Визначення pH середовища грунту

Грунт розтирають у ступці. На технічних вагах зважують 5 г грунту, заливають його 100 мл дистильованої води і змішують 30 с. Дають відстоятися і визначають pH водяного розчину за допомогою універсального індикатора.

2. Визначення гігроскопічної води

У попередньо висушеному і зваженому на аналітичних вагах стаканчику з кришкою зважують 1-2 г повітряносухого грунту, пропущеного через сито з отворами 0,25 мм.Стаканчик із грунтом ставлять у сушильну шафу і висушують до постійної ваги 30 хв., потім стаканчик, закритий кришкою, переносять у ексикатор, охолоджують 20 хв. і зважують на аналітичних вагах.

Величини, які необхідно визначити:

До висушування

1) вага бюкси (повітряно-сухого)-m_б;

2) вага бюкси з наважкою землі-m_нз;

3) наважка землі (повітряно-сухої) –m_з;

після висушування

1) вага бюкси (висушеного)-m_б;

2) вага бюкси з висушеною наважкою-m_нг;

3) наважка грунту (висушеного)-m_г;

Вміст гігроскопічної води у пробірці визначають із виразу

%,

де Н – вміст гігроскопічної води у пробі.

Примітка. Найчастіше вміст гігроскопічної води у грунті знаходиться в межах 7-8 %.

3.Визначення вмісту органічних речовин

У попередньо прожарений і зважений тигель уміщують 1 г грунту і зважують на аналітичних вагах.

Тигель із наважкою ставлять у холодну муфельну піч і нагрівають до 300-350 ⁰С, видержують при цій температурі 15 хв, виймають і ставлять охолоджуватися в ексикатор.

Визначувані величини:

до прожарювання

1) вага тигля (повітряно-сухого) – m_т;

2) вага тигля з повітряно сухою наважкою ¾ m _і;

3) наважка грунту (повітряно-сухого)- m_нг ;

після прожарювання

1) вага тигля (прожареного) ¾ m_т;

2) вага тигля з прожареною наважкою грунту ¾ m_нг;

3) наважка грунту (прожареного) ¾ m₂.

Вміст органічних речовин у пробі визначають із рівняння

,

де О_р ¾ вміст у воді органічних речовин.

Залишок після прокалювання є мінеральною частиною грунту.

Чим більше у грунті органічних речовин і води, тим менше в ній міститься мінеральних речовин.

Визначення втрат при прожарюванні грунту

У попередньо зважений і прожарений фарфоровий тигель дозують 1г грунту, який попередньо пропускають через сито з отвором 0,2-0,5 мм.

Наважку грунту становлять у холодну муфельну піч і прогрівають її до 900 ⁰С протягом 1 год. Охолоджують піч до слабкого накалу. Виймають тигель і ставлять його в ексикатор. Через 20 хв. зважують на аналітичних вагах. Величину втрат при прожарюванні визначають за формулою

,

де в.п.п. – втрати при прожарюванні; А-втрата у вазі; В-наважка повітряно- сухого грунту; Н- % вміст гігроскопічної води.

Залишок при прокалюванні (900 ⁰С) є мінеральною частиною грунту.

Висновки. Чим більше у грунті органічних речовин і води, тим менше міститься у грунті мінеральних речовин, а це дає можливість оцінити якість грунту, на якому передбачається будівництво об’єкта або використання грунту під с/г угіддя.

 

Контрольні питання

1. Що таке мінеральна частина грунту?

2.Що таке конституційна, гігроскопічна, кристалізаційна вода?

Література

 

1. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс в 2-х томах: Справочное пособие. – М.:В.Ш., 1996.

2. Вронский В.А. Прикладная экология: Учебное пособие для студентов вузов. – Ростов-на Дону: Изд-во «Феникс», 1996.

3. Сахаров В.Г., Щербицкий Б.В. Справочник по охране окружающей среды. –К.: Будівельник, 1986.

4. Федорова А.И., Никольская А.Н. Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений.– М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2001.– 288 с.

5. Чорний М.В., Вовк О.С. Практикум з гігієни тварин: Навчальне видання. – Харків: Харківський зооветеринарний інститут, 1994. – 105 с.

6. Білявський Г.О., Фурдай Р.С. Практикум із загальної екології: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 160 с.

7. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології: Підручник. − К., 1993.

8. Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. − К., 1998. – 248 с.

9. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посібник. − К., 2000. – 203 с.

10. Джигирей В.С. та ін. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Підручник.− 3-є вид., доп. − Львів, 2001. – 272с.