Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновну площу господарства займають черноземи.




 урсовий проект

Ќа тему:

Дќрган≥зац≥€ рослинництва ≥ перспективи його розвитку в «ј“ Дѕлемзавод Дјгро - –ег≥онФ

Ѕорисп≥льського району  ињвськоњ област≥

 

«м≥ст

¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

–озд≥л 1. ќрган≥зац≥€ ≥ сучасний стан розвитку галуз≥–ослинництва в «ј“ Дѕлемзавод Дјгро-–ег≥онФ....................

1.1 ѕриродн≥ та економ≥чн≥ умови п≥дприЇмства..........................

1.2 —пец≥ал≥зац≥€ п≥дприЇмства..................................................

1.3 ќрган≥зац≥€ виробництва продукц≥њ рослинництва..............

1.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва продукц≥њ рослинництва..............................................................

–озд≥л 2. ѕлануванн€ розвитку галуз≥ рослинництва.....

2.1 ќбгрунтуванн€ виробничоњ програми з рослинництва..........

2.1.1 ѕлануванн€ використанн€ земельних уг≥дь..............

2.1.2. ѕлануванн€ врожайност≥ с≥льськогосподарських культур......

2.1.3. ѕлануванн€ розм≥ру пос≥вних площ, виробництва продукц≥њ та њњ розпод≥л..............................................

2.2. ѕлануванн€ засоб≥в виробництва...............................

2.3 ѕлануванн€ трудових ресурс≥в............................

2.4 ѕлануванн€ соб≥вартост≥ та реал≥зац≥њ продукц≥њ рослинництваЕЕЕЕЕ

–озд≥л3.ѕерспективи розвитку галуз≥ рослинництва в

«ј“ Дѕлемзавод Дјгро - –ег≥онФ........................

¬исновки.............................................................................

—писок л≥тератури.....................................................

¬ступ

Ќа кожному етап≥ розвитку сусп≥льства виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ було ≥ залишаЇтьс€ первинною основою житт€ ≥ в цьому розум≥нн≥ основою будь-€кого матер≥ального виробництва. ¬оно задовольн€Ї пост≥йно зростаюч≥ потреби населенн€ в продуктах харчуванн€, а промислов≥сть - у сировин≥ дл€ виробництва продовольчих ≥ промислових товар≥в широкого вжитку.

–ослинництво Ї комплексною основною галуззю с≥льського господарства. ѓњ продукц≥€ становить б≥льше половини валового виробництва продукц≥њ с≥льськогосподарського виробництва. ¬она Ї визначальною дл€ у розвитку ≥нших галузей, особливо тваринництва, оск≥льки кормова база останнього створюЇтьс€ переважно в ц≥й галуз≥.

—аме тому важливо досл≥дити сучасний стан даноњ галуз≥, ви€вити слабк≥ сторони њњ д≥€льност≥. «авд€ки плановим розрахункам, €к≥ мають передбачати введенн€ комплексу заход≥в щодо покращенн€ виробництва, запровадженн€ ≥нтенсивних технолог≥й вирощуванн€ с≥льськогосподарських культур та вдосконаленн€ орган≥зац≥њ виробничих та управл≥нських процес≥в п≥двищують економ≥чну ефективн≥сть виробництва продукц≥њ рослинництва, зб≥льшують валов≥ збори основних культур. ÷е дозвол€Ї розвТ€зати проблеми €к сусп≥льства вц≥лому, через забезпеченн€ населенн€ продуктами харчуванн€ та дозволюЇ кер≥вникам п≥дприЇмства п≥двищувати зароб≥тну плату роб≥тник≥в, так ≥ приносить значн≥ прибутки самому господарству.

¬ир≥шенн€ головних завдань залежить насамперед в≥д того, €к орган≥зоване виробництво. “ому метою курсового проекту Ї вивченн€ сучасного стану орган≥зац≥њ виробництва галуз≥ рослинництва в умовах ринковоњ економ≥ки та розробленн€ перспектив њњ розвитку.

ќбФЇктом досл≥дженн€ Ї закрите акц≥онерне товариство Дѕлемзавод Дјгро - –ег≥онФ села „убинське Ѕорисп≥льського району  ињвськоњ област≥.

ƒжерелами досл≥дженн€ Ї р≥чн≥ зв≥ти, баланс господарства, зв≥ти про ф≥нансов≥ результати п≥дприЇмства за 2003 Ц 2005 роки.

ћета курсового проекту: навчитис€ добре волод≥ти принципами орган≥зац≥њ ≥ плануванн€ виробництва, вивчити дос€гненн€ науково-техн≥чного прогресу, основн≥ напр€мки впровадженн€ ≥нтенсивних технолог≥й вирощуванн€ культур, заход≥в щодо пост≥йного п≥двищенн€ урожайност≥. Ќа основ≥ анал≥зу розкрити резерви ≥ показати реальн≥ шл€хи дос€гнень висолких темп≥в п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, зниженн€ матер≥ально-ф≥нансових ≥ трудових витрат на одиницю продукц≥њ ≥ зростанн€ р≥вн€ рентабельност≥ дл€ забезпеченн€ самоф≥нансуванн€ розм≥реного в≥дтворенн€ у заданих темпах на основ≥ ≥нтенсиф≥кац≥њ та рац≥онального використанн€ виробничого потенц≥алу пропорц≥йного розвитку галузей.

–озд≥л 1. ќрган≥зац≥€ ≥ сучасний стан розвитку галуз≥ рослинництва в«ј“ Дѕлемзавод Дјгро - –ег≥онФ

1.1.ѕриродно-економ≥чна характеристика п≥дприЇмства.

«акрите акц≥онерне товариство Дѕлемзавод Дјгро - –ег≥онФ знаходитьс€ в с. „убинське Ѕорисп≥льського району  ињвськоњ област≥.

√осподарство знаходитьс€ в зон≥ Ћ≥состепу, €ка характеризуЇтьс€ пом≥рним континентальним кл≥матом з достатн≥м зволоженн€м; в окрем≥ роки бувають грунтов≥ засухи, що негативно впливаЇ на врожайн≥сть с≥льськогосподарських культур.

—ередньор≥чна температура пов≥тр€ складаЇ +7о. —ередньор≥чна к≥льк≥сть опад≥в дос€гаЇ 500мм; сн≥говий покрив нест≥йкий. ¬егетац≥йний пер≥од триваЇ 185-210 дн≥в.

–ельЇф господарства переважно р≥внинний.

√рунти характеризуютьс€ досить сильною структурою, що п≥дтримуЇтьс€ завд€ки насадженн€м дерев обаб≥ч розораних земель. ¬олог≥сть грунт≥в достатн€.

ќсновну площу господарства займають черноземи.

 ожне с≥льськогосподарське п≥дприЇмство €к обТЇкт управл≥нн€ ≥ саморегульована система характеризуЇтьс€ певною виробничою структурою, що значною м≥рою впливаЇ на орган≥зац≥ю виробництва в господарств≥.

¬иробничу структуру господарства характеризуЇ склад ≥ поЇднанн€ галузей, €к≥ виробл€ють в≥дпов≥дн≥ види ≥ питома вага €ких в≥дбиваЇтьс€ в структур≥ валовоњ продукц≥њ.

ќрган≥зац≥йна структура господарства €вл€Ї собою сукупн≥сть виробничих, допом≥жних ≥ обслуговуючих господарств. Ћанками орган≥зац≥йноњ структури основного виробництва Ї виробнич≥ п≥дрозд≥ли: в≥дд≥ленн€, комплексн≥ бригади, виробнич≥ д≥льниц≥, цехи ≥ т. д.  р≥м цього структурними одиниц€ми господарства Ї п≥дрозд≥ли допом≥жного, обслуговуючого ≥ п≥дсобного виробництв: ремонтн≥ майстерн≥, складськ≥ прим≥щенн€, автопарк та ≥н.

‘акторами, що впливають на орган≥зац≥йну структуру с≥льськогосподарського п≥дприЇмства ≥ його орган≥зац≥йний устр≥й, Ї його розм≥р, концентрац≥€ ≥ спец≥ал≥зац≥€ виробництва, р≥вень механ≥зац≥њ, природн≥ та економ≥чн≥ умови розм≥щенн€ п≥дприЇмства, механ≥зац≥€ та автоматизац≥€ управл≥нськоњ прац≥, р≥вень квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в тощо.

—еред матер≥альних умов, необх≥дних дл€ ≥снуванн€ людини, особливе значенн€ маЇ земл€. ¬она перша передумова ≥ природна основа будь-€кого виробництва.

