Вміти визначати напрями втрат теплоти, за якими теплота відводиться (покидає) енерготехнологічну установку.

Можливі напрями втрат теплоти наступні: у вигляді конденсату, що повер­та­ється до джерела енергопоста­чання або направляється в дренажну сис­те­му, у ви­гляді втрат теплоти в нав­колишнє середовище від ізольованої (не Ізольо­ваної) поверхні трубопро­во­дів та обладнання, у вигляді втрат теплоти з продуктовими потоками підприємства, у вигляді не утилізованих випарів, викидів гарячих газів або нагрітих паро газових потоків, у вигляді водяних потоків систем охолод­жен­ня насосів, генераторів, компресорів, конде­нса­торів.

2. Вміти визначати витрату енергоносія, з яким втрачається теплота та його теплові та термодинамічні параметри. Як відомо, кожен по­тік тепло­ти має свого індивідуального енергоносія і свої параметри, а саме: темпе­ра­ту­ру, тиск, ентальпію, теплоту згорання, теплоту конденса­ції. Для цього потрібно вміти застосовувати відповідні прилади вимірювання, діаграми стану енергоносіїв, розрахункові формули.

3. Вміти визначати обсяги втрат теплоти за кожним напрямом і з кожним потоком енергоносія або технологічного продукту. Як відомо, кожен по­тік теплоти має свою індивідуальну фор­му­лу для розрахунку обсягу цієї теп­ло­ти, наприклад,:

o втрата теплоти – Q_τ^втр, Гкал/ τ_розр, за певний період часу– τ_розр, обумов­ле­на втратою пари в кіль­кос­ті – D, т/год, конденсат якого не повертається до дже­рела теплопос­тачан­ня, розраховується за формулою:

Q_τ^втр = D · (i_пари) · 10^–3 · τ_розр (5.7)

- втрата теплоти – Q_τ^втр, Гкал/ τ_розр, за певний період часу– τ_розр, обумов­ле­на втратою гарячої води або технологічного продукту – G, т/год, розраховуєть­ся за формулою:

Q_τ ^втр = G · с · (t ^втр) · 10^–3 · τ_розр (5.8)

- втрата теплової енергії за розрахунковий період τ_розр від зменшення ККД термодинамічного циклу для будь якої енергетичної установки розрахову­ється за формулою:

Q _τ ^втр = Q _τ^о ·(1,0 – η_Е.У) (5.9)

де:

Q _τ^о– загальна витрата теплоти, що споживає енергоустановка, Гкал/τ_розр,

η_Е.У – ККД енергоустановки, од.

 

- втрата теплоти від нагрітої поверхні обладнання або трубопроводу роз­раховується за формулами:

Q _τ ^втр = α _пов· (t _пов – t _н.с) · F _пов· τ_розр (5.10)

Q _τ ^втр = q _пов · F _пов· τ_розр (5.11)

4. Вміти застосувати технічні рішення, що зменшують втрати ПЕР, грамот­но “вписавши” їх в теплові схеми існуючих енергоустановок або в схеми про­мисло­вих виробництв.

Втрати теплоти в енерготехнологічних процесах і установках можна пред­ста­вити у трьох формах, а саме:

1. У формі функціональних втрат. Ці втратиобумовлені технологічно не­об­хід­ним відведенням теплоти і є невід’ємною складовою в реалізації даного процесу або установки. Наприклад, конденсація відпрацьованої в проточних частинах турбін пари в конденсаторах і відповідна втрата теплоти конден­са­ції цієї пари в атмосферу в градирні, або в охолоджувальному басейні – є не­від’ємною частиною паросилового циклу для одержання електричної енер­гії.

2. У формі марнотратних втрат. Ці, втрати обумовлені недостатньою доско­на­­лістю організації теплоенергетичних або тепло технологічних процесів. Наприклад, відсутність використання теплоти потоку котлової води, що від­водиться у вигляді безперервного продування парових котлів, або відсут­ність ізоляції на високотемпературній поверхні трубопроводів класиці­ку­ють­ся як неприпустимими втратами з позицій енергозбереження.

