Складові процесу навчання
| Діяльність учителя (навчання) • виклад змісту навчального матеріалу • керівництво діяльністю учнів • розвиток пізнавальних здібностей та інтересів • формування світогляду учнів • формування навичок і культури праці учнів • оцінка знань, умінь і навичок учнів | Діяльність учнів (учіння) • споглядальна (сприйняття, обдумування, розуміння) • відтворювальна (повторення, закріплення навчального матеріалу) • творча (застосування знань на практиці) |
| Знання, вміння, навички, світогляд, свідомість, поведінка, почуття, прийоми інтелектуальної праці | |
| Зміст навчального матеріалу • факти • поняття • теорії • правила • закономірності • принципи | Засоби навчання • наочні посібники • підручники і навчальні посібники • книги • словники • довідники • технічні засоби навчання • комп’ютери • спеціальне навчальне обладнання |
Вивчити і перетворити на конспект -абракадабру
Аналіз уроку вчителя
План аналізу уроку
1. Тип і структура уроку.
Який тип уроку обрано? Доцільність вибору з точки зору теми в цілому і дидактичної мети уроку. Місце уроку в системі занять за темою. Зв'язок уроку з попередніми, як він здійснюється?
Чи відповідає структура уроку обраному типу? Послідовність окремих етапів.
2. Організація окремих складових структури уроку: Перевірка стану виконання учнями домашнього завдання:
• з'ясування рівня усвідомлення виконання домашнього завдання учнями, перевірка засвоєння ними головного, істотного у навчальному матеріалі, перевірка засвоєння тих способів діяльності, які необхідні для вивчення нового матеріалу на уроці;
• співвідношення перевірки теоретичних та практичних завдань;
• індивідуальний та диференційований підхід до перевірки;
• раціональність вибору та реалізації вчителем форм, методів і засобів перевірки виконання домашнього завдання;
• раціональність витрати часу на перевірку домашнього завдання;
• рівень само- та взаємоконтролю в процесі перевірки;
• вибір і реалізація форм, методів стимулювання учнів у процесі перевірки домашнього завдання, об'єктивність оцінювання;
• дотримання критеріїв оцінювання, навчальний, виховний та роз-вивальний характер контролю, використання балу для стимулювання відповідального ставлення учнів до навчання.
Вивчення нового матеріалу:
• повідомлення вчителем і усвідомлення учнями мети, цілей і завдань вивчення нового матеріалу, мотивування навчальної діяльності школярів. Раціональність постановки мети через:
а) зміст начального матеріалу, що вивчається на уроці (пояснити, розкрити тощо);
б) внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистішого розвитку учнів (формувати, розвивати, виховувати тощо);
в) діяльність учителя (розкрити, ознайомити, продемонструвати, описати тощо);
г) навчальну діяльність учнів (розв'язувати задачі, виконувати практичні завдання, досліджувати, працювати з літературою тощо);
• відповідність змісту та обсягу навчального матеріалу темі, меті, завданням уроку, вимогам програм та сучасному рівню розвитку науки. Як пов'язаний навчальний матеріал з сучасністю, оточенням школи і життєвим досвідом учнів. Як використовуються набуті раніше учнями знання для здійснення ціленаправленого сприйняття ними нової інформації;
• вибір та раціональність використання форм (індивідуальних, групових, фронтальних), методів і засобів викладання та навчання відповідно до змісту теми, мети, завдань уроку, вікових та індивідуальних особливостей школярів;
• способи педагогічного управління процесами виділення головного, найбільш суттєвого у змісті навчального матеріалу, роботою над засвоєнням основних теоретичних положень, закономірностей, узагальнення, систематизації знань;
• використання диференційованих дидактичних завдань у процесі вивчення нового матеріалу;
• ефективність форм та засобів організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу;
• способи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів (сприйняття, осмислення, запам'ятовування нового матеріалу);
• здійснення міжпредметних зв'язків;
• рівень відповідності навчальних досягнень учнів поставленим цілям та завданням уроку.
Закріплення, систематизація та узагальнення знань учнів:
• постановка та реалізація цілей і завдань, закріплення, систематизація та узагальнення знань учнів;
• виділення у змісті навчального матеріалу основного, істотного;
• навчально-матеріальне забезпечення, закріплення, систематизація та узагальнення знань (наочність, роздатковий матеріал, ТЗН тощо);
• оптимальність працездатності учнів;
• забезпечення надійного зворотного зв'язку;
• контроль і корегування навчальних досягнень учнів. Задавання домашнього завдання:
• способи (з інструктажем) та час (до дзвінка, всередині уроку, після дзвінка) задавання домашнього завдання;
• відповідність домашнього завдання змісту вивченого матеріалу на даному уроці та на попередніх уроках;
• характер домашнього завдання (індивідуальне, групове, диференційоване, творче, проблемне тощо);
• наскільки учні готові до виконання домашнього завдання (пам'ятки, таблиці, додаткова література, узагальнені схеми, графіки тощо);
• співвідношення домашнього завдання із завданнями, які виконувались на уроці;
• передбачення дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо тривалості часу на виконання домашнього завдання.
3. Принципи навчання. Методи, прийоми і засоби навчання.
Застосована система методів. Форми і прийоми, які в ній використано. Відповідність їхнього змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку та віковим і індивідуальним особливостям учнів.
Здійснення мотивації навчальної діяльності учнів протягом усього уроку. Застосовані для цього прийоми.
Реалізація дидактичних принципів.
Співвідношення репродуктивної і творчої діяльності учнів, шляхи підвищення пізнавальних інтересів, самостійної навчальної роботи, творчості школярів.
Прийоми забезпечення зворотного зв'язку для керівництва процесом навчання.
Робота з формування загальнонавчальних та предметних умінь і навичок.
4. Навчально-матеріальне забезпечення та технічне оснащення уроку.
Раціональний відбір і використання на уроці відповідно до змісту теми, мети та завдань навчання, вимог програми пристроїв, обладнання, наочних посібників, роздаткових матеріалів, літератури тощо.
Раціональність вибору і реалізації на уроці комплексу різних типів і засобів навчання (візуальні, аудіальні, аудіовізуальні, комп'ютер, лінгафонний кабінет тощо). Автоматизація та технізація демонстраційних процесів (пульт управління, автоматичне зашторювання вікон тощо).
Наявність та використання на уроці комплектів приладів, реактивів, навчальних завдань, пам'яток, інструктивних карток для виконання різних видів начальної діяльності.
Формування в учнів умінь користуватися обладнанням, ТЗН, додатковою літературою, підручником та іншими засобами навчання.
Залучення до навчального процесу помічників учителя із числа учнів (лаборант, консультант, демонстратор, оператор).
Дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо використання технічних засобів навчання на році.
5. Використання часу на уроці. Своєчасність початку уроку.
Витрата часу на взаємне привітання, перевірку відсутніх. Огляд санітарного стану класу та зовнішнього вигляду учнів, установлення порядку і дисципліни, підготовку учнів до уроку (наявність на столах підручників, зошитів, щоденників, приладдя). Чи була в цьому потреба?
Витрата часу на переключення діяльності школярів з одного виду на інший. Чіткість дозування та корекція витрат часу на окремі структурні етапи уроку. Своєчасність закінчення уроку.
6. Дотримання санітарно-гігієнічних норм.
Відповідність обладнання, навчально-матеріального оснащення приміщення санітарно-гігієнічним нормам. Забезпечення:
• оптимального температурного режиму;
• вологості повітря;
• належного провітрювання;
• освітленості робочих місць;
• гігієни праці вчителя й учнів.
Раціональність організації праці вчителя та учнів з точки зору ергономіки.
Інтенсивність та емоційність спільної праці вчителя та учнів на уроці на основі взаємної поваги і довіри.
7. Виховання на уроці.
Єдність цілей і напрямів виховання:
• формування національної свідомості як однієї з найважливіших рис особистості громадянина України;
• формування високої духовної особистості;
• утвердження на національному грунті принципів загальнолюдської моралі;
• виховання трудової активності, формування творчої працелюбності й особистості;
• забезпечення повноцінного фізичного розвитку;
• формування правової культури; г
• виховання екологічної культури.
Раціональність постановки виховних цілей і завдань уроку.
Виявлення та раціональна реалізація виховного потенціалу навчального матеріалу.
Оптимальність вибору і використання методів, форм впливу на активність у процесі навчання.
Забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів.
Ефективність управління виховним процесом на уроці.
8. Морально-психологічна атмосфера.
Прийоми і засоби перенесення ваги з перерви на урок, з одного виду діяльності на інший.
Розвиток спостережливості, мовленнєвих умінь, пам'яті та мислення, інтересів, почуттів, вольових'рис характеру.
Урахування у навчальному процесі особливостей уваги, сприйняття, пам'яті, мислення окремих учнів.
Психологічний стан учнів на уроці (активність, упевненість, відчуття комфорту, профілактика стомлюваності, страху, розгубленості тощо).
9. Поведінка вчителя.
Уміння володіти класом, організовувати його роботу, підвищувати інтерес, активність, увагу учнів. Взаємовідносини з учнями, врахування індивідуальних особливостей кожного. Тон і темп роботи. Педагогічний такт. Спостережливість, обміркованість, акуратність. Культура мови, поза, міміка, жестикуляція. Авторитет в учнів.
10. Поведінка учнів.
Поведінка учнів на уроці, чим вона визначається. Ставлення учнів до вчителя. Участь учнів в активній розумовій праці, направленість і сконцентрованість їхньої уваги, зацікавленості, дисциплінованості.
Результати уроку.
Осягнення мети уроку.
Навчальне, виховне, розвивальне значення уроку.
Виконання плану.
Рівень сформованості знань, умінь та навичок (повнота, усвідомлення, дієвість), вдосконалення загальнонавчальних умінь.
Оцінка ефективності виховання учнів на уроці.
Характер навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Аналіз позитивних результатів, тенденцій, що відбуваються у діяльності вчителя, що цінного можна рекомендувати іншим учителям. Шляхи закріплення і вдосконалення позитивних якостей уроку. Аналіз причин негативних результатів. Шляхи ліквідації недоліків.
Примітки:
1. Залежно від мети відвідування при аналізі уроку приблизний план можна використовувати повністю або частково змінювати послідовність аналізу. Якщо відвідування здійснюється з метою розв'язання яких-небудь окремих завдань, то при аналізі уроку треба виходити з того, як учитель їх розв'язує. При цьому другі елементи уроку аналізуються у зв'язку з розглядом основного питання. 2. За основу аналізу треба брати вимоги до сучасного уроку та програмні вимоги щодо викладання конкретного предмета.
Найбільш характерні недоліки уроку
• Нехтування вчителем підготовкою плану проведення уроку.
• Не приділяється належна увага мотивації й інтересу учнів до уроку.
• Тема уроку не записується на дошці.
• Мета уроку не узгоджується в процесі обговорення з учнями, а задається самим учителем.
• Не проводиться оперативна перевірка якості виконання учнями письмових завдань, підготовки до уроків.
• Час активної роботи учнів на уроці набагато менший за час активного пояснення вчителя.
• Мовчання більшості учнів на уроці.
• Відсутня диференціація навчання на різних етапах уроку.
• Учні на уроці пасивні.
• Робота з обмеженим колом школярів.
• Відповіді учнів на запитання вчителя в основному мають репродуктивний, відтворюючий характер. Характер навчальних завдань репродуктивний за алгоритмом.
• Учитель виступає репродуктором навчання.
• Мало уваги приділяється виділенню основного, найбільш суттєвого із змісту вивченого матеріалу та його багаторазовому повторенню.
• Не приділяється достатньої уваги підготовці учнів до тематичного оцінювання.
• Панує напруженість, страх.
• Нераціонально використовується час уроку.
• Домашнє завдання не записано на дошці, задане після дзвінка, недиференційоване, значно перевищує обсяг роботи, виконаної на уроці.
• Невчасно завершується урок.
• Невміння якісно побудувати урок.
• Зосередження уваги лише на учневі, який відповідає.
• Неувага до відповіді учня, втручання у відповідь.
• Гостра реакція на будь-які відхилення у поведінці учнів на уроці.
• «Загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон.
• Невміння спрямувати навчання та виховання на колектив учнів.
• Погрози, грубі зауваження як основні засоби впливу на учнів.
• Невиразність мови.)
• Невміння поставити акцент на найголовніше.
• Монотонність голосу.
• Нерухомість фігури.
• Неврахування інтересів, захоплень учнів або повна їхня відсутність.
• Механічне запозичення педагогічного досвіду.
• Намагання скопіювати побачене.