–оль земл≥ дл€ р≥зних галузей р≥зна: в промисловост≥ вона Ї простою базою, в аграрному сектор≥ вона виступаЇ €к головний зас≥б виробництва.

’арактеристику виробничих ресурс≥в господарства потр≥бно почати з анал≥зу його землезабезпеченост≥ та землекористуванн€. ƒан≥ про площу ≥ структуру земель, що Ї у розпор€дженн≥ господарства наведен≥ в таблиц≥ 1.

“аблиц€ 1. —труктура земельних уг≥дь «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

¬иди уг≥дь 2003 р. 2004 р. 2005 –.
ѕлоща, га —трук-тура, % ѕлоща, га —трук-тура, % ѕлоща, га —трук-тура, %
¬сього с/г уг≥дь            
« них: р≥лл€   99,4   95,21   95,25
с≥нокоси - -   2,29   2,3
пасовища - -   2,5   2,44

« таблиц≥ 1 видно, що площа с≥льськогосподарських уг≥дь у 2004 р. зросла пор≥вн€но з 2003 р. на 2932 га., тобто на 40 % ≥ дещо зменшилась у 2005 р.(на 60 га). ѕри цьому питома вага р≥лл≥ у загальн≥й площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь залишалас€ досить високою (99,4 % - 2003р.; 95,21 % - у 2004 ≥ 95,25 % - у 2005 роках). ÷е характеризуЇ високу €к≥сть земельних уг≥дь ≥ р≥вень ≥нтенсивност≥ њх використанн€. „астка природних кормових уг≥дь незначна. —≥нокоси ≥ пасовища в загальн≥й структур≥ с≥льськогосподарських уг≥дь у 2005 роц≥ займали в≥дпов≥дно 2,3 та 2,44 %.

Ѕез трудових ресурс≥в процес виробництва також Ї неможливим. «абезпечен≥сть трудовими ресурсами оц≥нюють на основ≥ балансу прац≥, що €вл€Ї собою сп≥вв≥дношенн€ потреби в працюючих з њх фактичною на€вн≥стю. ¬≥дношенн€ фактичноњ к≥лькост≥ працюючих до потреби в них показуЇ фактичний р≥вень забезпеченост≥ господарства трудовими ресурсами, €кий називаЇтьс€ коеф≥ц≥Їнтом забезпеченост≥.

«робимо анал≥з використанн€ трудових ресурс≥в у нашому господарств≥.

як видно з таблиц≥ 2, середньор≥чна чисельн≥сть прац≥вник≥в за анал≥зований пер≥од зросла на 194 чол. (тобто на 61,98 %), що зумовлено розширенн€м виробництва ≥, в≥дпов≥дно, потребою в додатков≥й робоч≥й сил≥. ѕричому, станом на 2005 р≥к в тваринництв≥ зайн€то 323 чол. - 64 % вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства, решта 34 % (184 чол.) Ц обслуговують галузь рослинництва.

≤з зб≥льшенн€м чисельност≥ прац≥вник≥в спостер≥гаЇмо незначне зменшенн€ ефективност≥ використанн€ трудових ресурс≥в. якщо у 2003 та 2004 роках коеф≥ц≥Їнт використанн€ трудових ресурс≥в був в≥дпов≥дно 1,32 та 1,35, то у 2005 роц≥ в≥н знизивс€ до 1,22. Ќезважаючи на це, можна стверджувати, що продуктивн≥сть прац≥ в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ висока ≥ трудов≥ ресурси використовуютьс€ досить ефективно, особливо в галуз≥ рослинництва, де коеф≥ц≥Їнт використанн€ трудових ресурс≥в у 2003 р. становив 1,48, у 2004 Ц 1,66, а у 2005 роц≥ Ц 1,56.

“аблиц€ 2. «абезпечен≥сть трудовими ресурсами «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

ѕоказники –оки 2005 в % до 2003
     
—ередньор≥чна чисельн≥сть прац≥вник≥в       161,98
¬ т. ч. - в рослинництв≥       146,03
- в тваринництв≥       173,66
 ≥льк≥сть в≥дпрацьованих люд/год в господарств≥, тис.       149,53
¬≥дпрацьовано одним прац≥вником за р≥к, люд/год ¬ т. ч. - в рослинництв≥ 2386,6 2682,5 2432,9 2994,4 2203,2 2826,1 92,32 105,35
- в тваринництв≥ 2198,9 2081,0 1848,3 84,06
Ќорматив робочого часу      
 оеф≥ц≥Їнт використанн€ трудових ресурс≥в ¬ т. ч. - в рослинництв≥ 1,32 1,48 1,35 1,66 1,22 1,56 ’ ’
- в тваринництв≥ 1,22 1,15 1,02

ѕроцес виробництва у будь-€к≥й галуз≥ можливий лише при на€вност≥ засоб≥в виробництва. ¬с≥ засоби виробництва складаютьс€ з предмет≥в ≥ засоб≥в прац≥. ѕредмети прац≥ Ц це обТЇкти, на €к≥ спр€мована прац€ людини з метою одержанн€ готовоњ продукц≥њ. «асоби прац≥ - це обТЇкти, за допомогою €ких людина д≥Ї на предмети прац≥.

ќсновн≥ засоби Ц це засоби виробництва, €к≥ багаторазово беруть участь в процес≥ виробництва, збер≥гаючи свою форму, а свою варт≥сть при цьому перенос€ть на соб≥варт≥сть продукту по частинах.

ќсновн≥ фонди Ц це варт≥сний вираз основних засоб≥в.

ƒл€ визначенн€ забезпеченост≥ господарства основними фондами розраховують показники фондозабезпеченост≥ ≥ фондоозброЇност≥ прац≥.

‘ондозабезпечен≥сть п≥дприЇмства Ц це варт≥сть основних виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн€, що припадаЇ на 100 га с/г уг≥дь.

‘ондоозброЇн≥сть прац≥ Ц це варт≥сть основних виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн€ в розрахунку на одного середньор≥чного прац≥вника.

–озрахуЇмо забезпечен≥сть основними фондами досл≥джуваного господарства.

“аблиц€ 3. «абезпечен≥сть основними виробничими фондами «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

ѕоказники 2003 р. 2004 р. 2005 р.
—ередньор≥чна варт≥сть основних виробничих фонд≥в, тис. грн. 17441,5 32440,0 41184,5
ѕлоща с/г уг≥дь, га      
 ≥льк≥сть середньор≥чних прац≥вник≥в, чол.      
‘ондозабезпечен≥сть, тис. грн. 239,65 317,73 405,76
‘ондоозброЇн≥сть, тис. грн. 55,72 70,22 81,23

јнал≥зуючи дан≥ таблиц≥ 3, необх≥дно зазначити, що р≥вень забезпеченост≥ господарства основними засобами досить висока. «а анал≥зований пер≥од в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ зросли фондозабезпечен≥сть ≥ фондоозброЇн≥сть прац≥. якщо у 2003 роц≥ фондозабезпечен≥сть становила 239,65 тис. грн., то у 2005 р. цей показник зб≥льшивс€ на 166,11 тис. грн., тобто на 69,31 %. «а анал≥зований пер≥од на 45,78 % зб≥льшилас€ ≥ фондоозброЇн≥сть прац≥ (у 2003 р. вона становила 55,72 тис. грн., у 2004 Ц 70,22 тис. грн., а у 2005 роц≥ Ц 81,23 тис. грн.). «ростанн€ цих показник≥в в≥дбуваЇтьс€ за рахунок пост≥йного зб≥льшенн€ вартост≥ основних виробничих фонд≥в ≥ св≥дчить про сталий розвиток с≥льськогосподарського виробництва.

“аблиц€ 4. ≈коном≥чна ефективн≥сть використанн€ основних виробничих фонд≥в у «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

ѕоказники 2003 р. 2004 р. 2005 р.
—ередньор≥чна варт≥сть основних фонд≥в, тис. грн. 17441,5 32440,0 41184,5
—ередньор≥чна варт≥сть оборотних фонд≥в, тис. грн. 11432,5 23530,5 28729,4
¬арт≥сть валовоњ продукц≥њ, тис. грн. 15106,98 29605,01 35624,31
ѕрибуток (збиток), тис. грн.      
‘ондов≥ддача, грн. 0,87 0,91 0,86
‘ондом≥стк≥сть, грн. 1,15 1,10 1,16
Ќорма рентабельност≥, % 1,51 6,10 12,95

ƒан≥ наведеноњ таблиц≥ св≥дчать, що у 2004 роц≥ економ≥чна ефективн≥сть використанн€ основних виробничих фонд≥в у «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ була найвищою, адже фондов≥ддача зросла у пор≥вн€нн≥ з попередн≥м роком на 0,4 грн. ≥ становила 0,91 грн., хоча вже у 2005 р. цей показник знову став на р≥вн≥ 0,86 грн.

