Порядок визначення та елементи розрахунку мита

Митне оформлення і пропуск товарів здійснюються лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органом у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати. Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією (ВМД), справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.

Важливим платежем за вантажно митною декларацією виступає мито. Платниками даного податку виступають суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні та фізичні особи, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Стягнення мита проводиться за ставками, передбаченими митним тарифом країни, який містить найменування товарів, що ввозяться, одиницю оподаткування та ставки мита. Митним тарифом визначено кілька ставок на одну товарну групу: преференційну пільгову і повну, застосування яких залежить від країни походження імпортних товарів.

Порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом, та встановлення ставок повного вивізного та ввізного мита визначено Законом України «Про Митний тариф України»[2]. Митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Митний тариф складається з двох основних елементів – товарної номенклатури та ставок мита. Подібна структура митного тарифу забезпечує ефективність та оперативність застосування митно-тарифного регулювання, як по колу країн, так і по категоріях товарів, що імпортуються. Характерною ознакою товарної номенклатури є систематизація ставок мит у відповідності до диференційованого списку товарів, системність опису товарів та надання унікального коду для кожної товарної позиції.

Основою для нарахування мита є:

— митна вартість товарів – при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита;

— кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів – при застосуванні специфічної ставки ввізного мита.

Відповідно до Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного кодексу.

Встановлення чітких правил визначення митної вартості виступає важливим процесом як з позиції державних органів влади, так і комерційних структур. У державному бюджеті значна частка його доходної частини формується за рахунок мита і податків на міжнародну торгівлю, у зв’язку з чим, державним органам для планування очікуваних надходжень у бюджет необхідно знати порядок обчислення бази оподаткування.

Митна вартість з огляду на систему оподаткування має визначатись як вартість товару, що використовується з метою митного обкладання, тобто слугує вихідною розрахунковою базою для нарахування адвалерних митних платежів.

Методологічна схема вартісної оцінки товарів включає цілу систему методів визначення митної вартості, які регламентовано Митним кодексом України. Основним і найбільш поширеним у практиці є метод оцінки товарів, які ввозяться згідно із зовнішньоекономічним контрактом, тобто договору щодо товарів, які імпортуються (метод 1). Особливістю першого методу оцінки є те, що в даному випадку розглядається тільки ціна договору щодо оцінюваних товарів. Водночас інші методи (2-6) використовують в тій чи іншій мірі як підставу для оцінки з митними цілями даних про вартість як ввезених (оцінюваних), так і ідентичних або однорідних товарів, або товарів того самого класу або виду.

Мито вноситься до державного бюджету України. При сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, що діє на день подання митної декларації.

[1] Наказ Міністерства фінансів України вiд 23.01.2015 р. № 14 «Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0105-15

[2] Закон України «Про Митний тариф України» вiд 05.04.2001 № 2371-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2371-14