днів, 2-3 роки. | ||
| 6. Літерні абревіатури з належними до них цифровими позначеннями: | ВАЗ – 2109, Боїнг – 747, МІГ - 33, ГАЗ - 66, а також: 7-Б клас, група РН -23. | ||
| 7. Терміни, до складу яких входять літери алфавіту: | П - подібний, альфа - промені, але: дельтаплан, бетатрон (план, трон - самостійно не вживаються). | ||
| 8. Літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс: | с. – д. – соціал-демократичний, с.- г. – сільськогосподарський, але: с. г. – сільське господарство; контрольна робота – к. р. (скорочення словосполук пишуться без дефісів). | ||
| 9. Вигуки та звуконаслідування: | ого-го, ге-е-е-ей, т-а-а-ак, да-ва-а-а-ай швидше | ||
Самостійна робота №1.
Правопис складних слів.
Завдання 1.
1. Утворіть складні іменники:
дощ міряти, овочі сховати; сталь варити; сам палити, сам оборона; Борис поле, Уж город.
2. Утворіть складноскорочені слова: медичний університет, Кабінет Міністрів, Українська кооперативна спілка; мікроскопічні прилади, стереоскопічний звук.
3. Утворіть складні прикметники: праця здатний, воля любити; бій здатний; Східна Україна, Північна Африка, важка атлетика; давні греки, нижній Дніпро; нижче підписаний, вище згаданий; два тижні, чотири кути; три акти, дві октави; шість днів, десять годин; вісім балів, тридцять процентів; дев’яносто літ, сорок градусів, 40 градусів.
4. Правильно напишіть слова: видимо невидимо, без кінці краю, вряди годи; хліб сіль (їжа); повіки вік, сам самісінький, один єдиний; чин чином, одним одна; не сьогодні завтра, рік другий; СУ 25, 9 а клас, група РВ 51, Боїнг 747; бета розпад, Т подібний, гама глобулін; альфа трон, дельта план.
5. Утворіть літерні скорочення: соціал-демократ, сільськогосподарський, контрольна робота; бібліотека, університет.
Завдання 2.
Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:
зубр о бізон, земл е трус (але: кон о в’язь), житт є дайний
сам о вчитель, чорн о зем, середн ьо віччя
нижчезазначені (але: трохи нижче зазначені)
Нацбанк, АТС (але: вуз, загс і ЗАГС)
авіа завод, метео спостереження
триярусний, двох о сьовий
семи разовий (але: 10-річний), сто річчя (але: 100-річчя)
все-все (але: Все, все вони згадали.)
зроду-віку, з діда-прадіда
батько-мати (батьки)
кінець кінцем, сама самотою (але: сам — самісінький)
день-другий (але: 5 – 6 днів)
МІГ-33, 7-Б клас
Т-подібний, альфа-промені (але: дельтаплан)
с.-г. — сільськогосподарський (але: с.г. — сільське господарство)
§ 2. Складні іменники.
| 1. Разом пишуться складні іменники, утворені від основ: | |
| 1. Слова та дієслівної основи: | ліс сплавляти –лісосплав,вода ганяти – водогін. |
| 2. Прикметника та іменника: | чорна земля - чорнозем, біле поле – Білопілля. |
| 3. Іменника та іменника: | лісостеп; носоріг, а також велотрек, автопарк. |
| 4. Наказової форми дієслова та іменника: | перекотиполе, зірвиголова, Убийвовк (прізвище). |
| 5. Частками пів-, напів-, полу- та іменником: | півлимона, півогірка, півгодини, напівавтомат, полукіпок. |
| !!! ПІВ- з власними назвами - через дефіс): | пів-Києва, пів-Америки, пів-Ріо-де-Жанейро. |
| 6. З трьох і більше основ: | термогідродинаміка, теплогідроелектростанції. |
| 2. Через дефіс пишуться: | |
| 1. Протилежні за змістом поняття: | імпорт-еспорт, дебет-кредит. |
| 2. Спеціальність, професію: | режисер-постановник, інженер-електрик. |
| 3. Позначення казкових персонажів: | Лисичка-Сестричка, Дід Мороз, Баба Яга, але: баба-яга. дід-мороз (як загальні назви). |
| 4. Іменники, у яких перше слово вказує на особливість чи прикмету предмета, явища, названого другим словом: | стоп-кран, компакт-диск, експрес-лабораторія. |
| 5. Складні одиниці виміру: | тонно-кілометр, людино-день, але: трудодень. |
| 6. Державні посади, учені, військові, наукові звання: | прем’єр-міністр, генерал-лейтенант, контр-адмірал, лорд-канцлер, член-кореспондент, |
| 7. Іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: | віце-прем’єр-міністр, екс-чемпіон, лейб-гусар, міні-футбол, обер-лейтенант. |
| 8. Іншомовні назви проміжних сторін світу: | норд-вест, зюйд-зюйд-ост, зійд-вест. |
| 9. Назви деяких рослин: | Іван-та-Мар’я, чар-зілля, мати–й-мачуха, |
| 10. Скорочення іменників: | вид-во (видавництво), б-ка (бібліотека). |
| 11. Перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), якщо далі йде слово з такою ж другою частиною: | кулько- і роликопідшипники, макро- і мікроекономіка, але: телерадіоапаратура, автомотокрос. |
| 12 Назви істот, комах, мікробів: | бактерія-донор, риба - меч, заєць-русак. |
| 13. Назви нот, голосів, музичних інструментів: | мі-мажор, ля-мінор, мецо-сопрано, соло - гітара, соль-дієз, ре-бемоль. |
| 14. Запозичення з інших мов: | де-факто, де-юре, альма-матер, ва-банк, ін-фоліо, мас-медіа, рок-н-рол, тет-а-тет, пі-ар, але: альтер еґо, аква віте, табула раса, персона нон ґрата. |
Прикладки.