‘ондом≥стк≥сть п≥дприЇмства у 2004 р. зменшилас€ до 1,1 грн., що Ї позитивним €вищем. јле у 2005 р. фондом≥стк≥сть знову стала на р≥вн≥ 2003 року (1,16 грн.). Ќа р≥вень фондом≥сткост≥ впливають р≥зн≥ фактори, повТ€зан≥ €к ≥з зм≥ною обс€гу продукц≥њ, так ≥ з ефективн≥стю використанн€ основних виробничих фонд≥в, особливо њх активноњ частини. ƒо таких фактор≥в можна в≥днести продуктивн≥сть устаткуванн€, коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥, варт≥сть одиниц≥ устаткуванн€, питому вагу машин ≥ устаткуванн€ в загальн≥й вартост≥ основних фонд≥в.

ћожна зробити висновок, що п≥дприЇмство потребуЇ заход≥в по зниженню фондом≥сткост≥ ≥ п≥двищенню фондов≥ддач≥.

ƒл€ визначенн€ економ≥чноњ ефективност≥ використанн€ основних ≥ оборотних фонд≥в с≥льськогосподарського виробництва обчислюють норму прибутку. ÷ей показник визначають з в≥дношенн€ прибутку до середньор≥чноњ вартост≥ основних ≥ оборотних виробничих фонд≥в, вираженого у в≥дсотках. « таблиц≥ видно, що норма рентабельност≥ в динам≥ц≥ зростаЇ високими темпами: 1,51 % у 2003 р., 6,1 % - у 2004, 12,95 % - у 2005 роках. ÷е зумовлено значним п≥двищенн€м прибутковост≥ п≥дприЇмства. “ож нав≥ть при зб≥льшенн≥ на€вних основних та оборотних фонд≥в в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ, ефективн≥сть њх використанн€ пост≥йно зростаЇ.

≈коном≥чна ефективн≥сть показуЇ к≥нцевий корисний результат в≥д застосуванн€ ус≥х виробничих ресурс≥в ≥ визначаЇтьс€ пор≥вн€нн€м отриманих результат≥в з виробничими витратами.

ѕ≥двищенн€ ефективност≥ означаЇ, що на кожну одиницю витрат одержують б≥льше продукц≥њ ≥ доходу.

ƒл€ визначенн€ ефективност≥ виробництва застосовують систему показник≥в:

Ј ¬арт≥сть валовоњ продукц≥њ на 1 га с/г уг≥дь, на 1 прац≥вника, на 1 люд.-год., на 1 грн. основних виробничих фонд≥в чи на 1 грн. виробничих витрат;

Ј ќбс€г валового, чистого доходу та прибутку в розрахунку на вище наведен≥ показники.

Ј –≥вень рентабельност≥ та норма прибутку.

“аблиц€ 5. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

ѕоказники 2003 р. 2004 р. 2005 р.
¬арт≥сть валовоњ продукц≥њ: - на 1га с/г уг≥дь, тис. грн. - на 1 середньор≥чного прац≥вника, тис. грн. - на 1 грн. основних виробничих фонд≥в, грн. 15106,98 2,08 48,27 0,87 29605,01 2,90 64,08 0,91 35624,31 3,51 70,26 0,86
ѕрибуток (збиток), тис. грн.: - на 1га с/г уг≥дь, грн. - на 1 середньор≥чного прац≥вника, тис. грн. - на 1 грн. основних виробничих фонд≥в, грн. 59,77 1,40 24,94 334,57 7,39 105,30 892,12 17,86 219,86
Ќорма рентабельност≥ (прибутку) 1,51 6,10 12,95
–≥вень рентабельност≥, % 5,46 15,42 34,89

« таблиц≥ 5 бачимо, що варт≥сть валовоњ продукц≥њ в динам≥ц≥ зростаЇ Ц в≥д 15106,98 тис. грн. у 2003 роц≥ до 35624,31 тис. грн. у 2005, тобто в≥дбуваЇтьс€ зб≥льшенн€ цього показника у 2,3 рази. ѕоказник виходу валовоњ продукц≥њ на середньор≥чного прац≥вника зростаЇ: з 48,28 тис. грн. у 2003р. до 70,26 тис. грн. Ц у 2005 р. ÷е св≥дчить про п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥.

–≥вень рентабельност≥ маЇ тенденц≥ю до зростанн€. якщо у 2003 роц≥ прибутков≥сть п≥дприЇмства була на р≥вн≥ 5,46 %, то у 2004 р. Ц 15,42 %, а у 2005 Ц 34,89 %. ќтже, ефективн≥сть поточних витрат виробництва в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ висока ≥ пост≥йне зростанн€ цього показника Ї позитивним €вищем дл€ господарства.

1.2. —пец≥ал≥зац≥€ господарства.

« розм≥щенн€м с≥льського господарства повТ€зан≥ його спец≥ал≥зац≥€ ≥ поЇднанн€ галузей. —пец≥ал≥зац≥€ Ц це процес зосередженн€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства на виготовленн≥ певноњ продукц≥њ або виконанн€ окремих вид≥в роб≥т. „астина с≥льськогосподарського виробництва, €ка характеризуЇтьс€ певними засобами ≥ технолог≥€ми виробництва та к≥нцевою продукц≥Їю називаЇтьс€ галуззю. ѕоЇднанн€ галузей - це к≥льк≥сний б≥к розм≥щенн€, за допомогою €кого визначають сп≥вв≥дношенн€ галузей у с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах. јграрне п≥дприЇмство може мати основн≥, додатков≥ та п≥дсобн≥ галуз≥.

–ац≥ональна спец≥ал≥зац≥€ с≥льськогосподарського виробництва передбачаЇ встановленн€ певних пропорц≥й м≥ж його галуз€ми. Ќайб≥льш економ≥чно виг≥дна спец≥ал≥зац≥€ п≥дприЇмства визначаЇтьс€ ≥нтересами його колективу, необх≥дн≥стю найб≥льш повного ≥ рац≥онального використанн€ умов виробництва, в≥дпов≥дно до вимог ринку. «а територ≥альною ознакою розр≥зн€ють так≥ форми спец≥ал≥зац≥њ:

- територ≥альна Ц переважаЇ виробництво тих чи ≥нших вид≥в с.-г. ѕродукц≥њ на певн≥й територ≥њ;

- внутр≥шньогосподарська Ц подальший розвиток спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмства шл€хом в≥докремленн€ виробничих окремих вид≥в продукц≥њ;

- аграрних п≥дприЇмств Ц це переважаюча у п≥дприЇмств≥ в≥дпов≥дного виду продукц≥њ, дл€ €кого тут ≥снують найспри€тлив≥ш≥ природно-економ≥чн≥ умови.

«а технолог≥чним принципом виробництва продукц≥њ розр≥зн€ють:

- галузеву спец≥ал≥зац≥ю Ц ц≥ така, за €коњ певна галузь функц≥онуЇ на п≥дприЇмств≥ за принципом замкненого циклу виробництва;

- внутр≥шньогалузеву Ц означаЇ в≥докремлен≥сть виробництва у межах одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж галуз≥.

ѕоглибленн€ спец≥ал≥зац≥њ може зд≥йснюватис€ на основ≥ кооперац≥њ та ≥нтеграц≥њ виробництва. ћ≥жгосподарська кооперац≥€ Ц це обФЇднанн€ матер≥альних, ф≥н≥нсових ≥ трудових ресурс≥в п≥дприЇмства дл€ орган≥зац≥њ сп≥льного виробництва окремих вид≥в продукц≥њ ≥ отриманн€ прибутку. јгропромислова ≥нтеграц≥€ €вл€Ї собою вищу форму м≥жгосподарськоњ кооперац≥њ, €ка обФЇднуЇ с≥льськогосподарськ≥ галуз≥.

–озм≥щенн€ виробництва по територ≥њ держави зд≥йснюЇтьс€ з урахуванн€м певноњ спец≥ал≥зац≥њ по рег≥онах. ќбТЇктивна необх≥дн≥сть спец≥ал≥зац≥њ обумовлена перш за все розвитком продуктивних сил ≥ економ≥чним законом сусп≥льного под≥лу прац≥. —пец≥ал≥зац≥€ €к форма сусп≥льного под≥лу прац≥ маЇ м≥сце в ус≥х сусп≥льно-економ≥чних формац≥€х. ¬она €вл€Ї собою обТЇктивну законом≥рн≥сть будь-€кого виробництва ≥ Ї важливим засобом п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥.

