відносин, пов’язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.
Стаття 1090. Умови виконання банком платіжного доручення
1. Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових
документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.
2. Банк не має права робити виправлення у платіжному
дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.
3. Платіжне доручення платника приймається банком до
виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.
Стаття 1091. Виконання платіжного доручення
1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен
перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
2. Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для
виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта.
3. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу
про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими правилами або договором між банком і платником.
Стаття 1092. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення
1. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного
доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
2. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного
доручення у зв’язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.
3. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій
спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Параграф 3. Розрахунки за акредитивом
Стаття 1093. Акредитив
1. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за
дорученням клієнта (платника) — заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов’язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи — бенефіціара.
2. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті
бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.
У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.
Стаття 1094. Відкличний акредитив
1. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований
банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює зобов’язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів.
2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції
за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива.
Стаття 1095. Безвідкличний акредитив
1. Безвідкличний акредитив може бути анульований або його
умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів.
2. На прохання банку-емітента виконуючий банк може
підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов’язання банку-емітента зобов’язання провести платіж відповідно до умов акредитива.
Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.