| Прикладки пишуться через дефіс, якщо: | |
| 1. Прикладкою виступає родова назва: | Ведмідь-гора, полин-трава, але.: гора Ведмідь, трава полин. |
| 2. Узгоджуваний іменник - прикладкою в постпозиції: | воїн -богатир, дівчина-красуня, але.: богатир воїн, веселка дівчина. |
| 3. Іменник і прикладка міняються місцями: | учитель-математик, математик-учитель. |
| 4. Означуваний іменник – родове поняття, а узгоджуваний - видове: | жук-короїд, льон-довгунець, орел-бородач, льотчик-винищувач. |
| 5. Прикладки мають порівняльно-метафоричний характер: | море-дзеркало, дорога-стрічка, гори-хмари. |
Самостійна робота № 2. Складні іменники, прикладки.
Завдання 1.
1. Утворіть складні іменники:
вертіти+літати, вода+ганяти; біла+кров, чорне+поле; ліс+степ, ніс+ріг; пройди+світ, зірви+голова; пів+огірок, пів+лимон, напів+сон, пів+миска, пів+Африка, пів+яблуко, пів+Лондон; тепло+гідро+ електро+станції, світло+звуко+панорама.
2. Правильно напишіть іменники:
імпорт експорт, дебет кредит; інженер будівельник, режисер постановник; Зайчик Побігайчик, івани покивани; ракета носій, експрес лабораторія; людино день, тонно кілометр, трудо день;контр адмірал, генерал губернатор, член кореспондент, генерал полковник; віце прем’єр міністр, екс президент, міні футбол; норд ост, норд норд вест; мати й мачуха (рослина), Іван та Мар’я (рослина);кулько і ролико підшипники, аудіо відео техніка; риба молот, заєць русак; ре мажор, ритм гітара; де факто, ва банк, мас медіа, рок н рол; персона нон грата, табула раса.
Прикладки.
Поставте, де необхідно, дефіси: Ведмідь гора, ріка Москва, гора Говерла; дівчина краса, дід вусань; лікар терапевт, терапевт лікар; жук короїд, орел бородач; море дзеркало, гори хмари.
Завдання 2.
Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:
ліс о сплав, чорн о зем, верб о ліз
зірви голова, перекоти поле
пів лимона, півзміни, пів’ящика
напівавтомат, полукіпок (але: пів-Києва)
термогідродинаміка, телерадіоапаратура
купівля — продаж
інженер — електрик
Лисичка -Сестричка, Дід Мороз (але: баба-яга, дід-мороз)
стоп-кран, блок-система, компакт-диск
кіловат-ампер-година, тонно-кілометр (але: трудодень)
прем’єр-міністр, генерал-майор
віце- президент, міні-футбол
норд-вест, зюйд-зюйд-ост
брат-і-сестра, чар-зілля
б-ка (бібліотека)
радіо- і телеапаратура (але: радіотелеапаратура)
риба-меч
соло-гітара
альма-матер (але: альтер его, аква віте)
Прикладки.
