Позовні вимоги задовольнити повністю.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

М. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 911/3160/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області, м.Київ та Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, с.Глтбоке

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс», м.Бориспіль

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1

про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від позивача 2: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

Від прокуратури: ОСОБА_5

Від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області (далі позивач 1) та Глибоцької сільської ради Бориспільського району (далі позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» (далі відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища

Провадження у справі №911/3160/15 порушено відповідно до ухвали суду від 23.07.2015 року та призначено справу до розгляду на 06.08.2015 року.

06.08.2015 року від позивача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без його представника.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду спору, у судове засідання 06.08.2015 року не зявилась.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.2015 року подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову. Розгляд справи відкладався на 25.08.2015 року.

25.08.2015 року від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні 25.08.2015 року пояснення представників сторін та дослідивши подані сторонами документи та докази господарський суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових документів та доказів. Розгляд справи відкладався на 15.09.2015 року.

15.09.2015 року від позивача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без його представника.

15.09.2015 року до господарського суду від прокуратури надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду. Розгляд справи відкладався до 29.09.2015 року та було зобовязано прокурора та позивачів надати викопіювання зі спірної території з позначенням де розташована земельна ділянка ОСОБА_1 та де розташована земельна ділянка відповідача і чи не накладаються такі земельні ділянки; пояснення щодо рельєфу спірної земельної ділянки ОСОБА_1; обґрунтувати вимогу про стягнення збитків на користь держави в особі Глибоцької сільської ради, враховуючи, що засмічено земельну ділянку, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1

В судовому засіданні 29.09.2015 року прокуратурою та позивачем1 були надані витребувані судом докази та пояснення, позов підтримано. Відповідач проти позову заперечував, третя особа в судове засідння не зявилась.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Київської області відповідно до постанови від 24.01.2014 року із залученням органів державного контролю, проведено перевірку дотримання вимог земельного та природоохоронного законодавства під час використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» земельної ділянки, площею 6,6467 га для розміщення та функціонування полігону твердих побутових відходів на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.

За результатами перевірки встановлено, що у Бориспільського виробничого управління комунального господарства на підставі Державного акта серії ІІ-КВ № 002478 на право постійного користування перебуває земельна ділянка площею 6,0382 га, що розташована на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.

На зазначеній земельній ділянці розташований недобудований полігон ТПВ. Відповідно до умов договору від 26.10.2002 року вказаний обєкт Бориспільським виробничим управлінням комунального господарства надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс».

Пунктом 2 вказаного Договору оренди визначено, що метою оренди недобудованого полігону ТПВ є добудова полігону, проведення заключних експертиз по проекту та експлуатація полігону у відповідності з діючим законодавством до його рекультивації, проведення рекультивації полігону після закінчення його експлуатації. Договір оренди укладений терміном на 20 років (п. 4.1.).

Однак, відповідно до акту перевірки від 20.12.2013 року № А462/169, акту обстеження земельної ділянки від 20.12.2013 року № 04-19/98 Державної інспекції сільського господарства в Київській області та акту перевірки від 24.01.2014 року б/н Державної екологічної інспекції у Київській області встановлено, що ТОВ «Еко-Сервіс» фактично самовільно займає земельнуділянку площею 6,6467 га під розміщення сміттєзвалища на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району, оскільки, вказана земельна ділянка, яку використовує ТОВ «Еко-Сервіс», накладається на частину земельної ділянки (площею 8,76 га) яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІІІ-КВ № 108431, зареєстрованого 10.07.2001 року за № 134, (кадастровий номер 3220882200:03:006:0116).

За вчинене адміністративне правопорушення директора ТОВ «Еко-Сервіс» ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складено протокол від 24.01.2014 року № 0002, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.01.2014 року № 002.

Крім того, директору ТОВ «Еко-Сервіс» ОСОБА_4 внесено припис від 27.01.2014 року № П 2/127 про усунення порушень вимог земельного законодавства, яким зобовязано Товариство ліквідувати виявлене засмічення.

З вищевикладеного, а також з пояснень директора ТОВ «Еко-Сервіс» вбачається, що Товариство використовувало та засмічувало земельну ділянку площею 6,6467 га на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району без будь-яких правовстановлюючих та дозвільних документів.