3. У формі енергетичних втрат. Ці втратислід розглядати як збільшення вит­рати ПЕР або збільшення втрат в навколишнє середовище в результаті змен­шення по­казників ефективності виробничих процесів у разі не додер­жання необхідних умов взаємодії одного або кількох технічних рішень з існуючою енерготех­но­логічною схемою установки або виробництва. Наприклад, впро­вадження в теплову схему цукрового заводу теплообмін­ника, що вико­рис­то­вуватиме теплоту конденсатів, але без одночасної компенсації недовипаро­ву­вання в випарній установці, призведе до збільшення витрати пари і палива на виробництво цукру.

В практичній роботі з енергозбереження витрати ПЕР на об’єкті представ­ля­ються у відповідних розділах звіту по виконану роботу, як правило, або у виг­ля­­ді таблиць або у вигляді гістограм.

Їх наявність у звіті має акцентувати увагу Замовника на домінуючі напрями втрат теплоти на об’єкті і, відповідно, до вибору пріоритених техничних рі­шень, що зменшують або ліквідують ці втрати.

Ефекти енергозбереження.

Ефект енергозбереження – це одержання зменшення витрати енергоносіїв та зменшення витрат коштів на експлуатацію енергоощадного обладнання (аг­ре­гатів, систем, виробництв).

Енергозбереження – має два аспекти результативності, а саме:

1-й аспект – енергетичний, у відповідності до якого підприємство, що впро­ва­­дило технічні рішення з енергозбереження одержує зменшення кількості спо­житої енер­гії для вироблення продукції.

2-й аспект – фінансовий, у відповідності до якого підприємство, що впро­ва­дило технічні рішення з енергозбереження одержує зменшення витрат коштів на закупівлю ПЕР для вироблення продукції.

В ідеалі потрібно, щоб результативність по обом аспектам співпадала, тоб­­­то економія ПЕР повинна супроводжуватись економією коштів.

Наприклад, підприємство впровадило більш ефективну градирню, внаслідок чого: температура циркуляційної води, що надходить в конденсатор холодиль­ної машини, зменшилася, температура і тиск в конденсаторі – зменшилися, робота стискання в компресорі – зменшилася, потужність і кількість спожитої електричної енергії компресором зменшилася. Як наслідок, фінансові витрати на енергозабезпечення підприємства – зменшились.

Наприклад, підприємство ізолювало паропровід гострої пари від парового котла до парової турбіни.

Внаслідок чого температура пара перед турбіною зросла, ентальпія гострої пари перед тур­біною зросла, адіабатичний і реальний теплоперепади на турбіні зросли, вит­рата пари для вироблення необхідної електричної потужності – зменшилась, витрата палива на вироблення гострої пари в котлі – зменшилась, витрата повітря та живильної води на котел – зменшилася. Як наслідок, витрата коштів на закупівлю палива і електричної енергії на власні потреби парогене­ра­тора (вентилятор, димосос, живильний насос) – зменшилася.

Тобто, в результаті реалізації вище наведених технічних рішень енергетичні і фінансові результати робіт з енергозбереження – співпадають.

Але в реальних умовах діяльності промислових підприємств ці аспекти мо­жуть не співпадати.

Тобто, впровадивши енергоощадні технології, підприємство одержить ефек­ти зменшення витрат ПЕР, але фінансової вигоди підприємство не одержить, внаслідок високої вартості встановленого обладнання, що забезпечило енерге­тичну ефективність енергозбереження.

Наприклад, підприємство ізолювало систему конденсатопроводів, внаслі­док чого:

- конденсати надходять в деаератор з більш високою температурою;

- витрата пари на деаерацію – зменшується;

- витрата палива на власні потреби – зменшується.

Як наслідок, витрата коштів на закупівлю палива – зменшується. Але амор­ти­заційні витрати та витрати на експлуатацію ізоляційного матеріалу стали ви­щі за вартість зекономленого палива.

Тобто, підприємство, впровадивши енергоощадну технологію, одержало змен­шення витрати палива, але збільшення експлуатаційних витрат.

Основна задача енергозбереження це зробити його фінансово привабливим для промисловості. Тобто, щоб експлуатаційні витрати не перевищували витра­ти коштів на зменшений обсяг споживання ПЕР.

На жаль, заходи з енергозбереження не є однозначно привабливими для всіх галузей промисловості саме з причини їх неоднозначної результативності в фі­нансово-економічному плані. З метою формування у потенційного Замовника економічної привабливості енергозбереження перед початком робіт Виконав­цем розробляється відповідальний фінансово технічний документ – техніко-еконо­мі­ч­не обґрунтування робіт з енергозбереження - ТЕО.