Виконання 10-го етапу починається із визначення джерел фінансування робіт з енергозбереження. Справа у тому, що різні умови фінансування “вносять із собою” різні методики визначення параметрів освоєння фінансових коштів, ті, в свою чергу, визначають різні економічні результати.
Як відомо з опрацьованих навчальних дисциплін економічного напряму умовами фінансування енергозберігаючих заходів можуть бути наступні:
ü за власні кошти промислового підприємства;
ü за кошти позики вітчизняного банку;
ü за кошти позики у іноземного банку;
ü за кошти лізингової фінансової структури;
ü за кошти іноземного гранту;
ü за кошти, одержані від випуску акцій створеного акціонерного товариства, що буде вирішувати проблему енергозбереження.
Визначення економії коштів на енергозабезпечення об’єкту в абсолютних вимірах, наприклад, добову економію коштів – не становить труднощів. Практичне виконання цього етапу зводиться до простого алгебраїчного співставлення результатів “до” та “після” реалізації робіт, застосувавши наступну формулу:
ΔКЕЗБ = Кдо – Кпісля , (1.9)
де:
ΔКЕЗБ – економія коштів за результатами реалізації технічних рішень з енергозбереження, тис. грн/ добу;
Кдо, Кпісля – витрати коштів на реалізацію процесу, експлуатації установки або системи, відповідно, до і після впровадження технічних рішень з енергозбереження, тис. грн/ добу. Визначаються за формулами:
- у разі проектно-очікуваної економії палива за одну добу:
Кдо = Вдовитр · СB (2.9)
Кпісля = Впіслявитр · СB (3.9)
- у разі проектно-очікуваної економії електричної енергії за одну длбу:
Кдо = Wдовитр · СW (4.9)
Кпісля = Wпіслявитр · СW (5.9)
- у разі проектно-очікуваної економії теплової енергії (штучного холоду):
Кдо = Qдовитр · СТ/Е (6.9)
Кпісля = Qпіслявитр · СQ (7.9)
де:
СB, СW, СQ – закупівельна вартість, відповідно, палива, електричної енергії, теплової енергії з урахуванням витрат на їх транспортування та ПДВ, грн/тис м3 грн/(кВт.год), грн/Гкал. Визначається енергоринком держави, соціальним статусом об’єкту та умовами енергопостачання. Станом на 2013 р. закупівельна вартість ПЕР знаходиться в межах:
- природного газу, від 3500 грн/тис м3 до 4500 грн/тис м3;
- теплової енергії, від 168,0 грн/Гкал до 560,0 грн/Гкал;
- штучного холоду, від 240,0 грн/Гкал до 540,0 грн/Гкал;
- електричної енергії, від 0,28 грн/кВт.год до 1,3 грн/кВт.год.
Визначення показників економічної ефективності – процедура значно складніша за визначення абсолютної економії коштів.
Визначення економічної ефективності проводиться з метою прийняття рішень про доцільність реалізації енергозберігаючих заходів. Вибір енергозберігаючих заходів проводиться шляхом техніко-економічного порівняння варіантів.
Оцінка економічної ефективності інвестицій в заходи з енергозбереження (капітальні вкладення) базується на визначенні показників виробничої діяльності об’єкта, що споживає ПЕР. Розмір капітальних вкладень та поточних витрат визначають по діючим тарифам, цінам, нормам та нормативам.
Нижче, наведено декілька елементів методології визначення показників економічної ефективності адаптованих для робіт з енергозбереження.
8.3.1. Критеріями економічної ефективності є:
- затрати на розробку, впровадження та експлуатацію;
- економічний ефект від впровадження (прибуток, рентабельність, період окупності);
- співвідношення затрат та економічного ефекту, вираженого у певній формі.
8.3.2. Показниками економічної ефективності енергозберігаючих заходів є:
ü Прибуток від впровадження – Пt-, тис.грн, що визначається за формулою:
Пt = Еt – Зt, (8.9)
де:
Пt - прибуток, отриманий від реалізації енергозберігаючих заходів на t -му році реалізації заходів, тис. грн.;
Еt - економія, отримана від реалізації енергозберігаючих заходів на t -му році реалізації заходів, тис. грн.;
Зt - затрати на реалізацію енергозберігаючих заходів на t -му році реалізації заходів, тис. грн.
ü Чистий приведений прибуток ЧПП (NPV)
, (9.9)
де:
k дискнорм– норматив дисконтування. Визначення k дискнорм залежить від комерційної кон’юнктури об’єкта, що споживає ПЕР, вартості отриманих коштів, та вартості банківських депозитів. У разі оцінки ефективності енергозберігаючих заходів норматив дисконтування може бути вибрано довільно.
t к– останній рік реалізації енергозберігаючих заходів.
ü Простий період окупності капіталовкладень – τОК .
Простий строк окупності – τОК, рік, визначається за формулою:
τОК = Z / E (10.9)
де:
Е – річна економія коштів, отримана від реалізації енергозберігаючих заходів, протягом одного року, тис. грн;
Z – затрати на реалізацію енергозберігаючих заходів, понесені власником об’єкту, тис.грн.
Перевагою методу простого періоду окупності є простота. Він використовується для швидкої і орієнтовної оцінки інвестицій в енергозберігаючі заходи виключно на попередніх стадіях розробки проекту з енергозбереження.
Метод простого періоду окупності має методологічні недоліки, а саме:
- він не приймає до уваги “часову вартість грошей”, врахування якої збільшує реальний термін окупності;
- він ігнорує прибуток, який може бути отриманий після закінчення періоду повернення коштів, врахування якого зменшує реальний термін окупності;
- він не враховує номінальна вартість залишкового капіталу.
Результатами реалізації 10-го етапу енергозбереження мають бути:
- узгоджені із Замовником умови фінансування, для можливості Виконавцю розрахувати показники економічної ефективності робіт з енергозбереження;
- визначені обсяги капітальних затрат;
- визначені обсяги щорічної економії фінансових коштів від енергозбереження;
- визначені показники економічної ефективності реконструкції об’єкту (в т.ч. реальний термін окупності та інш.).
Форма представлення результатів 10-го етапу не регламентується і може бути довільною. Форма має задовольнити Замовника фінансовою перспективою майбутніх результатів робіт з енергозбереження.