Крім того, перевіркою, проведеною Державною екологічною інспекцією в Київській області та Державною інспекцією сільського господарства в Київській області встановлено, що згідно з протоколом жеребкування (розіграшу номерів) земельних ділянок (паїв) згідно схеми розпаювання земель колективної власності КСП «Бориспільське» по землях, що розташовані на території Глибоцької сільської ради серед власників сертифікатів КСП «Бориспільського, затвердженого протоколом загальних зборів КСП «Бориспільське» № 3 від 16.05.2000 року ОСОБА_6 отримала земельну ділянку за № 195 згідно схеми паювання земель, площею біля 8 га на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.

У подальшому, на підставі рішення Глибоцької сільської ради від 23.03.2001 року № 33 ОСОБА_1 відведено вказану земельну ділянку площею 8,76 га на території Глибоцької сільської ради, про що видано Державний акт на право власності на землю серії ІІІ-КВ № 108431, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 134 від 10.07.2001 року. Згідно з витягом з державного реєстру земель за № 1384 від 05.08.2010 року вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220882200:03:006:0116.

Шляхом винесення зазначеної вище земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості (в натуру) встановлено, що ТОВ «Еко-Сервіс», зайнято частину вищевказаної земельної ділянки площею 6,6467 га шляхом розміщення полігону ТПВ, зокрема, огороджено її та розміщено тверді побутові відходи на ній.

Крім того, за даними управління Держземагентства у Бориспільському районі та матеріалів проекту землеустрою (розробленого ДП «Київський регіональний центр державного земельного кадастру»), затвердженого рішенням Київської обласної ради від 05.12.2001 року № 305-18-ХХІІ, на підставі якого видано Державний акт серії ІІ-КВ № 002478 на право постійного користування комунальним підприємством земельною ділянкою, площею 6,0382 га на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району, зазначена земельна ділянка перебуває на відстані біля 3 км у північно-західному напрямі від існуючого полігону ТПВ, що експлуатується ТОВ «Еко-Сервіс», розташованого на частині земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3220882200:03:006:0116 площею 6, 6467 га.

З вищевикладеного вбачається, що земельна ділянка, яку використовує ТОВ «Еко-Сервіс» для розміщення ТПВ частково накладається на ділянку ОСОБА_1 та знаходиться на відстані біля 3 км від орендованого Товариством недобудованого полігону ТПВ.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією уе Київській області у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення земельного законодавства, яка затверджена наказом Мінприроди України від 27.10.1997 року № 171, (у редакції наказу Мінприроди України від 04.04.2007 року), розраховано шкоду, спричинену ТОВ «Еко-Сервіс» засміченням частини земельної ділянки ОСОБА_1 в сумі 76 875 732,20 грн.

Зважаючи на викладене, прокуратурою області 31.03.2014 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «Еко-Сервіс» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме здійснили засмічення земельної ділянки площею 6,6467 га, чим завдано шкоду державі у розмірі 76 875 732,20 грн.

Таким чином, ТОВ «Еко-Сервіс» несанкціоновано розмістило на земельній ділянці відходи, засмітило земельну ділянку, чим завдало шкоди навколишньому природному середовищу у сумі 76 875 732,20 грн.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного звязку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 та ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України «Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 32 Закону України «Про відходи» передбачено, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється, зокрема, вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів (п. «а» ч.І).

Згідно зі статтею 33 цього Закону зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно якої розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоровя людей.

Відповідно до п. «в» ч.І ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами сільськогосподарських угідь та інших земель.

Як вказувалось вище, підставою для розрахунку шкоди та подання позову було засмічення відповідачем земельної ділянки.

Відповідно до п. 3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженоїнаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року №171

(із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 149 від 04.04.2007 року), землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Відповідні акти перевірок та приписи про усунення порушень відповідачем не оскаржувались і є чинними, відповідно, встановлені в них факти є достовірними і не спростовані в установленому чинним законодавством порядку.

Відповідач в ході розгляду спору проти позову заперечував, посилаючись на відсутність факту самовільного зайняття земельної ділянки, зазначив, що сміття ним звозилось на існуючий полігон твердих побутових відходів, який орендується у Бориспільського виробничого управління комунального господарства і відповідна земельна ділянка належить останньому на підставі Державного акта серії ІІ-КВ № 002478 на право постійного користування.

