Джерельна база роботи.
Переходячи до аналізу джерельної бази бакалаврської роботи, насамперед, виділимо основні групи використаних нами документів. До них ставляться:
а) постанови Ради Північноатлантичного альянсу;
б) резолюції СБ ООН [9];
в) декларації ЄС, ОБСЄ й міжнародних конференцій, щодо конфлікту в Югославії [3, 4, 6, 8, 9];
г) умови Дейтоновських Угод 1995 р.
д) матеріали преси;
До спеціальної групи задіяних джерел варто віднести інтерв'ю, виступи й звіти перед громадськістю безпосередніх учасників подій у колишній Югославії (лорда Оуена, Холбрука, Ціммермана, Мілошевича, Білла, адмірала Смітта, генерала Валгрена й т.д.
Розділ II. Розпад Югославії: внутрішній і міжнародний аспекти.
Процес розпаду Югославії
Конфлікт у Югославії має складний багатоплановий характер, а, отже, такий же різноманітний комплекс причин. У переважній більшості наукових публікацій, присвячених даній проблемі, перше місце серед них приділяється внутрішнім протиріччям, що призвели до розпаду федеративної держави й громадянській війні, що йшла 4 роки. Згідно міцно сформованій в колах вітчизняних і закордонних політологів думці, основу конфлікту варто шукати в нерозв'язаності національного питання в рамках соціалістичної Югославії й, головне, у нерівноправному положенні її колишніх республік. Розвиваючи цю думку, цілий ряд дослідників ідуть далі й бачать корінь зла в «великосербської гегемонії», що ущемляла й обмежувала волю інших народів федерації[58, с.46.]. Оскільки останнє твердження істотно вплинуло на політику провідних світових держав у рішенні цього питання, розглянемо більш докладно, наскільки воно є об'єктивним. Не беручи під сумнів безперечна теза про крайню складність і заплутаність міжетнічних відносин на території СФРЮ, зупинимося на аналізі дійсного положення югославських народів у цій країні.
Югославія і новий світовий порядок
Отже, перейдемо до аналізу міжнародного аспекту конфлікту. Дослідження позицій західних держав відносно розпаду югославської федерації дозволяє виділити в їхньому розвитку два етапи.
Перший етап, що охоплює 1990-1991 р., характеризується майже повною підтримкою ідеї збереження єдиної Югославії в тім або іншого прийнятному для світового співтовариства виді. «Співтовариство і його держави-члени переконані, що процес просування югославського суспільства в напрямку демократичних реформ, прийнятних для всієї Югославії повинен бути заснований на політичному діалозі між всіма зацікавленими сторонами. З погляду 12-ти, об'єднана й демократична Югославія має найбільший шанс гармонійно інтегрувати в нову Європу» [3, с.180], - говорилося в Декларації ЄС по Югославії від 26 березня 1991 р. Аналогічну позицію в балканському питанні займали й США. Про це свідчить заяву представника Державного Департаменту на спеціальному засіданні підкомітету Сенату в лютому 1991 р.: «Політика США стосовно Югославії заснована на підтримці державної єдності, демократії, діалогу, прав людини й ринкових реформ. США підтримують єдність, незалежність і територіальну цілісність Югославії» [32, с.97]. Таке ж положення було висловлене помічником Держ. Секретаря по правах людини Р. Шіфтером: «Ми б хотіли досягти стабільності (на Балканах) і розпад Югославської федерації був би серйозною перешкодою» [32, с.97].
Глава III. Роль США та ЄС в розв’язанні югославського конфлікту (1992-1995 рр.)
3.1. Політика США та ЄС під час боснійської кризи в 1992 р.
Невдачі ЄС у ході спроб припинення війни в Югославії здавалося, повинні були змусити лідерів співтовариства підходити до найбільш гострого боснійського питання вкрай обережно й очікувально. Однак, уже у квітні 1992 р. ЄС визнає Боснію суверенною державою. У відповідь боснійські серби на контрольованій ними території проголосили створення сербської республіки Боснія й Герцеговина, що у перспективі могла приєднатися до обновленої федерації.
3.2. Позиція США та ЄС в часи югославського конфлікту у 1995 р.
Початок 1995 р., завдяки мирним угодам, досягнутим за посередництвом екс-президента США Дж. Картера, характеризується відносним затишком у бойових діях між ворогуючими сторонами. Однак політична напруженість навколо Боснії, незважаючи на тимчасове припинення вогню, залишалася колишньої. Найбільшу дипломатичну активність у цей період проявляють мусульмани, а серед міжнародних посередників в урегулюванні боснійського конфлікту - США.
Висновки
У заключній частині роботи хотілося б викласти наше розуміння значення кризи в Югославії для історії.
Одним з головних положень представленого дослідження є твердження про те, що даний конфлікт не можна розглядати винятково як внутрішньо балканську проблему без обліку загальносвітової геополітичної ситуації. Більше того, на наш погляд, взаємини між етносами в Югославії протягом всієї історії цієї держави були завжди тісно пов'язані із системою міжнародних відносин, яка постійно еволюціонувала.
Список використаних джерел та літератури:
Джерела:
1. Гали Б. Объединенные Нации, объединяйтесь! (выступление генерального секретаря ООН на ежегодной сессии неправительственных организаций ООН в Нью-Йорке) // Международная жизнь. – 1992. – №10. – С.5-13.
2. Из Декларации о критериях признания новых государств в Восточной Европе и СССР // Югославия в огне. Современная история Югославии в документах: В 2 Т. / РАН. – М., 1992. – Т. 1. – С.192-193.
3. Из Декларации ЕС о Югославии // Югославия в огне. Современная история Югославии в документах: В 2 Т. // РАН. – М., 1992. – Т. 1. – С.193-194.
4. Из заявления группы Семи // Югославия в огне. Современная история Югославии в документах: В 2 Т. // РАН. – М., 1992. – Т. 1. – С.238-239.
5. Из заявления по Боснии Лондонской конференции // Югославия в огне. Современная история Югославии в документах: В 2 Т. // РАН. – М., 1992. – Т. 1. – С.248.
6. Из заявления Президента США о признании бывших югославских республик // Югославия в огне. Современная история Югославии в документах: В 2 Т. // РАН. – М., 1992. – Т. 1. – С. 304-305.
Привіт. Ви проглянули ознайомлювальний фрагмент реферату на тему: «Американо-європейські відносини під час югославської кризи» об’ємом 56 сторінок. Для отримання повного варіанту роботи напишіть нам.
https://vk.com/club129840625
aib1512@ukr.net