—пец≥ал≥зац≥€ Ц це переважне виробництво певних вид≥в продукц≥њ в межах п≥дприЇмства, району, зони.

≈коном≥чне значенн€ спец≥ал≥зац≥њ пол€гаЇ у:

1. –озширенн≥ можливостей дл€ орган≥зац≥њ масового виробництва продукц≥њ на промислов≥й основ≥;

2. ƒозвол€Ї удосконалити технолог≥њ ≥ п≥двищуЇ окупн≥сть кап≥тальних вкладень;

3. —творюЇ умови дл€ комплексноњ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ;

4. ƒозвол€Ї дос€гти найб≥льш рац≥онального розпод≥лу прац≥ м≥ж п≥дприЇмствами та в середин≥ них;

5. «ростаЇ культура виробництва, п≥двищуЇтьс€ культура прац≥.

¬ залежност≥ в≥д обТЇкту спец≥ал≥зац≥њ розр≥зн€ють так≥ њњ види:

1. «агальна Ц включаЇ крупн≥ територ≥њ;

2. √осподарська Ц характеризуЇ спец≥ал≥зац≥ю конкретного господарства;

3. ¬нутр≥господарська Ц це спец≥ал≥зац≥€ виробничих п≥дрозд≥л≥в;

4. ћ≥жгосподарська Ц поЇднанн€ спец≥ал≥зац≥њ м≥ж господарствами.

¬ основ≥ визначенн€ спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмства лежить структура товарноњ продукц≥њ.

¬ залежност≥ в≥д ступен€ спец≥ал≥зац≥њ вид≥л€ють п≥дприЇмства: вузькоспец≥ал≥зован≥ (один вид товарноњ продукц≥њ займаЇ б≥льше 80%), з поглибленою спец≥ал≥зац≥Їю (дек≥лька вид≥в продукц≥њ займають 20% ≥ вище) та багатогалузев≥ (менш за 20% в структур≥ товарноњ продукц≥њ).

ќсновним показником спец≥ал≥зац≥њ Ї структура товарноњ продукц≥њ. ƒодатковим показником можуть бути структура валовоњ продукц≥њ (характеризуЇ внутр≥господарську спец≥ал≥зац≥ю), структура затрат, структура прац≥ тощо.

¬изначимо спец≥ал≥зац≥ю досл≥джуваного господарства.

“аблиц€ 6. —труктура грошових надходжень «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

ѕродукц≥€ 2003 –. 2004 р. 2005 –. 2005 в % до 2003
“ис. грн. % “ис. грн. % “ис. грн. %
«ернов≥ ≥ зернобобов≥ з них:   34,12   21,99 9608,8 32,67 252,58
ѕшениц€   1,89   12,02 1151,7 3,92 545,83
 укурудза на зерно   32,23   9,61 8396,9 28,55 233,70
ячм≥нь - -   0,37 60,2 0,2
–азом по рослинництву   34,12   21,99 9608,8 32,67 252,58
ѕродукц≥€ скотарства в т. ч:              
ћолоко   41,64   31,22   26,42 167,41
яловичина   3,44   5,18 2969,1 10,09 775,22
—винарство   16,96   36,82   29,08 452,35
≤нша продукц≥€ тваринництва   1,15   4,18 509,4 1,73 397,97
–азом по тваринництву   63,18   77,41 19803,5 67,33 281,14
¬сього по рослинництву ≥ тваринництву   97,3   99,4 29412,3   271,13
–еал≥зац≥€ ≥ншоњ продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг   2,7   0,6 - -
¬сього по п≥дприЇмству 11149,0       29412,3   263,81

¬продовж трьох рок≥в питома вага грошових надходжень в≥д реал≥зац≥њ рослинноњ та тваринноњ продукц≥њ зросла в≥дпов≥дно у 2,5 та 2,8 раз≥в, що св≥дчить про значне зб≥льшенн€ обс€г≥в виробництва ц≥Їњ продукц≥њ на стр≥мкий р≥ст ц≥н на нењ. «агалом по п≥дприЇмству виручка зб≥льшилась у 2,6 рази, або у грошовому вираз≥ - на 18263,3 тис. грн., що позитивно вплинуло на його д≥€льн≥сть.

—еред продукц≥њ рослинництва найб≥льшу частку в≥д загальноњ виручки господарство отримуЇ за реал≥зовану кукурудзу на зерно (32,23 % у 2003 р. та 28,55 % у 2005р.). √рошов≥ надходженн€ в≥д продажу озимоњ пшениц≥ та €чменю незначн≥. ¬иключенн€м Ї 2004 р≥к, коли в≥д реал≥зованоњ пшениц≥ отримали 12,02 % вс≥Їњ виручки господарства.

–озгл€нувши надходженн€ в≥д продукц≥њ тваринництва, бачимо, що у 2003 роц≥ 41,64 %, тобто 4642 тис. грн., над≥йшло в≥д реал≥зац≥њ молока, проте надал≥ спостер≥гаЇмо тенденц≥ю до зменшенн€ цього показника (31,22 ≥ 26,42 % в≥дпов≥дно у 2004 та 2005 роках).«а останн≥ два роки б≥льша частина виручки €к в галуз≥ тваринництва, так ≥ в ц≥лому по господарству, отримуЇтьс€ в≥д продукц≥њ свинарства: 2004 р. - 7362 тис. грн., або 36,82 %; 2005 р. Ц 8554 тис. грн., або 29,08 % вс≥Їњ виручки.

ќтже, можна зробити висновок, що «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ спец≥ал≥зуЇтьс€ на виробництв≥ продукц≥њ свинарства та молока, а також вирощуванн≥ кукурудзи на зерно.

1.3. ќрган≥зац≥€ виробництва продукц≥њ рослинництва

–ослинництво Ї комплексною основою галуз≥ с≥льського господарства. ѓњ продукц≥€ становить б≥льше половини валового виробництва продукц≥њ с≥льськогосподарського виробництва. ¬≥д ≥нтенсивност≥ њњ розвитку залежить забезпеченн€ населенн€ продуктами харчуванн€, а промисловост≥ - сировиною.

–озвиток рослинництва в≥дбуваЇтьс€ на основ≥ т≥сного звФ€зку зь ≥ншим важливим комплексом галузей Ц тваринництвом, €ке перетворюЇ рослинницьку продукц≥ю, включаючи поб≥чну ≥ в≥дходи в надзвичайно ц≥нн≥ продукти харчуванн€ та сировину. ≤нтенсивний розвиток рослинництва передбачаЇ значне зб≥льшенн€ внесенн€ орган≥чних добрив, €к≥ спри€ють п≥двищенню родючост≥ земл≥ та врожайност≥ с≥льськогосподарських культур.

–ослинництво €к комплексна галузь складаЇтьс€ з к≥лькох п≥дгалузей: зерновиробництво, бур€к≥вництво, картопл€рство, овоч≥вництво, сад≥вництво, виноградарство та ≥н.

–≥вень розвитку господарства визначаЇтьс€ насамперед обс€гами виробництва продукц≥њ, що в свою чергу залежить в≥д розм≥р≥в пос≥вних площ, њх структури та врожайност≥. ¬ища питома вага високоврожайних культур у структур≥ пос≥вних площ даЇ змогу нав≥ть при менш≥й площ≥ пос≥ву одержувати значно б≥льший валовий зб≥р. “ак само вищий р≥вень урожайност≥ культур забезпечуЇ зб≥льшенн€ валового виробництва продукц≥њ.

“аблиц€ 7. ƒинам≥ка пос≥вних площ ≥ урожайност≥ с≥льськогосподарських культур у «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

 ультури ѕос≥вна площа, га ”рожайн≥сть, ц/га ¬аловий зб≥р, ц
                 
«ернов≥ ≥ зернобобов≥       43,93 42,65 55,13      
з них: пшениц€ озима       43,50 43,50 41,83      
гречка   - - 12,8 - -   - -
кукурудза на зерно       54,81 46,91 66,74      
€чм≥нь       26,3 26,21 32,49      
горох       24,82 16,83 20,27      
овес       26,15 18,04 33,23      
≥н. зернов≥ - -   - - 33,67 - -  
—о€   - - 23,65 - -   - -

« таблиц≥ 7 видно, що в найб≥льше земл≥ в господарств≥ зайн€то п≥д пос≥вами кукурудзи на зерно, €чменю та озимоњ пшениц≥, що зумовлено високим розвитком тваринницькоњ галуз≥ в господарств≥ та потребою в забезпеченн≥ останньоњ власними кормами. ”рожайн≥сть зернових культур коливаЇтьс€ по роках, проте за останн≥й досл≥джуваний р≥к Ї найвищою по таких культурах €к кукурудза на зерно (66,74 ц/га), €чм≥нь (32,49 ц/га), та овес (33.23 ц/га). ƒос€гненн€ такого р≥вн€ урожайност≥ в≥дбулос€ за рахунок впровадженн€ високоврожайних сорт≥в ≥ г≥брид≥в с≥льськогосподарських культур при належному р≥вн≥ агротехн≥ки, що забезпечують одержанн€ запланованих валових збор≥в насамперед кормових культур.

