Особиста унія між державами утворюється в разі, якщо монарх має право на трон у двох чи більше державах. коли між державами укладається договір про утворення унії, то така унія вважається реальною.
Співдружність держав – це аморфне організаційно оформлене об’єднання держав, що виступають як асоційовані учасни_ки при збереженні ними повного суверенітету та незалежності.
Співтовариство держав – це союз держав, утворений на основі міждержавного договору з метою інтеграції ресурсів учасників для вирішення актуальних завдань.
Тоталітарний режим (лат. totus – весь, цілісний, сукупний) характеризується абсолютним контролем держави над усіма сферами суспільного життя, абсолютною покорою людини політичній владі та панівній ідеології.
Залежно від тоталітарної ідеї тоталітарні державно_політичні режими поділяються на соціально-класовий, національно-расовий та релігійний тоталітаризм.
· Соціально-класовий тоталітаризм спирається на соціально-класову ідеологію.
· Національно#расовий тоталітаризм спирається на національно_расову ідеологію.
· Релігійний тоталітаризм спирається на релігійну ідеологію.
Ознаки тоталітарного політичного режим
· Держава прагне до глобального панування над усіма сферами суспільного життя, до всеохоплюючої влади
· Суспільство практично повністю відчужене від політичної влади, але воно не усвідомлює це, адже становить масову соціальну базу режиму як суспільно-політичного руху.
· Монопольний державний контроль над релігією, культурою,засобами масової інформації, економікою тощо
· Абсолютна законодавча регламентація суспільних відносин, яка базується на принципі “заборонено все, що прямо не дозволено владою”.
· Державна влада формується бюрократичним способом, через закриті для суспільства канали, оточена таємним ореоломі недоступна для контролю з боку народу.
· Домінуючим методом управління стають насильство, примус, репресії та терор, заснований на тотальному та перманентному насильстві.
· Влада належить одній партії (однопартійна система) або релігійній організації
· Права і свободи людини і громадянина мають декларатив%ний, формальний характер, гарантії їх реалізації відсутні
· Економічною основою режиму є майно, що знаходиться в общинній, монополістичній чи державній власності
· Контроль над суспільством досягається як за допомогою контролю над інформацією, так і внаслідок єдиної офіційної ідео%логії, фактичного усунення плюралізму
· Принцип вождізму.
· Непідконтрольність державних репресивних органів суспільству
· Відсутність правової державності та громадянського суспільства, антикапіталізм
· Державна влада здійснюється на свій розсуд, без урахування думки більшості
Авторитаризм (від лат. autoritas – абсолютна влада, вплив,наказ) визначається як державний режим, у якому державна влада здійснюється конкретною особою (класом, партією, елітною групою тощо) за мінімальної участі народу.
Для авторитарного політичного режиму характерні такі
ознаки:
1. Автократизм (самовладдя), або невелика кількість носіїв влади.
2. Ігнорується принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову
3. Роль представницьких органів державної влади обмежена владним суб’єктом, хоча вони й можуть існувати.
4. Суд є, по суті, допоміжним органом, разом з яким можуть використовуватися і позасудові органи
5. Зберігається часткова цензура, існує свого роду напівгасність
6. Відсутність єдиної ідеології
7. Права і свободи людини та громадянина здебільшого проголошуються, але реально не забезпечуються в усій своїй повноті.
8. Необмеженість влади, а також її непідконтрольність громаадянам
9. Державна влада може здійснюватися за допомогою законів, але вона їх ухвалює на власний розсуд.
10. Громадянина позбавлено гарантій безпеки у взаємовідносинах із державою
11. Реальна, або потенційна, опора на силу
12. «Силові» структури суспільству практично не підконтрольні.
13. Державна монополія на політику, недопущення реальної політичної опозиції і конкуренції
14. Відмова від повного тотального контролю над суспільством, як це спостерігається в умовах тоталітарного державно-політичного режиму.
15. Звужена або зведена нанівець сфера дії принципу виборності державних органів і посадових осіб, підзвітності і підконтрольності їх населенню
