Реальні життєві ситуації не дозволяють людині строго керувати рівень ГДК шкідливих речовин у повітрі. Таке положення в основному існує за рамками трудового процесу, за яких людина, проводить більшу частину свого життя. У результаті й у тому, і в іншому випадку виникає ризик скорочення тривалості життя за рахунок захворювань, якщо фактичне забруднення атмосферного повітря в певні періоди часу перевищує ГДКсд.
Представляється, що ступінь ризику буде визначатися:
- кумулятивністю;
- концентрацією;
- токсичними показниками;
- конкретним набором шкідливих речовин забруднювачів.
Визначення його величини є важливим для аналізу небезпеки захворювання, що скорочує тривалість життя.
Приступаючи до розгляду ризику скорочення тривалості життя людини, доцільно застосовувати два поняття:
• умовно розрахункова тривалість життя, яка дорівнює 100 рокам (загальноприйнята).
• середня тривалість життя, яка коливається і в нинішній час становить 0,6 – 0,8 від умовно розрахункової.
Далі визначається скорочення тривалості життя від забруднення (СТЖзабр) як відношення фактичної концентрації розглянутої шкідливої величини до питомої. При цьому повинна враховуватися ступінь ймовірності (Qфакт) проживання людини з певного віку в умовах зазначеної фактичної концентрації.
Після цього визначається ризик скорочення тривалості життя від впливу забруднення (RСТЖзабр) атмосферного повітря із визначення:
Тут СТЖзабр є функцією токсичності шкідливих речовин і їхніх концентрацій в атмосферному повітрі (також може бути у воді, грунті), що створені природними або антропогенними джерелами.
Як показав спеціальний аналіз, граничні значення RCTЖзaбp визначаються нормами токсикології. З них випливає, що прийнятний ризик (Rпp), рівний 10-6, має місце при концентрація в межах ГДКсд, а ризик, рівний 1 (при скороченні життя на 100 років) – при ЛК50.
Таким чином, в основі визначення значення RCTЖзaбp лежить відношення між ГДКсд і ЛК50, що перебуває для переважного числа шкідливих речовин в інтервалі від 1 до 410-6, і об'єктивно існуюче співвідношення між 1—4 години, і ста роками житгя людини (876000годин) також рівне 1—410-6.
Визначаємо СТЖзабр та RCTЖзaбp для ртуті:
Кфакт= 6,004мг/м3
Qфакт=0,8
ГДКсд=0,0003 мг/м3
ЛК50= 50мг/м3
Визначаємо питому концентрацію забруднювачу:
Визначається скорочення тривалості життя від впливу забруднювачу:
Визначається величина ризику скорочення тривалості життя:
Визначається клас небезпеки речовини – забруднювача:
Ртуть – ГДКсд=0,0003 мг/м3
ГДКсд знаходиться в проміжку до 0,1. Отже відповідає 1-му класу небезпеки
(надзвичайно небезпечні).
Визначається клас умов професійної діяльності:
RCTЖзaбp=. Отже: умови професійної діяльності належать до 4-ої категорії (Особливо небезпечні).
Варіант взаємного розташування запроектованого хімічного заводу й площадки житлової забудови й нанесених на місцевості ізоліній рівного ризику.
Висновки:
1).Ризик скороченая тривалості життя з врахуванням дії забруднювачів більше величини прийнятого ризику
Хімічний завод на визначеному місці будувати неприпустимо.
2) За ступенем токсичності ртуть відноситься до особливо небезпечних речовин (клас небезпеки – 1)
3) Категорія умов безпеки для працівників заводу –4(особливо небезпечні).
