Змістовний модуль 2. «Художня та матеріальна культура Передньої Азії».
Теми доповідей:
1. Історична періодизація та соціально – економічні чинники впливу на розвиток художньої культури Передньої Азії.
2. Людина та релігійні вірування у передньоазійській художній традиції.
3. Шумеро – аккадське ідеографічно-ребусне письмо (клинопис) і література.
4. Шумеро – аккадська архітектура: храмобудівництво (зіккурати); перші архітектурні форми (куполи, арки, капітелі, звідна стеля).
5. Шумеро – аккадський живопис (звіриний стиль) та пластика (мармурові статуетки, бронзова скульптура).
6. Ассирійське мистецтво: пластика та живопис (жанрові сцени царського побуту, звіриний стиль); скульптурні рельєфи; особливості архітектури (валюти).
7. Художня культура Персії: палацобудівництво, скульптурні барельєфи, інкрустація, фресковий живопис.
8. Декоративно – прикладне мистецтво народів Передньої Азії.
Увага! Регламент доповіді – 7-10 хв
Визначити та записати терміни до зошита з практичних занять:
Адорант ,акведук, арка, волюти, геми, гліптика, зікурат, інвеститура, інкрустація, інталія, камея, капітель, ортостат, патесі, пандуси, шеду. (16 слів)
1. Адорант (лат. «захоплюється, що молиться») — у Стародавній Месопотамії фігурка людини, яку виготовляли з м'яких порід каменю, а пізніше — глини, що встановлювалася в храмі для того, щоб молитися за людину, яка його поставила.
Статуя адорантів представляла собою людину, що сидить або стоїть молиться зі складеними на грудях руками. Обличчя, зазвичай, виконувалася ретельніше, ніж тулуб, хоча і мало відповідати певним умовностям, що позбавляло скульптури індивідуальних рис.
На плечі адорантів, зазвичай, був вибитий напис, що повідомляє, хто був його власником. Відомі знахідки, коли перший напис було стерто та пізніше замінено іншим.
2. Акведу́к (лат. aquaeductus — водогін) — споруда для подачі води до населених пунктів або зрошувальних полів з вищого місця, у вузькому сенсі — міст чи естакада з водоводом (трубою чи каналом) для переведення трубопроводів або каналів через балки, річки та дороги.
3. А́рка (синоніми — лук, склепіння[1]) (лат. arcus — дуга) — криволінійне перекриття прорізу в стіні або простору між двома опорами (стовпами, колонами, пілонами), що передає на основу не тільки навантаження, а й розпір.
4. Волюта (синоніми — завиванець, кочільце) (лат. voluta, грец. κάλχη) — архітектурний мотив у формі спіралеподібногозавитка з кружком («оком») у центрі, складова частина іонічної капітелі, входить також у композицію коринфської і композитної капітелей. Форму волюти іноді мають архітектурні деталі, що слугують для зв'язку частин будівлі, а також консолі карнизів, обрамлення порталів, дверей, вікон.
5. Геми, Ґеми (рос. геммы, англ. gems, нім. Edelstein m) — дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь з вирізьбленим опуклим (камея) чи заглибленим (інталія) зображенням, що використовувався як печатка, амулет, прикраса тощо.
6. Глі́птика (від грецького glypho — вирізати; рос. глиптика, англ. glyptois, нім. Glyptik f) — мистецтво різьблення на кольорових і дорогоцінних каменях, геммах. Одне з найдавніших мистецтв. Майстерністю різьблення вражають вже єгипетські, шумерські, вавилонські, ассірійські геми.
7. Зікура́т (також зікурат) (від аккадського ziqqurrat — вершина, зокрема вершина гори) — східчаста культова споруда в стародавньому Межиріччі. Такі споруди, датовані від 2235 до 1520-х рр. до н.е.[1], були типовими для вавилонської, еламської, ассирійської та шумерської культур.
8. Інвеститура –невисокий об’ємний рельєф, який відображає сцену отримання царем знаків влади від бога сонця Шамаша (верхня частина стели Хаммурапі).
9. Інкруста́ція (лат. incrustatio — букв. «покриття корою») — техніка виконання творів декоративно-прикладного мистецтва, оздоблення виробів, інтер'єрів, фасадів будівель різнокольоровими шматочками твердих матеріалів (дерева, металу, мармуру, слонової кістки, перлами та інш.).
10. Інта́лія (від італ. intaglio «різьблення») — різьблений камінь із зображенням у вигляді заглибленого рельєфу.
Інталія з'явилась у 4-му тисячолітті до н. е. в країнах Стародавнього Сходу, і особливого поширення набула за часів античності.
11. Каме́я — вирізьблене з каменю рельєфне зображення.На камеях найчастіше зображали богів, відомих осіб. Найпоширенішими каменями для вирізання камей були напівдорогоцінні: онікс, агат, сердолік.
12. Капіте́ль — верхня частина колони, що бере на себе навантаження від горизонтальних балок перекриття.
13. Ортостат — (орфостат) (грец. прямо поставлений) Вертикальна плита у нижній частині стіни з рельєфним зображенням, призначена для посилення кам’яної або змішаної конструкції. Іноді О. розміщувались з обох боків стіни, надаючи конструкції ще більшої міцності.
14. Патесі - У Давньому Шумері термін «патесі» (або «енсі»), ймовірно, застосовували до правителя міста-держави, що визнавав над собою панування якого-небудь іншого політичного центру.
15. Пандус - похила площадка, яка замінює сходи.
16. Ше́ду (аккадською мовою), ламма́су, ла́ма (шумерською мовою) — в шумеро-аккадській міфології добра богиня-захисниця і покровителька кожної живої істоти, що виражає її індивідуальність. На малюнках зображували у вигляді тварини — окриленим левом або биком. Або – бог – охоронець із тілом бика і крилами орла та головою людини з портретними рисами царя Саргона ІІ.