полин-трава (але: трава полин)
воїн-богатир (але: богатир воїн)
жінка-естонка, естонка — жінка
льон-довгунець
турботи-оси
§ 4. Складні числівники та займенники.
| 1. Разом пишуться: | |
| 1. Складні порядкові числівники із другою частиною -сотий, -тисячний, -мільйонний: | десятитисячний, тридцятишестимільйонний, але:27-тисячний. |
| 2. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й подібні пишуться окремо: | п’ять з половиною тисячний, вісім з половиною мільйонний. |
| 3. Заперечні займенники з чкасткою ні: | ніхто, ніщо, нікуди, ніяк. |
| 2. Через дефіс пишуться: | |
| 1. Цифрові й літерні позначення числівників: | 1-й, 12-го, 47-мільйонний, 79-тисячний. |
| 2. Складні займенники з компонентами будь-, небудь-, казна-, хтозна-: | де-небудь, казна-як, будь-хто, хтозна-де, але: будь у кого, казна з ким, хтозна при кому. |
Самостійна робота № 3. Складні числівники та займенники.
1. Утворіть і напишіть складні порядкові числівники:
687 000, тридцять шість мільйонів, триста сімдесят два мільярди; 34 тисячний, 156 мільйонний; десять з половиною мільйонів, 7,5 тис., 31 го, 77 тисячний, 24 мільйонний, 12 й.
2. Правильно напишіть слова і словосполучення:
хтозна де, будь який, чий не будь, будь що будь, казна з ким, хтозна при кому, хтозна який, який небудь, будь хто, котрий небудь, будь коли, хто зна для чого, хтозна як.
§ 5. Складні прикметники.
| 1. Разом пишуться складні прикметники: | |
| 1. Утворені від складних іменників, що пишуться разом: | лісостеп – лісостеповий, залізобетон – залізобетонний. |
| 2. Утворені від іменника та прикметника: | Східна Європа – східноєвропейський, мовний стиль – мовностильовий. |
| 3. З другою дієслівною частиною: | волю любити – волелюбний, вагоноремонтний. |
| !!! Прикметники із другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: | контрольно-вимірювальний, контрольно-пропускний, вантажно-розвантажувальний |
| 4. В яких перша частина – прислівник, або ж друга - дієприкметник: | вищезгаданий, легкопоранений, але: (трохи) вище згаданий, легкопоранений (іменник) |
| 5. В яких попередні частини лише уточнюють значення останнього компонента: | давньоверхньонімецька мова, лінгвостилістичні особливості. |
| 6. В яких перша частина – числівник, написаний літерами: | шестиденний, семигодинний. |
| 2. Через дефіс пишуться складні прикметнии: | |
| 1. Утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: | екс - чемпіонський,віце-президентський, але: (Москва-ріка) москворіцький. |
| 2. Утворені від двох чи більше прикметників одного ряду а також узвичаєні: | наукові й технічні - науково-технічні, суспільний і політичний - суспільно-політичний, народно-визвольний, підзолисто-болотний. |
| !!!Словосполуки, утворені від підпорядкованих прикметників, пишуться окремо: | науково обґрунтований, суспільно небезпечний. Пор.: соціально-культурний, соціально орієнтований; аварійно-ремонтний, аварійно небезпечний. |
| 3. В яких перша частина закінчується на -ико, -іко: | історико-культурний, фізико-технічний, хіміко-технологічний, |
| 4. З першою частиною військово-, воєнно-: | військово-морський, воєнно-спортивний, але: військовозобов’язаний, військовополонений. |
| 5. Якщо обидві частини однорідні й з’єднуються сполучним звуком о або е: | м’ясо-молочний, крохмале-патоковий, але:головоногі, грудочеревна порожнина (термін). |
| 6. Які означають колір, смак і їх відтінки (останній компонент передає основний колір, смак, а попередні – їх відтінки): | темно-синьо-зелений, жовтувато-білий, кисло-солодкий, пор.: молочно-білий, біломолочний, жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори). |
| 7. Складні назви проміжних сторін світу: | південно-західний, північно-східний. |
Самостійна робота № 3. Складні прикметники.
Завдання І.
Утворіть і правильно напишіть складні прикметники:
залізобетон, лісостеп, Західна Україна, сива борода, Північна Америка, мовний стиль, сільське господарство, машини будувати, дерево обробляти, нижче підписати, трохи вище згадати, вічно зеленіти, важко хворіти; видовжений тупий конічний (предмет), стара слов’янська мова; двадцять років, дві години; генерал-губернатор, Москва-ріка, віце-президент; соціальний культурний, соціальний захищений, суспільний політичний; науковий обґрунтований, суспільний небезпечний; хімічний технологічний, історичний культурний, військовий морський, військовий полонений; крохмаль і патока, м’ясо і молоко; блідий жовтий рожевий, гіркуватий солоний, кислий солодкий, жовтий гарячий, молочний білий, білий молочний. лимонний жовтий, білий сніг; північний схід, південний захід, норд ост.