–озгл€немо виробництво та реал≥зац≥ю зернових культур в досл≥джуваному господарств≥.

“аблиц€ 8. ѕоказники виробництва та реал≥зац≥њ зернових культур у «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

ѕоказники 2003 р≥к 2004 р≥к 2005р≥к
  ¬сього по господар-—тву ¬ т. ч. зерно-¬их ѕ»то- ћа вага, % ¬сього по господјр-—тву ¬ т. ч. зерно-¬их ѕ»то-ћа вага, % ¬сього по господар-—тву ¬ т. ч. зерно-¬их ѕи“о-ћа вага, %
ѕос≥вна площа, га     52,21     83,14     82,11
–еал≥зац≥€ продукц≥њ, тис. грн. 11149,0   34,12 19992,0   21,99 29412,3 9608,8 32,67
ѕовна соб≥варт≥сть, тис. грн.     22,63     16,44 25950,8 5480,7 21,12
ѕрибуток, тис. грн.     52,90     22,13   4128,1 45,59

« наведеноњ таблиц≥ можна зробити висновок, що в господарств≥ вирощують переважно зернов≥ культури, адже питома вага площ п≥д њх пос≥вами коливаЇтьс€ по роках в≥д 52,21 % у 2003 роц≥ до 82,11 % - у 2005. ј питома вага грошових надходжень в≥д реал≥зац≥њ зернових до загальноњ виручки по господарству становить: у 2003 р. Ц 34,12 %, 2004 р. Ц 21,99 %, 2005 р. Ц 32,67 %.

ќсновою виробництва продукц≥њ рослинництва Ї технолог≥€ вирощуванн€ с≥льськогосподарських культур. «а посл≥довн≥стю виконанн€ технолог≥чних операц≥й у процес≥ виробництва рослинницькоњ продукц≥њ можна вид≥лити чотири основних пер≥оди:

1) основний оброб≥ток грунту ≥ внесенн€ добрив;

2) передпос≥вний оброб≥ток грунту ≥ с≥вба;

3) догл€д за пос≥вами;

«биранн€ врожаю.

ѕри орган≥зац≥њ виробничих процес≥в у рослинництв≥ необх≥дно дотримуватись таких принцип≥в:

- пропорц≥йност≥ Ц передбачаЇ встановленн€ оптимальних сп≥вв≥дношень м≥ж засобами прац≥, предметами прац≥ та робочою силою у процес≥ виробництва з метою забезпеченн€ його безперервност≥ ≥ дос€гненн€ високоњ продуктивност≥;

- ритм≥чност≥ Ц пол€гаЇ у виконанн≥ вс≥х повФ€заних м≥ж собою операц≥й в одному темп≥;

- узгодженост≥- пол€гаЇ у вимаганн≥ виконанн€ окремих виробничих операц≥й у ч≥тко визначен≥й посл≥довност≥;

- безперервност≥ Ц виконанн€ взаЇмоповФ€заних операц≥й у виробничому процес≥ без перерв або з м≥н≥мальними перервами м≥ж ними.

Ќайб≥льш енергом≥стким ≥ трудом≥стким пер≥дом Ї оброб≥ток грунту (40%).

–озгл€немо посл≥довн≥сть виконанн€ окремих операц≥й.

ќрган≥зац≥€ процесу оранки пол€гаЇ в п≥дготовц≥ до роботи агрегату, регулюванн≥ вс≥х корпус≥в плуга, ≥ передплужника на однакову глибину, кр≥пленн€ бор≥н, щоб забезпечити перекритт€ плуга. ќранка Ї одночасним боронуванн€м, що дозвол€Ї пол≥пшити €к≥сть оброб≥тку, збер≥гати вологу.

ѕеред початком оранки поле розбивають на заг≥нки однаковоњ ширини, пот≥м в≥дбивають поворотн≥ смуги проходом агрегату так, щоб ст≥на борони була до заг≥нки. Ўирина поворотних смуг повинна бути р≥вною кратн≥й к≥лькост≥ проходу агрегату, вона коливаЇтьс€ в≥д 9 до 30 м.

Ѕоронуванн€ Ц це прийом п≥дготовки грунту дл€ пос≥ву та догл€ду за ними. ƒо боронуванн€ предТ€вл€ютьс€ так≥ вимоги: др≥бногрудкуват≥сть верхнього покриву грунту; однакова глибина рихлинн€, вир≥внен≥сть поверхн≥ Ц в≥дсутн≥сть гребен≥в, огр≥х≥в, особливо на поворотах; пр€мол≥н≥йн≥сть ходу зуб≥в бор≥н.

«а допомогою культивац≥й дос€гаЇтьс€ вир≥внюванн€ пол€, створюЇтьс€ др≥бногрудковий шар грунту на глибину заробки нас≥нн€, знищуютьс€ бурТ€ни, збер≥гаЇтьс€ волога верхнього покриву грунту.

ƒл€ кращого оброб≥тку грунту культивац≥€ ≥ боронуванн€ виконуЇтьс€ одним агрегатом.

Ћущенн€, дискуванн€, коткуванн€ зд≥йснюЇтьс€, щоб запоб≥гти висушуванн€ грунту п≥сл€ збиранн€ врожаю, а також дл€ збереженн€ в ньому вологи, знищенн€ бурТ€н≥в, хвороб та шк≥дник≥в, €к≥ накопичуютьс€ в п≥сл€збиральних рештках. «астосуванн€ поточного методу збиранн€ зернових культур дозвол€Ї зв≥льнити пол€ в≥д соломи одночасно ≥з збиранн€м, а це даЇ можлив≥сть всл≥д за ним лущити стерню, що в свою чергу зменшуЇ забурТ€нен≥сть пол≥в, пол≥пшуЇ €к≥сть подальшого оброб≥тку грунту.

«агот≥вл€, транспортуванн€ ≥ внесенн€ добрив Ї складним ≥ трудом≥сткими процесами. ќсновними видами роб≥т при цьому Ї: подр≥бненн€, навантаженн€ у транспортн≥ засоби, транспортуванн€ до м≥сц€ внесенн€ ≥ внесенн€ в грунт за допомогою р≥зних розкидач≥в та с≥валок.

ѕос≥вний агрегат сл≥д укомплектувати, в≥дрегулювати, встановити на норму вис≥ву.  р≥м цього визначаютьс€ способи його руху.

Ќайчаст≥ше використовуЇтьс€ на пос≥в≥ човниковий спос≥б руху. «алежно в≥д конф≥гурац≥њ пол€ ≥ к≥лькост≥ с≥валок можуть застосовуватись заг≥нний, перекритт€м, перехресний способи.

ѕри збиранн≥ зернових культур виконуютьс€ так≥ основн≥ технолог≥чн≥ операц≥њ: зр≥зуванн€ стебел, обмолочуванн€, вид≥ленн€ зерна з вороху та очищенн€ його. ¬с≥ ц≥ операц≥њ можуть виконуватис€ посл≥довно одна за одною або з розривом в час≥.

ѕри збиран≥ зернових застосовують два способи: розд≥льний (двофазний) ≥ пр€ме комбайнуванн€ (однофазний). Ѕ≥льш економ≥чним ≥ рац≥ональним в даному випадку буде спос≥б розд≥льного збиранн€.

‘орми оплати прац≥ под≥л€ютьс€ на в≥др€дну ≥ погодинну. ¬ першому випадку зароб≥ток визначаЇтьс€ за в≥др€дними розц≥нками за обс€г виконаних роб≥т, або за одиницю виробленоњ продукц≥њ, в другому Ц в≥дпрацьованим часом. ѕри цьому враховуЇтьс€ квал≥ф≥кац≥€ прац≥вник≥в, €к≥сть прац≥.

ѕри в≥др€дн≥й ≥ погодинн≥й системах оплати прац≥ застосовуютьс€ так≥ њњ р≥зновиди: пр€ма в≥др€дна, в≥др€дно-прем≥альна, в≥др€дно-прогресивно-прем≥альна, пр€ма в≥др€дна, проста погодинна.

