1. В основу страхування основних та оборотних фондів покладено:
а) відшкодування збитків страхувальника;
б) страховий захист майна;
в) страховий інтерес;
г) збереження власності.
2. Підлягає страхуванню згідно з основним договором страхування:
а) майно, отримане підприємством за договором майнового найму;
б) продукція, отримана від населення для переробки, зберігання тощо;
в) майно, яке належить підприємству;
г) майно, призначене для проведення дослідних та експериментальних робіт.
3. При оцінюванні основних фондів за основу береться:
а) фактична вартість;
б) повна балансова (первісна) вартість;
в) фактична собівартість;
г) заявлена вартість.
4. Підприємницькі ризики класифікують за:
а) сферою виникнення;
б) тривалістю дії;
в) ймовірністю виникнення та рівнем наслідків;
г) причиною виникнення.
5. При страхуванні підприємницьких ризиків можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку, які є наслідком державної політики - це:
а) технічний ризик;
б) політичний ризик;
в) виробничий ризик;
г) комерційний ризик.
6. Договір страхування майна може укладатись:
а) на суму збитків від ліквідації майна;
б) у межах ліміту відповідальності перестраховика;
в) умежах дійсної або ринкової вартості майна;
г) без визначення вартості майна.
7. При настанні страхового випадку із застрахованим майном страхувальник повинен:
а) заявити про страховий випадок до компетентних органів;
б) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків;
в) скласти страховий акт;
г) обчислити суму збитку та страхового відшкодування.
8. Об'єктами страхування від перерв у виробництві є:
а) втрати прибутку від пошкодження застрахованого майна;
б) поточні витрати на підтримання життєдіяльності підприємства;
в) збитки щодо відшкодування в границях недовипуску продукції;
г) втрати прибутку від невиконання контрагентами підприємства умов комерційної угоди.
9. Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку охоплює такі види збитків:
а) прибуток, не отриманий контрагентами страхувальника;
б) відсотки по непогашеному кредиту;
в) втрати страхувальника, що мають постійний характер;
г) прибуток, не отриманий страхувальником.
10. При страхуванні відповідальності об'єктом страхування виступає відповідальність:
а) перед третіми фізичними особами, яким може бути спричинений збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
б) перед третіми юридичними особами, яким може бути спричинений збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника;
в) перед державою за шкоду внаслідок несплати податків;
г) перед третіми фізичними і юридичними особами, яким може бути спричинений збиток чи інша шкода внаслідок певних дій або бездіяльності страхувальника.
11. Страхування відповідальності передбачає:
а) можливість спричинення шкоди як здоров'ю, так і майну третіх осіб;
б) можливість спричинення шкоди тільки майну третіх осіб, яким, згідно з їхньою заявою, здійснюються відповідні виплати;
в) можливість спричинення шкоди третім конкретним особам, обумовленим в договорі страхування;
г) можливість спричинення шкоди здоров'ю самого страхувальника.
12. Договори страхування професійної відповідальності юридичних та фізичних осіб укладаються, якщо вони мають:
а) відповідну матеріально-технологічну базу;
б) можливість надання професійних послуг, яку бажають застрахувати;
в) досвід виконання професійних обов'язків;
г) кваліфікаційний сертифікат та ліцензію на здійснення діяльності з надання професійних послуг.
13. За договором страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції відшкодовуються збитки, спричинені:
а) внаслідок неправильного зберігання продукції на складі страхувальника;
б) неправильним застосуванням товарів;
в) дефектними товарами;
г) вадами в конструкції продукції.
14. За договором страхування професійної відповідальності страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату за позовом третьої особи за шкоду, заподіяну їй страхувальником через:
а) нечесність страхувальника;
б) нещасний випадок;
в) помилку страхувальника;
г) у всіх випадках.
15. На розмір тарифних ставок за договором страхування професійної відповідальності впливають:
а) стаж роботи страхувальника;
б) віковий фактор клієнтів страхувальника;
в) вид професійної діяльності;
г) стан здоров'я страхувальника.
16. При страхуванні підприємницьких ризиків ризик, пов'язаний з виробництвом продукції, товарів і послуг та із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності – це:
а) технічний ризик;
б) політичний ризик;
в) виробничий ризик;
г) комерційний ризик.
17. Страхове відшкодування виплачується у випадку повної загибелі майна у розмірі:
а) дійсної вартості майна;
б) дійсної вартості майна з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми;
в) дійсної вартості майна з вирахуванням зносу;
г) різниці між заявленою страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого використання.
18. Страхове відшкодування виплачується у разі часткового пошкодження майна у розмірі:
а) дійсної вартості майна;
б) дійсної вартості майна з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми;
в) дійсної вартості майна з вирахуванням зносу;
г) різниці між заявленою страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого використання.
19. Розрізняють такі види страхування відповідальності виробників та роботодавців:
а) відповідальність за забруднення навколишнього середовища;
б) відповідальність виробників за якість виробленої продукції;
в) страхування відповідальності за невиконання зобов’язань;
г) відповідальність роботодавців.
20. Вид страхування, який пропонує підприємцям захист від незадовільних фінансових наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому з огляду на виконувані ним службові обов’язки необхідно довіряти майнові цінності – це:
а) страхування відповідальності виробників за якість виробленої продукції;
б) страхування відповідальності роботодавця;
в) страхування кредитів довіри.
21. Екологічне страхування може здійснюватися:
а) тільки на добровільній основі;
б) тільки на обов’язковій основі;
в) як на добровільній та і на обов’язковій основі.
22. Підприємницьким ризиком є ризик, який виникає при будь-якій підприємницькій діяльності та пов'язаний з:
а) виробництвом і реалізацією продукції;
б) товарно-грошовими операціями;
в) фінансовими операціями;
г) здійсненням науково-технічних проектів.
23. Підприємствам для покриття їхніх ризиків страхові компанії пропонують такі послуги:
а) страхування майна та фінансових ризиків;
б) страхування відповідальності;
в) особисте страхування.
24. З підприємствами страхові компанії можуть укладати:
а) основний договір;
б) додатковий договір;
в) договір вибіркового страхування;
г) спеціальний договір страхування.
25. Договір страхування підприємницьких ризиків може укладатися на строк:
а) до одного року;
б) на один рік;
в) на більший строк.
26. Страховими випадками при страхуванні відповідальності роботодавця та виробника можуть бути:
а) порушення посадових обов’язків керівником;
б) помилкові чи такі, що вводять в оману, заяви;
в) незабезпечення відповідним та безпечним устаткуванням та обладнанням;
г) порушення законодавчих актів, які можуть призвести до відповідальності роботодавця.
27. Об’єктами страхування є майнові інтереси, які пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням підприємством такими видами майна:
а) будівлями, виробничими спорудами, устаткуванням, інвентарем;
б) товарно-матеріальними цінностями;
в) готовою продукцією, сировиною та матеріалами;
г) майном, придбаним у кредит.