Дослідивши викладені у відзиві обставини та враховуючи матеріали справи, судом встановлено, що під час видачі ОСОБА_1 Державного акту на право власності на землю серії ІІІ-КВ № 108431, зареєстрованого 10.07.2001 року за № 134, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220882200:03:006:0116 і, відповідно, винесено земельну ділянку в натурі на місцевості.

В той же час, відсутні докази винесення в натурі на місцевість земельної ділянки Бориспільського виробничого управління комунального господарства згідно Державного акта серії ІІ-КВ № 002478 на право постійного користування.

Таким чином, відповідач не спроможний довести фактичне місце розташування земельної ділянки, яку він орендує для користування полігоном твердих побутових відходів.

В той же час, факт самовільного захоплення та засмічення відповідачем частини земельної ділянки з кадастровим номером 3220882200:03:006:0116 підтверджується актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Відповідні акти перевірок та приписи про усунення порушень відповідачем не оскаржувались і є чинними, відповідно, встановлені в них факти є достовірними і не спростовані в установленому чинним законодавством порядку.

Також, в ході розгляду спору прокуратурою Київської області надано до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 10588/15-41 у кримінальному провадженні № 12013100100002463 від 02.12.2013 року, згідно якого встановлено фактичне розташування земельних ділянок згідно Державного акту серії ІІ-КВ № 002478 на право постійного користування та Державного акту на право власності на землю серії ІІІ-КВ № 108431 в різних місцях на відстані 2960 м. Також, досліджено спірну земельну ділянку ОСОБА_1 та встановлено конфігурацію накладення на таку земельну ділянку, земельної ділянки, яку фактично захоплено та засмічено відповідачем.

Відповідні матеріали підтверджують, що відповідач має невірне уявлення про місцезнаходження земельної ділянки, орендованої ним у Бориспільського виробничого управління комунального господарства, яка належить останньому на праві постійного користування на підставі Державного акта серії ІІ-КВ № 002478, що призвело до порушення вимог земельного та екологічного законодавства, засмічення земельної ділянки та завдання шкоди довкіллю.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону земель» визначено, що земля - це поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею, а ґрунт - це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

Цим Законом регламентується здійснення господарської діяльності, яка негативно впливає на природний стан землі, та покладається обов'язок проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель (зокрема стаття 35), тому таке правопорушення як засмічення земель без дозволів, тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного Закону).

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного Закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.б ст. 47 вказаного Закону).

В п.7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 %, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.

В главі IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №43 від 29.01.2013 року визначено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації (п.4.1.). Для щоденного акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Головних управліннях Казначейства відкриваються аналітичні рахунки окремо за кожним видом надходжень (п. 4.2.).

Таким чином, кошти у вигляді відшкодованої шкоди зараховуються на аналітичний рахунок, відкритий для відповідної території, після чого розподіляються між відповідними спеціальними фондами відповідних бюджетів.

Отже, виходячи з територій та кодів бюджетної класифікації, відшкодована шкода підлягає зарахуванню до спеціального фонду місцевого бюджету Бориспільського району з подальшим розподілом коштів між бюджетами у вказаних розмірах, а правильно визначений прокурором позивач не може бути набувачем цих коштів.

Наявність права на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, у органів місцевого самоврядування встановлена пунктом «б» статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Згідно з цією нормою фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди утворюються за рахунок частини таких грошових стягнень.

Повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Частиною першою цієї статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо. Так, згідно з підпунктом 1 пункту «а» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту «б» частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Окрім цього, повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища також встановлені в статтях 15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких, поряд з іншими функціями, віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координацію діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території.

Державна екологічна інспекція в Київській області - це орган державної влади, який відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, позов подано органом прокуратури, який на момент звернення до суду був звільнений від сплати судового збору, враховуючи задоволення позову в повному обсязі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету в повному обсязі з суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Котовського, 128а, код 318851410) на користь держави в особі Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області (08350, Київська обл.,Бориспільський р-н, с. Глибоке, вул. Леніна, 25, р/р № 33116364700107) 76875732,20 грн. шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Котовського, 128а, код 318851410) в доход Державного бюджету України 73080 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик