Визначення величини ризику скорочення тривалості життя

 

Реальні життєві ситуації не дозволяють людині строго керувати рівень ГДК шкідливих речовин у повітрі. Таке положення в основному існує за рамками трудового процесу, за яких людина, проводить більшу частину свого життя. У результаті й у тому, і в іншому випадку виникає ризик скорочення тривалості життя за рахунок захворювань, якщо фактичне забруднення атмосферного повітря в певні періоди часу перевищує ГДКсд.

Представляється, що ступінь ризику буде визначатися:

- кумулятивністю;

- концентрацією;

- токсичними показниками;

- конкретним набором шкідливих речовин забруднювачів.

Визначення його величини є важливим для аналізу небезпеки захворювання, що скорочує тривалість життя.

Приступаючи до розгляду ризику скорочення тривалості життя людини, доцільно застосовувати два поняття:

• умовно розрахункова тривалість життя, яка дорівнює 100 рокам (загальноприйнята).

• середня тривалість життя, яка коливається і в нинішній час становить 0,6 – 0,8 від умовно розрахункової.

Далі визначається скорочення тривалості життя від забруднення (СТЖ_забр) як відношення фактичної концентрації розглянутої шкідливої величини до питомої. При цьому повинна враховуватися ступінь ймовірності (Q_факт) проживання людини з певного віку в умовах зазначеної фактичної концентрації.

Після цього визначається ризик скорочення тривалості життя від впливу забруднення (R_{СТЖзабр}) атмосферного повітря із визначення:

Тут СТЖ_забр є функцією токсичності шкідливих речовин і їхніх концентрацій в атмосферному повітрі (також може бути у воді, грунті), що створені природними або антропогенними джерелами.

Як показав спеціальний аналіз, граничні значення R_CTЖзaбp визначаються нормами токсикології. З них випливає, що прийнятний ризик (R_пp), рівний 10^-6, має місце при концентрація в межах ГДК_сд, а ризик, рівний 1 (при скороченні життя на 100 років) – при ЛК₅₀.

Таким чином, в основі визначення значення R_CTЖзaбp лежить відношення між ГДК_сд і ЛК₅₀, що перебуває для переважного числа шкідливих речовин в інтервалі від 1 до 410^-6, і об'єктивно існуюче співвідношення між 1—4 години, і ста роками житгя людини (876000годин) також рівне 1—410^-6.

 

Визначаємо СТЖ_забр та R_CTЖзaбp для ртуті:

К_факт= 6,004мг/м³

Q_факт=0,8

ГДК_сд=0,0003 мг/м³

ЛК₅₀= 50мг/м³

Визначаємо питому концентрацію забруднювачу:

 

Визначається скорочення тривалості життя від впливу забруднювачу:

 

Визначається величина ризику скорочення тривалості життя:

 

Визначається клас небезпеки речовини – забруднювача:

Ртуть – ГДК_сд=0,0003 мг/м³

ГДК_сд знаходиться в проміжку до 0,1. Отже відповідає 1-му класу небезпеки

(надзвичайно небезпечні).

 

Визначається клас умов професійної діяльності:

R_CTЖзaбp=. Отже: умови професійної діяльності належать до 4-ої категорії (Особливо небезпечні).

Варіант взаємного розташування запроектованого хімічного заводу й площадки житлової забудови й нанесених на місцевості ізоліній рівного ризику.

 

Висновки:

 

1).Ризик скороченая тривалості життя з врахуванням дії забруднювачів більше величини прийнятого ризику

Хімічний завод на визначеному місці будувати неприпустимо.

 

2) За ступенем токсичності ртуть відноситься до особливо небезпечних речовин (клас небезпеки – 1)

3) Категорія умов безпеки для працівників заводу –4(особливо небезпечні).