Організація операційної діяльності в банках України

 

 

Операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку, проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

 

Організація операційної діяльності передбачає наявність документованих операційних процедур (правил) за всіма операціями, що здійснюються банками відповідно до законодавства України.

 

Операційні процедури щодо кожної операції мають базуватися на таких принципах, як наявність дозволу, запису, контролю, і обов'язково включати такі складові:

опис операції;

розподіл повноважень між виконавцями операції;

установлення відповідальності осіб, які її здійснюють;

документування інформації за операцією;

заходи внутрішнього контролю за проведенням операції та інші складові, визначені банком і передбачені у внутрішньому положенні.

 

Відповідно до інструкції про організацію операційної діяльності в банках України, що затверджена постановою Правління НБУ від 18.06.2003 № 254, операційна діяльність банку має бути організована таким чином, щоб забезпечити:

- розподіл обов'язків та повноважень щодо здійснення операцій;

- належне документування всіх операцій;

- своєчасне, повне та достовірне відображення операцій у регістрах бухгалтерського обліку;

- накопичення та надання докладної інформації за кожною операцією з обов'язковим зазначенням даних про її учасників, з визначенням балансових і позабалансових вимог та зобов'язань, можливих змін за цими операціями, сум нарахованих, отриманих або сплачених доходів та витрат, а також інших параметрів, що забезпечують складання звітності банку;

- захист активів банку від потенційних збитків та контроль за їх якістю;

- установлення лімітів на здійснення окремих операцій;

- визначення наявних та можливих операційних ризиків і управління ними;

- адекватну систему внутрішнього контролю;

- надання внутрішніх інструкцій (розпоряджень) щодо здійснення платежів;

- зберігання інформації про всі операції банку;

- конфіденційність інформації про кожну операцію та її контрагентів.

 

 

Операції банку здійснюються протягом операційного дня, який складається з операційного часу та часу завершення технологічного оброблення облікової інформації з обов'язковим формуванням оборотно-сальдового балансу, регістрів аналітичного обліку та інших регістрів за операціями, що здійснюються з використанням відповідного програмного забезпечення.

 

 

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

 

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (не паперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства (банку), що склало документ;

- зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру;

- посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

 

До обов'язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (крім перелічених вище), також належать:

- назва одержувача коштів;

- сума операції (цифрами та словами). Сума операції може бути відображена лише цифрами, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку;

- номери рахунків;

- назва банку (одержувача та платника коштів).

 

Первинні документи залежно від виду операції можуть включати, крім обов'язкових, додаткові реквізити, що визначаються банками самостійно.

 

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.