Етап 10. Визначення економічних показників енергозбереження.

Виконання 10-го етапу починається із визначення джерел фінансування ро­біт з енергозбереження. Справа у тому, що різні умови фінансування “вносять із собою” різні методики визначення параметрів освоєння фінан­со­вих коштів, ті, в свою чергу, визначають різні економічні результати.

Як відомо з опрацьованих навчальних дисциплін економічного напряму умо­вами фінансування енергозберігаючих заходів можуть бути наступні:

ü за власні кошти промислового підприємства;

ü за кошти позики вітчизняного банку;

ü за кошти позики у іноземного банку;

ü за кошти лізингової фінансової структури;

ü за кошти іноземного гранту;

ü за кошти, одержані від випуску акцій створеного акціонерного товариства, що буде вирішувати проблему енергозбереження.

Визначення економії коштів на енергозабезпечення об’єкту в абсолютних ви­мірах, наприклад, добову економію коштів – не становить труднощів. Прак­тич­не виконання цього етапу зводиться до простого алгебраїчного спів­ставлення результатів “до” та “після” реалізації робіт, застосувавши наступну формулу:

ΔК_ЕЗБ = К_до – К_після , (1.9)

де:

ΔК_ЕЗБ – економія коштів за результатами реалізації технічних рішень з енер­го­збереження, тис. грн/ добу;

К_до, К_після – витрати коштів на реалізацію процесу, експлуатації установки або системи, відповідно, до і після впровадження технічних рішень з енерго­збе­реження, тис. грн/ добу. Визначаються за формулами:

- у разі проектно-очікуваної економії палива за одну добу:

К_до = В_до^витр · С_B (2.9)

К_після = В_після^витр · С_B (3.9)

- у разі проектно-очікуваної економії електричної енергії за одну длбу:

К_до = W_до^витр · С_W (4.9)

К_після = W_після^витр · С_W (5.9)

- у разі проектно-очікуваної економії теплової енергії (штучного холоду):

К_до = Q_до^витр · С_Т/Е (6.9)

К_після = Q_після^витр · С_Q (7.9)

де:

С_B, С_W, С_Q – закупівельна вартість, відповідно, палива, електричної енергії, теплової енергії з урахуванням витрат на їх транспортування та ПДВ, грн/тис м³ грн/(кВт.год), грн/Гкал. Визначається енергоринком дер­жа­ви, соціальним статусом об’єкту та умовами енергопостачання. Станом на 2013 р. закупівельна вартість ПЕР знаходиться в межах:

- природного газу, від 3500 грн/тис м³ до 4500 грн/тис м³;

- теплової енергії, від 168,0 грн/Гкал до 560,0 грн/Гкал;

- штучного холоду, від 240,0 грн/Гкал до 540,0 грн/Гкал;

- електричної енергії, від 0,28 грн/кВт.год до 1,3 грн/кВт.год.

Визначення показників економічної ефективності – процедура значно склад­ніша за визначення абсолютної економії коштів.

Визначення економічної ефективності проводиться з метою прийняття рі­шень про доцільність реалізації енергозберігаючих заходів. Вибір енерго­збе­рігаючих заходів проводиться шляхом техніко-економічного порівняння варі­антів.

Оцінка економічної ефективності інвестицій в заходи з енергозбе­режен­ня (капітальні вкладення) базується на визначенні показників виробничої діяль­но­с­ті об’єкта, що споживає ПЕР. Розмір капітальних вкладень та поточних вит­рат визначають по діючим тарифам, цінам, нормам та нормативам.

Нижче, наведено декілька елементів методології визна­чення по­каз­ників еко­номічної ефективності адаптованих для робіт з енергозбереження.

8.3.1. Критеріями економічної ефективності є:

- затрати на розробку, впровадження та експлуатацію;

- економічний ефект від впровадження (прибуток, рентабельність, період окупності);

- співвідношення затрат та економічного ефекту, вираженого у певній формі.

8.3.2. Показниками економічної ефективності енергозберігаючих заходів є:

ü Прибуток від впровадження – П_t-, тис.грн, що визначається за формулою:

П_t = Е_t – З_t, (8.9)

де:

П_t - прибуток, отриманий від реалізації енергозберігаючих заходів на t -му році реалізації заходів, тис. грн.;

Е_t - економія, отримана від реалізації енергозберігаючих заходів на t -му році реалізації заходів, тис. грн.;

З_t - затрати на реалізацію енергозберігаючих заходів на t -му році реалізації заходів, тис. грн.

ü Чистий приведений прибуток ЧПП (NPV)

, (9.9)

де:

k _диск^норм– норматив дисконтування. Визначення k _диск^норм залежить від комер­ційної кон’юнктури об’єкта, що споживає ПЕР, вартості отриманих коштів, та вартості банківських депозитів. У разі оцінки ефективності енергозберігаючих заходів норматив дисконтування може бути вибрано довільно.

t _к– останній рік реалізації енергозберігаючих заходів.

ü Простий період окупності капіталовкладень – τ_ОК .

Простий строк окупності – τ_ОК, рік, визначається за формулою:

τ_ОК = Z / E (10.9)

де:

Е – річна економія коштів, отримана від реалізації енергозберігаючих заходів, протягом одного року, тис. грн;

Z – затрати на реалізацію енергозберігаючих заходів, понесені власником об’єк­ту, тис.грн.

Перевагою методу простого періоду окупності є простота. Він викорис­тову­ється для швидкої і орієнтовної оцінки інвестицій в енергозберігаючі заходи виключно на попередніх стадіях розробки проекту з енергозбереження.

Метод простого періоду окупності має методологічні недоліки, а саме:

- він не приймає до уваги “часову вартість грошей”, врахування якої збільшує реальний термін окупності;

- він ігнорує прибуток, який може бути отриманий після закінчення періоду повернення коштів, врахування якого зменшує реальний термін окупності;

- він не враховує номінальна вартість залишкового капіталу.

Результатами реалізації 10-го етапу енергозбереження мають бути:

- узгоджені із Замовником умови фінансування, для можливості Виконавцю розрахувати показники економічної ефективності робіт з енергозбереження;

- визначені обсяги капітальних затрат;

- визначені обсяги щорічної економії фінансових коштів від енергозбереження;

- визначені показники економічної ефективності реконструкції об’єкту (в т.ч. реальний термін окупності та інш.).

Форма представлення результатів 10-го етапу не регламентується і може бути довільною. Форма має задовольнити Замовника фінансовою перспективою майбутніх результатів робіт з енергозбереження.