ѕр€ма в≥др€дна система Ц зароб≥ток прац≥вника перебуваЇ в пр€м≥й залежност≥ в≥д ≥ндив≥дуального вироб≥тку ≥ за кожну одиницю роботи йому нараховуЇтьс€ зароб≥тна плата зг≥дно з прийн€тою у господарств≥ тарифною с≥ткою ≥ нормами вироб≥тку за дану роботу.

¬≥др€дно-прем≥альна система Ц за обс€г виконаних роб≥т у межах встановленоњ норми вироб≥тку, за кожну одиницю виконаноњ роботи зароб≥ток нараховуЇтьс€ в межах прийн€тоњ тарифноњ ставки, а за перевиконанн€ норми Ц нараховуЇтьс€ прем≥€. ѕрем≥њ можуть становити 30-50% в≥д тарифноњ ставки за виконану понаднормативну роботу.

¬≥др€дно-прогресивно-прем≥альна система Ц розц≥нки в межах норми залишаютьс€ незм≥нними, а з перевиконанн€м даноњ норми п≥двищуЇтьс€ за прогресивно-зростаючою шкалою, €ка розробл€Їтьс€ в≥дпов≥дно до конкретних умов. „им б≥льше перевиконуЇтьс€ норма, тим вища прем≥€ за кожну њњ одиницю.

ѕроста погодинна система Ц нарахуванн€ оплати прац≥ на п≥дстав≥ погодинноњ тарифноњ ставки в≥дпов≥дно до квал≥ф≥кац≥њ ≥ в≥дпрацьованого часу.

ќплата прац≥ у рослинництв≥ Ц бригадах ≥ ланках проводитьс€ по д≥ючих тарифних розр€дах за фактично виконаний обс€г роб≥т, зг≥дно д≥ючоњ тариф≥кац≥њ. Ќа роботах, повТ€заних з шк≥дливими умовами прац≥, оплата прац≥ п≥двищуЇтьс€ на 12%.

ќплата прац≥ тракторист≥в-машин≥ст≥в маЇ р€д особливостей. «алежно в≥д њх знань ≥ досв≥ду роботи присвоюЇтьс€ ≤, ≤≤, ≤≤≤ класи квал≥ф≥кац≥њ. Ќадбавку за класн≥сть виплачують до зароб≥тку на механ≥зованих роботах, €к≥ оплачуютьс€ по тарифних ставках тракторист≥в-машин≥ст≥в (≤ клас Ц 20%, ≤≤ клас Ц 10%).

ƒл€ ж≥нок-механ≥затор≥в норма вироб≥тку знижуЇтьс€ на 10%, при цьому тарифна ставка не зм≥нюЇтьс€.

1.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва продукц≥њ рослинництва.

≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва продукц≥њ та њњ показники Ї реальним в≥дображенн€м ефективност≥ та прибутковост≥ д≥€льност≥ господарства, характеризують њњ повн≥стю, оск≥льки в них пор≥внюютьс€ витрати й доходи.

ѕ≥двищенн€ економ≥чноњ ефективност≥ с≥льськогосподарського виробництва спри€Ї зростанню доход≥в господарств, що Ї основою розширенн€ ≥ вдосконаленн€ виробництва, п≥двищенн€ оплати прац≥ ≥ пол≥пшенн€ культурно-побутових умов прац≥вник≥в галуз≥.

≈коном≥чна ефективн≥сть с≥льськогосподарського виробництва означаЇ одержанн€ максимальноњ к≥лькост≥ продукц≥њ з одного гектара земельноњ площ≥, в≥д одн≥Їњ голови худоби при найменших затратах прац≥ ≥ кошт≥в на виробництво одиниц≥ продукц≥њ. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва визначаЇтьс€ в≥дношенн€м одержаних результат≥в до витрат засоб≥в виробництва ≥ живоњ прац≥. ≈фективн≥сть с≥льського господарства включаЇ не т≥льки сп≥вв≥дношенн€ результат≥в ≥ витрат виробництва, в н≥й в≥дбиваютьс€ також €к≥сть продукц≥њ ≥ њњ здатн≥сть задовольн€ти т≥ чи ≥нш≥ потреби споживача. ѕри цьому п≥двищенн€ €кост≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ вимагаЇ додаткових затрат живоњ ≥ уречевленоњ прац≥.

≈коном≥чна ефективн≥сть показуЇ к≥нцевий корисний ефект в≥д застосуванн€ засоб≥в виробництва ≥ живоњ прац≥, а також сукупних њх вкладень. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва визначаЇтьс€ за такими показниками: варт≥сть валовоњ продукц≥њ, валовий дох≥д та прибуток з розрахунку на 1 га с/г уг≥дь, 1 прац≥вника, 1 люд.-год., 1 грн. основних виробничих фонд≥в, норма прибутку (збитку), р≥вень рентабельност≥. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва продукц≥њ та њњ показники Ї реальним в≥дображенн€м ефективност≥ та прибутковост≥ д≥€льност≥ господарства, характеризують њњ повн≥стю, оск≥льки в них пор≥внюютьс€ витрати й доходи.

¬ажливим показником економ≥чноњ ефективност≥ виробництва зерна Ї соб≥варт≥сть продукц≥њ. ¬она в≥дображаЇ €к≥сть роботи господарств ≥ визначаЇ р≥вень його доходност≥.

–озгл€немо економ≥чну ефективн≥сть вирощуванн€ зернових культур в нашому господарств≥.

“аблиц€ 8.≈коном≥чна ефективн≥сть вирощуванн€ зернових культур

ѕоказники «ерно¬≥  
     
ѕлоща пос≥ву, га        
¬аловий зб≥р зерна, ц        
¬иробнич≥ затрати-всього, тис. грн.     13183,3  
«атрати прац≥ - всього, тис. люд. год.        
¬рожайн≥сть, ц/га 43,93 42,65 55,13  
¬иробнич≥ затрати на 1га, грн. 1,48 1,24 1,66  
«атрати прац≥, люд.-год.: Ќа 1га пос≥ву 61,95 51,35 55,56  
Ќа 1ц продукц≥њ 1,40 1,20 1,01  
—об≥варт≥сть 1ц, грн. 33,40 29,19 30,12  
÷≥на реал≥зац≥њ 1ц, грн. 56,67 41,62 64,02  
ѕрибуток, грн: Ќа 1ц зерна 23,27 12,43 33,90  
Ќа 1га пос≥ву 445,59 93,54 520,04  
–≥вень рентабельност≥, % 69,67 42,58 112,54  
ѕоказники «ерно¬≥  
     
ѕлоща пос≥ву, га        
¬аловий зб≥р зерна, ц        
¬иробнич≥ затрати-всього, тис. грн.     13183,3  
«атрати прац≥ - всього, тис. люд. год.        
¬рожайн≥сть, ц/га 43,93 42,65 55,13  
¬иробнич≥ затрати на 1га, грн. 1,48 1,24 1,66  
«атрати прац≥, люд.-год.: Ќа 1га пос≥ву 61,95 51,35 55,56  
Ќа 1ц продукц≥њ 1,40 1,20 1,01  
—об≥варт≥сть 1ц, грн. 33,40 29,19 30,12  
÷≥на реал≥зац≥њ 1ц, грн. 56,67 41,62 64,02  
ѕрибуток, грн: Ќа 1ц зерна 23,27 12,43 33,90  
Ќа 1га пос≥ву 445,59 93,54 520,04  
–≥вень рентабельност≥, % 69,67 42,58 112,54  

јнал≥зуючи економ≥чну ефективн≥сть вирощуванн€ зернових культур у динам≥ц≥ з 2003 по 2005 р≥к у «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ, можна сказати, що за анал≥зований пер≥од найб≥льш прибутковим виробництво зернових було у 2005 роц≥ (р≥вень рентабельност≥ 112,54 % при соб≥вартост≥ 30,12 грн/ц). ÷е значною м≥рою дос€гнуто за рахунок високоњ урожайност≥ зернових культур у цьому роц≥, в≥дпов≥дно значним зб≥льшенн€м њх валового збору та високоњ ц≥ни реал≥зац≥њ.

–озд≥л 2. ѕлануванн€ розвитку галуз≥ рослинництва.

2.1. ќбгрунтуванн€ виробничоњ програми з рослинництва.

2.1.1. ѕлануванн€ використанн€ земельних”г≥дь.