ІІІ. Правопис прислівників, прийменників, сполучників, часток.
§ 1. Прислівники.
| 1. Разом пишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника: | |
| 1. З іменником: | засвітла; влітку, безвісти. |
| 2. З прислівником: | надовго; віднині, навічно. |
| !!! Окремо пишуться сполучення прийменника з незмінюваними словами у значенні іменників: | до завтра, на ура, на потім, на добраніч. Пор.: За багато років уже звикли. Забагато зібрали людей. |
| 3. З коротким прикметником: | востаннє; віддавна, сповна, допізна. |
| 4. З числівником: | вдвоє; удвічі, надвоє, вдруге, заодно, поодинці. |
| 5. З займенником: | внічию, навіщо, передусім, але: до чого, за віщо, за що (як додатки). |
| 6. Прийменників з будь-якою частиною мови: | в до світа; по за торік, с під лоба, але: з-під лоба. |
| 7. Кількох основ (з прийменником чи без нього): | мимоволі, босоніж, праворуч, насамперед. |
| 2. Окремо пишуться прислівникові словосполуки, утворені сполученням прийменника: | |
| 1. З іменником, який зберігає своє лексичне значення: | без відома, без черги, в нагороду, на вибір, на відмінно, ні на гріш. |
| 2. Та двох іменників (числівників, займенників): | день у день, один в один, сам на сам, з боку на бік, слово в слово. |
| 3. З іменником (у значенні прислівника): | таким чином, тим часом, але: тимчасом як. |
| 4. ПО зі збірними числівниками: | по двоє, по семеро. |
| 3. Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені: | ||
| 1. Прийменником по та прикметниками, займенниками на -ому, -ки: | по-іншому, по-нашому, по-сусідськи, по-господарськи, а також по-латині. | |
| !!! Дефіс ставиться тільки після по- у прикметниках, утворених від прикметників, що пишуться через дефіс: | соціал-демократичний по-соціалдемократичному. | |
| 2. Двома прислівниками: | видимо-невидимо, вряди-годи, сяк-так, десь-інде. | |
| 3. Повторенням слова або основи зі службовими словами чи без них: | коли-не-коли, просто-на-просто, будь-що-будь, всього-на-всього, ледве-ледве, сам-самісінький. | |
Зверніть увагу!
Слід розрізняти прислівники й однозвучні сполучення:
| Прислівники: | Однозвучні сполучення: |
| так набагато краще - на багато днів | зробити удень - у день народження |
| дедалі цікавіше - де далі з’явиться | чималознайшли - чи маловам допомагали |
| спочатку привітався - з початку зустрічі | щонайбільше шестеро - що найбільше вразило |
| вивчив напам’ять -скаржиться на пам’ять | назустріч мені - на зустріч зі мною |
Зверніть увагу!
| Прийменник + числівник: | ||||
| Разом | Окремо | Через дефіс | ||
| вдвоє, надвоє, вдруге, удвічі, заодно, поодинці. | (йти) по двоє, по троє, по шестеро (по + збірний числівник). | (сказати) по-перше, по-друге (по + порядковий числівник). | ||
| Повторення основи: | ||||
| Окремо | Через дефіс | |||
| кінець кінцем, один одинцем, сама самотою (наз. відм.+ ор. відм.). | сам - один, сам – самісінький, повік - віків (наз. відм.+ наз. або родов. відм.). | |||
| рік у рік, один в один, сам на сам (іменник, числівник чи займенник + прикметник). | всього - на - всього, коли - не - коли (будь-яка інша частина мови + прийменник). | |||
| Прийменник + іменник: | ||||
| Разом | Окремо | |||
| вбік, назустріч, вгорі (напрямок). | у бік, на зустріч, в горі (іменник має самостійне значення). | |||
Самостійна робота № 1.
Прислівники та прислівникові сполуки.
Завдання 1.
1. Утворіть складні прислівники: в день, за світло, від нині, на вічно, в останнє; в друге, у двічі, на двоє, в двоє, по одинці, за одно; по за то рік, мимо волі; аби де, ані скільки, ані трохи, де далі, що найдовше, як найбільше, що як найшвидше.
2. Правильно напишіть прислівники і прислівникові сполуки:
день у день, по за вчора, надовго, де-не-де, по всюди, видимо не видимо, рік у рік, по братерськи, тільки що, сам на сам, збоку на бік, в останнє, ні нагріш, устократ, по совісті, на совість,, допобачення, по-бойовому, просто на просто, один в один, на сам перед, обі руч, аби куди, коли не коли, по нашому, по-семеро, що дня, без відома, насміх, на вибір, по-соціал-демократичному, тимчасом як, в нагороду, нажаль, навідмінно.
