Питання з філософії.
І. Історико-філософські:
1. Виникнення та розвиток філософських знань у давніх цивілізаціях. Причини переходу від міфорелігійних до філософських знань про світ.
2. Філософія стародавньої Індії та Китаю: особливості, школи, напрями.
3. Загальна характеристика античної філософії: особливості, етапи, школи.
4. Натурфілософія (Мілетська школа) й онтологія (вчення елеатів) в давньогрецькій філософії. Піфагореїзм. Діалектика Геракліта.
5. Розвиток Афінської школи: Анаксагор, софісти, Сократ, Платон, Аристотель.
6. Атомістичні та етичні вчення в античній філософії: Демокрит, епікурейці, стоїки, скептики. Неоплатонізм – витончена філософія пізньої античності.
7. Головні етапи розвитку й основна проблематика середньовічної філософії.
8. Номіналізм і реалізм та проблема «універсалій» в середньовічній філософії. Гармонія віри і розуму у вченні Фоми Аквінського.
9. Філософія Відродження: гуманістичний, пантеїстичний, натурфілософський періоди.
10. Філософія Нового часу: від Ф. Бекона до Г. Лейбніца. Механістичний матеріалізм. Раціоналізм і сенсуалізм. Полеміка Локка проти Декарта, Лейбніца проти Локка.
11. Філософія французького і німецького Просвітництва. Метафізичний матеріалізм і англійський скептицизм XVIII ст.
12. Класична німецька філософія: від Канта до Фейєрбаха.
13. «Некласична» філософія XIX-XX ст. в Європі: загальна характеристика основних течій.
14. Філософія марксизму – діалектичний матеріалізм. Діалектика практики.
15. «Філософія життя». Ф. Ніцше, Дільтей, Зіммель, Бергсон, Шпенглер.
16. Феноменологія і герменевтика як особливі філософські методології.
17. Проблема людини в екзистенціалізмі та філософії релігії неотомізму.
18. Фрейдизм і неофрейдизм. Проблема свідомого і несвідомого.
19. Аналітична філософія неопозитивізму.
20. Філософія французького структуралізму і постмодернізму.
21. Російські мислителі «срібного віку» (кінець XIX – поч. XX ст.). Основні напрямки.
22. Особливості розвитку української філософії: етапи, проблематика, досягнення.
23. Філософія Г.С. Сковороди. Система й особливості його вчення.
24. «Філософія серця» П.Д. Юркевича.
25. Протистояння позитивістських і антропоцентристських поглядів у сучасній філософії.
ІІ. Загально філософські:
1. Співвідношення філософії, культури і світогляду. Поняття й історичні типи світогляду.
2. Філософія як форма суспільної свідомості та як особливе теоретичне вчення. Аспекти й функції філософського знання.
3. Предмет і коло питань філософії. Наука і філософія. Філософія як теоретична основа сучасного світогляду.
4. Практичне відношення людини до світу: універсальність людської предметно-перетворюючої діяльності. Предметний спосіб буття людини у світі.
5. Практичне, теоретичне і духовно-практичне осягнення буття.
6. Проблема буття. Основні форми буття. Універсальність буття людини.
7. Категорії одиничного і загального в характеристиці буття.
8. Матерія як філософська категорія: поняття, атрибути, види матерії, простір і час як форми існування матерії.
9. Рух і матерія. Форми руху матерії, їх взаємозв’язок і значення для класифікації наук.
10. Проблема свідомості у філософії. Фізіологічне, психічне і свідоме. Структура психічного.
11. Духовність і духовні здібності людини. Інтенціональність свідомості.
12. Свідомість як соціокультурний феномен. Практична діяльність, спілкування, мова як чинники свідомості. Образи свідомості: абстрактні, чуттєві, ейдоси.
13. Системність. Категорії: система, структура, елемент. Ціле і часткове.
14. Категорії визначеності буття: форма і зміст, явище і сутність.
15. Принцип детермінізму. Категорії: причина і наслідок, необхідність і свобода.
16. Діалектика необхідності та випадковості, можливого і дійсного. Вірогідність.
17. Закон як філософське поняття. Види законів.
18. Основні закони діалектики: їх єдність і відмінність, характер і зміст.
19. Процес пізнання світу людиною. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Практика і пізнання.
20. Діалектика чуттєвого і раціонального моментів пізнання. Форми і межа чуттєвого пізнання.
21. Раціональне пізнання: сутність, форми, можливості та межі. Як виникають і формуються поняття? Чи має сенс позиція агностицизму?
22. Теорія істини у сучасній гносеології. Істина як процес. Абсолютна та відносна істина.
23. Наукове пізнання. Емпіричне і теоретичне в науковому пізнанні.
24. Основні методи емпіричного і теоретичного пізнання. Мова науки.
25. Форми наукового пізнання. Система людського знання. Наука як соціальний інститут.
ІІІ. Соціальна філософія. Філософія культури.
1. Поняття природи і суспільства. Жива і нежива природа в життєдіяльності людей.
2. Поняття суспільства. Суспільство як підсистема універсального буття людини. Суспільні відносини, комунікації, соціальні інститути. Особливість осягнення законів суспільства.
3. Головні сфери суспільного життя. Матеріальне і духовне виробництво суспільного життя.
4. Екологічна проблема: причини її загострення і можливі шляхи подолання кризи.
5. Економічна сфера суспільного життя. Спосіб виробництва. Відношення власності.
6. Політикоправова сфера суспільного життя. Відношення владності і законності в суспільстві. Держава як політичний інститут суспільства.
7. Соціальна сфера суспільного життя і її підсистеми. Соціальний статус людини.
8. Духовне життя суспільства. Форми та рівні суспільної свідомості. Діалектика суспільної й індивідуальної свідомості. Суспільна думка.
9. Моделі історичного розвитку. Прогрес і регрес у суспільстві.
10. Суспільне життя як історичний процес. Види історичного розвитку: еволюція, революція, інволюція, коеволюція.
11. Історичні форми спільності людей. Проблема нації сьогодні.
12. Антропогенез і його головні чинники. Етногенез.
13. Еволюція біосфери. Біосоціотехносфера. Сучасний стан біосфери. Вчення про ноосферу.
14. Джерела, мета і рушійні сили суспільного розвитку. Провіденціалізм і суб’єктивізм.
15. Науково-технічний і соціальний прогрес. Критерії, наслідки та небезпека прогресу.
16. Проблема людини у філософії: сутність, природа, зміст. Індивід, особа, індивідуальність.
17. Сенс буття людини у світі. Культурні цінності. Самоцінність життя людини.
18. Культура і цивілізація: єдність і відмінність понять.
19. Особа як суб’єкт культурно-історичного процесу цивілізаційного розвитку. Свобода як головний атрибут особи. Необхідність і свобода.
20. Діалектика потреб і здібностей особи: що хоче і що може людина, причини її відчуження від культури і природи.
21. Особа як міра універсальності людини. Культура як вираз особливої якості світу людини і людини у світі.
22. Особливості й протиріччя сучасної цивілізації. Глобальні проблеми людства.
23. Мова в культурному бутті людини.
24. Стратегія майбутнього і перспективи людства: футурологічні й утопічні проекти.
25. Соціальне прогнозування: необхідність, можливості, поняття, типи.