¬иробничою програмою з рослинництва передбачаЇтьс€ такий розвиток рослинницьких галузей, за €кою можна забезпечити виконанн€ догов≥рних зобовФ€зань з продажу продукц≥њ споживачам, а також повне задоволенн€ потреб господарства у продукц≥њ рослинництва (фуражний фонд, страхов≥ фонди нас≥нн€ ≥ фуражу, вид≥ленн€ продукц≥њ на оплату прац≥, фонд громадського харчуванн€ тощо). ѕри цьому головна увага прид≥л€Їтьс€ орган≥зац≥њ використанн€ земельних уг≥дь, визначенню витрат держави ≥ власн≥ витрати на проведенн€ в≥дпов≥дних роб≥т, встановленню розм≥р≥в ≥ структури пос≥вних площ в≥дпов≥дно догов≥рних зобовФ€зань ≥ потреби п≥дприЇмства в продукц≥њ рослинництва, р≥вн€ урожайност≥, використанн€ добрив, захист рослин в≥д шк≥дник≥в, хвороб та бурФ€н≥в.

–≥зн≥ земельн≥ уг≥дд€ використовуютьс€ не з однаковою ≥нтенсивн≥стю. ќкрем≥ д≥л€нки взагал≥ не мають ц≥нност≥ з точки зору виробничого використанн€. ѕри складанн≥ плану економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку сл≥д передбачити переведенн€ непридатних чи мало продуктивних земель у придатн≥ або високопродуктивн≥, виход€чи ≥з своњх матер≥ально-ф≥нансових ≥ трудових можливостей.

—клад ≥ сп≥вв≥дношенн€ уг≥дь з роками зм≥нюЇтьс€, тобто уг≥дд€ набувають ≥ншого призначенн€ (розорюванн€ пасовищ ≥ с≥ножатей, осушенн€ бол≥т тощо). “аке переведенн€ уг≥дь ≥з одного виду в ≥нший називають трансформац≥Їю земельних уг≥дь. ќсновною метою њњ Ї п≥двищенн€ продуктивност≥, тобто ≥нтенсивност≥ використанн€ земель, а також створенн€ умов дл€ правильного облаштуванн€ територ≥њ, орган≥зац≥њ виробництва, п≥двищенн€ родючост≥, запоб≥ганн€ ероз≥њ та њњ припиненн€. ѕоказниками ефективност≥ трансформац≥њ земельних уг≥дь Ї: прир≥ст валовоњ продукц≥њ ≥ чистого доходу, строки окупност≥ кап≥тальних вкладень, п≥двищенн€ родючост≥ грунту та ≥нше.

–озм≥щенн€ уг≥дь на територ≥њ господарства визначаЇтьс€: умовами виробництва в галуз€х; вимогами р≥зних культур до ірунт≥в; особливост€ми окремих д≥л€нок та ≥ншими факторами. ¬с≥ ц≥ питанн€ вир≥шуютьс€ у кожному господарств≥ стосовно конкретних умов, залежно в≥д спец≥ал≥зац≥њ, структури пос≥вних площ, розм≥щенн€ населених пункт≥в тощо.

” план≥ використанн€ земельних уг≥дь, показують фактичний склад њх на перше листопада зв≥тного року, планового року й використанн€ у плановому роц≥. ќдночасно передбачають заходи пол≥пшенн€ земель, осушенн€, зрошенн€, вапнуванн€, г≥псуванн€ тощо.

 ≥льк≥сть та €к≥сть рослинницькоњ продукц≥њ, њњ соб≥варт≥сть залежать в≥д багатьох фактор≥в. ƒл€ конкретних грунтово-кл≥матичних умов њх можна обФЇднати у дв≥ групи: орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ та техн≥ко-технолог≥чн≥. “обто, урожайн≥сть Ї пох≥дною комплексу складових фактор≥в, насамперед, господарськоњ орган≥зац≥њ виробництва.

Ќа€вн≥сть та використанн€ у плановому роц≥ земельних уг≥дь розгл€немо у наступн≥й таблиц≥.

“аблиц€ 9. Ѕаланс земельних уг≥дь у «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

¬»ƒ» ”√≤ƒ№ Ќа€вн≥сть на початок планового року ¬икористанн€ в плановому роц≥ —клад земель на к≥нець планового року
ѕ≥д пос≥ви Ќа с≥ножат≥ ѕ≥д пасовища ѕ≥д закладку нових насаджень ƒл€ створенн€ ферме. госп. √а ” % до п≥дсумку
¬сього с≥льсько- √осподарських уг≥дь, ¬ тому числ≥:           -10    
–≥лл€         -5 -10   95,20
—≥ножат≥       -6       2,25
ѕасовища       +6       2,50
Ѕагатор≥чн≥ насадженн€         +5     0,05

¬ плановому роц≥ передбачаЇтьс€ перевести ≥з с≥ножатей у пасовища 6 га, а 5 га р≥лл≥ в≥днести на посадку багатор≥чних насаджень. 10 га площ≥ р≥лл≥ буде передано дл€ розширенн€ особистих сел€нських господарств. Ќа цю величину зменшитьс€ €к площа р≥лл≥, так ≥ площа с≥льськогосподарських уг≥дь. “обто, загальна земельна площа у господарств≥ на к≥нець планового року становитиме 10140 га

—труктуру земельних уг≥дь визначають €к в≥дношенн€ окремих уг≥дь до загальноњ њх площ≥.

ќбгрунтовуючи планов≥ показники з трансформац≥њ уг≥дь, необх≥дно висв≥тлити заходи з пол≥пшенн€ ≥ збереженн€ земель, визначити витрати на зд≥йсненн€ таких заход≥в (таб. 2.2)

“аблиц€ 10. ќбчисленн€ витрат на зд≥йсненн€ заход≥в по пол≥пшенню земель

«аходи по пол≥пшенню земель ќбс€ги роб≥т, га ¬итрати планового року, грн.
Ќј 1 га ¬сього ¬ тому числ≥ за рахунок кошт≥в держбюджету
ѕоверхневе пол≥пшенн€ с≥ножатей ≥ пасовищ      
       
—творенн€ полезахисних л≥сових смуг      

як бачимо, у плановому роц≥ плануЇтьс€ провести поверхневе пол≥пшенн€ с≥ножатей ≥ пасовищна площах в≥дпов≥дно 228 ≥ 254 га. ƒоц≥льно також створити л≥сосмуги дл€ захисту в≥д в≥тровоњ ероз≥њ грунт≥в площею 5 га.

2.1.2. ѕлануванн€ врожайност≥ с≥льськогосподарських культур.

ѕлануванню урожайност≥ с≥льськогосподарських культур передуЇ детальний анал≥з дос€гнутого њњ р≥вн€ на п≥дприЇмств≥, у передових господарствах зони, досл≥дних станц≥€х. ѕри цьому важливо ви€вити к≥льк≥сний та €к≥сний вплив на врожайн≥сть основних фактор≥в, що њњ визначають (добрива, попередники, сорти, технолог≥њ тощо).

ѕлануванн€ врожайност≥ с≥льськогосподарських культур зд≥йснюють к≥лькома методами. Ќайчаст≥ше застосовують нормативний метод у поЇднанн≥ з експертно-оц≥нним, сутн≥сть €кого пол€гаЇ у визначенн≥ можливого приросту врожаю в результат≥ зм≥ни динам≥чних фактор≥в з наступним зб≥льшенн€м фактичноњ середньозваженоњ врожайност≥ на величину цього приросту. ѕрир≥ст урожаю обчислюють в≥д зб≥льшенн€ норм внесенн€ добрив пор≥вн€но з базовим пер≥одом, запровадженн€ продуктивн≥ших сорт≥в, розм≥щенн€ культур по кращих попередниках, розширенн€ площ застосуванн€ засоб≥в захисту рослин, зменшенн€ втрат продукц≥њ п≥д час збиранн€. ѕрактика передових господарств св≥дчить про те, що без внесенн€ добрив неможливо одержати хорош≥ врожањ. –≥к у р≥к виробництво добрив зб≥льшуЇтьс€, а норми њх внесенн€ п≥д конкретн≥ культури уточнюютьс€.

¬иход€чи з поживност≥ добрив ≥ знаючи дози виносу речовин в≥дпов≥дними культурами, можна обчислити прир≥ст њх урожайност≥.

”рожайн≥сть с≥льськогосподарських культур Ї одним ≥з головних показник≥в р≥вн€ веденн€ вс≥Їњ системи виробництва ≥ головного елементу ус≥Їњ системи землеробства. ”рожайн≥сть характеризуЇтьс€ виходом продукц≥њ т≥Їњ чи ≥ншоњ с≥льськогосподарськоњ культури з одиниц≥ площ≥ пос≥ву. ¬ н≥й сумуютьс€ заходи, €к≥ проведен≥ в господарств≥ по ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва ≥ зм≥цненн€ його матер≥ально-техн≥чноњ бази, €к≥сть ≥ строки оброб≥тку ірунту, заходи з комплексноњ механ≥зац≥њ, мел≥орац≥њ ≥ х≥м≥зац≥њ земель, система добрив ≥ догл€ду за пос≥вами, проведенн€ протиероз≥йних заход≥в, системи боротьби з шк≥дниками ≥ хворобами, система нас≥нництва ≥ с≥возм≥н, впровадженн€ ≥ виробництво найб≥льш врожайних сорт≥в ≥ г≥брид≥в, дос€гнень науки ≥ передового досв≥ду вирощуванн€ с≥льськогосподарських культур, усуненн€ втрат врожаю.

–озрахунок приросту урожайност≥ озимоњ пшениц≥ в≥д зб≥льшенн€ внесенн€ добрив покажемо у таблиц≥ 11.

“аблиц€ 11. –озрахунок прибавки врожаю озимоњ пшениц≥ в≥д зб≥льшенн€ внесенн€ добрив в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

¬иди добрив  ≥льк≥сть добрив  оеф≥-÷≥Їнт викори-—танн€ д≥ючоњ речо-¬ини Ѕуде використано д≥ючоњ речовини, кг ¬инос пожив-Ќих речовин з ірунту на 1 ц урожаю, кг ѕри-Ѕавка урожа-…ност≥, ц/га
¬—ьо-√о, ц ¬ перера-’унку на д≥ючу речови-Ќу, кг « м≥нера-Ћьних добрив « орга-Ќ≥чних добрив ¬—ьо-√о  
јм≥ачна сел≥тра 0,5   0,6 10,2   13,2 3,5 3,77
 ањн≥т 0,5   0,7 3,5 4,5 8,0 2,5 3,2
—упер- ‘осфат грану-льова- Ќий 0,8 15,6 0,2 3,2   6,12 1,2 5,1

¬иход€чи з даних таблиц≥, прибавка урожайност≥ озимоњ пшениц≥ становитиме 3,2 ц/га, оск≥льки при вплив≥ комплексу р≥зноман≥тних фактор≥в визначальним Ї той, що знаходитьс€ в найменш≥й к≥лькост≥.

ѕри опрацюванн≥ планових показник≥в з рослинництва важливе значенн€ маЇ правильне визначенн€ урожайност≥ с≥льськогосподарських культур, оск≥льки в≥д цього залежать реальн≥сть показник≥в виробництва по галуз≥ в ц≥лому. «а р≥внем урожайност≥ планують розм≥р пос≥вних площ в≥дпов≥дних культур, валов≥ збори продукц≥њ.

Ќа основ≥ середньозваженоњ врожайност≥ ≥ прибавки за рахунок добрив розрахуЇмо планову урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур (таблиц€ 12).

“аблиц€ 12. ¬аловий зб≥р ≥ планова урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ

Ќазва культури —ума пос≥вноњ площ≥ за останн≥ 3 роки, га ¬аловий зб≥р за останн≥ 3 роки, ц —ередньо-«важена урожайн≥сть за останн≥ 3 роки, ц/га ѕланова урожайн≥сть, ÷/га
ќзим≥ зернов≥     47,60 50,80
ќзима пшениц€     42,87 46,07
 укурудза на зерно   300251,5 54,42 57,62
ячм≥нь     28,84 32,04
ќвес     23,01 26,21
√речка     12,84 16,04
√орох     17,35 20,55

ќтже, в≥дпов≥дно даним таблиц≥ 12 можна зробити висновок, що завд€ки додатковому внесенню м≥неральних та орган≥чних добрив можна дос€гнути значного п≥двищенн€ врожайност≥ культур. “ак, урожайн≥сть озимоњ пшениц≥ плануЇтьс€ довести до 46,07 ц/га, урожайн≥сть кукурудзи на зерно Ц до 57,62 ц/га.

≤нод≥ в господарств≥ використовують метод програмуванн€ урожайност≥, коли спочатку планують њњ величину, а пот≥м розраховують норму добрив, засоб≥в захисту рослин та ≥н. п≥д запланований урожай. –озрахуЇмо за цим методом норму добрив п≥д урожай озимоњ пшениц≥ в 2006 р.

“аблиц€ 13. –озрахунок норм добрив п≥д запланований врожай

ѕоказники ќзима пшениц€
N P2O5 K2O
1. «апланований врожай, ц/га 46,07  
2. ¬инос поживних речовин 1ц зерна ≥ в≥дносноњ к≥лькост≥ соломи, кг 3,7 1,5 2,5
3. ¬инос поживних речовин запланованим врожаЇм, кг 170,46 69,11 69,11
4. ¬м≥ст рухомих форм поживних речовин, мг/100гр грунту      
5. ¬м≥ст рухомих форм поживних речовин в пласт≥ грунту 25см, кг/га      
6. ¬икористанн€ поживних речовин з грунту, %      
7. Ѕуде використано поживних речовин з грунту врожаЇм, кг/га 93,60 34,56 64,80
8 ¬несено орган≥чних добрив п≥д попередник, т/га      
9. ¬м≥ст поживних речовин в орган≥чних добривах,% 0,50 0,35 0,60
10. ¬несено поживних речовин з орган≥чними добривами, кг/га   10,5  
11. ¬икористанн€ поживних речовин ≥з орган≥чних добрив на 2-й р≥к внесенн€, %      
12. Ѕуде використано поживних речовин з орган≥чних добрив на 2-й р≥к, % 2,25 2,1 1,8
13. ¬сього буде використано рослинами поживних речовин, кг/га 95,85 36,66 66,6
14. Ќеобх≥дно внести поживних речовин, кг/га 74,61 32,45 2,51
15. ¬икористанн€ поживних речовин з м≥неральних добрив в перший р≥к, %      
16. Ќеобх≥дно внести поживних речовин м≥неральних добрив з врахуванн€м коеф≥ц≥Їнта њх використанн€, кг/га 207,25 216,33 8,10
17. ¬м≥ст поживних речовин в м≥неральних добривах, %      
18. Ќеобх≥дно внести м≥неральних добрив дл€ одержанн€ запланованого врожаю, ц/га 6,10 11,39 0,20

ќтже, п≥д запланований врожай озимоњ пшениц≥ (46,07 ц/га) на 1га пос≥ву озимоњ пшениц≥ потр≥бно внести 6,1 ц азотних добрив, 11,39 ц фосфорних ≥ 0,2 ц кал≥йних добрив.

2.1.3. ѕлануванн€ розм≥ру пос≥вних площ, виробництва продукц≥њ та њњ розпод≥л

ќбчисленню розм≥р≥в пос≥вних площ передуЇ ви€вленн€ найб≥льш конкурентоспроможних с≥льськогосподарських культур, п≥д €к≥ сл≥д вид≥л€ти в п≥дприЇмств≥ б≥льш≥ пос≥вн≥ площ≥, через визначенн€ њх економ≥чноњ оц≥нки.

ћета даноњ роботи пол€гаЇ в тому, щоб на основ≥ фактичних середн≥х даних виходу продукц≥њ з 1 га за останн≥ роки, застосувавши дану систему показник≥в, визначити найб≥льш ефективн≥ культури ≥ по можливост≥ розширити њх пос≥вну площу.

ўоб визначити найб≥льш продуктивн≥ культури дл€ господарства з подальшим визначенн€м розм≥ру ≥ структури пос≥вних площ, необх≥дно провести економ≥чну оц≥нку (таблиц€ 14) с≥льськогосподарських культур на основ≥ фактичних середн≥х даних виходу продукц≥њ з 1 га за останн≥ 3 роки в «ј“ Дѕ« Дјгро - –ег≥онФ.

ƒл€ культур, €к≥ вирощують з метою одержанн€ товарноњ продукц≥њ, показникамињх ефективност≥ Ї: вих≥д кормових одиниць, перетравного протењну, кормопротењнових одиниць в розрахунку на 1га; затрати прац≥ на виробництво та соб≥варт≥сть 1 ц кормових одиниць, перетравного протењну та кормопротењнових одиниць.

Ќа основ≥ проведених в таблиц≥ 14 розрахунк≥в ми бачимо, що з групи зернових б≥льш доц≥льно займатис€ вирощуванн€м озимоњ пшнениц≥ та кукурудзи на зерно (вих≥д з 1 га кормових одиниць та перетравного протењну найвищий: дл€ пшениц≥ в≥дпов≥дно 61,73 та 5,43





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 483 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

491 - | 492 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.151 с.