3. Наведіть приклади вживання вказаних прислівників і прислівникових сполук: забагато — за багато, дедалі — де далі, щоякнайкраще — що як найкраще, убік — у бік, удень — у день, вдруге — в друге, наполовину — на половину.
Завдання 2.
Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:
віднині, вдвоє, внічию (але: за віщо, за що), спідлоба (але: з-під лоба)
праворуч, абикуди, аніскільки
дещо згадав (але: знає де що лежить), чимало зроблено (але: чи мало зроблено?)
без жалю, без черги, на відмінно
день у день, один в один, сам на сам
тим часом (але: тимчасом як)
по двооє
по-нашому, по-сусідськи (по-латині)
по-соціал-демократичному
вряди-годи, всього-на-всього
вдвоє, надвоє, вдруге, удвічі (але: йти по двоє, сказати по-друге)
кінець кінцем, один одинцем, сама самотою (але: сам-один, сам–самісінький)
рік у рік, один в один, сам на сам (але: просто-на-просто)
Прийменники.
| Разомпишуться складні прийменники, утворені: | |
| 1. Сполученням одного або кількох прийменників із будь-якою частиною мови: | в на слідок; у про довж, на при кінці. |
| 2. З двох простих прийменників: | попід, задля. |
| Окремо пишуться прийменникові сполуки: | у(в) разі, під кінець, що ж до, відповідно до. |
| Через дефіс пишуться складні прийменники, що починаються на з, із: | з-за, із-за, з-над, з-перед, з-проміж. |
Сполучники.
| Разом пишуться складні сполучники, утворені поєднанням повнозначних слів із частками або прийменниками: | мовби, немовби, немовбито, ніби, нібито, неначе, неначебто, тощо, але: То що будемо робити? |
| Окремо пишуться | |
| 1. Складні сполучники з частками би, б, же, ж: | хоч би, коли б, або ж, отже ж., аякже, авжеж. |
| 2. Складені сполучники | при цьому, дарма що, тому що, для того щоб. |
| Через дефіс пишуться складні сполучники з підсилювальними частками: | тож-то, отож-то, тим-то, тому-то, тільки-но. |
Порівняйте:
| Разом: | Окремо: |
| Щоб (аби) вас зацікавити… | Що б вас могло так зацікавити? |
| Вивчив, проте (однак), не все. | Про те оповідання він ще не знав нічого. |
| Я теж (також) не бачив. | Я бачив те ж саме. |
| Тож (тому) і сховали… | То ж був мій рейс! |
| Не побачив,зате знайшов нові статті. | За те завдання особисто подякували. |
| Якби (коли б) сприйняли пропозицію … | Як би ви це сприйняли? |
| Якщо добре спланувати… | Як що, листи приніс! |
| Здогадався, притому (до того ж) сам. | При тому заводі була й невелика капличка. |
Самостійна робота № 2. Прийменники, сполучники.
Завдання І.
1. Правильно напишіть прийменники і прийменникові сполуки: по ряд з, з понад, у по довж, що до, за ради, по між, згідно з, в силу, відповідно до, із під.
2. Утворіть і правильно напишіть складні сполучники: ото ж, ото ж то, те ж, хоч би, а би, тож то, а як же, ні ж, а ні ж, наче, не наче, на че б то, не наче б то, тим то, ад же, от же, адже ж, ні би, ніби то, тому то, тому що, або що, то що, як що, дарма що, в тім, про те, за те, тільки но.
3. Наведіть приклади вживання вказаних слів і словосполучень: щоб — що б, проте — про те, теж — те ж, зате — за те, якби — як би, якщо — як що.
Частки.
| 1. Разом пишуться частки: | |
| 1. -Аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: | абикуди, аніскільки, дещо, чимало, щоразу, якомога, щоякнайшвидше. Пор.: Хотів зробити щоякнайшвидше. Думав що як найшвидше зробити. |
| 2. -Же, -ж, -би, -б, -то, -що у складі сполучників та часток: | авжеж, атож, щоб, якби, нібито, немовби, неначеб то, але: …ніби то було щось незвичайне. |
| 3. -Ся, -сьу зворотних дієсловах, займенниках, прислівниках: | десь, якось, хтось, дивуватися, але: осьде, онде (крім: …он де ви сховали…) |
| 2. Окремо пишуться частки: | |
| 1. Щов сполуках: | дарма що, тільки що, хіба що, |
